Рішення

від 16.09.2019 по справі 917/987/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2019 Справа № 917/987/19

Господарський суд Полтавської області в складі судді Іванко Л.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "КПЛТО-КЛЕЙ", 04073, м. Київ, вул. Марко Вовчок, буд. 14, ідент. код 33346440

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "НАОМІК-ТРЕЙД", 39630, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Ярмаркова, буд. 9, ідент. код 41907407

про стягнення 173 423,63 грн.

встановив :

До господарського суду Полтавської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КПЛТО-КЛЕЙ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАОМІК-ТРЕЙД" про стягнення 173 423,63 грн. за договором поставки № 77П/18 від 20.08.2018 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав умови договору поставки № 77П/18 від 20.08.2018 р. в частині своєчасної оплати за поставлений товар, у зв`язку з чим позивачем нараховано до стягнення з відповідача 173 423,63 грн., з яких : 140177,84 грн. основного боргу, 24539,79 грн. пені, 6564,84 грн. інфляційних та 2141,16 грн. 3% річних.

Відповідач відзив на позов суду не надав.

Інші заяви по суті справи до суду не надійшли.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 12.07.2019р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КПЛТО-КЛЕЙ" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

При цьому, вказаною ухвалою суду, зокрема, відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "НАОМІК-ТРЕЙД" було визначено строк для подання заяви з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено строк для подання відзиву па позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи судом та про його право подати заяву з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, відзив на позовну заяву, суд 15.07.2019р. направив на адресу відповідача, зазначену у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 39630, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Ярмаркова, буд. 9, рекомендованим листом з повідомленням про вручення ухвалу про відкриття провадження у справі від 12.07.2019р. по даній справі.

Вищезазначена ухвала суду від 12.07.2019р., яка направлялася відповідачу на адресу: АДРЕСА_1 . 9, повернулася до суду з відміткою поштового відділення "закінчення терміну зберігання".

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

За змістом п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи та про дату, час, місце проведення судового засідання.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвала суду про відкриття провадження у справі була своєчасно направлена для розміщення до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 12.07.2019р. у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 ГПК України.

За ч. 13 ст.8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розпочав розгляд справи по суті відповідно до ч.2 ст. 252 ГПК України.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст.233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

29.08.2018 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "КПЛТО-КЛЕЙ" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НАОМІК-ТРЕЙД" (покупець) було укладено договір поставки №77П/18, за умовами п. 1.1. якого, Постачальник зобов`язується систематично поставляти та передавати у власність покупця товар. Номенклатура, асортимент, ціна товару будуть погоджуватись сторонами у специфікаціях/рахунках-фактурах, складених на підставі замовлень покупця, на поставку партії товару, що у подальшому іменується Товар.

Згідно п. 1.2. договору покупець бере на себе зобов`язання приймати товар і оплачувати його вартість на умовах даного договору.

Пунктом 1.3. сторони погодили, що поставка товару здійснюється окремими партіями у відповідності до замовлень покупця.

Пунктом 2.5. договору сторони погодили, що підпис уповноваженої особи покупця в накладній на отримання товару є одночасно підтвердженням: його (покупця) згоди на отримання від постачальника товарів в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними в накладній; факту прийому від постачальника товарів по їх кількості.

Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка підтверджує факт передачі товару (п. 2.7. договору).

Згідно умов договору позивач (постачальник) поставив відповідачу (покупець) товар, що підтверджується рахунком на оплату № 1800004908 від 20.09.2018 р. на суму 57 240, 00 грн. та рахунком на оплату № 1800005544 від 22.10.2018 р. на суму 82 937, 84 грн. (додаються).

Зазначений товар відповідач прийняв, про що свідчить підпис та печатка на видаткових накладних № 001426569 від 24.09.2018 р. та № 001427114 від 23.10.2018 р. (додаються).

Таким чином, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 140 177, 84 грн., що не заперечується відповідачем.

Відповідач поставлений позивачем товар не оплатив, у зв`язку з чим його заборгованість перед позивачем складає 140 177, 84 грн.

Вказану суму боргу позивач просить суд стягнути з відповідача.

Відповідно до п. 3.2. договору визначено. що кожна окрема партія товару постачається на умовах - оплата вартості поставленої партії товару на протязі 21 календарного дня з моменту поставки.

Згідно п. 5.3. договору, у випадку не виконання покупцем строків оплати відповідно до умов даного договору, покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки, встановленої НБУ, від неоплаченої суми.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи п. 5.3. договору та положення ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу на прострочену суму оплати та просить стягнути: 24539,79 грн. пені, 6564,84 грн. інфляційних та 2141,16 грн. 3% річних.

При вирішенні позову суд виходить з наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачена свобода договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов`язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Судом встановлено, що строк виконання обов`язку відповідача з оплати вартості поставленого товару на суму 140177,84 грн. настав, проте, відповідач отриманий товар не оплатив.

Відповідач факт отримання від позивача товару на вказану суму та розмір основного боргу за поставлений товар не заперечує.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 140177,84 грн. є обґрунтованою та підтвердженою належними доказами, а отже підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача 24539,79 грн. пені, 6564,84 грн. інфляційних та 2141,16 грн. 3% річних.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи з положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов`язання.

Перевіривши розрахунок позивача в частині вимог про стягнення 24539,79 грн. пені, 6564,84 грн. інфляційних та 2141,16 грн. 3% річних, суд дійшов висновку, що він є правильним, заявлений розмір сум відповідає вимогам законодавства, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.

Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, вимоги позивача обґрунтовані, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі.

За ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Суд встановив, що при подачі даного позову позивачем сплачено 2601,35 грн. судового збору за платіжним дорученням № 7894 від 03.05.2019 р.

Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Щодо відшкодування витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд зазначає наступне.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивач надав Договір про надання юридичних послуг № LS-17/22-04/19, укладений 26.04.2019 р. між Товариства з обмеженою відповідальністю "КПЛТО-КЛЕЙ" (клієнт) та адвокатським об`єднанням "АРМАДУМ ГРУП" в особі керуючого партнера Мережко О.О.

Вбачається, що предметом договору є: надання за завданням клієнта юридичних послуг, з питань корпоративного управління та фінансово-господарської діяльності клієнта (п. 2.1 договору).

Правничу допомогу надано адвокатом Мережко ОСОБА_1 Олегівною, що має право на заняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 5414 від 19.04.2013 р.

Факт надання послуг адвокатом підтверджується рахунком на оплату № АО-01/15 від 02.05.2019 р. на суму 8000, 00 грн.

Позивач сплатив 8000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №7886 від 02.05.2019 р.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн. підтверджений матеріалами справи, є співмірним наданому обсягу адвокатських послуг, тому зазначені витрати підлягають стягненню з відповідача.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НАОМІК-ТРЕЙД" (39630, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Ярмаркова, буд. 9, ідент. код 41907407) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КПЛТО-КЛЕЙ" (04073, м. Київ, вул. Марко Вовчок, буд. 14, ідент. код 33346440) 140177,84 заборгованості, 24539,79 грн. - пені, 6564,84 грн. - інфляційні, 2141,16 грн. - 3% річних, 2601,35 грн. витрат по сплаті судового збору та 8000, 00 грн. витрат на правничу допомогу.

Видати наказ набранням цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Іванко Л.А.