Рішення

від 13.09.2019 по справі 453/933/19

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 453/933/19

№ провадження 2/453/407/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2019 року Сколівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Брони А.Л.

секретаря судових засідань - Бендеш А.В.,

за участю: представника позивача - адвоката Кручка В.С.,

представника відповідача - Будай Т.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сколе в порядку позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Верхнячківської сільської ради Сколівського району Львівської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини ,

в с т а н о в и в :

позивач звернулась до суду із позовною заявою до Верхнячківської сільської ради Сколівського району Львівської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини за заповітом після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 02.08.2019 року позовну заяву було прийнято, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 23.08.2019 року о 12.00 год.

23 серпня 2019 року підготовче засідання у справі було відкладено на 13.09.2019 року з метою витребування інформації зі Сколівської державної нотаріальної контори про те, чи заводилась спадкова справа після смерті ОСОБА_2

29.08.2019 року на адресу Сколівського районного суду Львівської області надійшла відповідь Сколівської державної нотаріальної контори № 710/01-16 від 29.08.2019 року, відповідно до якої Сколівська ДНК повідомила, що після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заводилась, а спадкоємці у Сколівську ДНК не звертались.

В підготовчому засіданні 13.09.2019 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Кручок В.С. позовні вимоги підтримав, в обгрунтування доводів позовної заяви посилався на ту обставину, що 13 ІНФОРМАЦІЯ_2 року матір позивача - ОСОБА_2 склала в її користь заповіт, який посвідчений секретарем Верхнячківської сільської ради Сколівського району Львівської області за реєстровим № 56, відповідно до тексту якого ОСОБА_2 заповіла земельну ділянку у розмірі 1 га, яка належала їй на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 451176 та ЯД № 451177, виданих управлінням земельних ресурсів у Сколівському районі Львівської області 09.09.2008 року своїй доньці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Про наявність такого заповіту позивач дізналась у липні 2019 року, виявивши копію заповіту та провавстановлюючих документів на земельні ділянки у будинку в с. Верхнячка Сколівського району, в якому проживала спадкодавець, оскільки проживала окремо від матері, у с. Рахни-Лісові Вінницької області, а мати, в свою чергу, не повідомляла про складання такого. Крім цього, позивач зазначила, що до липня 2019 року не навідувалась до будинку у с. Верхнячка Сколівського району, оскільки здійснювала догляд за хворою ОСОБА_3 та у зв`язку із власною хворобою.

15 липня 2019 року позивач подала до Сколівської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері - ОСОБА_2 , однак у прийнятті такої нотаріусом їй було відмовлено у зв`язку з пропуском шестимісячного строку на прийняття спадщини, внаслідок чого, зметою захисту своїх прав, вона звернулась з відповідним позовом до Сколівського районного суду Львівської області.

Представник відповідача - Верхнячківської сільської ради Сколівського району Львівської області, ОСОБА_4 , позовні вимоги позивача визнала в повному обсязі.

Відповідно до частини 3 статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мати позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим виконкомом Рахнівської-Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області від 01.12.2016 року у відповідності до актового запису № 64.

Про родинні відносини позивача з матір`ю свідчить свідоцтво про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , видане Верхнячківською сільською радою Сколівського району Львівської області від 16.02.1958 року згідно актового запису № 4.

13 жовтня 2008 року ОСОБА_2 склала в заповіт, посвідчений секретарем Верхнячківської сільської ради Сколівського району Львівської області за реєстровим № 56, відповідно до тексту якого ОСОБА_2 заповіла земельну ділянку у розмірі 1 га, яка належала їй на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 451176 та ЯД № 451177, виданих управлінням земельних ресурсів у Сколівському районі Львівської області 09.09.2008 року своїй доньці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Внаслідок смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина за заповітом, до складу якої увійшли наступні земельні ділянки: земельна ділянка площею 0,4315 га, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4624580400:01:008:0004, яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД 451176 від 09.09.2008 року та земельна ділянка площею 0,5656 га, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4624580400:01:008:0005, яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД 451177 від 09.09.2008 року.

Судом встановлено, що до смерті матері ОСОБА_1 здійснювала за нею догляд, а після її смерті доглядала за хворою ОСОБА_5 у с. Рахни-Лісові Шаргородського району Вінницької області, що підтверджується довідкою № 2441 від 26.07.2019 року, виданою Рахнівсько-Лісовою сільською радою Шаргородського району Вінницької області. Внаслідок зазначених обставин вона не навідувалась у будинок в с. Вернячка, де проживала її покійна мати.

Про наявність заповіту матері їй стало відомо у липні 2019 року, внаслідок чого ОСОБА_1 звернулась із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері у Сколівську державну нотаріальну контору, однак у прийнятті заяви їй було відмовлено у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Згідно довідки Верхнячківської сільської ради Сколівського району Львівської області № 02-18/299 від 11.09.2019 року, ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею після смерті своєї матері ОСОБА_2 .

Таким чином судом встановлено, що відсутні спадкоємці до обов`язкової частки у спадковому майні.

Крім цього, згідно відповіді Сколівської державної нотаріальної контори № 710/01-16 від 29.08.2019 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові ВС від 26.06.2019 року у справі № 565/1145/17, які відповідно до ст. 263 ЦПК України враховуються судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин,поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Відповідно до положень статті 63 Закону України Про нотаріат в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з пунктами 7, 209, 188, 214 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 283/8882 (чинних на час виникнення спірних правовідносин), довідки про заповіти (про наявність заповіту, його зміст та ін.) видаються особам, щодо яких було складено заповіт, а також органам, переліченим в абзаці третьому пункту 7, та спадкоємцям за законом тільки після смерті заповідача за умови подання свідоцтва про його смерть. При підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом шляхом витребування відповідних доказів перевіряє: факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, наявність та чинність спадкового договору, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво; перевіряє коло осіб, які мають право на обов`язкову частку в спадщині. Нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Отже, Закон пов`язує виникнення у нотаріуса або особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, обов`язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.

Встановивши, що ОСОБА_1 була необізнана про наявність заповіту, складеного на її користь, оскільки спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_2 не заводилася, відтак не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст. ст. 1220, 1222, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 90, 95, 258-259, 264-265, 268, 280-281 Цивільного процесуального кодексу України,-

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк 3 (три) місяці з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Сколівський районний суд Львівської області.

У зв`язку з оголошенням в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Верхнячківська сільська рада Сколівського району Львівської області, місцезнаходження: с. Верхнячка Сколівського району Львівської області, код ЄДРПОУ 04370389.

Суддя