Рішення

від 17.09.2019 по справі 537/2274/19

КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Провадження № 2/537/768/2019

Справа № 537/2274/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.09.2019 року Крюківський районний суд м. Кременчука в складі: головуючого судді - Маханькова О.В.,

за участю секретаря судового засідання Скічко Н.В. ,

представника позивача Тараторіна А .Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Крюківського районного суду м.Кременчука цивільну справу за позовом Кременчуцької міської ради Полтавської області до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів ,-

ВСТАНОВИВ:

Кременчуцька міська рада Полтавської області звернулась до Крюківського районного суду м.Кременчука із позовом до ОСОБА_2 в якому просила стягнути з відповідача на свою користь 158 997,88 грн безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що на підставі договору купівлі-продажу частини будівлі човнової станції №4579 від 23 серпня 2008 року ОСОБА_3 продано ОСОБА_2 продано Ѕ частину будівлі човнової станції площею 134.5кв.м. в будинку АДРЕСА_1 .

Договором купівлі-продажу №4119 від 20 жовтня 2010 року ОСОБА_2 продано Ѕ частини будівлі човнової станції в будинку АДРЕСА_1 ,загальною прощею 151 кв.м.

Вищезазначений об*єкт нерухомого майна знаходиться на сформованій земельній ділянці комунальної форми власності розміром 10755 кв.м. (кадастровий номер 5310436500:08:006:0022)

23 жовтня 2010 року ОСОБА_2 продав ОСОБА_4 Ѕ частину будівлі човнової станції в будинку АДРЕСА_1 ,загальною площею 151 кв.м.,що підтверджується Договором купівлі-продажу Ѕ від цілої частки майна.

Рішенням Кременчуцької міської ради від 25 січня 2011 року вирішено передати ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (пропорційно часткам осіб у власності на нерухоме майно),за умов виконання п24.1 цього рішення,в оренду терміном на п*ятнадцять років земельну ділянку площею 10755 кв.м.

Пунктом 24.1 рішення зобов*язано ОСОБА_4 та ОСОБА_2 :

-Виконувати обов*язки землекористувача відповідно до ст.. 96 Земельного кодексу України

-У чотирьохмісячний термін замовити в КП Кременчуцький міський центр земельного кадастру документ,що посвідчує право на користування земельною ділянкою. Отримати його в Управлінні Держкомзему у місті Кременчук Полтавської області та у п*ятиденний строк після його державної реєстрації подати копію в Кременчуцьку об*єднану державну податкову інспекцію.

-В місячний термін після державної реєстрації документу,що посвідчує право користування земельною ділянкою сплатити орендну плату за земельну ділянку в розмірі 3% від грошової оцінки землі за період з 27.10.2010 до дня державної реєстрації документу,що посвідчує право на користування земельною ділянкою.

14.02.2019 року між Кременчуцькою міською радою Полтавської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 укладено договір оренди землі.

Рішенням Кременчуцької міської ради від 25 січня 2011 року зобов*язано ОСОБА_2 зареєструвати укладений договір у встановленому чинним законодавством порядку.

Згідно ст. 17. Закону України Про оренду землі об*єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди,якщо інше не встановлено законом.

Відповідач є власником Ѕ нерухомого майна,розміщеного на земельній ділянці за кадастровим номером 5310436500:08:006:0022,на підставі договорів купівлі продажу №4119 від 20 жовтня 2010 року.

При цьому відповідач не вживав заходів щодо належного оформлення права користування вказаною земельною ділянкою ,зокрема ,укладення відповідного договору оренди з Кременчуцькою міською радою та державною реєстрації такого права.

Таким чином,Відповідач користується цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Відповідач у період з 23.05.2016 року по 23.05.2019 року не сплачував за користування земельною ділянкою плату за користування земельною ділянкою комунальної форми власності.

Тому позивач вважає,що відповідні кошти підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області в порядку ст..1212-1214 Цивільного кодексу України. Прохають задовольнити позов.

В судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовні вимоги.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з*явився по невідомій суду причині, про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином з дотриманням вимог ст. 130 ЦПК України, про причини неявки суду не повідомив.

Суд вважає можливим слухати справу за відсутності вказаного відповідача згідно ст. 223 ЦПК України.

Визнавши подані представником позивача докази достатніми для встановлення фактів, що мають суттєве значення для вирішення спору, за наявності відповідної згоди, суд вважає за можливим проведення заочного розгляду справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши надані докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи.

Причиною спору між сторонами стала відмова відповідача у добровільному порядку сплатити Кременчуцькій міській раді Полтавської області зазначеної суми, як розмір плати за користування земельною ділянкою комунальної форми власності.

Судом встановлено, що у власності ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу частини будівлі човнової станції №4579 від 23 серпня 2008 року ОСОБА_3 продано ОСОБА_2 Ѕ частину будівлі човнової станції, площею 134,5 кв.м. в будинку АДРЕСА_1 .

Договором купівлі- продажу № 4119 від 20 жовтня 2010 року ОСОБА_2 продано Ѕ частину будівлі човнової станції в будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 151 кв.м.

Вищезазначений об`єкт нерухомого майна знаходяться на сформованій земельній ділянці комунальної форми власності розміром 10755 кв.м (кадастровий номер 5310436500:08:006:0022).

23 жовтня 2010 року ОСОБА_2 продав ОСОБА_4 Ѕ частину будівлі човнової станції в будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 151 кв.м., що підтверджується Договором купівлі-продажу Ѕ частки будівлі човнової станції № 2162 від 23 жовтня 2010 року.

З аналізу вищенаведеного вбачається, що в нерухомого майна яке перебуває на земельній ділянці за кадастровим номером 5310436500:08:006:0022 є два власника ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з часткою володіння Ѕ від цілої частки майна.

Рішенням Кременчуцької міської ради від 25 січня 2011 року вирішено передати ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (пропорційно часткам осіб у власності на нерухоме майно), за умов виконання п.24.1 цього рішення, в оренду терміном на п`ятнадцять років земельну ділянку площею 10755 кв.м.

Пунктом 24.1 рішення зобов`язано ОСОБА_4 та ОСОБА_2 :

- виконувати обов`язки землекористувача відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України.

- у чотирьохмісячний термін замовити в КП Кременчуцький міський центр земельного кадастру документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою. Отримати його в Управлінні Держкомзему у місті Кременчук Полтавської області та у п`ятиденний строк після його державної реєстрації подати копію в Кременчуцьку об`єднану державну податкову інспекцію.

- в місячний термін після державної реєстрації документу, що посвідчує право користування земельною ділянкою сплатити орендну плату за земельну ділянку в розмірі 3 % від грошової оцінки землі за період з 27.10.2010 до дня державної реєстрації документу, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

14.02.2019 року між Кременчуцькою міською радою Полтавської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 укладено договір оренди землі.

Рішенням Кременчуцької міської ради від 25 січня 2011 року зобов`язано ОСОБА_2 зареєструвати укладений договір у встановленому чинним законодавством порядку.

Згідно ст. 17 Закону України Про оренду землі об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини 1 статті 21 Закону України Про оренду землі визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Матеріали справи свідчать, що Відповідач є власником Ѕ нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці за кадастровим номером 5310436500:08:006:0022, на підставі договорів купівлі-продажу № 4119 від 20 жовтня 2010 року.

При цьому відповідач не вживав заходів щодо належного оформлення права користування вказаною земельною ділянкою, зокрема, укладення відповідного договору оренди з Кременчуцькою міською радою та державної реєстрації такого права.

Таким чином, Відповідач користується цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Відповідач ОСОБА_2 у період з 23.05.2016 року по 23.05.2019 року не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі.

Таким чином, відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач (потерпілий) втратив належне йому майно (кошти від орендної плати), відповідач умисно ухилявся від укладення договору, адже даний правочин зобов`яже сплачувати його щомісячно орендну плату за користування земельною ділянкою комунальної форми власності. Тому за період з 23.05.2016 року по 23.05.2019 року за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів на неї Кременчуцька міська рада Полтавської області недоотримала безпідставно збережені кошти Відповідачем в розмірі орендної плати в сумі 158 997,88 грн.

Тому, враховуючи вищевикладене , суд вважає, що відповідні кошти необхідно стягнути з Відповідача на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області в порядку ст. 1212 - 1214 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Суб`єктами права на землі комунальної власності згідно ст. 80 Земельного кодексу України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою, чи ні.

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України передбачено, що право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 120 Земельного кодексу України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні , то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Земельний кодекс України та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин є спеціальними до правовідносин щодо відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам, у тому числі у вигляді неодержаних ними доходів.

В ч.2 ст.152 Земельного кодексу України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За змістом ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19квітня 1993року №284(далі Порядок) власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, неодержанням доходів у зв`язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Відповідно до п. 3 Порядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Суд відзначає, що право на земельну ділянку в набувача будинку, будівлі або споруди виникає з моменту набуття права на будинок, будівлю або споруду незалежно від будь-яких подальших дій набувача щодо оформлення права на земельну ділянку. Таке оформлення може мати місце в подальшому, в тому числі шляхом підписання відповідного договору (оренди, емфітевзису, суперфіцію).

На думку суду, факт користування відповідачем земельною ділянкою, що належить до земель комунальної власності без правовстановлюючих документів за період з 23.05.2016 року по 23.05.2019 року підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Так, у період з 23.05.2016 (включно) по 23.05.2019 (включно) Відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для експлуатації та обслуговування будівлі човнової станції, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Полтавської області доходу від орендної плати за землю, який остання отримала б у разі оформлення відповідачем згідно вимог ст.ст. 125 , 126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Як вбачається з матеріалів справи право користування спірною земельною ділянкою Відповідачем не оформлено у спірному періоді. Відсутність договору оренди землі (у спірний період) позбавляє міську раду, як орендодавця, права отримувати від цієї земельної ділянки дохід в розмірі орендної плати.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч.І, ч. 2 ст. 22 ЦК України) .

Відповідач у добровільному порядку не сплатив Кременчуцькій міській раді Полтавської області зазначеної суми, що і послужило підставою для звернення Позивача із позовом до суду у цій справі.

Саме на землекористувача покладається обов`язок вчинення певних дій, спрямованих на оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки. Невиконання вказаного обов`язку є підставою для стягнення з землекористувача збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаної орендної плати за землю), завданих внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів наведене узгоджується і з позицією Верховного Суду України, що викладена в постанові від 17.02.2016р. у справі №3-1160г15.

Суд також враховує, що відповідачем не було надано доказів, які б підвереджували те, що кошти, які підлягали сплаті, були ним повернуті.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд вважає вимоги Кременчуцької міської ради Полтавської області про стягнення з відповідача збитків обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача збитки, заподіяні територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства у розмірі 158 997 (сто п*ятдесят вісім тисяч дев*ятсот дев*яносто сім) грн.88 коп.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути судові витрати, які складають з судового збору в сумі 2385 грн.

Керуючись ст.ст. 116, 120, 124, 152, 156, 157, 206 Земельного кодексу України, 10, 12, 81, 141, 258, 259, 263 265, 280-284 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Кременчуцької міської ради Полтавської області до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп № НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_4 на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області кошти в розмірі орендної плати в сумі 158 997 (сто п*ятдесят вісім тисяч дев*ятсот дев*яносто сім) грн.88 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп № НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_4 на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області судові витрати, які складають з судового збору в сумі 2385 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом,що його ухвалив,за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя : Маханьков О.В.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 17.09.2019 року