Рішення

від 10.09.2019 по справі 924/787/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" вересня 2019 р. Справа № 924/787/19

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., при секретарі судового засідання Фрей В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Фермерського господарства "Джури", с. Пархомівці, Хмельницький район, Хмельницька область

до товариства з обмеженою відповідальністю "Пеніол", м. Маріуполь, Донецька область

про вилучення майна

представники сторін:

від позивача - Олійник Ю.П. згідно довіреності

від відповідача - не з`явився

встановив:

Позивач у позовній заяві просить суд винести рішення про повернення відповідачем на користь позивача 54 тони гірчиці, вартістю 1 242 000 грн. за договором про відповідальне зберігання від 06.08.2018р.

Обгрунтовуючи позов, позивач вказує на порушення відповідачем умов договору про відповідальне зберігання щодо повернення переданої на відповідальне зберігання гірчиці згідно акту передачі-приймання матеріальних цінностей від 06.08.2018р. При цьому посилається на п.п. 3.2., 4.3., 7.2. договору та статті 626, 317, 936, 949 ЦК України, зазначаючи, що вимоги позивача від 06.05.19р. та 28.05.19р. відповідач не задовольнив, будь-яких відомостей позивачу про передану продукцію не направляв.

Представник позивача в судовому засіданні підтвердив свою позицію підтримувати позов, наполягав на його задоволенні. Крім того, повідомив, що йому стало відомо, що 28.08.2018р. відповідач змінив свою назву та юридичну адресу, що не є правонаступництвом. Враховуючи, що це відбулося після надіслання судом відповідачу ухвали від 15.08.2019р., це ніяким чином не може впливати на розгляд справи.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, свого представника до суду не направив. Причин неявки представника та неподання відзиву відповідач не повідомив, своїм процесуальним правом не скористався.

Повідомляючи відповідача про відкриття провадження у справі, йому направлено відповідну ухвалу від 31.07.19 за адресою згідно витягу з ЄДРЮОФОПГФ - 29000, м. Хмельницький, вул. Володимирська, буд. 109 (витяг від 15.08.19). Дана ухвала отримана відповідачем, про що свідчить наявне у справі поштове повідомлення про вручення йому кореспонденції суду від 01.08.19 (з підписом про отримання). Ухвала суду про призначення справи до судового розгляду від 15.08.19 направлена відповідачу рекомендованною кореспонденціює за цією ж адресою. Проте, вказана ухвала повернута поштою з відміткою - "відсутність адресата". Як видно з витягу з ЄДРОЮФОПГФ, зробленого судом 10.09.19, в Держреєстрі здійснено реєстрацію змін відносно назви та місцезнаходження відповідача 28.08.19. При цьому, новою реєстраційною адресою відповідача (з новою назвою ТОВ "Пеніол") є: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, Центральний район, вул. Миколаївська, буд. 7/17.

Суд виходить з товго, що відповідач належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, оскільки ухвала суду від 15.08.19 направлена 19.08.19 (до зміни адреси) на адресу відповідача, яка на час відправки булла реєстраційною згідно інформації ЄДРЮОФОПГФ. При цьому, суд керується п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, де вказано, що днем вручення судового рішення (в тому числі рішення у формі ухвали) є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також, відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Як вбачається з Витягу з ЄДРЮОФОПГФ від 10.09.19, за ідентифікаційним кодом юридичної особи 39121522 (який згідно інформації з ЄДРПОУ від 15.08.19 належить відповідачу - ТОВ „Компанія Украгротрейдінг" ) значиться суб`єкт господарювання - ТОВ „Пеніол", а 28.08.2019р. зареєстрована зміна найменування юридичної особи і зміна юридичної адреси, а саме - АДРЕСА_1 . При цьому дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа відсутні, тобто відбулася зміна найменування без правонаступництва, що враховується судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на те, що судом вжито всіх передбачених ГПК України заходів щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, а також обмеженість строків вирішення даного спору, суд доходить висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами

Матеріалами справи встановлено.

06 серпня 2018 року між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) укладено договір про відповідальне зберігання від 06.08.2018р., за яким замовник передає, а виконавець приймає на тимчасове відповідальне зберігання гірчицю в кількості 120 тонн 00 кг та льон в кількості 870 кг відповідно до акту приймання-передачі об`єкта на зберігання, без права їх використання у господарському обороті виконавця протягом строку зберігання, з подальшим поверненням об`єкту зберігання замовнику без зміни його якісних або кількісних характеристик. Замовник гарантує, що об`єкт зберігання є його власністю та на момент укладення договору не обтяжений вимогами третіх осіб.

Згідно п. 3.2. договору повернення із зберігання здійснюється силами виконавця за письмовою заявкою (попередженням) замовника не пізніше ніж за три тижні до такого повернення. Транспортування об`єкта зберігання здійснюється замовником самостійно.

Виконавець, відповідно до п. 4.3. зобов`язаний забезпечити повне збереження об`єкта зберігання, а після закінчення зберігання за заявкою замовника повернути його замовнику в тому самовму стані, у якому об`єкт був переданий на зберігання, з урахування змін його природних властивостей.

Згідно з п.7.2 договору замовник має право в будь-який час вимагати повернення об`єкту зберігання від виконавця, а виконавець зобов`язаний повернути його на першу вимогу замовника незалежно від строку зберіганян, у відповідності до умов п.2.3. цього договору.

Відповідно до п.1.5. договору строк зберігання: 8 (вісім) місяців.

Договір підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.

Згідно підписаного обома сторонами та скріплених їх печатками Акту передачі-приймання матеріальних цінностей на відповідальне зберігання від 06.08.2018 року позивачем передано на відповідальне зберігання відповідачу 120,0 тон гірчиці, ціною 23 000 грн. за тону, загальною вартістю 2 760 000 грн. та 0,870 тон льону, ціною 10 500 грн. за тону, загальною вартістю 9 135 грн.

Позивач враховує усні домовленості між сторонами та договір комісії №24/09/18 від 24.09.2018р. з специфікацією №1 від 19.11.2018р. і приймає як повернення продукції 66 тонн гірчиці згідно з накладними №5 від 21.11.2018р., №6 від 22.11.2018р. , №7 від 23.11.2018р.

Лист позивача відповідачу від 06.05.2019р. №7 та претензія від 28.05.2019р. №8 з проханням повернути зі зберігання насіння гірчиці в кількості 54 тонни згідно договору про відповідальне зберігання від 06.08.2018р. або у випадку її відсутності сплатити позивачу її вартість в сумі 1 242 000 грн. відповідачем залишені без реагування і задволення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані заяви по суті справи та додані докази, та надавши їм оцінку в сукупності, судом враховується таке.

Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером є господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарських договорів, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом їх регулювання.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ст. 173 Господарського кодексу господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач ТОВ „Компанія Украгротрейдінг", який змінив назву на ТОВ "Пеніол" уклали договір про відповідальне зберігання від 06.08.2018р, визначивши умови, права та обов`язки сторін, які є обов`язковими для них.

В силу ч.1 статті 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно з частиною 1 статті 942 ЦК України зберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

При цьому згідно з ч.ч.1-2 ст. 949 ЦК України зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Позивачем підтверджено Актом передачі-приймання матеріальних цінностей на відповідальне зберігання від 06.08.2018 року передачу відповідачу на відповідальне зберігання 120,0 тон гірчиці, ціною 23 000 грн. за тону, загальною вартістю 2 760 000 грн.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 321 ЦК України).

Докази повернення відповідачем позивачу з відповідального зберігання всієї продукції відсутні. Тому позовні вимоги обґрунтовані, а позов підлягає задоволенню.

Позивачем подана до суду заява від 04.09.2019р. про покладення на відповідача судових витрат в розмірі 38 630 грн. згідно з ст.ст. 123, 126, 129 ГПК України (судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу). При цьому посилається на: платіжне доручення № 647 від 29.07.2019р. про сплату 18 630 грн. судового збору; договір про надання правової допомоги від 08.07.2019р. з Адвокатським об`єднанням "Лучковський і партнери" з додатами № 1 від 8.07.2019р., №2 від 05.08.2019р.; акт від 05.08.2019р. про виконання додатку № 1 до договору про надання правової допомоги; акт від 15.08.2019р. про виконання додатку № 2 до договору про надання правової допомоги; платіжні доручення про перерахування Адвокатському об`єднанню 6000 грн. платіжним дорученням № 654 від 05.08.2019р. та 14 000 грн. платіжним дорученням № 655 від 05.08.2019р. Крім того, позивачем в матерали справи надано копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копія витягу з ЄДР про Адвокатське об`єднання "Лучковський і партнери", скріншот із сайту НААУ про адвоката Олійника Ю.П. , довіреність від 08.07.2019р. та ордер.

Зважаючи на вищеназвані матеріали, понесення судових витрат є документально підтвердженим. Тому суд вважає вищезазначені витрати обгрунтованими. При цьому враховується, що відповідно до приписів статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з приписами ч.ч.1-6 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 18 630 грн., що підтверджується платіжним дорученням №647 від 29.07.2019р.

В обґрунтування розміру заявленої суми витрат на правничу допомогув розмірі 20 000 грн. позивач надав підтверджуючі докази їх понесення та надання у встановленому чинним законодавством порядку. Відповідно матеріалами справи підтверджується понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.

Клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, в порядку ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України від відповідача не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, за змістом ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Оскільки рішенням суду у справі позовні вимоги задоволено повністю, а також враховуючи, що спір у даній справі виник у зв`язку з неправомірними діями відповідача, судові витрати підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 249, 252, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Вилучити у товариства з обмеженою відповідальністю "Пеніол" (код ЄДРПОУ 39121522, місцезнаходження: 87500, Донецька область, місто Маріуполь, Центральний район, вул. Миколаївська, 7/17) та передати на користь фермерського господарства "Джури" (код ЄДРПОУ 39090044, місцезнаходження: 31342, Хмельницька область, Хмельницький район, село Пархомівці) 54, 0 (п`ятдесят чотири) тони гірчиці, вартістю 1 242 000 (один мільйон двісті сорок дві тисячі грн. 00 коп.).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Пеніол" (код ЄДРПОУ 39121522, місцезнаходження: 87500, Донецька область, місто Маріуполь, Центральний район, вул. Миколаївська, 7/17) на користь фермерського господарства "Джури" (код ЄДРПОУ 39090044, місцезнаходження: 31342, Хмельницька область, Хмельницький район, село Пархомівці) 38 630 грн. (тридцять вісім тисяч шістсот тридцять грн. 00 коп.) судових витрат.

Повний текст складено 17.09.19.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук. 3 прим.:

1- до справи,

2- позивачу (31342, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., с. Пархомівці),

3 - відповідачу (87500, Донецька область, м. Маріуполь, Центральний район, вул. Миколаївська, 7/17).

Всім рекомендованим з повідомленням