Рішення

від 17.09.2019 по справі 480/2648/19

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2019 р. Справа № 480/2648/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - А.Б. Діски, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Сумській області), в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати відмову ГУ Держгеокадастру у Сумській області, викладену в листі від 21.06.2019 року №М-18-0.332-4115/2-19, у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Дяківської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населених пунктів;

- зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Сумській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Дяківської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населених пунктів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на звернення від 28.02.2019 року із клопотанням надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Дяківської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населеного пункту з додаванням викопіювання з бажаним її місцем розташування, листом від 01.04.2019 року №М-3482-2313/21/19 ГУ Держгеокадастру у Сумській області повідомлено про фактичне незадоволення заяви, з чим позивач не погодився і подав позов до суду.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14.05.2019 року у справі №480/1488/19 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, згідно листа від 01.04.2019 р. №М-3482-2313/21-19, про ненадання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Дяківської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населеного пункту. Зобов`язано ГУ Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.02.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Дяківської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населеного пункту. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Листом від 21.06.2019 р. №М-18-0.332-4115/2-19 ГУ Держгеокадастру у Сумській області повідомило позивача про те, що на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.05.2019 року у справі № 481/1488/19 розглянута заява від 04.03.2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та повідомлено про наявність підстав, що ускладнюють отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки згідно інформації, наявної в Головному управлінні, бажана земельна ділянка знаходиться на земельній ділянці, яка перебуває в користуванні іншої особи відповідно до Державного акту на право довічного успадкованого володіння землею № 006524 для ведення (фермерського) господарства, і враховуючи викладене, Головне управління не має правових підстав для вирішення питання, що порушене у клопотанні.

Тобто, на одну і ту ж заяву позивача від 04.03.2019 року повторно відмовлено у її задоволенні, але зовсім з різних мотивів.

Крім цього, позивач зазначає, що Державний акт на право довічного успадкованого володіння землею №006524, виданий громадянину ОСОБА_2 , який згідно свідоцтва про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, і не міг з 2009 року навіть теоретично користуватись землею. Техдокументація на цю ділянку не розроблялась.

Тому, позивач вважає ненадання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність протиправним, внаслідок чого звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою від 18.07.2019 року відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін (а.с.24, 35).

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнає, просить відмовити у їх задоволенні, оскільки бажана земельна ділянка знаходиться на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні іншої особи відповідно до Державного акту на право довічного успадкованого володіння землею №006524 для ведення фермерського господарства. Щодо позовних вимог про зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Сумській області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою також заперечує, оскільки надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є виключними повноваженнями Держгеокадастру і суд не може втручатись у здійснення державним органом своїх дискреційних повноважень. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с. 25-27)

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд задовольняє позовні вимоги частково, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Сумській області із заявою від 28.02.2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Дяківської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населеного пункту з додаванням викопіювання з бажаним її місцем розташування (а.с. 11).

Листом від 01.04.2019 року №М-3482-2313/21/19 ГУ Держгеокадастру у Сумській області повідомило позивача про фактичне не задоволення вищезазначеної заяви. При цьому, вказано, що землі, за рахунок яких планується відведення земельної ділянки, зазначеної ним на доданих до заяви графічних матеріалах, у власність, буде включена у перелік земельних ділянок зарезервованих для подальшої передачі йому ж у власність для ведення особистого селянського господарства. Крім того, у листі-повідомленні конкретно не вказано, яке ж рішення за заявою прийнято, чи відмовлено у її задоволенні вмотивовано, чи прийнято інше рішення. Також, у листі повідомлено, що Головним управлінням направлено листи до Дяківської сільської ради та районної державної адміністрації про резерв вказаної земельної ділянки (а.с.14).

Не погодившись з відповіддю ГУ Держгеокадастру у Сумській області, позивач звернувся до суду.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14.05.2019 року у справі №480/1488/19 (згідно Єдиного державного реєстру судових рішень http://www.reestr.court.gov.ua/Review/81726617) визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, згідно листа від 01.04.2019 року №М-3482-2313/21-19, про ненадання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Дяківської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населеного пункту. Зобов`язано ГУ Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.02.2019 р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Дяківської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населеного пункту. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено (а.с. 64-65).

Листом від 21.06.2019 року №М-18-0.332-4115/2-19 ГУ Держгеокадастру у Сумській області повідомило позивача про те, що на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.05.2019 року у справі № 481/1488/19 розглянута заява від 04.03.2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та повідомлено про наявність підстав, що ускладнюють отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки згідно інформації, наявної в ГУ Держгеокадастру у Сумській області, бажана земельна ділянка знаходиться на земельній ділянці, яка перебуває в користуванні іншої особи відповідно до Державного акту на право довічного успадкованого володіння землею № 006524 для ведення (фермерського) господарства, і враховуючи викладене, ГУ Держгеокадастру у Сумській області не має правових підстав для вирішення питання, що порушене у клопотанні (а.с. 15).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Особливості безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність врегульовані статтею 118 Земельного кодексу України.

Так, частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно з ч. 7 ст.118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто, Земельним кодексом України передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

У листі від 21.06.2019 року №М-18-0.332-4115/2-19 ГУ Держгеокадастру у Сумській області не зазначає ані у якої саме особи перебуває у користуванні земельна ділянка, ані те, звідки відповідачем було взято таку інформацію та чим вона підтверджується.

У відзиві відповідач вказав, що така інформація була встановлена із інформаційної довідки відділу у Буринському районі від 19.03.2019 року №412/416-19.

Як вбачається із вказаної інформаційної довідки, на яку посилається ГУ Держгеокадастру у Сумській області, земельна ділянка, яка планується для надання ОСОБА_1 , знаходиться на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні ОСОБА_2 (померлого) відповідно до Державного акту на право довічного успадкованого володіння землею для ведення селянського (фермерського) господарства площею 31,9 га. Також з вказаної земельної ділянки було виділено одну земельну ділянку як члену фермерського господарства (кадастровий номер 5920983200:09:001:1008) в розмірі середньої частки (паю) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,6392 га (а.с. 30).

Варто зазначити, що правовідносини щодо підстав та порядку видачі державних актів на право довічного успадкованого володіння землею регулювалися Земельним Кодексом Української РСР від 18.12.1990 року № 561-XII (далі - ЗК Української РСР) та Законом України "Про селянське (фермерське) господарство від 20.12.1991 року № 2009-XII (далі - Закон №2009-XII), (станом на час їх прийняття).

Абз. 1 ч. 1 ст. 6 ЗК Української РСР було передбачено, що у довічне успадковуване володіння земля надається громадянам для ведення селянського (фермерського господарства).

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 2 Закону №2009-XII селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання переважно особистою працею членів цього господарства виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою і реалізацією. Інтереси селянського (фермерського) господарства перед державними, кооперативними, громадськими, зарубіжними, іншими підприємствами і організаціями, окремими громадянами представляє голова господарства.

На ім`я голови селянського (фермерського) господарства видається Державний акт на право довічного успадковуваного володіння землею або приватної власності.

З ним укладається договір на користування землею на умовах оренди, складаються також й інші документи відповідно до законодавства України.

Згідно ч.1 ст.8 Закону №2009-XII після одержання Державного акта на право приватної власності або довічного успадковуваного володіння землею чи укладення договору на оренду селянське (фермерське) господарство підлягає державній реєстрації в районній, міській Раді народних депутатів, що надала земельну ділянку у довічне успадковуване володіння, приватну власність або користування.

Як вбачається з копії Державного акту на право довічного успадкованого володіння землею серії А № 006524, його було видано ОСОБА_2 у тому, що на підставі рішення Дяківської сільської ради народних депутатів Буринського району від 31.08.1992 року йому надається у довічне успадковуване володіння 31,9 га землі для ведення селянського (фермерського) господарства (а.с.28-29).

Відповідно до інформаційної довідки Відділу у Буринському районі ГУ Держгеокадастру у Сумській області за ОСОБА_2 обліковувалось Селянське (фермерське) господарство Нива , код 21129264.

Отже, вказаний Державний акт на право довічного успадкованого володіння землею було видано ОСОБА_2 у 1992 році для створення селянського (фермерського) господарства.

У той же час, суд зазначає, що будь-яких доказів щодо знаходження бажаної земельної ділянки на земельній ділянці, яка перебуває у постійному користуванні іншої особи відповідачем не надано.

Суд критично ставиться до посилань відповідача, як на підставу відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо знаходження бажаної для відведення земельної ділянки на земельній ділянці, яка перебуває в користуванні іншої особи враховуючи наступне.

Відповідно до напису, який міститься на самому Державному акті на право довічного успадкованого володіння землею серії А № 006524, цей документ є тимчасовим та підлягав обміну до 15.03.1994 року (а.с.28). Доказів внесення інформації щодо цього Державного акта до Державного земельного кадастру відповідачем суду не надано.

ОСОБА_2 скористався своїм правом на отримання у власність земельної ділянки як член фермерського господарства та, як вбачається з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, ОСОБА_2 із 31,9 га виділено земельну ділянку з кадастровим номером 5920983200:09:001:1008 площею 4,6 га (а.с. 43-44).

Правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств визначені Законом України Про фермерське господарство від 19.06.2003 року №973-IV (далі - Закон № 973-IV, станом на час виникнення спірних правовідносин), з прийняттям якого було визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про селянське (фермерське) господарство".

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону № 973-IV землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань селянське (фермерське) господарство "Нива" (код 21129264), зареєстроване 10.12.1992 року, головою якого на даний час є ОСОБА_3 (а.с. 39-42).

Як вбачається з Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, у селянського (фермерського) господарства "Нива" в оренді знаходиться земельна ділянка на території Дяківської сільської ради Буринського району площею 12,2776 га (а.с.48).

Відповідачем було надано витяги з Публічної кадастрової карти в однаковому масштабі, на яких визначено місце розташування як земельної ділянки, бажаної для відведення ОСОБА_1 , так і земельних ділянок, що перебуває в оренді селянського (фермерського) господарства "Нива" та надану у власність ОСОБА_2 , шляхом співставлення яких суд дійшов висновку, що земельна ділянка, бажана для відведення позивачу не знаходиться на інших двох ділянках (а.с.49-51).

Крім того, як вбачається з інформаційної довідки ГУ Держгеокадастру №412/416-19 від 19.03.2019 року землі, за рахунок яких планується формування земельної ділянки, відносяться до категорії земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, бажане місце розташування земельної ділянки не порушуватиме вимог раціональної організації території (а.с.30). А згідно з витягу з Публічної кадастрової карти - розташована на несформованому земельному масиві (а.с.49).

Про те, що земельна ділянка, яку бажає отримати у власність позивач не є сформованою та перебуває у державній власності, зазначає і у своїх поясненнях, наданих на запит суду представник відповідача (а.с.37).

Крім того, суд зазначає, що представником відповідача було на виконання вимог ухвали суду від 02.09.2019 року надано викопіювання з кадастрової карти земельної ділянки з кадастровим номером 5920983200:09:001:1008 площею 4,6392 га, яка, як зазначено у листі, перебуває у постійному користуванні ОСОБА_2 з зазначенням місця накладення даної земельної ділянки та земельної ділянки, яку планується до відведення ОСОБА_1 (а.с.61, 62).

У той же час, як було встановлено судом, земельна ділянка з кадастровим номером 5920983200:09:001:1008 площею 4,6392 га була надана ОСОБА_2 у приватну власність. Часткове накладання земельної ділянки яку планується до відведення ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5920983200:09:001:1008, як вбачається з викопіювання з кадастрової карти є незначним і оскільки площа та місцезнаходження бажаної ділянки на етапі надання дозволу на розробку проекту землеустрою є орієнтовними та можуть зміщуватись при розробці проекту землеустрою з урахуванням конкретних обставин, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача у листі від 21.06.2019 року № 31-18-0.332-4115/2-19 як на підставу для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, те, що земельна ділянка, яка планується для надання ОСОБА_1 , знаходиться на земельній ділянці, яка перебуває у постійному користуванні іншої особи.

Крім того, суд зазначає, що з листа ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 21.06.2019 року №М-18-0.332-4115/2-19 вбачається, що відповідач повідомив ОСОБА_1 про наявність підстав, що ускладнюють отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, враховуючи які, ГУ Держгеокадастру у Сумській області вказало, що не має правових підстав для вирішення питання, що порушене у клопотанні.

Тобто рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою або мотивованого рішення про відмову в наданні такого дозволу, ГУ Держгеокадастру у Сумській області прийнято не було. Посилання відповідача на відсутність правових підстав для вирішення питання, що порушене у клопотанні, на думку суду, суперечить вимогам ч.7 ст.118 ЗК України, оскільки відповідно до цієї норми, розгляд заяви та вирішення питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивованої відмови у його наданні входить до повноважень відповідача.

Суд зазначає, що правовий статус Головних управлінь Держгеокадастру в областях визначено відповідним Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, яке затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року № 333 (далі - Положення № 333) та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 року за № 1391/29521.

Пунктом 8 Положення № 333 передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

Крім того, згідно з пунктом 84 Типової інструкції з діловодства в територіальних органах Держгеокадастру, затвердженої Наказом Держгеокадастру від 15 жовтня 2015 року № 600, накази видаються як рішення організаційно-розпорядчого характеру. За змістом управлінської дії накази видаються з основних питань діяльності територіального органу Держгеокадастру, адміністративно-господарських, кадрових питань.

При цьому пунктом 123 вказаної Інструкції визначено, що службові листи складаються з метою обміну інформацією між установами як: відповіді про виконання завдань, визначених в актах органів державної влади, дорученнях вищих посадових осіб; відповіді на запити, звернення; відповіді на виконання доручень установ вищого рівня; відповіді на запити інших установ; відповіді на звернення громадян; відповіді на запити на інформацію; ініціативні листи; супровідні листи.

Отже, відповідно до положень вказаних нормативно-правових актів визначено, що за результатами розгляду будь-яких основних питань діяльності територіального органу Держгеокадастру, останнім має видаватися відповідний наказ. При цьому листи складаються у разі надання відповіді на звернення громадян.

Таким чином, рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його наданні повинно оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі наказу Головного управління Держгеокадастру в області.

В межах даного адміністративного спору позивач звернувся до відповідача не із зверненням, а із відповідною заявою, за наслідками розгляду якої суб`єкт владних повноважень мав би прийняти відповідне управлінське рішення, в той час, як останній протиправно направив ОСОБА_1 відповідь у формі листа. Відсутність належним чином оформленого рішення ГУ Держгеокадастру у Сумській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи відмову у його наданні у формі наказу, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.

Отже, наданий відповідачем лист від 21.06.2019 року №М-18-0.332-4115/2-19, в якому ГУ Держгеокадастру в Сумській області надано позивачу інформацію про наявність підстав, які ускладнюють отримання ним земельної ділянки, не може сприйматися судом як належна відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки.

Відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України, Законом України Про землеустрій , без дотримання вимог частини другої статті 2 КАС України, що свідчить про допущення відповідачем як суб`єктом владних повноважень протиправної бездіяльності стосовно розгляду поданої ОСОБА_1 заяви.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.06.2019 року по справі №812/922/16.

Згідно із частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

Вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.

Таким чином, суд визнає, що ГУ Держгеокадастру у Сумській області не розглянуло заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та не прийняло обґрунтованого рішення у відповідності до вимог Земельного кодексу України, а тому, в даному випадку, відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у неналежному розгляді заяви ОСОБА_1 , зареєстрованої відповідачем 04.03.2019 року № М-3482/0/94-19, як того вимагає ст. 118 Земельного кодексу України, оскільки вищезазначеними нормами не закріплено за суб`єктом владних повноважень права утримуватись від прийняття відповідного рішення за результатом розгляду питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Така бездіяльність відповідача не відповідає вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

В той же час вимоги про зобов`язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу не підлягають задоволенню, з підстав їх передчасності, оскільки відсутнє рішення відповідача щодо відмови у наданні такого дозволу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неналежному розгляді заяви ОСОБА_1 , у зв`язку з не прийняттям ГУ Держгеокадастру у Сумській області жодного з тих рішень, які передбачені Земельним кодексом України, у визначений законом строк, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву та прийняти відповідне рішення, тобто рішення про надання або рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держгеокадастру у Сумській області 1536,8 грн. в рахунок відшкодування судового збору, відповідно до квитанції від 12.07.2019 р. (а.с.3).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 257, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 108, код ЄДРПОУ 39765885), яка полягає у неналежному розгляді заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ), зареєстрованої Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області 04.03.2019 року за № М-3482/0/94-19, щодо надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Дяківської сільської ради Буринського району Сумської області.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 108, код ЄДРПОУ 39765885) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ), зареєстровану Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області 04.03.2019 року за № М-3482/0/94-19 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Дяківської сільської ради Буринського району Сумської області, з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

В задоволенні інших вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 108, код ЄДРПОУ 39765885) судовий збір у розмірі 1536,80 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.Б. Діска