Ухвала

від 16.09.2019 по справі 905/2340/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 905/2340/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Військово-цивільної адміністрації міста Мар`їнка та села Побєда Мар`їнського району Донецької області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 (головуючий суддя Лакіза В.В., судді Здоровко Л.М., Пуль О.А.) та рішення Господарського суду Донецької області від 22.04.2019 (головуючий суддя Сковородіна О.М., судді Чернова О.В., Матюхін В.І.) у справі № 905/2340/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Літовсько-Українська теплоенергетична компанія"

до Військово-цивільної адміністрації міста Мар`їнка та села Побєда Мар`їнського району Донецької області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: 1) Дошкільний навчальний заклад № 5 "Струмок", 2) Мар`їнське комунальне підприємство "Промінь",

про стягнення 93 068,57 грн,

ВСТАНОВИВ:

28.08.2019 Військово-цивільна адміністрації міста Мар`їнка та села Побєда Мар`їнського району Донецької області подала безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 та рішення Господарського суду Донецької області від 22.04.2019 у справі № 905/2340/17.

Дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з такого.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом частини 7 зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у справі № 905/2340/17 є стягнення заборгованості за поставку теплової енергії в сумі 93 068,57 грн, що менше ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (192 100,00 грн станом на 2019 рік), а тому у розумінні Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) справа № 905/2340/17 є малозначною.

Водночас у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку малозначної справи, а саме:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Аналіз наведених норм закону дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у малозначних справах після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Обґрунтовуючи підставу для відкриття касаційного провадження, передбачену підпунктом "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник у поданій касаційній скарзі зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес, адже враховуючи покладені на відповідача повноваження, які в першу чергу спрямовані на забезпечення соціальних гарантій громадян населених пунктів міста Мар`їнка та села Побєда Мар`їнського району Донецької області та військовослужбовців, враховуючи мінімальне наповнення місцевого бюджету через відсутність суб`єктів оплати податків у зв`язку з близьким наближенням до зони проведення АТО, сума, що підлягає стягненню на користь суб`єкта господарювання, що знаходиться з 28.02.2019 в стані припинення, має суттєве значення для відповідача, та може вплинути на перерозподіл коштів для фінансування та виконання поставлених програм соціально-економічного розвитку.

Колегія суддів не може погодитися з доводами скаржника стосовно наявності у даній справі про стягнення боргу в сумі 93 068,57 грн значного суспільного інтересу, з огляду на таке.

Статтею 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до частини 1 статті 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що надання стороні будь-яких переваг, зважаючи на її форму власності, місцезнаходження та обсяг покладених повноважень, призведе до порушення однієї з основних засад господарського судочинства - рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Також слід зауважити, що саме лише застереження про те, що справа становить значний суспільний інтерес і має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, не може бути визнано судом підставою, на яку поширюється дія положення підпункту "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

При цьому використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Наведені скаржником у касаційній скарзі доводи зводяться до заперечення встановлених судами обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного викладення обставин справи, до переоцінки доказів, які були здійснені судами під час розгляду справи по суті, і в цілому до заперечення результату розгляду справи судом.

За таких обставин, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що наведені скаржником у касаційній скарзі доводи та аналіз судових рішень у цій справі не дають підстав для висновку про те, що дана справа становить значний суспільний інтерес або стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки зі змісту касаційної скарги вбачається, що скаржник незгоден з висновками суду щодо підтвердження моменту початку та закінчення строку надання послуг з постачання теплової енергії, порядку обліку її, а також оцінки належності актів виконання робіт.

Суд зазначає, що в силу приписів частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а тому всі доводи скаржника про недоведеність обставин справи та про необхідність додаткової оцінки доказів Судом не приймаються.

Подана касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати Суд у необхідності втрутитися у фактичну складову рішень, ухвалених щодо нього судами попередніх інстанцій, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішень судів попередніх інстанцій тільки через те, що такі рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

В контексті викладеного Суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Зважаючи на викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 905/2340/17 за касаційною скаргою Військово-цивільної адміністрації міста Мар`їнка та села Побєда Мар`їнського району Донецької області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 та рішення Господарського суду Донецької області від 22.04.2019 на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 12, 234, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 905/2340/17 за касаційною скаргою Військово-цивільної адміністрації міста Мар`їнка та села Побєда Мар`їнського району Донецької області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 та рішення Господарського суду Донецької області від 22.04.2019 у вказаній справі.

2. Скаржнику надіслати копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, в тому числі оригінал платіжного доручення № 13 від 23.08.2019 на суму 3842,00 грн, а іншим учасникам справи - копію ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.