Рішення

від 12.09.2019 по справі 925/525/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2019 року Справа № 925/525/19

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Макарченко Н.П.,

за участі представників сторін:

від позивача - Юрченко Ю. В. - представник за довіреністю,

від відповідача - Шпильова І.О. - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом фермерського господарства "Стас-ТС", с. Зюбриха,

Монастирищенський район, Черкаська область

до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області,

м. Черкаси

про визнання поновленим договору оренди землі шляхом укладання

додаткової угоди до договору

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося фермерське господарство "Стас-ТС" до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 14 грудня 2007 в редакції викладеній позивачем.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 13 травня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13 червня 2019 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 13 червня 2019 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено підготовче засідання на 13 серпня 2019 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 13 серпня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 12 вересня 2019 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Позов заявлено з підстав встановлених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та зазначав, що Зюбриська сільська рада укладаючи у 2007 році з відповідачем договір оренди перевищила межі своїх повноважень і розпорядилася земельною ділянкою державної власності сільськогосподарського використання за межами населеного пункту, розпорядження якою належало районній державній адміністрації.

Отже, договір оренди ще з моменту підписання був укладений із порушенням діючого на той час законодавства.

Окрім того відповідач вказував, що оскільки сторонами не було досягнуто згоди щодо поновлення договору оренди землі, переважне право орендаря на укладення договору оренди припинилося.

З урахуванням вищевикладеного відповідач вважає, що договір оренди припинив свою дію на підставі п. 37 договору та ст. 31 Закону України "Про оренду землі".

У відповіді на відзив позивач зазначав, що договір оренди землі зареєстрований в порядку, що діяв на момент укладення договору та відповідно є таким, що укладений згідно норм діючого на той момент законодавства України.

Відповідач посилається на ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", в той час як правовою підставою звернення до суду є ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", що є самостійною підставою для поновлення договору оренди землі.

Лист яким відповідач повідомив позивача про неможливість позитивного вирішення питання щодо поновлення договору оренди землі датований 13 квітня 2018 року, тобто поза межами місячного строку після закінчення дії договору.

У запереченні на відповідь на відзив відповідач вказує, що застосувати ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" до спірних правовідносин неможливо, оскільки переписка між сторонами велася ще з 21 липня 2017 року, коли договір оренди був дійсний.

В зв`язку з чим відповідач вважає, що поновлення договору оренди землі не є можливим, оскільки між сторонами не було досягнуто згоди щодо істотних умов договору оренди землі.

В зв`язку з чим відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні, яке відбулося 12 вересня 2019 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/525/19.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 14 грудня 2007 року між Зюбриською сільською радою (орендодавець) та фермерським господарством "Стас-ТС" (орендар) було укладено договір оренди землі.

Відповідно до п. п. 1., 2. вищевказаного договору орендодавець зобов`язався надати, а орендар - прийняти в строкове платне користування земельну ділянку площею 6,8957 га, в тому числі: рілля із земель запасу - 6,8957 га, сільськогосподарського призначення, яка знаходяться на території Зюбриської сільської ради.

Договір зареєстрований у Монастирищенському районному відділі Черкаської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітету України по земельних ресурсах", про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 29 лютого 2008 року за №040879100001.

Згідно п. 8. договору вказаний правочин укладено на 10 років.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 43 договору).

Згідно ст. 18 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на момент укладення договору оренди землі) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми.

Разом із тим цивільні права та обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Зюбриська сільська рада та позивач дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, скріпивши 14 грудня 2007 року договір своїми підписами, що і є моментом укладення договору.

Водночас, як вже зазначалося вище договір було зареєстровано лише 29 лютого 2008 року (а.с.17).

В момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і з цього моменту сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки.

Відповідно до ч.1 ст.254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Отже, з урахуванням вищенаведеного договір діяв до 28 лютого 2018 року.

Законом України від 06 вересня 2012 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", який набрав чинності 01 січня 2013 року ст. 122 Земельного кодексу України викладено в новій редакції, зокрема внесено зміни до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України згідно якої центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених ч. 8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Підпунктом 6 1 п. 4 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 08 квітня 2011 року №445 визначено, що Держземагенство України передає відповідно до закону безпосередньо або через визначені в установленому порядку територіальні органи земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування для всіх потреб, у даному випадку у Черкаській області - Головне управління Держземагенства в Черкаській області.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2015 року №5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 1, реорганізовано територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 2. Установлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Наказом комісії з реорганізації Державного агентства земельних ресурсів України від 29 квітня 2015 року №3 Головне управління Держземагенства у Черкаській області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.

Частиною першою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Договір оренди землі є чинним і в установленому законом порядку не визнавався недійсним.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України "Про оренду землі".

Законом України "Про оренду землі" визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Об`єктом оренди є земельна ділянка.

За змістом статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно п. 8 договору після закінчення терміну договору орендар має переважне право поновлення його на новий термін. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення терміну дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України та статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

Так, у частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Крім того, стаття 764 ЦК України передбачає таку правову конструкцію, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

Звертаючись до суду позивач стверджував, що 12 березня 2019 року звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області з супровідним листом до якого додав відповідний проект додаткової угоди (а.с. 22-24).

Однак листом від 01 квітня 2019 року №1133/0/95-19 позивачу відмовлено в укладенні додаткової угоди, в зв`язку з тим, що термін дії договору оренди землі закінчився.

Водночас з матеріалів справи вбачається, що 21 липня 2017 року на адресу відповідача (вх. №8486/0/1-17-СГ) надійшов від позивача лист-повідомлення в якому останній просив поновити договір оренди землі від 14 грудня 2007 року.

На вищевказаний лист відповідачем було надано відповідь від 21 серпня 2017 року №7659/2-17 в якій було відмовлено у поновленні договору, оскільки в поданих на розгляд до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області документах відсутні: проект додаткової угоди до договору оренди землі, рішення районної ради про затвердження технічної документації з нормативної оцінки земельної ділянки, довідка про відсутність заборгованості по орендній платі, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та агрохімічний паспорт земельної ділянки.

В подальшому 22 січня 2018 року (вх. №Б-358/0/94-18) позивач повторно (за 37 днів до закінчення строку дії договору) звернувся до відповідача з клопотанням про поновлення договору оренди землі до якого було додано: проект угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки; установчі документи господарства; копію витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; технічну документацію про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; копію технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянки в натурі; копію матеріалів обстеження земельної ділянки.

Однак відповідачем було відмовлено у клопотанні позивача про поновлення договору оренди землі, у зв`язку з непогодженням щодо розміру річної орендної плати та терміну дії договору оренди (лист від 21 лютого 2018 року №632/0/95-18).

15 березня 2018 року (вх. № Б-2382/0/94-18) позивач звернувся з листом від 12 березня 2018 року №3 до відповідача в якому запропонував укласти додаткову угоду на умовах запропонованих відповідачем.

Листом-повідомленням від 13 квітня 2018 року №1606/0/95-18 відповідач повідомив позивача, що термін дії договору оренди землі закінчився, документа, який би підтверджував його пролонгацію у фермерського господарства немає, договір оренди землі від 14 грудня 2007 року вважається таким, що припинив свою дію.

14 березня 2019 року (вх. № Б-1684/0/94-19) від позивача на адресу відповідача надійшов супровідний лист від 12 березня 2019 року в якому позивач повторно запропонував вчинити всі необхідні дії та підписати додаткову угоду про поновлення договору. До вказаного договору було додано додаткову угоду в 2 екземплярах.

На вказаний лист відповідачем було надано відповідь від 01 квітня 2019 року вих. №1133/0/95-19 про неможливість позитивного вирішення питання, оскільки договір припинив свою дію.

Частинами 1 - 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Приписи статей 319, 626 ЦК України свідчать про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Отже, для застосування ч.1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 4 ГПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Імперативною нормою частини 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Однак, оцінивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що в даному випадку орендодавець протиправно ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі від 14 грудня 2007 року про його поновлення, чим порушує вимоги частини 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та права і охоронювані законом інтереси позивача.

Відповідно до частини 9 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, судом під час розгляду справи встановлено наступні юридичні факти: орендар за 37 днів до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк і до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендар продовжує користуватися виділеною (орендованою) земельною ділянкою на протязі 1,5 року після закінчення строку дії договору; орендар належно виконував та виконує свої обов`язки за договором, що підтверджується листом ГУ ДФС у Черкаській області від 25 квітня 2019 року, відсутнє письмове повідомлення орендодавця (в місячний строк після 28 лютого 2018 року) про відмову в поновленні договору оренди, а також те, що відповідач зволікає та ухиляється від укладання додаткової угоди про поновлення договору.

Вищенаведене є підставою, що передбачена частиною шостою статті 3 3 Закону України "Про оренду землі", для поновлення договору оренди землі на новий строк на тих самих умовах.

При цьому судом враховано відповідний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі №594/376/17-ц.

Згідно ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Отже, оскільки за змістом ст. 33 Закону України "Про оренду землі" підписання додаткової угоди, яка має оформлювати факт поновлення договору, є обов`язковим, то до відносин щодо її підписання підлягають застосуванню спеціальні норми Господарського кодексу України щодо порядку обов`язкового укладення чи зміни договорів.

За змістом ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Крім того, відповідно до частин 4, 5 ст. 188 Господарського кодексу України у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк зарахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відтак, нормами законодавства України прямо встановлена обов`язковість оформлення додаткової угоди до договору оренди землі для оформлення факту поновлення договору (ст. 33 Закону України "Про оренду землі") та передбачена можливість укладення правочинів про зміну договору за рішенням суду (ст. ст. 187, 188 ГК України).

При цьому слід зазначити, що додаткова угода лише фіксує факт продовження правовідносин, які продовжуються з наступної дати, після припинення, а не з дати укладання додаткової угоди.

Згідно ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема застосування інших, передбачених законом, способів.

Укладення в судовому порядку додаткової угоди до договору за своєю правовою природою фактично є вимогою позивача про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду, що в силу приписів п. 2.18 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" є належним способом захисту свого порушеного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було спростовано належними та допустимими доказами доводи викладені позивачем у позовній заяві.

З огляду на все вищевикладене, позовні вимоги позивача про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 14 грудня 2007 року в редакції викладеній позивачем є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 14 грудня 2007 року, кадастровий номер земельної ділянки 7123481700:02:001:0351, зареєстрованого у Монастирищенському районному відділі Черкаської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 29 лютого 2008 року за №040879100001, в наступній редакції:

"ДОДАТКОВА УГОДА

про поновлення Договору оренди землі від 14 грудня 2007 року, зареєстрованого у Монастирищенському районному відділі Черкаської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 29 лютого 2008 року за №

040879100001.

м. Черкаси

Ми, що нижче підписались: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, в особі Залоги Ольги Володимирівни, яка діє на підставі Положення про Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру 17 листопада 2016 року №308. надалі "Орендодавець", з однієї сторони,

та фермерське господарство "СТАС-ТС", надалі "Орендар", в особі Бабенка Олександра Івановича , що діє на підставі Статуту, з іншої сторони, керуючись ст. ст. 181, 188 Господарського кодексу України, ст. 33 Закону України "Про оренду землі", уклали дану Додаткову угоду про наступне:

1. Поновити на 10 (десять) років, до 29 лютого 2028 року, Договір оренди землі, укладений 14 грудня 2007 року між Зюбриською сільською радою та ФГ "СТАС-ТС", зареєстрований у Монастирищенському районному відділі Черкаської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 29 лютого 2008 року за № 040879100001.

2. Інші положення Договору оренди землі від 14 грудня 2007 року залишити без змін.

Орендодавець: Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області; код ЄДРПОУ 39765890; 18008, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Смілянська, будинок 131

Орендар: фермерське господарство "СТАС-ТС"; (код ЄДРПОУ 34324240; 19124, Черкаська обл., Монастирищенський район, село Зюбриха, вулиця Садова, будинок 15-А)".

3. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, вул. Смілянська, 131, м. Черкаси, ідентифікаційний код 39765890 на користь фермерського господарства "СТАС-ТС", вул. Садова, буд. 15-А, с. Зюбриха, Монастирищенський район, Черкаська область, ідентифікаційний код 34324240 - 1 921 грн. 00 коп. судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 17 вересня 2019 року.

Суддя А.В.Васянович