Рішення

від 09.09.2019 по справі 120/2396/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

09 вересня 2019 р. Справа № 120/2396/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мультян Марини Бондівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Дмитрука М.В.

представника позивача Вердеш О.В.

представників відповідача Тимошевської Ю.Й., Лисенко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ямпільський маслосирзавод" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ямпільський маслосирзавод" до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 25 березня 2019 року отримав податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Вінницькій області від 15 березня 2019 року № 0002401406, яким на товариство накладено штраф у розмірі 1020 гривень. Дане податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акту від 15 лютого 2019 року №501/1406/00444582 про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач з вимогою про його скасування звернувся до суду.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року відкрито провадження у справі, розгляд адміністративної справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Крім того, даною ухвалою встановлено відповідачу 15-денний строк з дня отримання ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку ст. 162 КАС України.

На виконання вимог ухвали суду, 21 серпня 2019 року представником відповідача надано відзив на позовну заява, згідно якої останній заперечує проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що відповідно до наказу від 29 січня 2019 року № 520 проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Ямпільський маслосирзавод з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП Бісквіто-Мілк за квітень та травень 2018 року. За результатами перевірки складено акт від 15 лютого 2019 року № 501/1406/00444582, яким встановлено порушення:

1. пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-IV (далі - ПК України), пункту 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/28267 (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість за квітень 2018 року на суму 202749 грн.;

2. пункту 187.1 статті 187, пункту 192.1 статті 192, пункту 201.10 статті 201 ПК України, пункту 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/28267 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого завищено податок на додану вартість за травень 2018 року на суму 202749 грн.

За результатами перевірки Головним управлінням ДФС у Вінницькій області винесено податкове повідомлення-рішення від 15 березня 2019 року № 0002401406, яким на товариство накладено штраф у розмірі 1020 гривень.

В обґрунтування правильності винесення податкового повідомлення-рішення, контролюючий орган вказує, що при перевірці податкових накладних № 14 від 06 квітня 2018 року, № 25 від 08 квітня 2018 року, № 34 від 11 квітня 2018 року, № 41 від 12 квітня 2018 року № 51 від 14 квітня 2018 року, № 52 від 15 квітня 2018 року виписаних ТОВ Ямпільський маслосирзавод встановлено, що вищезазначені податкові накладні оформлені з порушенням, а саме зазначення неузгодженої ціни постачання без урахування податку, що призвело до невірного визначення відповідної суми податку в цифровому значенні та загальної суми коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку. За результатами перевірки встановлено невідповідність показників зазначених у податкових накладних та первинних документах, що підтверджують поставку товару. Відтак, у задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Ухвалою від 09 вересня 2019 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, замінено відповідача Головне управління ДФС у Вінницькій області правонаступником - на Головне управління ДПС у Вінницькій області.

У судому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представники відповідача заперечували щодо заявленого позову та просили відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини викладені у відзив на позов.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Відповідно до направлень виданих Головним управлінням ДФС у Вінницькій області №216, №217 від 29 січня 2019 року та наказу № 520 від 29 січня 2019 року, проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Ямпільський маслосирзавод з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП Бісквіто-Мілк за квітень та травень 2018 року.

За результатами перевірки складено акт від 15 лютого 2019 року № 501/1406/00444582, яким встановлено порушення:

- пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України, пункту 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/28267 (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість за квітень 2018 року на суму 202749 грн.;

- пункту 187.1 статті 187, пункту 192.1 статті 192, пункту 201.10 статті 201 ПК України, пункту 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/28267 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого завищено податок на додану вартість за травень 2018 року на суму 202749 грн.

15 березня 2019 року Головним управлінням ДФС у Вінницькій області винесено податкове повідомлення-рішення № 0002401406, яким на Товариство з обмеженою відповідальністю Ямпільський маслосирзавод накладено штраф у розмірі 1020 гривень.

26 лютого 2019 року позивач, не погоджуючись із висновками Акту перевірки та прийнятим податковим повідомленням-рішенням, звернувся до Головного управління ДФС у Вінницькій області із запереченням до акту перевірки №119.

Листом №3463/10/02-32-14-06 від 14 березня 2019 року Головне управління ДФС у Вінницькій області залишило без змін висновки акту № 501/1406/00444582 від 15 лютого 2019 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Ямпільський маслосирзавод з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП Бісквіто-Мілк за квітень та травень 2018 року, а заперечення - без задоволення.

05 квітня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Ямпільський маслосирзавод звернулося до ДФС України із скаргою на податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Вінницькій області № 0002401406 від 15 березня 2019 року.

Рішенням про результати розгляду скарги № 26064/6/99-99-11-06-01-25 від 06 червня 2019 року ДФС України податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Яміпльський маслосирзавод без задоволення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно з вимогами статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

За змістом пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Порядок складання податкової накладної, порядок її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних регламентовано статтею 201 ПК України

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;

й) індивідуальний податковий номер.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. (пункт 201.2 вказаної статті ПК України)

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Отже, належне функціонування електронного документообігу між платником і контролюючим органом безпосередньо впливає на можливість виконання платником передбачених ПК України обов`язків.

Відповідно до пункту 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200.1.3, 200 1.9 статті 200.1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі відповідно до пункту 12 Порядку №1246 здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Як встановлено судом, у квітні 2018 року продавцем Товариством з обмеженою відповідальністю "Ямпільський маслосирзавод" відвантажено покупцю ПП "Бісквіто-Мілк" товар, та складено податкові накладні № 14 від 06.04.2018 року, № 25 від 08.04.2018 року, № 34 від 11.04.2018 року, № 41 від 12.04.2018 року, № 51 від 14.04.2018 року та № 52 від 15.04.2018 року. У зазначених податкових накладних, ціну постачання за одиницю товару без ПДВ вказано "0,73". ПП "Бісквіто-Мілк" подано заяву про допущення продавцем помилок при зазначені обовязкових реквізитів податкової накладної.

Суд звертає увагу, що пунктом 192.1 статті 192 ПК України визначено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Відповідно до пункту 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів №1307 від 31 грудня 2015 року, у разі здійснення коригування сум податкових зобов`язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної. Розрахунок коригування складається особами, визначеними відповідно до пункту 1 цього Порядку. Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком. У розрахунку коригування вказуються дата та номер податкової накладної, до якої вносяться зміни. У клітинках номера податкової накладної, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються. У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані. Не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.

Пунктом 23 Порядку № 1307 визначено, що у разі коригування кількісних та/або вартісних показників табличної частини податкової накладної у зв`язку зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадку повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником (продавцем) суми попередньої оплати товарів/послуг розрахунок коригування заповнюється у такому порядку:

показники рядка податкової накладної, що коригується, зазначаються із знаком - окремо в кожній графі;

додається(ються) новий(і) рядок(ки) з виправленими показниками (за потреби), якому(им) присвоюється новий черговий порядковий номер, що не зазначався в податковій накладній;

рядку податкової накладної, що коригується, зазначеному із знаком - , та новому(им) рядку(ам) з виправленими показниками, що його замінює(ють), присвоюється однаковий порядковий номер групи коригування, який зазначається у графі 2.2 табличної частини розрахунку коригування, та наводиться однакова причина коригування.

Кількість груп коригування у розрахунку коригування може бути необмежена. Кожній групі коригування присвоюється окремий наступний порядковий номер.

Державна фіскальна служба України визначає умовні коди причин коригування, які платники податку зазначають у графі 2.1 розрахунку коригування, та забезпечує їх оприлюднення на власному офіційному веб-порталі для використання платниками податку під час складання розрахунків коригування відповідно до Податкового кодексу України.

Отже, з аналізу наведених положень податкового законодавства слідує, що виправлення раніше допущеної помилки в податкових накладних, здійснюється шляхом складання розрахункку коригування до цих накладних в рамках строку, встановленого для реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних. Окрім того, у разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг розрахунок складається на дату доплати/повернення коштів.

02.05.2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Ямпільський маслосирзавод" складено розрахунки коригування до вказаних податкових накладних за №№ 37, 38, 39, 40, 41, 42, де у графі "Причина коригування" зазначено "зміна ціни".

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України зазначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Однак, позивачем до суду, а також до контролюючого органу не було подано первинних документів, що підтверджують наступний за постачанням перегляд цін.

Крім того, статею 187 ПК України передбачено порядок визначення дати виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Пунктами 201.1, 201.7 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Таким чином, товариство на дату виявлення помилки мав в порядку, визначеному статтею 192 ПК України, скласти розрахунки коригування до податкових накладних. Крім того, такі розрахунки коригування повинні бути складені товариством датою виникнення податкових зобов`язань та зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Статтею 110 ПК України зазначено, що платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 111.1 статті 111 ПК України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна.

Згідно пунктом 111.2 статті 111 ПК України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Пунктом 120-1.3 статті 120-1 ПК України встановлено, що допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, виявлених контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної за заявою покупця, - тягне за собою накладення на платника податку - продавця штрафу в розмірі 170 гривень та зобов`язання виправити такі помилки.

Невиконання податкового повідомлення-рішення контролюючого органу з попередженням про необхідність виправлення платником податків - продавцем зазначених в абзаці першому цього пункту помилок протягом 10 календарних днів, наступних за днем його отримання, - тягне за собою накладення на такого платника податку штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі не виправлення помилок протягом 15 календарних днів.

У зв`язку із вищевикладеними обставинами, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0002401406 від 15 березня 2019 року прийнято контролюючим органом з урахуванням вищевказаних положень податкового законодавства України, є правомірним та скасуванню не підлягає.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень, закріплених статтею 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 73 КАС України передбачено належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як зазначено частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно частиною 2 статті 77 КАС України визначає адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно частинами 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, враховуючи, що позивач не надав належних доказів на підтвердження своєї позиції, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ямпільський маслосирзавод" (вул. Гоголя, 169, м. Ямпіль, Вінницька область, 23500, код ЄДРПОУ 00444582)

Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 43142454)

Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати: 16.09.2019 року.

Суддя Мультян Марина Бондівна