Ухвала

від 17.09.2019 по справі 320/4759/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі

без проведення судового засідання

17 вересня 2019 року м. Київ № 320/4759/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., розглянувши позовну заяву

Товариства з обмеженою відповідальністю "КВЕРКУС ПЛЮС"

до Головного управління ДФС у Київській області,

Державної фіскальної служби України

про про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «КВЕРКУС ПЛЮС» із позовом до Головного управління ДФС у Київській області, Державної фіскальної служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Київській області від 27.06.2019 № 1206951/41746290 про відмову у реєстрації податкової накладної від 30.05.2019 № 4, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю "КВЕРКУС ПЛЮС";

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 30.05.2019 № 4, видану Товариством з обмеженою відповідальністю "КВЕРКУС ПЛЮС", датою її фактичного подання - 14.06.2019 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.09.2019 позовну заяву залишено без руху.

Позивачем усунуто недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

Спір виник із публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.

Крім того, у пункті 4 прохальної частини позовної заяви позивач просить розглядати справу за участю його представника, у зв`язку з чим повідомити про місце та час розгляду справи.

Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду адміністративної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд виходить з такого.

Згідно частини першої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до частини 9 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Частиною 1 статті 259 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.

Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до вимог статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно приписів пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 5 вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Водночас, зміст клопотання не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з`ясування усіх обставин у справі потребує проведення судового засідання чи заслуховування пояснень сторін.

Суд звертає увагу, що позивач не деталізує обставин, фактів, відносин чи наявних матеріалів, які на його думку, окремо або у сукупності зумовлюють необхідність проведення судового засідання та виклику сторін. Окрім того, позивач не звернувся до суду з окремим клопотанням про призначення судового засідання з викликом сторін та належним обґрунтуванням.

Також позивачем не зазначено, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень, та вимагає проведення судового засідання.

Крім того, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Позивач не позбавлений права подавати заяви та клопотання, надавати пояснення, викладати свої аргументи у відповіді на відзив, додаткових поясненнях.

Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

У відповідності до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно частини 2 статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ознайомившись із пунктом 4 прохальної частини позовної заяви, беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання має бути відмовлено.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

На підставі викладено, керуючись статтями 171, 243, 248, 257, 259-262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом представників сторін.

2. Відкрити провадження в адміністративній справі. Справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

3. Витребувати належним чином засвідчені докази по справі від відповідача 1:

- протокол засідання комісії ГУ ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації в частині, що стосується розгляду питання щодо реєстрації поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "КВЕРКУС ПЛЮС" податкової накладної від 30.05.2019 № 4, висновок якої став підставою для прийняття рішення від 27.06.2019 № 1206951/41746290;

- належним чином засвідчені копії документів та матеріалів, на підставі яких було прийнято спірне рішення.

4. Запропонувати відповідачеві протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.

5. Роз`яснити відповідачеві, що відповідно до частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

6. Запропонувати позивачу протягом трьох днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив.

7. Запропонувати відповідачеві подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом трьох днів з дня отримання відповіді на відзив.

8. Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.

9. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала про відкриття провадження у справі набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена лише з підстав порушення судом правил підсудності до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Колеснікова І.С.