Постанова

від 04.09.2019 по справі 127/29138/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

04 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 127/29138/18

провадження № 61-12007 св 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду : Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Кривцової Г. В., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідач - публічне акціонерне товариство УкрСиббанк ,

третя особа - первинна профспілкова організація працівників акціонерного товариства УкрСиббанк Київської місцевої професійної спілки Захист праці ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства УкрСиббанк на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07 лютого 2019 року у складі судді Гончарука І. О. та постанову Вінницького апеляційного суду від 15 травня 2019 року у складі колегії суддів: Матківської М. В., Сопруна В. В., Стадніка І. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства УкрСиббанк (далі - ПАТ УкрСиббанк ), третя особа - первинна профспілкова організація працівників акціонерного товариства УкрСиббанк Київської місцевої професійної спілки Захист праці , про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Позовна заява мотивована тим, що з 08 жовтня 2010 року він працював на посаді начальника Вінницького центру управління кредитною заборгованістю клієнтів роздрібного бізнесу Подільського департаменту АТ УкрСиббанк . Наказом відповідача від 27 серпня 2012 року № 339-ВК у зв`язку із введенням нової організаційної структури його переведено з 31 серпня 2012 року на посаду начальника Подільського центру супроводження клієнтів роздрібного бізнесу Департаменту роботи з простроченою заборгованістю АТ УкрСиббанк .

Згідно з довідкою первинної профспілкової організації АТ УкрСиббанк Київської місцевої професійної спілки Захист праці від 02 листопада 2018 року він є членом профспілки з 12 квітня 2017 року.

Наказом від 16 жовтня 2018 року № 305-ВК його звільнено з роботи на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, у зв`язку зі скороченням штату.

Вважав своє звільнення незаконним, так як трудовим законодавством передбачено гарантії для працівників підприємств, установ, організацій, обраних до профспілкових органів, а тому визначено особливий порядок розірвання трудового договору з працівником, який є членом профспілкового органу підприємства, установи, організації.

Оскільки він є членом первинної профспілкової організації АТ УкрСиббанк Київської місцевої професійної спілки Захист праці , то для його звільнення відповідач повинен був отримати згоду профспілкової організації, членом якої він є. 24 вересня 2018 року профспілка отримала письмове подання від ПАТ УкрСиббанк від 21 вересня 2018 року про розірвання з ним трудового договору.

Первинна профспілкова організація АТ УкрСиббанк Київської місцевої професійної спілки Захист праці листом від 05 жовтня 2018 року повідомила відповідача про те, що на засіданні профспілки 04 жовтня 2018 року було прийнято рішення про відмову у наданні згоди на розірвання з ним трудового договору з відповідним правовим обґрунтуванням.

Таким чином, відповідачем неправомірно видано наказ про його звільнення, оскільки на момент підписання цього наказу згоди виборного органу первинної профспілкової організації не було.

З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просив суд визнати незаконним та скасувати наказ відповідача від 16 жовтня 2018 року № 305-ВК у частині його звільнення у зв`язку із скороченням штату, поновити його на посаді начальника Подільського центру супроводження клієнтів роздрібного бізнесу Департаменту роботи з простроченою заборгованістю АТ УкрСиббанк з 16 жовтня 2018 року, стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 17 жовтня 2018 року по 10 січня 2019 року у розмірі 70 181 грн 09 коп.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 07 лютого 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ ПАТ УкрСиббанк від 16 жовтня 2018 року № 305-ВК у частині звільнення ОСОБА_1 у зв`язку зі скороченням штату. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Подільського центру супроводження клієнтів роздрібного бізнесу Департаменту роботи з простроченою заборгованістю ПАТ УкрСиббанк з 16 жовтня 2018 року. Стягнуто з ПАТ УкрСиббанк на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 17 жовтня 2018 року по 10 січня 2019 року у розмірі 70 181 грн 09 коп. без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов`язкових платежів. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Рішення суду у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Подільського центру супроводження клієнтів роздрібного бізнесу Департаменту роботи з простроченою заборгованістю ПАТ УкрСиббанк з 16 жовтня 2018 року та стягнення з ПАТ УкрСиббанк на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу у розмірі місячного заробітку допущено до негайного виконання.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивача було звільнено з роботи на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України без дотримання положень трудового законодавства, а саме без попередньої згоди профспілкової організації, якою було надано відповідне правове обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення. Таким чином, права позивача підлягають захисту шляхом поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Середній заробіток за весь час вимушеного прогулу обчислено відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Вінницького апеляційного суду від 15 травня 2019 року апеляційна скарга ПАТ УкрСиббанк залишена без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що 05 жовтня 2018 року первинною профспілковою організацією було надано відповідачу належно обґрунтовану відмову у звільненні позивача. Таким чином, ОСОБА_1 звільнено з роботи з порушенням норм статей 43, 252 КЗпП України, статей 22, 39, 41 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , за відсутності обґрунтованої згоди первинної профспілкової організації, членом якої він є. Порушені права позивача підлягають захисту шляхом поновлення на роботі на посадіначальника Подільського центру супроводження клієнтів роздрібного бізнесу Департаменту роботи з простроченою заборгованістю ПАТ УкрСиббанк .

Положення частини другої статті 235 КЗпП України застосовано районним судом вірно.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ПАТ УкрСиббанк просить оскаржувані судові рішення скасувати й направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що у відмові первинної профспілкової організації на звільнення з роботи позивача відсутнє належне правове обґрунтування такого рішення, оскільки вона зводиться лише до переліку нормативних актів, якими врегульовано права працівників при скороченні штату. При цьому підстави для скорочення були.

Доводи особи, яка подала відзив

У серпні 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - подав відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на їх законність не впливають. При звільненні позивача з роботи було порушено положення трудового законодавства, оскільки звільнення останнього відбулось без згоди первинної профспілкової організації, унаслідок чого ОСОБА_1 вірно поновлено на роботі зі стягненням на його користь середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Також представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - надав клопотання про закриття касаційного провадження, посилаючись на те, що суд касаційної інстанції відкрив провадження у малозначній справі (пункт 1 частини шостої статті 19 ЦПК України) при ціні позову у розмірі 70 181 грн 09 коп.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 липня 2019 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 127/29138/18 з Вінницького міського суду Вінницької області .

У липні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Звільнення з підстав, зазначених у пункті 1 статті 40 КЗпП України , допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація, або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норми законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Відповідно до частин першої та сьомої статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з підстав, передбачених пунктом 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації) статті 40 КЗпП України , може бути проведено лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Рішення виборного органу первинної профспілкової організації про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації.

Згідно з частиною шостою статті 39 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.

В аспекті положень частини сьомої статті 43 КЗпП України і частини шостої статті 39 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності та з урахуванням вищезазначеного висновку виходить, що, оскільки необґрунтованість рішення профспілкового комітету породжує відповідне право власника на звільнення працівника, а обґрунтованість такого рішення виключає виникнення такого права, то суд зобов`язаний оцінювати рішення профспілкового органу на предмет наявності чи відсутності ознак обґрунтованості.

Таким чином, суди на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшли правильного висновку про визнання незаконним та скасування наказу ПАТ УкрСиббанк від 16 жовтня 2018 року № 305-ВКу частинізвільнення позивача з роботи, оскільки у порушення частин першої та сьомої статті 43 КЗпП України його звільнення відбулось без попередньої згоди первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, а відмовою первинної профспілкової організації АТ УкрСиббанк Київської місцевої професійної спілки Захист праці від 05 жовтня 2018 року обґрунтовано, з наведенням мотивів, відмовлено у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 (а.с. 60-63, т. 1).

Вищевказані встановлені судами обставини спростовують доводи касаційної скарги ПАТ УкрСиббанк про те, що позивача вірно звільнено з роботи без отримання відповідної згоди профспілкової організації, яка є немотивованою.

Під час відкриття касаційного провадження у справі Верховний Суд не встановив наявність підстав для віднесення справи до категорії малозначних, оскільки, крім майнових вимог (пункт 1 частини шостої статті 19 ЦПК України), були заявлені й інші немайнові вимоги і суд не визнав цей спір справою незначної складності .

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 19, 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні клопотання про закриття касаційного провадження представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - відмовити.

Касаційну скаргу акціонерного товариства УкрСиббанк залишити без задоволення.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07 лютого 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 15 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Б. І. Гулько

Г. В. Кривцова

Д. Д. Луспеник