Постанова

від 10.09.2019 по справі 320/1526/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/1526/19 Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко В.І.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Ганечко О.М., Шурка О.І.,

при секретарі Баглай О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Фора на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2019 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фора до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ Фора звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 28.03.2019 № 694 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Фора за адресою: Київська область, м. Вишневе, вул. Промислова, 5.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2019 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням товариство з обмеженою відповідальністю Фора звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було направлено до ТОВ Фора лист від 18.04.2018 № 17130/10/28-10-42-01-11, згідно якого відповідач повідомив позивачу інформацію стосовно того, що низка суб`єктів господарювання, у тому числі Фермерське господарство Ількон-2016 (Код ЄДРПОУ 40255593) зареєстрували в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, в яких покупцем сільськогосподарської продукції зазначено позивача. Вказав, що відповідно до Єдиного державного реєстру податкових накладних, ТОВ Фора за період березень 2018 року вищезазначений товар не реалізовував (а.с. 9-10).

Також, відповідач повідомив про необхідність контролю за повнотою та достовірністю отриманої від зазначених суб`єктів господарювання первинної документації, а також на підставі статей 4 та 5 Закону України Про інформацію , просив позивача надати інформацію щодо обставин придбання продукції та формування даних податкового кредиту за операціями з зазначеними в листі суб`єктами господарювання.

У відповідь, листом від 11.05.2018 № 11-04/18ф товариство з обмеженою відповідальністю Фора повідомило Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України, що прийме до уваги викладені в ньому обставини та проконтролює повноту та достовірність отриманої від зазначених у листі суб`єктів господарювання інформації та відповідність первинної документації чинному законодавству (а.с. 11).

Надалі, податковим органом було оформлено запит від 07.08.2018 № 32942/10/28-10-42-01-11, в якому зазначено, що за результатами аналізу інформаційних систем на рівні ДФС України не встановлено походження товарно-матеріальних цінностей (шрот соняшниковий на загальну суму ПДВ 963 000, 00 грн.), визначених у номенклатурі податкових накладних товариством з обмеженою відповідальністю Ількон-2016 , зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі податкових накладних на товариство з обмеженою відповідальністю Фора . У запиті відповідач зазначив, що наведені обставини, на його думку, свідчать про недостовірність даних податкової декларації з податку на додану вартість за період березня 2018 року в частині формування податкового кредиту з податку на додану вартість по зазначеним операціям. Контролюючий орган просив протягом 15 робочих днів з дня отримання запиту надати інформацію (пояснення) з приводу наведених фактів, а також посвідчені копії первинних та інших документів, що стосуються господарських операцій, із зазначенням примірного переліку документів. В запиті також містилося попередження про те, що ненадання інформації та документального підтвердження у встановлений термін, є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки (а.с. 13 - 15).

Згідно листа-відповіді товариства з обмеженою відповідальністю Фора від 07.09.2018 № 259 Про звільнення від обов`язку відповіді на запит за № 32942/10/28-10-42-01-11 , позивач повідомив відповідача про відсутність обов`язку надавати пояснення та документальні підтвердження у відповідь на цей запит, оскільки контролюючий орган порушив вимоги п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, а саме - запит не містив зазначення підстав для його надіслання з наведенням інформації, яка це підтверджує. У запиті контролюючого органу, за твердженнями товариства з обмеженою відповідальністю Фора , не було зазначено жодних конкретних порушень, які свідчили б про заниження податку на додану вартість чи податку на прибуток підприємства, будь-яких інших порушень, щодо яких необхідно надати пояснення (а.с. 16 - 17).

В подальшому, наказом від 28.03.2019 № 694 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Фора за підписом заступника начальника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України О. Дерев`янко , на підставі пп. 20.1.14 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1. ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, пп. 78.1.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, визначено провести документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Фора з 28.03.2019 тривалістю 15 робочих днів. Предметом перевірки є питання дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні з товариством з обмеженою відповідальністю Ількон - 2016 за березень 2018 року - показників декларації з податку на додану вартість та за 2018 рік - показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств (а.с. 19).

28.03.2019 посадовими особами Офісу великих платників податків на підставі направлень від 28.03.2019 №317, №318, було здійснено виїзд за адресою ТОВ Фора , однак, у допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, - відмовлено.

На підставі зазначеного, складено акт про відмову від допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Фора згідно наказу від 28.03.2019 № 694 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки . До акту долучено пояснення представника позивача, за змістом яких позивач відмовився від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, з підстав незаконності запиту про надання інформації та документального підтвердження, а також і самого наказу про проведення перевірки (а.с. 20 - 22).

Вважаючи наказ від 28.03.2019 № 694 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Фора протиправним та таким, що порушує права та інтереси позивача, останній звернувся з даним адміністративним позовом до суду першої інстанції.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що приймаючи оскаржуваний наказ від 28.03.2019 № 694 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки , відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, у зв`язку із чим у задоволенні позову слід відмовити.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що спірний наказ ід 28.03.2019 № 694 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Фора підлягає скасуванню, оскільки він прийнятий всупереч та без дотримання вимог чинного податкового законодавства, зокрема, що відповідачем при направленні запиту платнику податків не було дотримано вимог статті 73 Податкового кодексу України в частині наведення у запиті належних підстав його направлення - фактів, якими підтверджується недостовірність даних податкових декларацій позивача щодо господарських операцій з товариством з обмеженою відповідальністю Ількон - 2016 .

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

З наведеної норми вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку надіслання на адресу платника (вручення платнику) обов`язкового письмового запиту з пропозицією надати пояснення та їх документальні підтвердження для усунення сумнівів контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу витягнутої руки під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків : податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим-п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит. Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 , встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника)зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Виходячи з аналізу наведених норм, вимоги, які висуваються до змісту запиту, є нормативно визначеними і розширеному тлумаченню не підлягають.

З матеріалів справи вбачається, що запит, направлений відповідачем на адресу позивача містив вказівку на фактичну і правову підстави направлення запиту - пункт 73.3, статі 73, підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України на виявлення недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, а також обставини, встановлені за наслідком діяльності інформаційних систем автоматизованого моніторингу. Запит містив опис інформації, що запитується, та орієнтовний перелік документів, що її підтверджують. У вказаному запиті відповідач також зазначив, що наведені обставини, на його думку, свідчать про недостовірність даних податкової декларації з податку на додану вартість по взаємовідносинах позивача з ФГ Ількон-2016 за період березень 2018 року в частині формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Враховуючи зазначене та встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових та фактичних підстав у Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби для складання запиту про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) по взаємовідносинах позивача з ФГ Ількон-2016 за період березень 2018 року в частині формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Посилання апелянта на окремі дефекти запитів про надання інформації не впливають на обов`язок позивача надати всю необхідну інформацію за запитами, оскільки відсутність або неповнота посилань на конкретні джерела отримання податкової інформації не повинні розглядатися як підстава для визнання запитів такими, що не відповідають вимогам пункту 73.3 Податкового кодексу України, та, як наслідок, бути підставою для визнання наказу про проведення податкової перевірки протиправним.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.08.2018 у справі № 813/8364/14.

Відповідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, колегія суддів зауважує, що фактичною підставою для проведення позапланової виїзної перевірки позивача стало ненадання ним пояснень та їх документального підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу. Письмовий запит щодо необхідності подання пояснень був сформований відповідачем з метою здійснення функції податкового контролю та отримання податкової інформації щодо правомірності формування податкових зобов`язань та податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (контролюючі органи мають право для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції, ТОВ Фора було отримано зазначений запит контролюючого органу від 07.08.2018 № 32942/10/28-10-42-01-11 та листом від 07.09.2018 № 259 позивачем надано пояснення про те, що на підставі п. 73.3 ст. 73 ПК України позивач звільняється від обов`язку виконувати зазначений запит.

Однак, у відповіді на запит контролюючого органу позивач не надав жодних пояснень та відповідних документів на спростування обґрунтованих сумнівів контролюючого органу відносно господарської діяльності контрагента ФГ Ількон-2016 .

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що запити контролюючого органу не були виконані позивачем, а тому контролюючим органом було правомірно та обґрунтовано прийнято наказ від 28.03.2019 № 694 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Фора .

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28.08.18 у справі № 813/8364/14, від 02.10.2018 у справі № 813/3033/16.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Фора залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2019 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Ганечко О.М.

Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 16.09.2019.