Рішення

від 17.09.2019 по справі 916/2369/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" вересня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2369/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А. при секретарі судового засідання Заболотній Я. О., розглянувши матеріали справи № 916/2369/19

Позивач: Акціонерне товариство „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код - 20077720)

Відповідач : Виробниче управління житлово-комунального господарства „НАТІ» (65092, Одеська обл., Біляївський р-н, с. Нерубайське, вул. Зелена, 5, код - 32935837)

про стягнення 38901,86 грн.

на підставі заборгованості за договором

В порядку ч. 13 ст. 8, ч. 2, 5 ст. 252 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

СУТЬ СПОРУ : 15.08.2019 року Публічне акціонерне товариство „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» (далі - Позивач) звернулась до Виробничого управління житлово-комунального господарства „НАТІ» (далі - Відповідач) про стягнення 38901,86 грн., з яких: пеня - 18436,06 грн., 3% річних - 8422,41 грн., 12043,39 грн. - інфляційні втрати.

16.08.2019 року суд відкрив провадження по справі, ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст. 247- 252 ГПК України, встановив відповідачу строк для подачі відзиву на позов із врахуванням вимог ст.165 ГПК України в строк, встановлений ч.1 ст.251 ГПК України - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Копія ухвали про відкриття провадження по справі була отримана позивачем та відповідачем 23.08.2019 року, про що свідчать відповідні поштові повідомлення.

На підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України у зв`язку із ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В С Т А Н О В И В :

04.09.2017 року між Позивачем (постачальник) та Відповідачем (споживач) укладено Договір № 8160/1718-ТЕ-23 постачання природного газу.

Відповідно до пункту 6.1 Договору, оплата за газ здійснюється Відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

На виконання умов Договору, Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 2734293,96 грн., що підтверджується копіями актів приймання-передачі природного газу.

Проте, оплату за переданий газ Відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у визначений Договором строк, чим порушив вимоги пункту 6.1 Договору.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України - у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ч. 1 ст. 229 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

А ст. 3 вказаного Закону зазначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 8.2 Договору визначено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 Договору, Відповідач зобов`язується сплатити Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Крім того, відповідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору, правомірно нараховано пеню, 3% річних та інфляційні які підлягають жо стягнення з відповідача. Їх розміри, відповідно, становлять: пеня - 18436,06 грн., сплата 3% річних - 8422,41 грн. та інфляційні - 12043,39 грн.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Виробничого управління житлово-комунального господарства „НАТІ» (65092, Одеська обл., Біляївський р-н, с. Нерубайське, вул. Зелена, 5, код - 32935837) на користь Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код - 20077720): 18 436 гривень. 06 коп. пені, 8422 гривні 41 коп. сплати 3%, 12043 гривні 39 коп. інфляційних та 1921 гривню судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.А. Демешин