Рішення

від 10.09.2019 по справі 924/772/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" вересня 2019 р. Справа № 924/772/19

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., при секретарі Фрей В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом приватного сільськогосподарського підприємства "Алагес", с. Пархомівці, Хмельницький р-н., Хмельницька обл.

до товариства з обмеженою відповідальністю "Пеніол", м. Маріуполь

про стягнення грошей

за участю представників сторін:

від позивача - Олійник Ю.П. за довіреністю

від відповідача - не з`явився

встановив:

Позивач у позовній заяві просить суд винести рішення про стягнення на його користь з відповідача 436 354, 78 грн. за договором про поворотну фінансову допомогу №02-02/18 від 02.02.18 року, у т.ч. 300 000 грн. основної заборгованості, 66 673, 96 грн. пені, 19 980, 82 грн. 3% річних, 49 700 грн. інфляційних.

Обгрунтовуючи позов, позивач вказує на порушення відповідачем умов договору про поворотну фінансову допомогу щодо неповернення йому частини поворотної фінансової допомоги. При цьому посилається на п.1.1.,1.2.,4.1.,5.1. договору та статті 175, 173 ГК України, ст.ст. 509, 627, 626, 1046,1049 ЦК України. Крім того, посилається на правові норми щодо стягнення пені, 3 % річних та інфляційних.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, наполягав на його задоволенні. Крім того, повідомив, що йому стало відомо, що 28.08.18р. відповідач змінив свою назву та юридичну адресу, що не є правонаступництвом. Враховуючи, що це відбулося після надіслання судом відповідачу ухвали від 15.08.2019р., це ніяким чином не може впливати на розгляд справи.

Відповідач письмового відзиву на позов не наддав, свого представника до суду не направив. Причин неявки представника та неподання відзиву відповідач не повідомив, своїм процесуальним правом не скористався.

Повідомляючи відповідача про розгляд справи у суді, йому направлено ухвали від 25.07.19 та від 15.08.19 за адресою згідно витягу з ЄДРЮОФОПГФ - АДРЕСА_1 , м. Хмельницький, АДРЕСА_2 (витяг від 15.08.19). Дані ухвали, повернуті поштою з відміткою - "відсутність адресата". Як видно з витягу з ЄДРОЮФОПГФ, зробленого судом 10.09.19, в Держреєстрі здійснено реєстрацію змін відносно назви та місцезнаходження відповідача 28.08.19. При цьому, новою реєстраційною адресою відповідача (з новою назвою ТОВ "Пеніол") є: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, Центральний район, вул. Миколаївська, буд. 7/17.

Суд виходить з товго, що відповідач належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, оскільки ухвала суду від 15.08.19 направлена 19.08.19 на адресу відповідача (до зміни адреси), яка на час відправки булла реєстраційною згідно інформації ЄДРЮОФОПГФ. При цьому, суд керується п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, де вказано, що днем вручення судового рішення (в тому числі рішення у формі ухвали) є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також, відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою , навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Як вбачається з Витягу з ЄДРЮОФОПГФ від 10.09.19, за ідентифікаційним кодом юридичної особи 39121522 (який згідно інформації з ЄДРПОУ від 15.08.19 належить відповідачу - ТОВ „Компанія Украгротрейдінг" ) зареєстровано суб`єкт господарювання - ТОВ „Пеніол", а 28.08.2019р. зареєстрована зміна найменування юридичної особи і зміна юридичної адреси, а саме - АДРЕСА_3 . При цьому дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа відсутні, тобто відбулася зміна найменування без правонаступництва, що враховується судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на те, що судом вжито всіх передбачених ГПК України заходів щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, а також обмеженість строків вирішення даного спору, суд доходить висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами

Матеріалами справи встановлено.

2 лютого 2018 року між позивачем (надавач) та відповідачем (отримувач) укладено договір про поворотну фінансову допомогу №02-02/18 від 2.02.2018р., за яким надавач передає у власність отримувача кошти у розмірі 700 000 грн. ( визначено у п.1.2. договору) поворотну фінансову допомогу, а відповідач зобов`язується повернути поворотну фінансову допомогу у визначений договором строк.

Згідно з п.4.1. договору строк повернення поворотної фінансової допомоги розпочинається з часу набрання чинності цим договором і становить три календарні місяці. Згідно з п.5.1. договору після закінчення строку, встановленого у п.4.1. цього договору , отримувач зобов`язується протягом 5 календарних днів повернути набувачеві поворотну фінансову допомогу.

Позивач надав відповідачу поворотну фінансову допомогу згідно договору №02-02/18 від 02.02.18 року у сумі 700 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1901 від 05.02.2018 року на суму 700 000 грн. та Звітом про дебетові і кредитові операції по рахунку за період лютого 2018р.

Відповідач частково повернув позивачу фінансову допомогу 3.08.2018р. -100 000 грн. та 15.04.2019р.- 300 000 грн., на загальну суму 400 000 грн. , що підтверджується Звітом про кредитові операції по рахунку за відповідний період. Відповідно не повернуто 300 000 грн.

Відсутність оплати відповідачем на рахунок позивача по договору підтверджується Звітами про кредитові операції по рахунку за лютий 2018р.- червень 2019р.

Лист позивача відповідачу від 6.05.2019р. №320 та претензія від 28.05.2019р. № 8325 з проханням повернути поворотну фінансову допомогу відповідачем залишені без реагування і задволення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані заяви по суті справи та додані докази, та надавши їм оцінку в сукупності, судом враховується таке.

Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарських договорів, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом їх регулювання.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ст. 173 Господарського кодексу господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач ТОВ „Компанія Украгротрейдінг» , який змінив назву на ТОВ „Пеніол» , уклали договір про поворотну фінансову допомогу №02-02/18 від 2.02.2018р., визначивши умови, права та обов`язки сторін, які є обов`язковими для них.

Згідно зі ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 14.1.257 ч. 1 статті 14 Податкового кодексу України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних). Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Договір поворотної фінансової допомоги за правовою природою є договором позики. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.04.2018 у справі №906/408/17, від 12.06.2019 у справі №910/7047/18.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч.ч.1 та 3 ст. 1049 ЦК України на позичальника покладено обов`язок повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Позивачем підтверджено надання відповідачу поворотної фінансової допомоги згідно договору №02-02/18 від 02.02.18 року у сумі 700 000 грн., зокрема, платіжним дорученням №1901 від 05.02.2018 року на суму 700 000 грн. та Звітом про дебетові і кредитові операції по рахунку за період лютого 2018р.

Відповідач частково повернув позивачу фінансову допомогу 03.08.2018р. -100 000 грн. та 15.04.2019р.- 300 000 грн., на загальну суму 400 000 грн. , що підтверджується Звітом про кредитові операції по рахунку за відповідний період. Відповідно не повернуто 300 000 грн.

Тому позовні вимоги в цій частині обґрунтовані, а отже позов підлягає задоволенню.

Згідно з п.7.4. договору №02-02/18 від 02.02.18 року, якою передбачено, що при порушенні отримувачем (відповідачем) строку повернення поворотної фінансової допомоги він повинен сплатити на поточний рахунок надавача ( позивача) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру поворотної фінансової допомоги за кожний день прострочення її повернення, позивачем нарахована пеня за прострочку строку повернення поворотної фінансової допомоги у сумі 66 673, 96 грн. за період з 23.07.2018р. по 11.11.2018р.

Судом враховується, що відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вказані законодавчі положення, неустойка (штраф та пеня) є договірним (законодавчим) способом забезпечення зобов`язання, а тому наявність у договорі пункту 7.4., що передбачає застосування пені є підставою для задоволення позову, в частині стягнення останньої у розмірі 66 673, 96 грн.

Щодо стягнення 3% річних в розмірі 19 980, 82 грн. за період з 11.05.2018р. по 23.07.2019р. та інфляційних в сумі 49 700 грн. за період червень 2018р.- червень 2019р. , то судом враховується наступне.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведені норми, а також встановлений судом факт прострочення виконання відповідачем обов`язку по сплаті грошового зобов`язання, позовні вимоги про стягнення річних і інфляційних обґрунтовані. Однак, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку річних, суд встановив наявність арифметичної помилки внаслідок неправильного зазначення кількості днів за період з 04.08.2018р. по 14.04.2019р. - 256 днів замість 254 дня. Тому за цей період річні становлять не 12 624, 66 грн., а 12 526, 02 грн. Відповідно позов в цій частині підлягає частковому задоволенню на зазначену суму. В решті суми слід відмовити.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку інфляційних суд також встановив неправильне їх нарахування в періоді серпень 2018р.-березень 2019р. - 51 000 грн. замість 50 913, 80 грн. Відповідно позов в цій частині підлягає частковому задоволенню на зазначену суму, а у решті-відмові.

Позивачем подана до суду заява від 04.09.2019р. про покладення на відповідача судових витрат в розмірі 26 545, 32 грн. згідно з ст.ст. 123, 126, 129 ГПК України (судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу). При цьому посилається на платіжне доручення №280 від 19.07.2019р. про сплату 6 545, 32 грн. судового збору , на

договір про надання правової допомоги від 08.07.2019р. з Адвокатським об`єднанням „Лучковський і партнери» з додатками № 1 від 08.07.2019р., №2 від 21.07.2019р., на акт від 23.07.2019р. про виконання додатку № 1 до договору про надання правової допомоги, акт від 15.08.2019р. про виконання додатку № 2 до договору про надання правової допомоги, платіжні доручення про перерахування Адвокатському об`єднанню 6 000 грн. платіжним дорученням №285 від 22.07.2019р. та 14 000 грн. платіжним дорученням №286 від 22.07.2019р. Крім того, позивачем в матерали справи надано: копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; копію витягу з ЄДР про Адвокатське об`єднання „Лучковський і партнери» ; скріншот із сайту НААУ про адвоката Олійника Ю.П.; довіреність від 08.07.2019р. та ордер.

Суд вважає обґрунтованими вищезазначені витрати. При цьому, враховується, що відповідно до приписів статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з приписами ч.ч.1-6 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6 545, 32 грн., що підтверджується платіжним дорученням №280 від 19.07.2019р. В обґрунтування розміру заявленої суми витрат на правничу допомогув розмірі 20 000 грн. позивач надав підтверджуючі докази їх понесення та надання у встановленому чинним законодавством порядку. Відповідно матеріалами справи підтверджується понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.

Клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, в порядку ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України від відповідача не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, суд врахував, що за ч. 9 ст. 129 ГПК якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи вищевказане, судові витрати покладаються на сторони, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Пеніол" (код ЄДРПОУ 39121522, місцезнаходження: 87500, Донецька область, місто Маріуполь, Центральний район, вул. Миколаївська, 7/17) на користь приватного сільськогосподарського підприємства "Алагес" (31342, Хмельницька область, Хмельницький район, село Пархомівці, код 33141915) 300 000 грн. (триста тисяч грн. 00 коп.) основного боргу, 66 673, 96 грн. (шістдесят шість тисяч шістсот сімдесят три грн. 96 коп.) пені, 19 882, 18 грн. (дев`ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят дві грн. 18 коп.) 3% річних, 49 609, 19 грн. (сорок дев`ять тисяч шістсот дев`ять грн. 19 коп.) інфляційних витрат та 26 279, 86 грн. (двадцять шість тисяч двісті сімдесят дев`ять грн. 86 коп.) судових витрат.

В решті позову відмовити.

Повний текст рішення складено 17.09.19.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук. 3 прим.:

1- до справи,

2- позивачу (31342, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., с. Пархомівці),

3 - відповідачу (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Миколаївська, 7/17).

Всім рекомендованим з повідомленням