Вирок

від 16.09.2019 по справі 464/134/17

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 464/134/17 Провадження № 1-кп/450/31/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2019 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

захисників обвинуваченої ОСОБА_5 , ОСОБА_6

потерпілого ОСОБА_7

представника потерпілого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Пустомити матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесених в ЄРДР за №32015140000000227 від 16.12.2015 р. відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки м.Южно-Сахалінськ, Російської Федерації, зареєстрованої та жительки АДРЕСА_1 , з вищою освітою, яка працює на посаді юрисконсульта ТзОВ ТДС "Леопрінт", одружена, має на утриманні малолітню дитину, не інвалід, на психіатричному і наркологічному обліках не перебуває, не військовослужбовець, безпартійна, раніше не судима,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.219 КК України,-

в с т а н о в и в:

Органом обвинувачення ОСОБА_4 обвинувачується згідно обвинувального акту від 26.12.2016 р. у вчиненні злочину, передбаченого ст.219 КК України, а саме, що вона відповідно до наказу №3 від 01.12.2008 р. працюючи з 01.12.2008 р. по 26.12.2016 р. на посаді директора ТзОВ "Авіс" (ЄДРПОУ 30063761), зареєстрованого за адресою Львівська область, м.Пустомити, вул.Грушевського, буд.60, будучи службовою особою товариства яка виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції і яка відповідно до п.п.8.4.6. п.8.4. статуту ТзОВ "Авіс" має право без доручення здійснювати дії від імені товариства, укладати угоди та вчиняти юридичні дії від імені товариства, давати доручення, відкривати рахунки, приймати і звільняти працівників, вирішувати інші питання в межах прав наданих зборами учасників, а також на яку згідно чинного законодавства України, зокрема ст.67 Конституції України, ст.8 розділу III Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV, ст.ст.16, 47 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями), покладено відповідальність за організацію і здійснення контролю за правильністю обчислення та своєчасністю сплати податків, обов"язкових платежів до бюджетів, веденню господарської діяльності від імені підприємства, в період 2012 р. умисно вчинила дії, що призвели до стійкої фінансової неспроможності ТзОВ "Авіс", що завдало великої матеріальної шкоди потерпілому кредитору ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю м.Львова, громадянину України, зареєстрованому і проживаючому за адресою АДРЕСА_2 , в розмірі 1000000,00 грн.

Переслідуючи мету на доведення до банкрутства, ОСОБА_4 , як службова особа директор ТзОВ "Авіс" та розпорядник коштів, підписуючи документи бухгалтерської і податкової звітності підприємства, уклала завідомо невигідні для товариства договори, щодо придбання машини для флексографічного друку типу "Graficon ILMA МР 340" та подальшої її реалізації ТзОВ "ТД "Леопрінт", ЄДРПОУ 36562694.

Так, 29.04.2011 р. директором ТзОВ "Авіс" ОСОБА_4 (позичальник) укладено із ПАТ АКБ "Львів" кредитний договір №32, відповідно до якого ТзОВ "Авіс" отримало кредит 2200000,00 грн. для придбання друкарської флексографічної машини "Graficon ILMA МР 340".

З метою забезпечення умов кредитного договору №32 між директором ТзОВ "Авіс" ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , як заставодавцем, та ПАТ АКБ "Львів", як заставодержателем, 29.04.2011 р. укладено договори №1 та №2 застави майнових прав на грошові кошти ОСОБА_7 по договорах банківського вкладу (депозиту) №44483.13.01.1 від 28.04.2011 р. на суму 400000,00 грн. і №44483.13.01.2 від 28.04.2011 р. на суму 600000,00 грн.

У травні 2011 р. ТзОВ "Авіс", відповідно до договору купівлі-продажу від 29.11.2010 р. укладеного із фірмою нерезидентом "POLIPRESS" та Invoice №1/05/2011/VAT від 12.05.2011 р., придбано за 290000,00 Євро поліграфічне обладнання, а саме машину для флексографічного друку типу "Graficon ILMA МР 340" серійний номер 700004-1, 2005 року випуску, і ввезено на територію України з території Польщі.

20.05.2011 р. ТзОВ "Авіс" укладено із ТзОВ "ТД "Леопрінт" договір оренди обладнання №60511, відповідно до якого ТзОВ "Авіс" передає ТзОВ "ТД "Леопрінт" в строкове платне користування машину для флексографічного друку типу "Graficon ILMA МР 340", і згідно до п.3.1. цього ж договору розмір орендної плати складає 130000,00 грн. в місяць, а строк дії до 20.05.2013 р. В період з 30.05.2011 р. по 07.03.2012 р. ТзОВ "Авіс" отримало від ТзОВ "ТД "Леопрінт" грошові кошти за оренду машини для флексографічного друку в загальній сумі 1135689,00 грн.

Однак, в лютому 2012 р. ОСОБА_4 , будучи директором ТзОВ "Авіс", в порушення умов кредитного договору №32 від 29.04.2011 р., не сплатила черговий платіж по кредиту в розмірі 37000,00 грн., незважаючи на той факт, що у підприємства були на рахунках необхідні суми грошових коштів для сплати кредиту.

Листом №7/01/а від 03.02.2012 р., директор ТзОВ "Авіс" ОСОБА_4 повідомила ПАТ АКБ "Львів" про важке фінансове становище підприємства та бажання продати машину для флексографічного друку типу "Graficon ILMA МР 340" ТзОВ "ТД «Леопрінт".

19.03.2012 р. листом №18/11-12/56 ПАТ АКБ "Львів" повідомлено ОСОБА_9 про прийняття банком рішення про повернення заборгованості ТзОВ "Авіс" в повному обсязі та списання всіх грошових коштів з депозитних рахунків ОСОБА_10 .

В подальшому, переслідуючи мету на доведення до банкрутства ТзОВ "Авіс", ОСОБА_4 , перебуваючи у м.Пустомити Львівської області, уклала договір купівлі-продажу №1 від 12.04.2012 р. з директором ТзОВ "ТД "Леопрінт" ОСОБА_11 , який є батьком обвинуваченої, відповідно до якого ТзОВ "Авіс" продано машину для флексографічного друку типу "Graficon ILMA MP 340" за ціною 1257520,50 грн. пов"язаній особі ТзОВ "ТД "Леопрінт", при тому, що відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 104 за 01.04.2012-13.03.2012 р.р. залишкова вартість цієї машини становила 3348613,40 грн., тобто продано за ціною нижчою від її балансової вартості на 2091092,90 грн.

15.01.2013 р. Пустомитівським районним судом Львівської області винесено рішення у справі №1316/1723/12, відповідно до якого суд постановив позовні вимоги ОСОБА_12 задовольнити, стягнути з ТзОВ "Авіс" на користь ОСОБА_12 1000000,00 грн., які списані ПАТ АКБ "Львів" з депозитних рахунків ОСОБА_12 як наслідок несплати ОСОБА_4 чергових платежів по кредитному договору №32 від 29.04.2011 р., та суму судового збору в розмірі 3282,00 грн. Вказане рішення набрало законної сили 25.01.2013 р.

Факт реалізації ТзОВ "Авіс" машини для флексографічного друку типу "Graficon ILMA MP 340" за заниженою ціною пов"язаній особі ТзОВ "ТД "Леопрінт" підтверджується актом планової виїзної документальної перевірки ТзОВ "Авіс" №570/2200/30063761 від 05.10.2012 р., постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.06.2013 р. в справі №2а-10193/12/1370, яка 19.06.2013 р. набрала законної сили, матеріалами кримінального провадження №32014140000000156 від 08.07.2014 р. за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України, ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 06.11.2015 р. про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України, у зв"язку із закінченням строків давності.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №2812/2813/16-24 від 26.10.2016 р. фінансовий стан ТзОВ "Авіс" станом на 01.07.2011 р., 01.04.2012 р., 01.07.2012 р., 01.10.2012 р. характеризується ознаками критичної неплатоспроможності, а станом на 01.12.2012 р., 01.07.2014 р. на підприємстві наявні ознаки надкритичної неплатоспроможності, ймовірність настання банкрутства висока.

Критична неплатоспроможність відповідає фінансовому стану потенційного банкрутства та є проявом стійкої фінансової неспроможності.

Надкритична неплатоспроможність - це фінансовий стан-підприємства, коли задоволення визнаних судом вимог кредиторів можливе не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

Також, відповідно до висновку судово-економічної експертизи Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №2812/2813/16-24 від 26.10.2016 р. внаслідок відчуження ТзОВ "Авіс" в другому кварталі 2012 р. друкарського обладнання, товариство не зможе використовувати його у своїй господарській діяльності та отримувати прибутки від такої діяльності. Реалізація машини для флексографічного друку типу "Graficon ILMA MP 340" пов"язаній особі за заниженою ціною призвела до неможливості ТзОВ "Авіс" задовольнити вимоги кредиторів, погасити інші поточні зобов"язання та призвела до

заниження товариством податкових зобов"язань за квітень 2012 р. в сумі 467297,00 грн. При умові реалізації ТзОВ "Авіс" машини для флексографічного друку типу "Graficon ILMA MP 340" за залишковою вартістю, товариство отримало б інший дохід в 2012 р. орієнтовно в розмірі 2261,1 тис. грн., що перекрило б отримані ТзОВ "Авіс" в 2012 р. збитки, та дало б змогу підприємству погасити кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги і інші поточні зобов"язання, відповідно покращило б фінансовий стан товариства за 2012 р. та станом на 01.07.2014 р.

ОСОБА_4 , будучи службовою особою - директором ТзОВ "Авіс", переслідуючи мету на доведення до банкрутства ТзОВ "Авіс", умисно, з корисливих мотивів та особистої заінтересованості, достовірно знаючи і будучи обізнаною, що реалізовує машину для флексографічного друку пов"язаній особі ТзОВ "ТД "Леопрінт" за заниженою ціною, фактично свідомо уклала невигідний для ТзОВ "Авіс" договір купівлі-продажу №1 від 12.04.2012 р. Укладенням зазначеного договору ОСОБА_4 не досягла позитивного економічного ефекту для ТзОВ "Авіс", так як машину реалізовано за ціною нижчою від її балансової вартості на 2091092, 90 грн. та втрачено можливість в подальшому отримувати дохід від її використання (орендна плата за користування машиною) в розмірі 130000,00 грн. в місяць, сплачувати чергові платежі відповідно до умов кредитного договору №32 від 29.04.2011 р. Умисні дії директора ТзОВ "Авіс" ОСОБА_4 призвели до стійкої фінансової неспроможності ТзОВ "Авіс", що завдало великої матеріальної шкоди кредитору ОСОБА_7 в сумі 1000000 грн., що більше ніж у 500 разів перевищує встановлений законодавством України неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Таким чином, в період з 2011-2012 р.р., ОСОБА_4 , як директор ТзОВ "Авіс", вчинила умисні дії спрямовані на доведення до банкрутства ТзОВ "Авіс", тобто обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст.219 КК України.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненому не визнала та пояснила, що ТзОВ "Авіс" належало їй та ОСОБА_7 в рівних частках по 50%. До 2010 р. ТзОВ "Авіс", директором якого була вона, а заступником директора ОСОБА_7 , займалось посередницькою діяльністю. В 2010 р. на зборах підприємства прийнято рішення придбати машину для флексографічного друку типу "Graficon ILMA MP 340", а тому вони звернулись за позикою грошових коштів до ПАТ АКБ "Львів". З метою забезпечення умов кредитного договору ОСОБА_7 виступив заставодавцем та надав ПАТ АКБ "Львів" в заставу майнові права на належні йому грошові кошти по договорах банківського вкладу (депозиту) у розмірі 1000000,00 грн. Після придбання машини для флексографічного друку типу "Graficon ILMA MP 340" ТзОВ "Авіс" жодного доходу від такої не отримувало, а тому вирішило передати її в оренду ТзОВ "ТД "Леопрінт". На момент придбання вказаної машини ТзОВ "Авіс" знаходилось в стані критичної неплатоспроможності, що відображено у висновку судово-економічної експертизи Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №2812/2813/16-24 від 26.10.2016 р. Заступник директора ОСОБА_7 займався збитковою діяльністю, а саме купляв товар, який продавав з націнкою 1%. На вказані збиткові операції вона та її захисники звертали увагу органу досудового розслідування, однак такі не досліджувались. У 2012 р. на ТзОВ "Авіс" виникло скрутне фінансове становище, в тому числі заборгованість, а тому вона вирішила відчужити машину для флексографічного друку типу "Graficon ILMA MP 340" ТзОВ "ТД "Леопрінт", оскільки ПАТ АКБ "Львів" міг самостійно реалізувати вказане майно, яке знаходилось у нього в заставі, за меншою вартістю. Грошові кошти ОСОБА_7 по договорах банківського вкладу (депозиту) у розмірі 1000000,00 грн. були списані раніше, ніж вона реалізувала машину для флексографічного друку типу "Graficon ILMA MP 340". Жодного умислу на доведення ТзОВ "Авіс" до банкрутства та спричинення матеріальної шкоди ОСОБА_7 вона не мала. Просить її виправдати.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 пояснив, що ТзОВ "Авіс" належало йому та ОСОБА_4 в рівних частках по 50%. В 2010 р. на зборах ТзОВ "Авіс", директором якого була ОСОБА_4 , а заступником директора він, прийнято рішення придбати машину для флексографічного друку типу "Graficon ILMA MP 340", а тому вони звернулись за позикою грошових коштів до ПАТ АКБ "Львів". З метою забезпечення умов кредитного договору він виступив заставодавцем та надав ПАТ АКБ "Львів" в заставу майнові права на належні йому грошові кошти по договорах банківського вкладу (депозиту) у розмірі 1000000,00 грн. Після придбання машини для флексографічного друку типу "Graficon ILMA MP 340" ТзОВ "Авіс", таку передано в оренду ТзОВ "ТД "Леопрінт", а в подальшому без його згоди відчужено орендарю. ПАТ АКБ "Львів" списав належні йому грошові кошти за борги ТзОВ "Авіс", а саме за несплату чергового платежу, і при цьому машина для флексографічного друку типу "Graficon ILMA MP 340" ще належала ТзОВ "Авіс". За його заявою було порушене кримінальне провадження, а також він звернувся з цивільним позовом до суду, який судовим рішенням стягнув з ТзОВ "Авіс" на його користь борг в розмірі 1000000,00 грн. Належні йому за судовим рішенням кошти станом на даний час не стягнуто. Формулювання обвинувачення ОСОБА_4 є невірним, оскільки придбання машини для флексографічного друку типу "Graficon ILMA MP 340" не спричинило доведення до банкрутства та не заподіяло йому жодної шкоди, а відчуження вказаного майна за заниженою вартістю особою ОСОБА_4 спорідненій особі довело ТзОВ "Авіс" до банкрутства і заподіяло для нього як кредитора велику матеріальну шкоду. З цих підстав висновок судово-економічної експертизи Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №2812/2813/16-24 від 26.10.2016 р. для нього є незрозумілим. Будь-яких фінансових операцій у ТзОВ "Авіс" він не здійснював та жодних документів не підписував. У 2014 р. він не погоджувався з рішенням Господарського суду Львівської області про визнання ТзОВ "Авіс" банкрутом, оскільки підприємство мало можливість та було спроможне працювати, а тому таке оскаржив і воно було скасовано. В подальшому у 2017 р. рішенням Господарського суду Львівської області ТзОВ "Авіс" визнано банкрутом.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснила, що вона з 1998 р. по 2011 р. включно працювала на посаді бухгалтера у ТзОВ "Авіс". За спільним рішенням ОСОБА_4 та ОСОБА_7 було придбано машину для флексографічного друку типу "Graficon ILMA MP 340", яку поставили на баланс ТзОВ "Авіс" та передали в оренду ТзОВ "ТД "Леопрінт". Іншого майна на балансі ТзОВ "Авіс" не було. Для купівлі вказаного майна брали позику в банку. З метою забезпечення умов кредитного договору ОСОБА_7 виступив заставодавцем та надав ПАТ АКБ "Львів" в заставу майнові права на належні йому грошові кошти по договорах банківського вкладу (депозиту) у розмірі 1000000,00 грн. Право підпису в банку мала вона та ОСОБА_4 . На момент її звільнення жодних фінансових труднощів у ТзОВ "Авіс" вона не пригадує. ТзОВ "ТД "Леопрінт" виробляв на машині для флексографічного друку типу "Graficon ILMA MP 340" етикетку, які ТзОВ "Авіс" продавало здійснюючи невелику накрутку. Керівництво підприємством здійснювалось ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , а основним прибутком ТзОВ "Авіс" були грошові кошти від оренди машини для флексографічного друку типу "Graficon ILMA MP 340", яка придбана весною 2011 р. Чи покривав дохід ТзОВ "Авіс" платежі по кредитному договору, вона пригадати не може.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснив, що працюючи у Державній податковій інспекції Пустомитівського району Львівської області він в період 2012 р. здійснював перевірку діяльності ТзОВ "Авіс" лише в частині ухилення від сплати податків, яке підтвердилось, про що було складено акт від 05.10.2012 р. Інші показники діяльності ТзОВ "Авіс" ним не перевірялись, а документи для перевірки були надані директором та бухгалтером не в повному обсязі.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснила, що працюючи у Державній податковій інспекції Пустомитівського району Львівської області жодної участі при перевірці у 2012 р. ТзОВ "Авіс" вона не приймала. Перевірку діяльності ТзОВ "Авіс" здійснював ОСОБА_14 лише в частині ухилення від сплати податків, тобто податкового боргу.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснила, що з 27.12.2011 р. по 2012 р. включно працювала на посаді бухгалтера у ТзОВ "Авіс" і з актом Державної податкової інспекції Пустомитівського району Львівської області від 05.10.2012 р. вона не погоджується.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що працюючи на посаді директора ТзОВ "ТД "Леопрінт", вказаним підприємством було орендовано близько 1 року у ТзОВ "Авіс" машину для флексографічного друку типу "Graficon ILMA MP 340", яку в подальшому купили. Хто був ініціатором купівлі-продажу він не пригадує.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснив, що працював з жовтня 2010 р. у ПАТ АКБ "Львів", представництво якого здійснював у судових засіданнях по цивільних справа з участю сторони ОСОБА_7 щодо правовідносин останнього з юридичними особами.

Допитана в судовому засіданні експерт Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_18 повністю підтвердила наданий нею висновок №2812/2813/16-24 від 26.10.2016 р. та пояснила, що документів, які їй надав орган досудового розслідування, було достаньо для проведення експертизи в межах призначених слідчим запитань. Крім цього, оцінку діяльності ТзОВ "Авіс" вона здійснювала за три попередні роки до дати 13.06.2014 р. та за періоди 2010-2013 р.р. і 2 квартал 2014 р.

Відповідно ло висновку судово-економічної експертизи Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №2812/2813/16-24 від 26.10.2016 р. встановлено відповідь по першому питанню: за даними фінансової звітності ТзОВ "Авіс" станом на 01.07.2011 р., 01.04.2012 р., 01.07.2012 р., 01.10.2012 р. фінансовий стан товариства характеризується ознаками критичної неплатоспроможності; на 01.12.2012 р., 01.07.2014 р. на підприємстві наявні ознаки надкритичної неплатоспроможності, ймовірність настання банкрутства висока; відповідь по другому питанню: за даними фінансової звітності ТзОВ "Авіс" станом на 01.07.2011 р., 01.04.2012 р., 01.07.2012 р., 01.10.2012 р. фінансовий стан товариства характеризується ознаками критичної неплатоспроможності; на 01.12.2012 р., 01.07.2014 р. на підприємстві наявні ознаки надкритичної неплатоспроможності, ймовірність настання банкрутства висока.

В обгрунтування обвинувачення прокурором надано суду докази, які на його думку свідчать про винуватість обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні нею злочину, передбаченого ст.219 КК України, а саме копії з оригіналами документів діяльності ТзОВ "Авіс" та висновок судово-економічної експертизи Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №2812/2813/16-24 від 26.10.2016 р., яка проведена експертом ОСОБА_18 на підставі вказаних вище копій з оригіналами.

В обгрунтування невинуватості обвинуваченою та її захисниками надано суду докази, а саме копії документів діяльності ТзОВ "Авіс".

Надані суду докази отримані під час досудового розслідування та відкривались сторонам кримінального провадження.

Будь-які інші докази діяльності ТзОВ "Авіс" у прокурора, обвинуваченої із захисниками та потерпілого і його захисника відсутні.

Дослідивши подані письмові докази, заслухавши показання обвинуваченої, допитавши потерпілого та свідків, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також в сукупності всі зібрані докази, з точки зору їх достатності та взаємозв"язку, приходить до висновку, що органом обвинувачення не доведено винуватість обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні нею злочину, передбаченого ст.219 КК України, і таку слід виправдати відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.373 КПК України, зокрема, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

Обставини скасування судового рішення у 2014 р. про визнання банкрутом ТзОВ "Авіс" не заперечуються сторонами та доказуванню не підлягають, як і визнання банкрутом ТзОВ "Авіс" в 2017 р.

Звинувачення ОСОБА_4 щодо доведення до банкрутства та заподіяння шкоди кредитору діями придбання (купівлі) ТзОВ "Авіс" машини для флексографічного друку типу "Graficon ILMA MP 340 заперечується потерпілим ОСОБА_7 , який у цій частині заяву про відмову від обвинувачення суду не подав.

Показання свідків органу обвинувачення ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 жодним чином не доводять винуватість обвинуваченої ОСОБА_4 за ст.219 КК України.

Відчуження обвинуваченою ОСОБА_4 , яка діяла від імені ТзОВ "Авіс", за заниженою вартістю машини для флексографічного друку типу "Graficon ILMA MP 340" ТзОВ "ТД "Леопрінт", директором якого є її батько ОСОБА_11 , не може свідчити про наявність у неї умислу на доведення до банкрутства та спричинення потерпілому ОСОБА_7 великої матеріальної шкоди, оскільки при наявності заборгованості перед ПАТ АКБ "Львів" по кредитному договору, кредитор міг реалізувати заставне майно з прилюдних торгів, шляхом звернення до суду з позовом, при наявності судового рішення, за ціною, яка б була визначена суб"єктом оціночної діяльності і могла бути значно нижчою від суми 1257520,50 грн.

Згідно Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України №14 від 19.01.2006 р., оцінка змін фінансового стану підприємства здійснюється за попередні три календарні роки для формування загального уявлення та загальних тенденцій його розвитку. За результатами аналізу показників складається висновок про спрямованість змін та їх вплив на стан платоспроможності підприємства. Визначення ознак дій з доведення до банкрутства здійснюється за період, що починається за три роки до дати порушення справи про банкрутство, у разі наявності ознак неправомірних дій відповідальних осіб боржника, що призвели до його стійкої фінансової неспроможності, у зв"язку з чим боржник був не в змозі задовольнити в повному обсязі вимоги кредиторів або сплатити обов"язкові платежі. У ході визначення ознак дій з доведення до банкрутства аналізується рівень забезпечення зобов"язань кредиторів за період проведення аналізу. У разі встановлення, що вищезазначені показники погіршилися протягом періоду, який аналізується, з"ясовується причина погіршення цих показників шляхом перевірки фінансово-господарських договорів підприємства. Суб"єктами вказаного вище аналізу є власники, органи, уповноважені управляти майном, або особи, які заінтересовані в отриманні інформації щодо діяльності підприємства (державний орган з питань банкрутства, арбітражний керуючий, органи податкової служби, керівництво). За результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності неплатоспроможного підприємства державним органом з питань банкрутства складається звіт, в якому зазначається загальна характеристика підприємства, оцінка підприємства з позиції неплатоспроможності, оцінка фінансового стану підприємства, аналіз фінансових факторів, що призвели до неплатоспроможності, та визначення можливості санації підприємства, аналіз необоротних активів, аналіз оборотних активів, аналіз власних оборотних засобів, поглиблений аналіз дебіторської заборгованості (аналіз структури, тенденцій та аналітичних показників), аналіз кредиторської заборгованості, аналіз прибутковості підприємства, аналіз витрат на виробництво, аналіз використання трудових ресурсів, аналіз інвестицій та інновацій, аналіз об"єктів житлово-комунального та соціально-культурного призначення, оцінка резервів підвищення ефективності функціонування підприємства та відновлення його платоспроможності, аналіз виявлення ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, визначення ознак фіктивного банкрутства, визначення ознак дій з доведення до банкрутства, визначення ознак дій з приховування банкрутства, визначення ознак втрати або відновлення платоспроможності, загальні висновки (в тому числі про наявність ознак з дій приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства) та рекомендації щодо подальшого розвитку підприємства.

Отже, для встановлення об"єктивних даних щодо здійснення ТзОВ "Авіс" господарської діяльності, зокрема, наявності у товариства ознак стійкої фінансової неспроможності, необхідно досліджувати фінансові показники товариства з періоду, в якому такі ознаки вперше почали з"являтись і відповідно виявити дійсні обставини, що спричинили виникнення таких ознак, при наявності звіту державного органу з питань банкрутства.

Якщо фінансовий стан ТзОВ "Авіс" характеризується ознаками критичної неплатоспроможності, в подальшому ознаками надкритичної неплатоспроможності, високою ймовірністю настання банкрутства станом на 01.07.2011 р., 01.04.2012 р., 01.07.2012 р., 01.10.2012 р., 01.12.2012 р., 01.07.2014 р., а органом обвинувачення звинувачується ОСОБА_4 за вчинення кримінально караного діяння в період з 2011-2012 р.р., то за таких обставин обов"язковою є оцінка змін фінансового стану підприємства за попередні три календарні роки для формування загального уявлення та загальних тенденцій його розвитку.

Крім цього, як встановлено судом згідно письмових доказів, в період 2011-2012 р.р., потерпілий ОСОБА_7 здійснював від імені покупця ТзОВ "Авіс" господарські операції, а саме купівлю в ТзОВ "Інтерлінія" холодильників та морозильників, вартість яких обраховується десятками міліонів гривень.

Таким чином, органом досудового розслідування при відсутності звіту та призначенні судово-економічної експертизи, формулюванні запитань і мотивів вчинення кримінального правопорушення, а експертом при проведенні експертизи, не було дотримано Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України №14 від 19.01.2006 р.

Єдиний факт придбання та відчуження машини для флексографічного друку типу "Graficon ILMA MP 340" обвинуваченою ОСОБА_4 , яка діяла від імені ТзОВ "Авіс", не може свідчити про наявність в її діях ознак складу злочину, передбаченого ст.219 КК України.

Органом досудового розслідування, при наявності інших господарських операцій службовою особою відмінною від директора, не проаналізовано фінансовий стан ТзОВ "Авіс" за період 2011-2012 р.р. з врахуванням вказаної діяльності, а також фінансовий стан підприємства за попередні три календарні роки для формування загального уявлення та загальних тенденцій його розвитку.

У відповідності до вимог ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Статтею 85 КПК України визначено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачені ст.91 КПК України, і такими є зокрема винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.92 КПК України обов"язок доказування обставин, передбаченихстаттею 91 цього Кодексу, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Згідно ст.93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом. Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Стаття 94КПК Українипередбачає,що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" від 23.02.2006 р. передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В силу норм ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, у справі "Бербера, Мессере и Хабардо проти Іспанії" (Barbera, Messegu and Jabardo v.Spain) від 06 грудня 1998 p. (п.146) Європейский Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов"язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину, а обов"язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

Частина 5 ст.9 КПК України передбачає, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Зокрема, суд оцінюючи всі докази за даним кримінальним провадженням в їх сукупності, враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (п.53 рішення ЄС від 20.09.2012 р. у справі "Федорченко та Лозенко проти України"). Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п.86 рішення ЄС від 11.07.2013 р. у справі "Вєренцов проти України").

Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчинені злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов"язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину. Обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно роз"яснень, даних у п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990 р. "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" недопустимим є обвинувальний ухил при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов"язаний постановити виправдувальний вирок.

У відповідності до ст.373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим. Обвинувальний вирок не може грунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Аналізуючи всі докази в сукупності з наведеними вище обставинами, виходячи з позиції Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність "обгрунтованої підозри" у вчинені правопорушення передбачає "наявність фактів або інформації, які б могли переконати об"єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин", суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 слід виправдати, оскільки органом обвинувачення не доведено, що обвинувачена вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст.219 КК України.

Запобіжні заходи органом досудового розслідування не обирались, а процесуальні документи щодо визнання об"єктів речовими доказами відсутні.

Процесуальні витрати за проведення експертизи, докази яких не надано органом обвинувачення, однак відображені органом досудового розслідування в обвинувальному акті, стягненню з обвинуваченої в доход держави не підлягають.

Оригінали документів діяльності ТзОВ "Авіс" слід залишити на зберіганні при матеріалах справи.

З врахуванням викладеного вище, судом повно та всебічно досліджено всі надані сторонами кримінального провадження докази, які з власної ініціативи суду здобувати заборонено вимогами КПК України.

Керуючись ст.ст.369,370,371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_4 , обвинувачену за ст.219 КК України, визнати невинуватою та виправдати за недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення.

Оригінали документів діяльності ТзОВ "Авіс" - залишити на зберіганні при матеріалах справи.

На вирок може бути подано апеляцію до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1