Рішення

від 10.09.2019 по справі 923/480/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2019 року Справа № 923/480/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. за участю секретаря судового засідання Борхаленко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства "Херсонобленерго", м. Херсон

до відповідача: Селянського (фермерського) господарства "Славутич", м.Херсон, с.Степанівка

про стягнення 74434,74 грн.

представники сторін не з`явились

Акціонерне товариство "Херсонобленерго" (код ЄДРПОУ 05396638, м.Херсон, вул. Пестеля, б.5) звернулось до суду з позовною заявою до Селянського (фермерського) господарства "Славутич" (код ЄДРПОУ 22739869, м.Херсон, с. Степанівка, Музиківське шосе, б.1) про стягнення боргу у сумі 74434,74 грн, з яких: 53035,04грн - заборгованість з оплати за спожиту активну електричну енергію, 3851,40 грн - заборгованість з оплати послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії на загальну суму, 701,17 грн - пеня за несвоєчасну оплату компенсації перетікання реактивної електричної енергії, 88,0 грн. - 3% річних, за несвоєчасну оплату компенсації перетікання реактивної електричної енергії, 368,60 грн. - інфляційні втрати за несвоєчасну оплату компенсації перетікання реактивної електричної енергії; 9433,55 грн. - пеня за несвоєчасну оплату вартості отриманої активної електричної енергії; 1183,99 грн. - 3 % річних за несвоєчасну оплату вартості отриманої активної електричної енергії; 4974,44 грн - інфляційні втрати за несвоєчасну оплату вартості отриманої активної електричної енергії; 798,55 грн - штрафні санкції за перевищення ліміту споживання електроенергії у вересні 2018 за договором про постачання електричної енергії № 181 від 18.06.2004.

Позов обґрунтовано твердженням про неналежне виконання відповідачем зобов`язань за вказаним договором.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.2019 року, справу розподілено судді Ярошенко В. П.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 12 червня 2019 року відкрито провадження у справі № 923/480/19, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Судове засідання у справі призначено на 01 серпня 2019 року.

Відповідач в підготовче судове засідання 01.08.2019 не з`явився. 20.06.2019. до суду повернулася копія ухвали від 12.06.2019, яка направлялась на адресу відповідача, з відміткою Укрпошти "не обслуговуємо".

Ухвалою суду від 01.08.2019 розгляд справи було відкладено на 20.08.2019. Протокольною ухвалою суд за власною ініціативою ухвалює про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів до 09.09.2019р. відповідно до ч.3 ст.177 ГПК України

Ухвалою суду від 20.08.2019 підготовче провадження у справі закрито, призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 10 вересня 2019 року.

Представник відповідача у судові засідання 20.08.2019, 10.09.2019 не прибув, відзив на позов та докази на його обґрунтування не надав, з клопотанням про розгляд справи за відсутності представника або за наявними у справі доказами не звернувся, про поважність причин неявки у судові засідання не повідомляв.

До суду повернулась копії ухвал від 01.08.2019 та 20.08.2019 з відміткою Укрпошти "інши причини, що не надали змоги виконати обов`язок щодо пересилання поштового відправлення".

Частиною 10 статті 242 ГПК України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про вебадресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України виклик і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною 4 ст. 89 ЦК України визначено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

У п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Згідно зі ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" №755-IV від 15.05.2003 якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до відомостей, які містяться у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який зроблено судом 01.08.2019, юридична адреса Відповідача відповідає зазначеній у позовній заяві.

Крім того суд наголошує на тому, що копії ухвал суду були надіслані відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013 та ГПК України, що також підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів.

З огляду на наведене, Відповідач вважаються такими, що належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, а також приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 10.09.2019 р. було проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

З`ясувавши обставини справи, оцінивши в сукупності надані докази, суд

встановив:

18.06.2004 р. між відкритим акціонерним товариством Енергопостачальна компанія Херсонобленерго , правонаступником та новим найменуванням якого є акціонерне товариство Херсонобленерго (далі по тексту рішення - Позивач, Постачальник) та Селянським (Фермерським) господарством Славутич (далі по тексту - Відповідач, Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 181 (далі по тексту рішення - Договір).

Відповідно до п.2.2.2. Договору, Постачальник зобов`язаний постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару. Зі своєю сторони, згідно із п. 2.3.3. Договору Споживач зобов`язався оплачувати вартість отриманої електричної енергії згідно із Додатком №2 до Договору. Відповідно до п. 2.3.4. Споживач також зобов`язався здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача.

Графік знімання показань засобів обліку електричної енергії та порядок розрахунків визначені Додатком №2 до Договору.

Згідно п. 1 додатку № 2 до Договору Порядок розрахунків та графік зняття показань лічильників та подання їх до електропостачальної організації (далі по тексту - Додаток №2) встановлено розрахунковий період 1 місяць. При цьому зазначено, що Споживач знімає показання електролічильників, встановлених на своїх об`єктах, о 00.00 годин 15 числа у місяці з 31 днем, 13 числа у місяці з 29 днями, 14 числа у місяці з ЗО днями та 12 числа у місяці з 28 днями, та згідно абз. 1, 2 п. З додатку № 2 оформлює акт про обсяги використаної електроенергії за розрахунковий період, який надає до розрахункового відділу Постачальника протягом 0,5 доби з моменту зняття цих показників.

Пунктом 3 Додатку №2 до Договору встановлено, що обсяг фактично спожитої електроенергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається за актом прийому-передачі електричної енергії згідно показань розрахункових засобів обліку, знятих відповідно до графіка зняття показань або акта про порушення Правил користування.

Відповідно до п. 3 Додатку №2 до Договору зазначено, що рахунок на оплату електричної енергії має бути оплачений Споживачем протягом 5 операційних днів від дня отримання Споживачем рахунку Постачальника електричної енергії.

Пунктом 2 додатку №9 до договору за підсумками розрахункового періоду Постачальник виписує Споживачу рахунок на оплату послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії. Кошти за послуги з компенсації перетікання реактивної енергії перераховуються Споживачем на поточний рахунок Електропостачальника протягом 5 днів від дати, вказаної у рахунку.

Таким чином, суд встановив, що акт про обсяги спожитої електроенергії і акт прийому-передачі електричної енергії є підставою для здійснення розрахунків. Обсяги перетікань реактивної електричної енергії відображаються в зазначених актах.

Позивач стверджує, що на виконання Договору Постачальник своєчасно і в повному обсязі виконував свої зобов`язання з постачання електроенергії, і у порядку передбаченому Договором виставляв Відповідачу рахунки на оплату об`єму спожитої ним активної електроенергії та послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії.

З матеріалів справи вбачається, що Постачальник своєчасно і в повному обсязі виконував свої зобов`язання з постачання електроенергії в серпні та вересні 2018 року, що підтверджується: актом прийому-передачі активної електроенергії від 15.08.2018 р. (підписаний з боку відповідача), актом прийому-передачі послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії від 15.08.2018 р. (підписаний з боку відповідача), актом прийому-передачі активної електроенергії від 18.09.2018 р. (підписаний з боку відповідача).

За вищезазначені періоди Позивач виставляв Відповідачу рахунки на оплату об`єму спожитої ним активної електроенергії та послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії: рахунок №20181 від 15.08.2018 р. за спожиту активну електричну енергію за серпень 2018 р. на суму 51817,10 грн.; рахунок №20181 від 18.09.2018 р. за спожиту активну електричну енергію за вересень 2018 р. на суму 1217,94 грн.; рахунок №20181 від 18.09.2018 р. за штрафні санкції за перевищення ліміту споживання електроенергії у вересні 2018 р. на суму 798,55 грн.; рахунок №20181 від 15.08.2018 р. за наданні послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії за серпень 2018 р. на суму 3851,40 грн.

Позивач стверджує, що Відповідач не сплатив вищезазначені рахунки, в результаті чого станом на 27.05.2019 р., внаслідок неналежного виконання Відповідачем грошового зобов`язання перед Позивачем виникла заборгованість щодо:

• оплати за спожиту активну електричну енергію на загальну суму 53035,04 грн.

• оплати послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії на загальну суму 3851,40 грн.

• оплати штрафних санкції за перевищення ліміту споживання електроенергії у вересні 2018 р. на суму 798,55 грн.

Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов`язань (майново-господарських зобов`язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на підставі вказаного договору (правочину), з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір енергопостачання.

Так, відповідно до приписів частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію споживачеві, який зобов`язується оплатити її та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання.

За змістом статті 235 ГК України за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання.

Суд також зазначає, що у відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а згідно з частиною 7 статті 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 530 ПК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

Пунктом 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Надані Позивачем рахунки № 20181 від 15.08.2018 р. за спожиту активну електричну енергію за серпень 2018 р. (на суму 51817,10 грн.), рахунок № 20181 від 18.09.2018 р. за спожиту активну електричну енергію (на суму 1217,94 грн.), рахунок № 20181 від 18.09.2018 р. за штрафні санкції за перевищення ліміту споживання електроенергії у вересні 2018 р. (на суму 798,55 грн.) та рахунок № 20181 від 15.08.2018 р. за надані послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії за серпень 2018 р. (на суму 3851,40 грн.) підтверджені відповідними актами прийому-передачі (актом прийому-передачі активної електроенергії від 15.08.2018 р., актом прийому-передачі послуги з перетікання реактивної електроенергії від 15.08.2018, актом про обсяги спожитої споживачем електричної енергії від 15.08.2019, актом прийому-передачі активної електроенергії від 18.09.2018 р. актом про обсяги спожитої споживачем електричної енергії від 18.09.2018) та є підписаними Відповідачем, що свідчить про визнання останнім своєї заборгованості перед АТ Херсонобленерго . Таким чином, суд дійшов висновку, що докази, подані Позивачем є належними та достатніми.

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованість з оплати за спожиту активну електричну енергію на загальну суму 53035,04 грн. (51817,10 грн. + 1217,94 грн.), стягнення заборгованості з оплати послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії на загальну суму 3851,40 грн., стягнення штрафних санкції за перевищення ліміту споживання електроенергії у вересні 2018 р на суму 798,55 грн. - підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (пені).

Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до приписів ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання.

В ч. 2 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за увесь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до п. 6 додатку № 2 до Договору № 181, в якому передбачено, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком платежів Постачальник електричної енергії нараховує Споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується, а сума боргу повинна бути сплачена з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних.

На підставі вищевикладеного та використовуючи своє право передбачене умовами договору, Позивач здійснив нарахування пені та 3 відсотків річних за несвоєчасне виконання Відповідачем грошових зобов`язань зі сплати виставлених Позивачем рахунків за спожиту активну і реактивну електроенергію. Таким чином, Позивачем було нараховано Відповідачеві:

за несвоєчасну оплату рахунків за активну електроенергію:

- 9433,55 грн. - пені;

- 1183,99 грн. - 3 % річних;

- 4974,44 грн. - інфляційні втрати.

по заборгованості за реактивну електроенергію:

- 701,17 - пені;

- 368,60 грн. - інфляційні втрати;

- 88,0 грн. - 3% річних.

Суд за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи Ліга (з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного суду України від 03.04.97р. №62-97р Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ ) перевірив розрахунки пені, штрафних санкцій та дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог в цій частині в повному обсязі.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В даному випадку судові витрати, понесені позивачем у вигляді сплати судового збору у розмірі 1921,00грн. покладаються на відповідача.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 232-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ухвалив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з СЕЛЯНСЬКОГО (ФЕРМЕРСЬКОГО) ГОСПОДАРСТВА "СЛАВУТИЧ" (код ЄДРПОУ 22739869) на користь акціонерного товариства Херсонобленерго (ідентифікаційний код 05396638) (на рахунок із спеціальним режимом використання № НОМЕР_1 в ТВБВ №10021/01 в ФХОУ АТ Ощадбанк МФО 352457, код 02766367) заборгованість з оплати за спожиту активну електричну енергію на загальну суму 53035,04 грн.

3. Стягнути з СЕЛЯНСЬКОГО (ФЕРМЕРСЬКОГО) ГОСПОДАРСТВА "СЛАВУТИЧ" (код ЄДРПОУ 22739869) на користь акціонерного товариства Херсонобленерго (ідентифікаційний код 05396638) (на поточний рахунок № НОМЕР_2 в ТВБВ №10021/01 АТ Ощадбанк , МФО 352457, код 05396638) 3851,40 грн . - заборгованості з оплати послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії; 701,17 грн. - пені за несвоєчасну оплату компенсації перетікання реактивної електричної енергії; 88,0 грн. - 3% річних, за несвоєчасну оплату компенсації перетікання реактивної електричної енергії; 368,60 грн. інфляційні втрати за несвоєчасну оплату компенсації перетікання реактивної електричної енергії; 9433,55 грн. - пені за несвоєчасну оплату вартості отриманої активної електричної енергії; 1183,99 грн. - 3 % річних за несвоєчасну оплату вартості отриманої активної електричної енергії; 4974,44 грн . інфляційні втрати за несвоєчасну оплату вартості отриманої активної електричної енергії; 798,55 грн. - штрафних санкції за перевищення ліміту споживання електроенергії у вересні 2018 р.; 1921,00 грн. суми судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, через місцевий суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Дата складання повного тексту рішення 17.09.2019

Суддя В.П.Ярошенко