Рішення

від 16.09.2019 по справі 914/1335/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2019 справа № 914/1335/19

За позовом: Науково - виробничого підприємства Люкс - Х (Товариство з обмеженою відповідальністю), м. Харків,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Тімбер Процесінг , с. Розвадів Миколаївського району Львівської області,

про: стягнення 9 586,49 грн (з яких: 8 472,82 грн - сума основного боргу, 872,70 грн - інфляційних втрат та 240,97 грн - 3% річних).

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Лащ Х.Л.

За участю представників сторін:

позивача: Лев А.В. - представник за довіреністю, Ярмак В.М. - представник за довіреністю;

відповідача: не з`явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Науково - виробничого підприємства Люкс - Х (Товариство з обмеженою відповідальністю) до Товариства з обмеженою відповідальністю Тімбер Процесінг про стягнення 9 586,49 грн (з яких: 8 472,82 грн - сума основного боргу, 872,70 грн - інфляційних втрат та 240,97 грн - 3% річних).

Ухвалою суду від 15.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 05.08.2019. В подальшому підготовче засідання судом відкладено на 16.09.2019 у зв`язку з неявкою представників сторін в судове засідання.

В судове засідання 16.09.2019 представники позивача з`явилися. Позовні вимоги обґрунтовано наявністю заборгованості у відповідача за поставку товару позивачем, згідно видаткової накладної №03/07-2 від 03.07.2018 на суму 8 472,82 грн.

В судове засідання 16.09.2019 р. представник відповідача не з`явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи судом. Причини неявки в судове засідання - не повідомив. Вимог ухвали суду від 27.05.2019 не виконав.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 15.07.2019 була направлена судом 17.07.2019 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Конверт з ухвалою суду від 15.07.2019, направлений на адресу відповідача, 02.09.2019 повернутий до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою про причину повернення (досилання): за закінченням встановленого строку зберігання .

За результатом судового засідання 05.08.2019, у зв`язку з неявкою представників сторін в судове засідання, судом, 07.08.2019 направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення ухвалу - виклик від 05.08.2019. Однак, останній повернутий до суду відділенням поштового зв`язку із відміткою про причину повернення: за закінченням встановленого строку зберігання .

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 5 березня 2009 р. № 270 Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку , рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою Судова повістка , які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п. 116 розділу Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів постанови КМУ від 5 березня 2009 р. № 270 Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку , у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 5 березня 2009 р. № 270 Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку , рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою Судова повістка , які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п. 116 розділу Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів постанови КМУ від 5 березня 2009 р. № 270 Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку , після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

З пунктів 99 та 116 указаних Правил вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з позначкою Судова повістка з зазначенням причини за закінченням терміну зберігання можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду, надісланих рекомендованим листом з повідомленням про вручення, відповідачем та повернення їх до суду з відміткою: за закінченням встановленого строку зберігання є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання, тобто, є власною волею відповідача.

Судом, також, враховано те, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

При цьому, суд враховує, що відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Однак, відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

В судовому засіданні 16.09.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Між позивачем, Науково - виробничим підприємством Люкс - Х (товариство з обмеженою відповідальністю) та відповідачем, товариством з обмеженою відповідальністю Тімбер Процесінг , відбулися договірні відносини щодо поставки товару - клею ПВА ЛЮКС D3. Згідно видаткової накладної №02/07-13 від 02.07.2018 позивач поставив товар на користь відповідача на суму 5650,13 грн. та видаткової накладної № 03/07-2 від 03.07.2018 - на суму 8 472, 82 грн.

Як зазначає позивач, відповідачем здійснено оплату поставки товару лише за однією видатковою накладною - №02/07-13 від 02.07.2018 року на суму 5650,13 грн, що підтверджується наданою копією банківської виписки по рахунку позивача у АТ УкрСиббанк , за період з 01.01.2015 до 11.06.2019 року, відносно здійснених оплат контрагентом ТОВ Тімбер Процесінг . Товар поставлений згідно видаткової накладної № 03/07-2 від 03.07.2018 на суму 8 472, 82 грн. не оплачений. Відтак, на момент звернення до суду у відповідача існує заборгованість у сумі 8 472,82 грн.

З метою належного погашення заборгованості, позивач листом від 27.11.2018 №27/11-01(а.с.17), листом-вимогою від 17.01.2019 №17/01-02 (а.с.18-20) та претензією від 26.03.2019 №26/03-02(а.с.2123) звернувся до ТзОВ Тімбер Процесінг про сплату заборгованості. Разом з тим, позивачем було надіслано відповідачу акт звірки взаєморозрахунків від 15.01.2019. Однак, як зазначає позивач, вимоги щодо оплати боргу залишені відповідачем без відповіді та задоволення, акт звірки взаєморозрахунків між сторонами - не підписаний (а.с.28) (копії доказів звернення долучені до матеріалів справи).

Враховуючи ту обставину, що відповідач належним чином не виконав свого обов`язку оплати поставленого товару, позивач звернувся до суду із матеріально-правовою вимогою про стягнення заборгованості в розмірі 8 472,82 грн - основного боргу, 872,70 грн - інфляційних втрат та 240,97 грн - 3 % річних.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають до задоволення.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частинами 1, 3 статті 181 ГК України визначено, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до частини 1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Сторони є вільними в укладенні договору, а також у визначенні форми договору (усна чи письмова), що підтверджується ст. 218 ЦК України, яка передбачає, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорюваних окремих його частин може доводитися, в тому числі, письмовими доказами.

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Оферта може мати письмовий вигляд коли вона має форму єдиного документа, тобто проекту договору, листа, телеграми тощо, що надсилаються акцептанту поштою чи за допомогою іншого технічного засобу зв`язку.

Наслідком надання оферти є те, що коли адресат оферти відізветься й у будь-якій формі висловить згоду укласти договір на зазначених в оферті умовах, його слід визнати укладеним.

Як передбачено ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Із змісту даної статті вбачається, що акцепт можливий й у вигляді конклюдентних дій, тобто здійснення особою, що отримала оферту, дій по виконанню вказаних в ній умов договору. Для конклюдентних дій характерно, що їх здійснення свідчить про волевиявлення особи укласти договір.

Отже, відповідно до вищезазначених норм ЦК України, матеріалами, які підтверджують волю сторін на встановлення правовідносин, є направлена позивачем до відповідача пропозиція укласти договір та прийняття відповідачем пропозиції позивача, що свідчить про відсутність будь-яких застережень щодо умов оферти у відповіді на пропозицію (видатковій накладній). Вказані видаткові накладні підписані представниками та скріплені печатками сторін, тобто, розбіжностей щодо умов зазначених в оферті не було, відповідачем прийнято товар без зауважень та застережень.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

З огляду на викладене, обов`язок по оплаті поставленого товару виникає у відповідача безпосередньо із самого факту поставки.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов`язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов`язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Згідно з частиною 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, позивач просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та нарахованих трьох процентів річних від простроченої суми.

Щодо розрахунку стягнення трьох відсотків річних за (вказаний позивачем) період з 13.07.2018 по 24.06.2019 в сумі 240,97 грн - суд перевіривши поданий позивачем розрахунок вважає обґрунтованим нарахування трьох відсотків річних в сумі 241, 65 грн. Однак, суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних в розмірі 240,97 грн, в межах заявлених позовних вимог.

Щодо розрахунку стягнення інфляційних втрат за період 01.08.2018 - 01.06.2019 в сумі 872,70 грн - суд перевіривши поданий позивачем розрахунок вважає обґрунтованим нарахування інфляційних втрат в сумі 875,88 грн. Однак, суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат в розмірі 872,70 грн, в межах заявлених позовних вимог.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати на підставі статей 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір покладається на відповідача в розмірі 1921,00 грн.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Тімбер Процесінг (81634, Львівська обл., Миколаївський район, село Розвалів, вул. Сагайдачного, буд. 72, ідентифікаційний код 40286679) на користь Науково - виробничого підприємства Люкс - Х (Товариство з обмеженою відповідальністю) (61071, м. Харків, провулок Новожанівський буд. 11; ідентифікаційний код 31635720) 9 586,49 грн, з яких 8 472,82 грн. сума основного боргу, 872,70 грн - інфляційні втрати; 240,97 грн - сума трьох процентів річних та 1921,00 грн відшкодування витрат судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарським процесуальним кодексом України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 17.09.2019.

Суддя Березяк Н.Є.