Рішення

від 16.09.2019 по справі 917/1126/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2019 Справа № 917/1126/19

за позовною заявою Приватного підприємства "ВЄХ-2000", вул. Тампере, буд. 12, м. Київ, 02105 ( фактична адреса: вул. Богданівська, буд. 10, м. Київ, 03049)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір`я молокопродукт", вул. Героїв Майдану, 82, офіс 23, м. Гадяч, Гадяцький район, Полтавська область, 37300

про стягнення 47 484,09 грн.

Суддя Ціленко В. А.

Секретар судового засідання Білоус О.В.

Представники сторін в судове засідання не викликались. Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, в порядку спрощеного провадження, відповідно до ст. 247 Господарського процесуального кодексу України.

Суть спору: стягується 32116,00 грн. боргу,12531,66 грн. інфляційних витрат та 2836,43 грн. та 3% річних.

Відповідач позов заперечує, посилаючись на те, що копія здачі-приймання наданих послуг підписана лише позивачем, не містить дати та місця його складання, що не дає можливості відслідкувати момент виникнення у замовника послуг строку виконання зобов`язання. Одночасно просить суд застосувати строк позовної давності та відмовити у позові у зв`язку з його пропуском.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Відповідно до договору № 1406/16-БМ від 06.06.2016 року Приватне підприємство "ВЄХ-2000", м. Київ зобов`язалося надати послуги по охороні майна, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Білогір`я молокопродукт", м. Гадяч сплатити їх вартість згідно умов і визначених положень договору.

Позивач посилається на те, що замовник послуг грошові зобов`язання виконав частково, тому просить суд стягнути залишок боргу, річні та інфляційні нарахування з боржника у примусовому порядку.

При прийнятті судом враховано наступне.

Правовідносини, що склалися між сторонами регулюються договором послуг, відповідно до якого одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 Цивільного кодексу України).

На виконання умов договору № 1406/16-БМ від 06.06.2016 року Приватним

підприємством "ВЄХ-2000", м. Київ у період з 06.06.2016 по 29.06.2016 року були надані послуги по охороні майна, яке належить замовнику та знаходиться на території Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір`я молокопродукт" у Хмельницькій області, смт. Білогір`я, вул. Миру, 3а, що підтверджується підписаною сторонами додатковою угодою від 29.06.2016 року і не заперечується замовником послуг.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, так як одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Згідно п. 4 договору № 1406/16-БМ від 06.06.2016 року оплата охоронних послуг здійснюється щомісячно до 15 числа місяця, що слідує за звітним. Оплата здійснюється у безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів, визначених актом приймання-передачі робіт за місяць, на поточний рахунок виконавця, після попереднього надання останнім рахунку для здійснення оплати.

Згідно п. 7.1 вищевказаного договору акт наданих послуг складається не пізніше 5-го числа місяця, що слідує за звітним і передається виконавцем замовнику для підписання. Замовник повинен підписати акт наданих послуг не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним. Із наданих доказів вбачається, що Приватне підприємство "ВЄХ-2000" супровідним листом надіслало на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір`я молокопродукт" Акт наданих послуг № 0У-0000020 від 29.06.2016 року та рахунок № СФ-0000020 від 06.06.2016 року, з вимогою погасити прострочену заборгованість за фактично надані послуги на умовах договору, що підтверджується описами вкладення з поштовою відміткою про відправлення 13.10.2016 року.

Відповідно до п.7.1, 7.2 договору замовник в разі обґрунтованих зауважень зобов`язаний був протягом 5 днів повідомити про них керівнику виконавця, або не пізніше 10 днів підписати акт та оплатити рахунок. Замовник послуг отриманий акт приймання-передачі не підписав, будь-яких зауважень з цього приводу не висловив та здійснив часткові розрахунки за договором сплативши лише 7484,00 грн. Залишок основного боргу склав 32 116 грн. та підлягає стягненню з боржника.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим судом враховано те, що Приватне підприємство "ВЄХ-2000" не надало суду належних та допустимих доказів підписання Акту приймання-передачі № 0У-0000020 та надання його замовнику послуг наручно 29.06.2016 року, тому виникнення права нарахування річних та інфляційних слід вважати не з 16.07.2016 року, а з 24.10.2016 року. З урахуванням викладеного, суд перерахувавши за допомогою ІАЦ "Ліга" нарахування встановив, що з відповідача до стягнення підлягає 2573,18 грн. 3% річних та 10548,41 грн. інфляційних витрат.

Заперечення боржника до уваги судом не прийняті, так як в силу вимог ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Законодавство не передбачає таку підставу припинення зобов`язання, як закінчення строку дії договору, тому зобов`язання не виконане належним чином продовжує існувати, не зважаючи на закінчення строку дії договору.

Згідно ч.1 ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. Пунктом 7.2 договору сторони передбачили, що замовник послуг зобов`язаний підписати акт протягом десяти днів.

За статтею 261 Цивільного кодексу України перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права . При порушенні зобов`язальних правовідносин особа дізнається про порушення такого права в момент закінчення строку виконання зобов`язання. Разом з тим відповідач взятого обов`язку за договором не виконав та надісланий 13.10.2016 року акт не підписав, а у позивача по збігу десяти днів виникло право вимоги по оплаті з 24.10.2016 року. Так як позов поданий до суду 02.07.2019 року слід вважати що позовна заява подана в межах 3 річного строку передбаченого ст. 257 Цивільного Кодексу України.

Витрати по оплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 232-233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір`я молокопродукт" (вул. Героїв Майдану, 82, офіс 23, м. Гадяч, Гадяцький район, Полтавська область, 37300, код ЄДРПОУ 33707592) на користь Приватного підприємства "ВЄХ-2000", ( вул. Богданівська, буд. 10, м. Київ, 03049, код ЄДРПОУ 39363262) - 32116,00 грн. боргу, 2573,18 грн. 3% річних, 10548,41 грн. інфляційних витрат та 1830,12 грн. судового збору

3. Копію рішення направити сторонам по справі.

4. В іншій частині позову відмовити

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.09.2019 року

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття

апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається

протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до

набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.А. Ціленко