Рішення

від 11.09.2019 по справі 322/697/19

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 322/697/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2019 року смт. Новомиколаївка

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі: головуючого судді Шиш А.Б.

розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Барви" про визнання припиненим договору оренди земельної ділянки та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и в:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду, в якому вказувала, що 25 березня 2014 року між нею та ТОВ "Барви" було укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований в установленому законом порядку 28 березня 2014 року, предметом якого є земельна ділянка, площею 7,9828 га., кадастровий номер 2323680400:03:007:0003, що належить їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ІІІ - ЗП № 060780. Пунктом 8 вказаного договору передбачено, що строк дії договору складає 5 років. Відповідно до п. 37 договору, та вимог ст. 31 ЗУ "Про оренду землі", договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. За умовами п. 21 договору, та згідно з вимогами ст. 34 ЗУ "Про оренду землі", після припинення дії договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому, порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Проте, всупереч вимогам договору та діючого законодавства, станом на звернення до суду з позовом, відповідачем вищевказана земельна ділянка їй повернута не була. Відтак, до закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки від 25 березня 2014 року, нею було направлено на адресу відповідача лист-повідомлення про припинення договору оренди землі та повернення земельної ділянки у користування власника, відповідно до змісту якого відповідача було повідомлено про намір позивача не подовжувати договір оренди на новий строк та повернення земельної ділянки ОСОБА_2 З ОСОБА_3 Листом від 04 березня 2019 року № 16 ТОВ "Барви" проінформувало її про неможливість передачі земельної ділянки по закінченню строку дії договору з причин здійснення засіяння земельної ділянки озимою пшеницею, при цьому додатково було запропоновано поновити договір оренди на новий строк, та направлено для підписання додаткову угоду про продовження строку дії договору оренди. За результатами розгляду листа ТОВ "Барви" від 04 березня 2019 року вона направила на адресу орендаря лист - повідомлення від 18 березня 2019 року, за змістом якого вона заперечувала щодо поновлення договору оренди землі та підписання відповідної додаткової угоди. Листом від 26 березня 2019 року № 40 ТОВ "Барви" на її лист від 18 березня 2019 року повідомило про те, що термін дії договору закінчився 25 березня 2019 року, проте передача земельної ділянки буде здійснена на початку липня 2019 року, після збору врожаю. Листом - повідомленням про заперечення у поновленні договору оренди землі на новий строк та повернення земельної ділянки у користування власника від 30 березня 2019 року вона повторно прохала орендаря підготувати земельну ділянку для передачі власникові у строк до 12 квітня 2019 року та про вжиття заходів щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки. 01 квітня 2019 року вона надала Барвінівській сільській раді Новомиколаївського району Запорізької області лист - повідомлення про встановлення (відновлення) 12 квітня 2019 року меж вищевказаної земельної ділянки, у зв`язку із закінченням строку дії договору укладеного з ТОВ "Барви", та просила забезпечити явку представника сільської ради для присутності на вказаному заході. 12 квітня 2019 року на встановлення (відновлення) меж земельної ділянки представник ТОВ "Барви" з`явився. 24 квітня 2019 року вона звернулася до ТОВ "Барви" із вимогою, в порядку ст. 530 ЦК України, щодо повернення належної їй земельної ділянки у стані не гіршому ніж була передана в оренду, повернення підписаних та скріплених печаткою додаткової угоди про припинення договору оренди землі від 25 березня 2019 року та акту приймання - передачі земельної ділянки, протягом семиденного строку з дня отримання цієї вимоги, та про намір звернення до суду для захисту порушеного права. Нею були вжиті всі необхідні заходи щодо врегулювання спору у досудовому порядку, разом із тим, відповідачем земельну ділянку їй повернуто не було. У Державному реєстрі речових прав на нерухому майно, у графі про реєстрацію іншого речового права, міститься запис про право оренди ТОВ "Барви" на спірну земельну ділянку, що унеможливлює її право на вільне розпорядження своєю власністю. Вищевказане прямо вказує на факт неналежного виконання ТОВ "Барви" договірних зобов`язань, в частині неповернення орендодавцеві земельної ділянки на умовах, визначених договором. ТОВ "Барви", як орендар, не має законного права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог.

2.В позові ОСОБА_1 просила визнати припиненим договір оренди землі, укладений 25 березня 2014 року між нею та ТОВ "Барви", стосовно земельної ділянки, площею 7,9828 га., кадастровий номер 2323680400:03:007:0003, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень за номером 5155939 від 25 березня 2014 року, та витребувати вищевказану земельну ділянку із чужого незаконного володіння ТОВ "Барви".

3.Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін, або з власної ініціативи суду, розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

4.Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання не надійшло, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

КОРОТКИЙ ЗМІСТЬ ВІДЗИВУ, ВІДПОВІДІ НА ВІДЗИВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

5.Відповідач ТОВ "Барви" надало до суду відзив, в якому вказало, що в задоволенні позову необхідно відмовити в зв`язку з тим, що позивач відмовляється від прийняття земельної ділянки від ТОВ "Барви" шляхом підписання акту приймання-передачі, а крім того, земельна ділянка перебуває в користуванні позивача і на ній здійснюються роботи за замовленням позивача. ТОВ "Барви" вказаною ділянкою не користується і не володіє. Позовні вимоги, заявлені позивачем відповідач не визнає, оскільки ТОВ "Барви" добровільно виконало пропозиції позивача. 25 березня 2014 року між ТОВ "Барви" та ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки, строком на 5 років, з урахуванням ротації культур. Кінцевий строк дії договору припав на 25 березня 2019 року. Для ефективного використання земельної ділянки, дотримання режиму сівозміни та збереження родючості ґрунтів, недопущення забур`янення ділянки, ТОВ "Барви" здійснило засів земельної ділянки позивача озимою пшеницею. Не могла земельна ділянка пів року не використовуватися, оскільки це завдає збитків як господарській діяльності підприємства так і якості ґрунтів земельної ділянки. ОСОБА_1 зверталася до нього з повідомленням про небажання продовжувати орендні відносини, але воно надавало їй відповідь про погодження передачі їй ділянки, але після збору врожаю озимої пшениці, яка була засіяна на законних підставах під час дії договору оренди землі. Відповідач не міг передати позивачці земельну ділянку, як того вимагала вона і в ті строки, як зазначені в її зверненнях, оскільки на ній зростав врожай, що являється власністю товариства відповідно до п. 30 договору. Після збору врожаю - 27 липня 2019 року відповідач направив ОСОБА_1 акти приймання - передачі земельної ділянки для підписання. До самостійного володіння земельною ділянкою ОСОБА_1 приступила ще на початку квітня 2019 року, встановивши в натурі (на місцевості) межові знаки, якими визначені межі земельної ділянки. Користуватися земельною ділянкою ОСОБА_1 . почала одразу після збору врожаю. У відповідь на його пропозицію підписати акт приймання - передачі земельної ділянки позивачка надіслала лист, в якому зазначила, що вона не має правових підстав щодо підписання акту приймання - передачі земельної ділянки, у зв`язку з тим, що звернулася до суду з вищевказаним позовом. Як зазначив відповідач позивачка сама створює перешкоди для невиконання ним її позовних вимог в добровільному порядку та вимагає витребування у товариства майна, яке не перебуває у його володінні. Позивачем не доведений факт чужого незаконного володіння ТОВ "Барви" її земельною ділянкою, навпаки, додані нею документи свідчать про те, що вона особисто нею володіє (акт встановлення меж земельної ділянки), а також, що вона відмовляється від підписання акту приймання - передачі земельної ділянки, на підставі якого можлива реєстрація припинення дії договору оренди землі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. На підставі наведеного відповідач вважає, що предмет спору відсутній, позивачка зловживає процесуальними правами, наполягаючи на задоволенні позову за відсутності предмета спору, в зв`язку з чим відповідач просив закрити провадження у справі.

6.У відповіді на відзив позивач ОСОБА_1 вказала, що до закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки від 25 березня 2014 року вона направила на адресу відповідача лист - повідомлення про припинення договору оренди землі та повернення земельної ділянки у користування власника, відповідно до змісту якого відповідача було повідомлено про її намір не подовжувати договір оренди на новий строк та повернення їй земельної ділянки. Листом від 04 березня 2019 року № 16 ТОВ "Барви" проінформувало її про неможливість передачі земельної ділянки по закінченню строку дії договору з причин здійснення засіяння земельної ділянки озимою пшеницею, при цьому додатково було запропоновано поновити договір оренди на новий строк, та направлено для підписання додаткову угоду про продовження строку дії договору оренди. Свої дії, щодо засіяння земельної ділянки озимою пшеницею ТОВ "Барви" з нею не погоджувало. Вона згоди на засіяння земельної ділянки не надавала. За результатами розгляду листа ТОВ "Барви" від 04 березня 2019 року вона направила на адресу орендаря лист - повідомлення від 18 березня 2019 року, за змістом якого вона заперечувала щодо поновлення договору оренди землі та підписання відповідної додаткової угоди. Листом від 26 березня 2019 року № 40 ТОВ "Барви", на її лист від 18 березня 2019 року, повідомило про те, що термін дії договору закінчився 25 березня 2019 року, проте передача земельної ділянки буде здійснена на початку липня 2019 року, після збору врожаю. 24 квітня 2019 року вона звернулась до ТОВ "Барви" із вимогою, в порядку ст. 530 ЦК України, щодо повернення належної їй земельної ділянки, у стані не гіршому ніж була передана в оренду, повернути підписані та скріплені печаткою додаткову угоду про припинення договору оренди землі від 25 березня 2019 року та акт приймання - передачі земельної ділянки, протягом семиденного строку з дня отримання цієї вимоги, та про намір звернення до суду для захисту порушеного права. Даний лист залишився без задоволення. Таким чином відповідача було повідомлено про намір звернення до суду, у випадку залишення вимоги без задоволення. Таким чином позивач скористалась своїм конституційним правом, яке передбачено законом, а не зловжила цивільно - процесуальними правами, як зазначає відповідач, який незаконно, без правових підстав, користується земельною ділянкою. Надалі відповідач зазначає, що після збору врожаю, 27 липня 2019 року, ОСОБА_1 було направлено акт приймання - передачі земельної ділянки для підписання. Та зазначається, що до самостійного володіння земельною ділянкою ОСОБА_1 приступила на початку квітня 2019 року, встановивши в натурі межові знаки, якими визначені межі земельної ділянки. Проте, для припинення договору оренди земельної ділянки державному реєстратору необхідно надати підписані сторонами та скріплені печаткою додаткову угоду про припинення договору оренди землі від 25 березня 2019 року та акт приймання - передачі земельної ділянки. Таким чином ТОВ "Барви", маючи інформацію про наявність даної цивільної справи в суді, намагалося уникнути відповідальності, та начебто вжило активні дії щодо припинення договору оренди, направило їй акт приймання передачі - земельної ділянки, без додаткової угоди, що юридично є неповним переліком документів для припинення даного договору.

7.Відповідач правом на подання до суду заперечень не скористався.

8.Вивчивши матеріали справи суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню у зв`язку з наступним.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

9. ОСОБА_1 на праві приватної власності, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ІІІ - НОМЕР_1 № 060780, виданого головою Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області 18 липня 2003 року, належить земельна ділянка, площею 7,9828 га., кадастровий номер 2323680400:03:007:0003, розташована на території Барвінівської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області.

10. 25 березня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Барви" було укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25 березня 2014 року.

11.Пунктом 8 вказаного договору передбачено, що строк дії договору складає 5 років.

12.Таким чином вищевказаний договір діяв в період з 25 березня 2014 року по 24 березня 2019 року.

13. ОСОБА_1 листами від 15 лютого 2019 року, 18 березня 2019 року. 30 березня 2019 року та 24 квітня 2019 року повідомляла ТОВ "Барви" про небажання продовжувати орендні відносини, та заявляла вимогу про повернення їй вищевказаної земельної ділянки з чужого незаконного володіння. На що отримувала відповідь про повернення їй земельної ділянки після збору на ній врожаю озимої пшениці.

14. 23 липня 2019 року ТОВ "Барви" звернулося до ОСОБА_1 із пропозицією підписати акт приймання - передачі вищевказаної земельної ділянки, на що ОСОБА_1 , посилаючись на перебування в провадженні суду цієї справи, відповіла відмовою.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИВ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА

15.Ст. 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

16.Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

17.Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

18.Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

19.Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

20.Відповідно до п. 37 укладеного між сторонами договору, та вимог ст. 31 ЗУ "Про оренду землі", договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

21.За умовами п. 21 договору, та згідно з вимогами ст. 34 ЗУ "Про оренду землі", після припинення дії договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому, порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

22.Заперечуючи проти позову, відповідач, не заперечуючи факт припинення 24 березня 2019 року укладеного між сторонами договору оренди землі, посилався на те, що в період з 24 березня 2019 року і по 23 липня 2019 року належна позивачці земельна ділянка перебувала в його володінні на підставі того, що на ній продовжував рости врожай озимої пшениці, а 23 липня 2019 року позивачці було направлено пропозицію повернути їй земельну ділянку, на що остання відповіла відмовою.

23.При цьому суд зазначає, що відповідач, засіваючи восени 2018 року озимою пшеницею земельну ділянку, термін користування якою спливав на весні 2019 року, достовірно знав, що він не встигне до цього часу зібрати врожай. Таким чином відповідачем було умисно продовжено термін дії договору оренди землі до липня 2019 року, коли ним було зібрано вищевказаний врожай.

24.Таким чином право позивача на володіння належною їй земельною ділянкою було порушено, і за захистом якого вона в червні 2019 року звернулася до суду.

25.У зв`язку з тим, що відповідачем вже після відкриття провадження у цій справі було запропоновано добровільно вирішити спір, а саме повернути позивачу земельну ділянку, суд не вважає зловживання правами позивача її відмову від отримання земельної ділянки від відповідача в позасудовому порядку.

26.На підставі вищевказаного суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ

27.Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

28.Як вбачається із матеріалів справи позивачем за подачу позову було сплачено судовий збір в сумі 2984 гривні 40 копійок.

29.Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

30.У зв`язку із повним задоволенням позовних вимог позивача, сума сплаченого ним судового збору підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.

31.При вирішенні питання про стягнення з відповідача витрат, пов`язаних із правничою допомогою, суд виходив із наступного.

32.Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

33.За ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

34.Відповідно до ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

35.Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

36.При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

37.У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

38.Позивачем суду надано договір про надання правової допомоги від 18 квітня 2019 року, акт прийому - передачі виконаних робіт від 04 червня 2019 року № 1 за договором про надання правової допомоги від 18 квітня 2019 року, в якому зазначений детальний опис виконаних адвокатом робіт, квитанцію від 04 червня 2019 року № 741152 про сплату позивачем на користь адвоката 5000 гривень, ордер на надання правової допомоги, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

39.Як вбачається із наданих документів, адвокатом виконано роботу з підготовки документів для вирішення спору в досудовому порядку, а саме 18 квітня 2019 року - зустріч з позивачем та консультація, правовий аналіз договору оренди землі, листів, узгодження правової позиції, за що адвокатом виставлено рахунок в 700 гривень, та 24 квітня 2019 року складання додаткової угоди, акту приймання - передачі, вимоги до відповідача, та направлення їх поштовим зв`язком, за що адвокатом виставлено рахунок в 1225 гривень, а також 04 червня 2019 року підготовка та складання позовної заяви та направленні позовної заяви засобами поштового зв`язку 06 червня 2019 року (оцінено в 3087 гривень).

40.Суд зазначає, що зустріч адвоката з позивачем та консультація, правовий аналіз договору оренди землі, листів, узгодження правової позиції, які мали місце 18 квітня 2019 року, та складання додаткової угоди, акту приймання - передачі, вимоги до відповідача, та направлення їх поштовим зв`язком, які мали місце 24 квітня 2019 року, хоча і стосуються предмета спору, проте не стосуються підготовки справи до її розгляду, збору доказів тощо, а тому не являються правничою допомогою, пов`язаною зі справою, а тому витрати, пов`язані із вказаними діями, не підлягають компенсації.

41.Витрати на правничу допомогу, в сумі 3087 гривень, зазначені у договорі від 18 квітня 2019 року, є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), які полягають у підготовці та складанні позовної заяви та направленні позовної заяви до суду засобами поштового зв`язку, а тому підлягають стягненню із відповідача на користь позивача.

42.Також суд зазначає, що відповідачем клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу адвоката до суду не подавалося.

Керуючись ст. 12, 81, 263, 265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Барви" про визнання припиненим договору оренди земельної ділянки та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння задовольнити .

Визнати припиненим договір оренди землі, укладений 25 березня 2014 року між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Барви", зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 5155939 від 25 березня 2014 року.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Барви" повернути ОСОБА_1 за актом приймання - передачі земельну ділянку, площею 7,9828 га., кадастровий номер 2323680400:03:007:0003, розташовану на території Барвінівської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Барви" на користь ОСОБА_1 6071 гривню 40 копійок в рахунок відшкодування понесених нею судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення у повному обсязі.

Рішення суду в повному обсязі складене 16 вересня 2019 року.

Суддя А.Б.Шиш