Постанова

від 16.09.2019 по справі 923/212/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2019 року м. ОдесаСправа № 923/212/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів головуючого судді Лавриненко Л.В.

суддів Аленіна О.Ю., Філінюка І.Г.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства "Міськтеплокомуненерго" м. Гола Пристань

на рішення Господарського суду Херсонської області від 27.05.2019 р.

по справі № 923/212/19

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ

до Комунального підприємства "Міськтеплокомуненерго" м. Гола Пристань

про стягнення 54 377,38 грн.

суддя суду першої інстанції: Литвинова В.В.

час та місце ухвалення рішення: 27.05.2019 р., м. Херсон, вул. Театральна, 18, Господарський суд Херсонської області

повний текст складено та підписано: 31.05.2019 р.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.07.2019 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Міськтеплокомуненерго" м. Гола Пристань на рішення Господарського суду Херсонської області від 27.05.2019 р. по справі № 923/212/19 та вирішено здійснювати розгляд апеляційної скарги у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційна скарга Комунального підприємства "Міськтеплокомуненерго" м. Гола Пристань розглянута в межах процесуального строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України.

У березні 2019 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовом до Комунального підприємства "Міськтеплокомуненерго" м. Гола Пристань про стягнення інфляційних втрат, 3% річних та штрафних санкцій за неналежне виконання договору купівлі-продажу природного газу від 04.12.2013 р. № 1778/14-ТЕ-33.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач несвоєчасно здійснював оплату за переданий газ та не виконував зобов`язання у визначений договором строк.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 27.05.2019 р. позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з Комунального підприємства "Міськтеплокомуненерго" м. Гола Пристань на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ пеню у сумі 13 915,91 грн., 3 % річних у сумі 4 250,47 грн., інфляційні втрати у сумі 36 211,00 грн. та судовий збір у сумі 1 921,00 грн.

Рішення суду обґрунтоване тим, що відповідач в порушення умов договору купівлі-продажу природного газу від 04.12.2013 р. № 1778/14-ТЕ-33 прострочив виконання грошового зобов`язання, а тому дійсно зобов`язаний сплатити пеню, 3 % річних та суму інфляційних втрат.

Не погодившись з наведеним рішенням, Комунальне підприємство "Міськтеплокомуненерго" м. Гола Пристань звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що між сторонами підписано договір про організацію взаєморозрахунків від 13.07.2017 р. № 146/332.

Предметом договору про організацію взаєморозрахунків від 13.07.2017 р. № 146/332 є організація проведення сторонами взаєморозрахунків за субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетом, яка передбачена ст. 31 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік та Порядком та умовами надання у 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що вироблялися транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 р. № 332.

Відповідно до п. п. 2 п. 10 договору про організацію взаєморозрахунків, сторони зобов`язались до проведення взаєморозрахунків не вчиняти дій з погашення заборгованості відповідно до договору, у зв`язку з чим апелянт зазначає, що сторони такими діями погодили інший порядок розрахунків, ніж той, що встановлено договором купівлі-продажу природного газу, а тому застосування наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України, та нарахування пені є неможливим.

25.07.2019 р. до суду апеляційної інстанції від Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач зазначає, що Порядок та умови надання у 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування визначає механізм надання у 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, але не передбачає зміну порядку та строків здійснення розрахунків між сторонами, у зв`язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення учасників справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга Комунального підприємства "Міськтеплокомуненерго" м. Гола Пристань підлягає задоволенню з огляду на наступне.

04.12.2013 р. Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ та Комунальним підприємством "Міськтеплокомуненерго" м. Гола Пристань укладено договір № 1778/14-ТЕ-33 купівлі-продажу природного газу.

За умовами п. 6.1 договору, оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно з п. 7.2 договору, у разі невиконання відповідачем п. 6.1 договору, відповідач сплачує позивачу, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу.

Відповідно до вказаного договору, позивач поставив відповідачу протягом 2014 року природний газ на загальну суму 331 890,03 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (а.с.26-31).

Згідно з розрахунком, доданим до позову, відповідачем не здійснено оплату на умовах, передбачених п. 6.1 договору, за поставлений газ у листопаді 2014 року на суму 50 938,34 грн., у зв`язку з чим, позивачем нараховано пеню у сумі 1045,14 грн., 3 % річних у сумі 110,96 грн. та інфляційні втрати у сумі 168,77 грн.

Крім того, за поставлений газ у грудні 2014 року на загальну суму 51 481,67 грн., відповідач розрахувався двома частинами, власними коштами у сумі 2 913,69 грн., платіжним дорученням від 17.02.2015 р., та за рахунок субвенцій у сумі 48 567,98 грн. платіжним дорученням від 16.11.2017 р., тобто з порушенням умов, передбачених п. 6.1 договору, у зв`язку з чим по зазначених сумах за несвоєчасний розрахунок нараховано пеню, інфляційні втрати та 3 % річних сумі 12 870,72 грн., 36 042, 61 грн. та 4139,51 грн. відповідно, яка розрахована відповідно до умов п. 7.2 договору та ст. 625 Цивільного кодексу України.

Вказані суми заявлені до стягнення у позові Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ, який задоволено місцевим господарським судом з підстав, вказаних в описовій частині даної постанови.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду частково не погоджується із висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2005 р. № 20, затверджено Порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій.

Вказаним порядком визначено механізм перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд прибудинкових територій ), вивезення побутового сміття рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ та Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" м. Київ, а також за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) з податку на додану вартість, що сплачується виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами.

Зокрема, п. 7. Порядку передбачено, що для проведення розрахунків відповідно до цього Порядку всі учасники відкривають рахунки в органах Казначейства, крім енергопостачальних компаній, Державного підприємства "Енергоринок", які проводять розрахунки за спожиту електроенергію через поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті в уповноваженому банку.

Розрахункове обслуговування цих рахунків здійснюється на умовах, визначених договором, що укладається між органами Казначейства та суб`єктами підприємницької діяльності.

Розрахунки проводяться на підставі актів звіряння або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і спільних протокольних рішень, підписаних усіма учасниками таких розрахунків.

Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", ПАТ "Укртрансгаз", Державне підприємство "Енергоринок", виробники електроенергії та вугледобувні підприємства підписують з учасниками розрахунків спільні протокольні рішення протягом п`яти робочих днів.

До розрахунків включаються нараховані суми пільг лише в межах обсягів фактичного використання (споживання) ресурсів (товарів, послуг) відповідно до довідки, що надається постачальниками ресурсів (товарів, послуг).

Учасник розрахунку має право відмовитися від підписання спільного протокольного рішення виключно за умови відсутності боргу перед учасником за товари/послуги, який планується погасити відповідно до цього Порядку.

В матеріалах справи наявний договір від 13.07.2017 р. № 146/332 Про організацію взаєморозрахунків , укладений Головним управлінням Державної казначейської служби України у Херсонській області, Департаментом фінансів Херсонської обласної держаної адміністрації, Фінансовим управлінням виконавчого комітету Голопристанської міської ради, Комунальним підприємством міськтеплокомуненерго та Національною акціонерною компанією Нафтогаз України .

Предметом цього договору є організація проведення сторонами взаєморозрахунків за субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетом, яка передбачена ст. 31 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік та Порядком та умовами надання у 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що вироблялися транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 р. № 332.

Отже, підписавши вказаний вище договір про організацію взаєморозрахунків за природний газ за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України, сторони по справі фактично погодилися, що заборгованість за поставлений за договором купівлі-продажу природного газу від 17.12.2013 р. № 1778/14-ТЕ-33 газ підлягає погашенню шляхом здійснення взаєморозрахунків, тобто тим самим змінили порядок і строки проведення розрахунків за поставлений природний газ за договором, а також і відповідальність за порушення цих строків, а тому нарахування пені, інфляційних втрат та 3 % річних може бути здійснений у разі порушення стороною умов та обов`язків, відображених у договорі про організацію взаєморозрахунків від 13.07.2017 р. № 146/332.

Вказана правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 р. по справі № 918/181/18.

Матеріалами справи не підтверджено та судом першої інстанції порушень умов договору про організацію взаєморозрахунків не встановлено, тому у даному випадку відсутні правові підстави для нарахування пені, інфляційних втрат та 3 % річних на загальну суму 48 567,98 грн. за поставлений у грудні 2014 року природний газ.

Таким чином, рішення Господарського суду Херсонської області від 27.05.2019 р. по справі № 923/212/19 слід скасувати в частині стягнення пені у сумі 12 784,26 грн., інфляційних втрат у сумі 35 792,88 грн., 3% річних у сумі 4131,37 грн., нарахованих на суму 48 567,98 грн. за поставлений у грудні 2014 року природний газ та відшкодованих позивачу за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Щодо пені, інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих на суми заборгованості за поставлений природний газ, яка погашена відповідачем за рахунок власних коштів колегія суддів відзначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи , що Комунальне підприємство "Міськтеплокомуненерго" м. Гола Пристань у порушення умов договору купівлі-продажу природного газу здійснено розрахунки за отриманий у листопаді 2014 року природний газ на суму 50 938,34 грн. з порушенням строків, передбачених п. 6.1 договору, отже нарахування пені у сумі 1045,14 грн., 3 % річних у сумі 110,98 грн. та інфляційних втрат у сумі 168,77 грн. у зв`язку з порушенням строків розрахунку власними коштами відповідача здійснено правомірно, і судом обґрунтовано задоволено позов у цій частині.

Крім того, господарським судом правомірно стягнуто пеню у сумі 86,51 грн., інфляційні втрати у сумі 249,35 грн. та 3% річних у сумі 8,14 грн., які нараховані на суму 2 913,69 грн. - сплачених відповідачем за рахунок власних коштів, з порушенням строків передбачених договором за отриманий природний газ у грудні 2014 року.

З огляду на викладені обставини та норми чинного законодавства, оскаржуване судове рішення від 27.05.2017 р. по справі № 923/212/19 слід скасувати в частині задоволення позову про стягнення пені у сумі 12 784,26 грн., інфляційних втрат у сумі 35 792,88 грн. та 3 % річних у сумі 4131,37 грн. нарахованих на заборгованість за поставлений у грудні 2014 року природний газ вартістю 48 567,98 грн. - які сплачені за рахунок коштів загального фонду державного бюджету.

Рішення суду в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних нарахованих на суму боргу за поставлений природний газ у листопаді 2014 року вартістю 50 938,34 грн., а також на частину суми боргу оплаченого відповідачем власними коштами за поставлений природний газ у грудні 2014 року вартістю 2 913,69 грн. слід залишити без змін, як таке, що ухвалено відповідно вимог чинного законодавства та наявних у справі доказів.

Таким чином, позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ підлягає задоволенню частково у загальній сумі 1668,87 грн., у тому числі - пеня у сумі 1131,65 грн.(1045,14 грн. + 86,51 грн.), 3 % річних у сумі 119,10 грн. (110,96 грн. + 8,14 грн.) та інфляційні втрати у сумі 418,12 грн. (168,77 грн. + 249,35 грн.)

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 272 - 282 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Міськтеплокомуненерго" м. Гола Пристань задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 27.05.2019 р. по справі № 923/212/19 в частині стягнення пені у сумі 12 784,26 грн., інфляційних втрат у сумі 35 792,88 грн., 3 % річних у сумі 4131,37 грн. скасувати.

Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ у задоволенні позову в цій частині відмовити.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 27.05.2019 р. по справі № 923/212/19 в частині стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат у загальній сумі 1668,87 грн. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та у випадках, передбачених ГПК України.

Головуючий суддя: Л. В. Лавриненко

Судді: О.Ю. Аленін

І.Г. Філінюк