Рішення

від 05.09.2019 по справі 16/135-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.09.2019 Справа № 16/135-08 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., при секретарі судового засідання Олтушевській І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи № 16/135-08,

за позовом: Приватного акціонерного товариства Концерн-Електрон (вул. Стороженка, 32, м. Львів, 79018, код 22412772)

до відповідачів: 1. Колективного підприємства Техно-торговий центр Електрон (бульвар Свободи, 2, м. Ромни, Сумська область, 42000, код 21109333);

2. Промислово-комерційної фірми Електрон Дочірнього підприємства акціонерного товариства Концерн-Електрон (вул. Харківська, 43, м. Суми, 40024, код 14007916);

про визнання права власності та витребування з чужого незаконного володіння приміщення,

за участю представників сторін:

від позивача: Ожог А.Г. (за довіреністю від 21.06.2019 №015/243) в режимі відеоконференції;

від відповідачів: 1., 2. не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 03.03.2008 порушене провадження у справі №16/135-08 (суддя Моїсеєнко В.М.).

Відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 10.04.2008 провадження у справі №16/135-08 було зупинене до вступу в законну силу судового рішення по кримінальній справі №1-523-06.

Згідно з ухвалою господарського суду Сумської області від 11.05.2010 провадження у справі №16/135-08 поновлене.

Ухвалою господарського суду сумської області від 30.09.2010 провадження у справі №16/135-08 зупинене до вирішення в передбаченому чинним законодавством порядку кримінальної справи №06780070.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2016, справу призначено до розгляду судді Джепі Ю.А.

Згідно з ухвалою господарського суду Сумської області від 27.05.2019 провадження у справі №16/135-08 поновлене (суддя Джепа Ю.А.), підготовче засідання призначено на 24.06.2019 з повідомленням сторін.

Відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 19.06.2019 задоволено клопотання позивача про участь у судових засіданнях у справі №16/135-08 в режимі відеоконференції.

24.06.2019 підготовче засідання відкладено на 17.07.2019 з повідомленням сторін.

В судовому засіданні 17.07.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №16/135-08 на тридцять днів; підготовче засіданні відкладене на 06.08.2019.

Відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 06.08.2019 закрите підготовче провадження у справі №16/135-08, розгляд справи по суті призначено на 05.09.2019.

СУТЬ СПОРУ: позивач просить суд визнати недійсними наказ ПКФ Електрон , м. Суми № 33 від 06.10.1999, рішення загальних зборів ПКФ Електрон , м. Суми від 06.10.1999, акт приймання-передачі приміщення від ПКФ Електрон м. Суми до КП ТТЦ Електрон від 07.10.1999, визнати за позивачем право власності на нежитлове приміщення, розташоване на першому поверсі 101-квартирного будинку, що знаходиться за адресою: м. Ромни, вул. Жовтневої революції, 2, а також зобов`язати першого відповідача передати приміщення, що знаходиться за адресою: м. Ромни, вул. Жовтневої революції, 2 за актом приймання-передачі на баланс ВАТ Концерн-Електрон .

Згідно заяви про уточнення позовних вимог від 09.06.2010 позивач просив визнати недійсним наказ ПКФ "Електрон" м. Суми № 33 від 06.10.1999; визнати за позивачем право власності на нежитлове приміщення площею 799,8 кв.м., розташоване на першому поверсі 101-квартирного будинку, що знаходиться за адресою: м. Ромни, бульвар Жовтневої революції, 2 (на даний час бульвар Свободи, 2); визнати недійсним рішення виконавчого комітету Роменської міської ради від 18.08.2004 № 256 ; визнати недійсним свідоцтво на право власності КП ТТЦ "Електрон" на приміщення площею 799,8 кв.м., розташоване на першому поверсі 101-квартирного будинку, що знаходиться за адресою: м. Ромни, бульвар Жовтневої революції, 2 (на даний час бульвар Свободи, 2) ; зобов`язати першого відповідача передати вказане приміщення за актом приймання-передачі на баланс позивача.

06.08.2019 в судовому засіданні господарським судом Сумської області постановлено протокольну ухвалу, відповідно до якої відмовлено у задоволенні вищевказаної заяви про уточнення до позовної заяви від 15.06.2010 ВАТ Концерн Електрон , оскільки позивачем фактично додано дві нові позовні вимоги, а відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Представник позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явились.

Всі процесуальні документи у справі №16/135-08 надсилались судом на адресу відповідачів, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: відповідачу 1 на адресу: бульвар Свободи, 2, м. Ромни, Сумська область, 42000; відповідачу 2 на адресу: АДРЕСА_1 , 43 АДРЕСА_2 , проте повернуті на адресу суду з відмітками за зазначеною адресою не знаходиться , За закінченням встановленого строку зберігання .

Відповідно до п. 5 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення зокрема є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за вказаною адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідач 1 в письмовому відзиві №8 від 21.03.2008 проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів перерахування коштів на рахунок Роменського заводу Тракторозапчастина за побудований ним торговий зал магазину в м. Ромни. Крім того, відповідач 1 зазначає про те, що оскільки ТТЦ Електрон було відділено від ПКФ Електрон ще 06.10.1999, то з цієї дати і починається перебіг строків позовної давності, а отже позивачем пропущено строк для звернення з даним позовом за захистом порушеного права.

Відповідач 2 в письмовому відзиві від 20.03.2008 позовні вимоги визнав у повному обсязі, посилаючись на те, що він звернувся з заявою від 30.05.2005 №01 до Начальника ДКП Роменське МБТІ з проханням надати інформацію з Реєстру прав власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Ромни, вул. Жовтневої революції, 2, у відповіді на яку відповідача 2 повідомлено про те, що зазначене приміщення зареєстроване на праві власності за колективним підприємством Техно-торговий центр Електрон . Крім того, вважає, що колективне підприємство Техно-торговий центр Електрон створене шляхом незаконного перетворення філії ПКФ Електрон м. Суми у самостійне підприємство.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своєї позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши та дослідивши докази по справі, суд встановив:

На підставі рішення Загальних зборів акціонерів (протокол № 22 від 16.04.2011) ВАТ Концерн-Електрон перейменовано у Публічне акціонерне товариство Концерн-Електрон .

Відповідно до рішення Загальних зборів (протокол № 28 від 22.04.2017) Публічне акціонерне товариство Концерн-Електрон перейменоване у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства у Приватне акціонерне товариство Концерн-Електрон .

15.09.1991 між Заводом Тракторозапчастина (Забудовник) та Концерном Електрон в особі філіалу AT Концерн-Електрон - Науково-промислово-комерційного об`єднання (НПКО) Електрон (Платник) укладено договір, відповідно до умов якого за плату в сумі 1776000,79 руб. Забудовник передає Платнику торговий зал магазину Радіотовари зі всіма підсобними приміщеннями, що знаходиться за адресою: м. Ромни, бульвар Жовтневої революції, 2.

Позивач зазначає, що після належної оплати приміщення передано Техно-торговому центру Електрон м. Ромни на підставі акту передачі-приймання від 25.05.1993, підписаного представниками Заводу Тракторозапчастина і ТТЦ Електрон м. Ромни ПКФ Електрон м. Суми.

19.10.1993 ДКП Роменське МБТІ на підставі договору від 15.01.1991 та акту від 25.05.1993 було проведено первинну реєстрацію права власності приміщення вбудованого магазину за адресою: м. Ромни, вул. Жовтневої революції, 2 за Техно-торговим центром Електрон м. Ромни.

На момент реєстрації права власності на спірне нежитлове приміщення Техно-торговий центр Електрон був відділенням Промислово-комерційної фірми Електрон м. Суми, а Промислово-комерційна фірма Електрон м. Суми - дочірнім підприємством AT Концерн-Електрон , входило в його структуру та здійснювало свою діяльність на підставі та у відповідності до Статуту, рішень Загальних зборів акціонерів, Ради та Правління товариства.

02 квітня 1992 Правлінням AT Концерн-Електрон (з 1996 р. - ВАТ Концерн- Електрон ) прийняте рішення вивести із складу Науково-промислово-комерційного об`єднання Електрон (НКПО Електрон ) структурний підрозділ філіалу - Промислово комерційну фірму Електрон м. Суми.

23.10.1992 в державній адміністрації Печерського району м. Києва зареєстровано Промислово-комерційну фірму Електрон м. Київ - дочірнє підприємство AT Концерн-Електрон .

ПКФ Електрон м. Суми включено до цього дочірнього підприємства як структурний підрозділ.

На підставі рішення Правління AT Концерн-Електрон від 07.02.1996, ПКФ Електрон м.Суми з філіалу дочірнього підприємства ПКФ Електрон м.Києва реорганізовано в дочірнє підприємство AT Концерн-Електрон м.Суми. ТТЦ Електрон м.Ромни, відповідно, залишився структурним підрозділом дочірнього підприємства AT Концерн-Електрон ПКФ Електрон м.Суми.

Таким чином, з 1993 по 2004 роки майно по бульвару Жовтневої революції, 2 в м. Ромни перебувало у власності ТТЦ Електрон м. Ромни (відокремленого підрозділу ПКФ Електрон м. Суми - дочірнього підприємства ВАТ Концерн Електрон ).

В той же час, позивач зазначає, що директором ПКФ Електрон м. Суми підписано наказ №33 від 06.10.1999, яким з головного підприємства ПКФ Електрон м. Суми виділено дочірнє підприємство ТТЦ Електрон .

Крім того, відповідно до витягу з протоколу загальних зборів ПКФ Електрон м. Суми від 06.10.1999, відокремлено із складу головного підприємства ПКФ Електрон м. Суми дочірнє підприємство ТТЦ Електрон м. Ромни та перетворено його в самостійне колективне підприємство ТТЦ Електрон м. Ромни з правами юридичної особи та надано нерухоме майно у власність зі статутним фондом 3,3 тисячі гривень згідно розподільчого балансу, в тому числі нежитлове приміщення (магазин) за адресою: м. Ромни, вул. Жовтневої революції, 2.

Актом приймання передачі приміщень та майна від 07.10.1999 згадане приміщення передано ПКФ Електрон м. Суми та прийнято КП ТТЦ Електрон .

Позивач мотивує свої вимоги тим, що зазначені наказ, протокол загальних зборів та акт приймання-передачі суперечать установчим документам ПКФ Електрон м. Суми та законодавству України, зокрема статті 19 Закону України Про господарські товариства в чинній на той час редакції стосовно визначення органу товариства, повноважного приймати рішення про виділення з нього інших юридичних осіб, оскільки створення КП ТТЦ Електрон відбулося без згоди вищого органу товариства.

Так, зі змісту п. 3.1. Статуту ПКФ Електрон м. Суми вбачається, що не допускається відчуження майна, переданого підприємству без згоди Правління ВАТ Концерн- Електрон .

Не зважаючи на це, директор ПКФ Електрон видав наказ №33 від 06.10.1999 про відокремлення від головного підприємства ПКФ Електрон м. Суми ТТЦ Електрон , пославшись на неіснуюче рішення Правління ВАТ Концерн-Електрон №8 від 5 жовтня 1999. Такого рішення ВАТ Концерн-Електрон не приймало.

Згідно витягу з протоколу загальних зборів ПКФ Електрон м. Суми від 06.10.1999 директором ПКФ Електрон м. Суми Малішевським О.Г. проведено загальні збори (голова зборів ОСОБА_1 )

Зі змісту п. 2.1. Статуту ПКФ Електрон м. Суми підприємство створене і діє на підставі Законів України Про господарські товариства , Про підприємства в Україні , Про підприємництво , Про зовнішньоекономічну діяльність (з урахуванням наступних змін і доповнень до зазначених законів), інших нормативних актів, Статуту АТ Концерн-Електрон , цього Статуту.

Пунктом 2.3. зазначеного Статуту передбачено, що підприємство входить у структуру АТ (АТ Концерн-Електрон ) і здійснює свою діяльність на підставі та у відповідності до вимог чинного законодавства України, Статуту АТ, рішень Загальних зборів акціонерів, Ради та Правління АТ, наказів і розпоряджень Президента АТ та його заступників, а також цього Статуту.

Судом встановлено, що Статутом ПКФ Електрон такий орган як загальні збори ПКФ Електрон м. Суми взагалі не передбачений, а отже й не передбачено повноважень щодо прийняття відповідних рішень.

Відповідно до ч.1 ст.1 Господарського процесуального кодексу (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з установленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду по захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів (абз.2 ч.1 ст.2 ГПК у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Підвідомчість господарських справ установлена ст.12 ГПК (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно з п.1 ч.1 якої господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду та адміністративних судів та інших спорів, вирішення яких відповідно до законів та міжнародних договорів віднесено до відання інших органів.

Відповідно до п. 4 ч.1 цієї ж статті ГПК України господарським судам також підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками та акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками, засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

15.12.2017 набрав чинності закон від 03.10.2017 №2147-VIII, яким ГПК викладено в новій редакції.

ГПК в редакції, чинній на час розгляду справи, також установлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; й інші справи у спорах між суб`єктами господарювання (пп.1, 3, 10, 15 ч.1 ст.20 цього кодексу)

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Таким чином, вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Враховуючи те, що Статутом ПКФ Електрон такий орган як загальні збори ПКФ Електрон м. Суми не передбачений, а отже й не передбачено повноважень щодо прийняття рішення, а позовні вимоги в частині визнання недійсним рішення загальних зборів ПКФ Електрон м. Суми є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання недійсними наказу ПКФ Електрон м. Суми № 33 від 06.10.1999 та акту приймання-передачі приміщення від ПКФ Електрон м. Суми до КП ТТЦ Електрон від 07.10.1999, суд відмовляє у їх задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом чч.1 та 2 ст. 215 ЦК, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч.1-3, 5 та 6 ст.203 цього кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність установлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до п.4.1. Статуту ПКФ Електрон м. Суми ДП АТ Концерн-Електрон керівництво поточною діяльністю підприємства здійснює директор.

Таким чином, наказ директора є внутрішнім розпорядчим документом, який видається керівником підприємства в межах його компетенції, а також не може вважатися правочином у розумінні цивільного законодавства.

Отже, наказ №33 від 06.10.1999 є внутрішнім документом ПКФ Електрон м. Суми ДП Концерн-Електрон , а тому до нього не можна застосовувати правові наслідки недійсності правочину.

Крім того, акт приймання-передачі приміщення від ПКФ Електрон м. Суми до КП ТТЦ Електрон від 07.10.1999 є лише первинним документом і також не може вважатися правочином.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необгрунтованість позовних вимог в частині визнання недійсним наказу ПКФ Електрон м. Суми №33 від 06.10.1999 і акту приймання-передачі приміщення від ПКФ Електрон м. Суми до КП ТТЦ Електрон від 07.10.1999 та відмовляє в їх задоволенні.

Згідно п. 3.2. статуту ПКФ Електрон м. Суми майно підприємства закріплюється за ним на праві повного господарського відання.

Пунктом 3.1. статуту ПКФ Електрон м. Суми передбачено, що відчуження майна, переданого підприємству, не допускається без згоди правління AT Концерн-Електрон .

Відповідно до пункту 12.1. статуту ПКФ Електрон м. Суми реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства відбувається в порядку, визначеному законодавством України та за рішенням Правління AT за погодженням з Радою AT.

Згідно ч. 2 ст. 5 Закону України Про підприємства в Україні підприємство може бути створено в результаті виділення із складу діючого підприємства, організації одного або кількох структурних підрозділів, а також на базі структурної одиниці діючих об`єднань за рішенням їх трудових колективів, якщо на це є згода власника чи уповноваженого ним органу.

Судом встановлено, що засідання правління ВАТ Концерн-Електрон 05.10.1999 не проводилося. На зазначеному засіданні питання, пов`язані з діяльністю ПКФ Електрон м. Суми та ТТЦ Електрон м. Ромни не розглядалися і рішення з цього приводу не приймалися.

Відповідно до положень ст. 41 Конституції України , кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Зі змісту ст. 319 Цивільного кодексу України вбачається, що власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України , власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

При цьому, позивачем за позовом про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних правовідносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів з боку інших осіб, претензіями на майно цих осіб, необхідністю одержати правовстановлюючі документи. В свою чергу, відповідачем такого позову має бути особа, яка сумнівається у приналежності майна позивачу, або не визнає за позивачем права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, а право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набутті права власності не встановлена судом.

Судом вище було встановлено, що 19.10.1993 ДКП Роменське МБТІ на підставі договору від 15.01.1991 та акту від 25.05.1993 було проведено первинну реєстрацію права власності приміщення вбудованого магазину за адресою: м. Ромни, вул. Жовтневої революції, 2 за Техно-торговим центром Електрон м. Ромни, який на момент реєстрації права власності на спірне нежитлове приміщення був відділенням Промислово-комерційної фірми Електрон м. Суми, а Промислово-комерційна фірма Електрон м. Суми - дочірнім підприємством AT Концерн-Електрон , входило в його структуру та здійснювало свою діяльність на підставі та у відповідності до Статуту, рішень Загальних зборів акціонерів, Ради та Правління товариства.

Судом вище зроблено висновок про неправомірність передачі спірного нежитлового приміщення КП ТТЦ Електрон .

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання права власності на нежитлове приміщення, розташоване на першому поверсі 101-квартирного будинку, що знаходиться за адресою: м. Ромни, вул. Жовтневої революції, 2.

Відповідач 1 в письмовому відзиві зазначає також про те, що оскільки ТТЦ Електрон було відділено від ПКФ Електрон ще 06.10.1999, то з цієї дати і починається перебіг строків позовної давності, а отже позивачем пропущено строк для звернення з даним позовом за захистом порушеного права.

Відповідно до ст.257 ЦК України позовна давність установлюється тривалістю в 3 роки.

Перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст.261 ЦК).

Згідно ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч.3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою відмови у задоволенні позову.

Судом встановлено, що позивач дізнався про порушення його права після отримання від голови ліквідаційної комісії ПКФ Електрон м. Суми листа Роменського МБТІ (лист №956 від 01.06.2005).

З позовною заявою позивач звернувся до господарського суду Сумської області 28.02.2008 (вх. №1782), а отже загальний строк позовної давності позивачем не пропущено.

Відповідно до ч. 3 ст. 388 ЦК України, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Таким чином, ПрАТ Концерн-Електрон як власник спірного приміщення має право витребувати своє майно у КП ТТЦ Електрон .

Враховуючи те, що судом встановлено факт протиправного позбавлення ПрАТ Концерн-Ектрон права власності на приміщення за адресою: м. Ромни, бул. Жовтневої революції (на даний час бульвар Свободи, 2) шляхом безвідплатного відчуження від ПКФ Електрон , яка не мала права його відчужувати, до КП ТТЦ Електрон , позовні вимоги в частині зобов`язання першого відповідача передати приміщення, що знаходиться за адресою: м. Ромни, вул. Жовтневої революції, 2 за актом приймання-передачі ПрАТ Концерн-Електрон є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно Закону України Про судовий збір та відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, судові витрати покладаються на відповідачів в рівних частинах.

Керуючись ст. ст. 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним рішення загальних зборів Промислово-комерційної фірми Електрон м. Суми від 06.10.1999 року.

3. Визнати за Приватним акціонерним товариством Концерн-Електрон (вул. Стороженка, 32, м. Львів, 79018, код 22412772) право власності на нежитлове приміщення, розташоване на першому поверсі 101-квартирного будинку, що знаходиться за адресою: м. Ромни, вул. Жовтневої Революції, 2.

4. Зобов`язати Колективне підприємство Техно-торговий центр Електрон (бульвар Свободи, 2, м. Ромни, Сумська область, 42000, код 21109333) передати Приватному акціонерному товариству Концерн-Електрон (вул. Стороженка, 32, м. Львів, 79018, код 22412772) нежитлове приміщення, розташоване на першому поверсі 101-квартирного будинку, що знаходиться за адресою: м. Ромни, вул. Жовтневої Революції, 2.

5. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

6. Стягнути з Промислово-комерційної фірми Електрон Дочірнього підприємства акціонерного товариства Концерн-Електрон (вул. Харківська, 43, м. Суми, 40024, код 14007916) на користь Приватного акціонерного товариства Концерн-Електрон (вул. Стороженка, 32, м. Львів, 79018, код 22412772) 59 грн. 00 коп. відшкодування витрат зі сплати інформаційно-технічного забезпечення процесу та 6 344 грн. 00 коп. відшкодування витрат зі сплати державного мита за подання позову.

7. Стягнути з Колективного підприємства Техно-торговий центр Електрон (бульвар Свободи, 2, м. Ромни, Сумська область, 42000, код 21109333) на користь Приватного акціонерного товариства Концерн-Електрон (вул. Стороженка, 32, м. Львів, 79018, код 22412772) 59 грн. 00 коп. відшкодування витрат зі сплати інформаційно-технічного забезпечення процесу та 6 344 грн. 00 коп. відшкодування витрат зі сплати державного мита за подання позову.

8. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Повний текст рішення підписаний 16.09.2019

Суддя Ю.А. Джепа