Постанова

від 16.09.2019 по справі 336/1762/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 16.09.2019 Справа № 336/1762/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 22-ц/807/2885/19 Головуючий у 1-й інстанції: Щаслива О.В.

Є.У.№ 336/1762/17 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2019 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

головуючого: Кочеткової І.В.,

суддів Гончар М.С.,

Подліянової Г.С.,

розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до обслуговуючого садово-городнього кооперативу №3 Дружба про визнання незаконними та скасування рішень керівних органів дачного кооперативу, зобов`язання здійснити певні дії ,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04 липня 2019 року,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що 21 жовтня 2006 року на підставі рішення правління садово-городнього кооперативу № 3 Дружба став членом кооперативу, користується земельною ділянкою АДРЕСА_1 . 21 травня 2017 року головою кооперативу був поінформований про рішення загальних зборів членів кооперативу від 30 квітня 2017 року, що втілено в протоколі № 12, про затвердження рішення правління про виключення позивача з членів кооперативу. Оскільки означені збори членів кооперативу не були правомочні приймати будь-які рішення через відсутність кворуму, таке рішення є незаконним і підлягає скасуванню. Крім того, до ухвалення вказаного рішення, члени правління та загальні збори членів кооперативу прийняли такі рішення, що не ґрунтуються на законі і також, на думку ОСОБА_1 , підлягають скасуванню: 1) рішення загальних зборів членів кооперативу, оформлене протоколом № 11 від 25 вересня 2016 року; 2) рішення правління кооперативу, оформлене протоколом № 21 від 05 листопада 2016 року; 3) рішення правління кооперативу, оформлене протоколом № 22 від 20 листопада 2016 року; 4) рішення правління кооперативу, оформлене протоколом № 23 від 03.12.2016 року; 5) рішення правління кооперативу, оформлене протоколом № 24 від 10 грудня 2016 року.

В своєму позову ОСОБА_1 просив суд:

- визнати проведення загальних зборів членів обслуговуючого садово - городнього кооперативу №3 Дружба 25.09.2016 року незаконним та скасувати рішення оформлені протоколом №11;

- визнати незаконним та скасувати рішення правління обслуговуючого садово - городнього кооперативу №3 Дружба , які оформлені: протоколом № 21 від 05.11.2016 року; протоколом № 22 від 20.11.2016 року; протоколом № 23 від 03.12.2016 року; протоколом № 24 від 10.12.2016 року;

- зобов`язати відповідача відновити електричну мережу на земельній ділянці АДРЕСА_2 , яка знаходиться в користуванні ОСОБА_1 ;

- вирішити питання стосовно судових витрат.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04 липня 2019 року позовні вимоги задоволені частково.

Визнано недійсним і таким, що не підлягає виконанню, рішення правління обслуговуючого садово-городнього кооперативу № 3 Дружба від 10.12.2016 року, втілене в протоколі № 24, про виключення ОСОБА_1 з членів садово-городнього кооперативу № 3 Дружба .

Визнано недійсним і таким, що не підлягає виконанню, рішення загальних зборів членів обслуговуючого садово-городнього кооперативу № 3 Дружба від 30.04.2017 року, втілене в протоколі № 12, в частині затвердження рішення правління кооперативу, втілене в протоколі № 24 від 10.12.2016 року (п. 6.1.), а також в частині затвердження рішення правління про виключення ОСОБА_1 із членів садово-городнього кооперативу № 3 Дружба (п. 6.11.).

Решту вимог позову залишено без задоволення.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. ОСОБА_2 апеляційній скарзі про зміну судового рішення, ОСОБА_1 посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Просить рішення суду змінити та задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Копія ухвали про відкриття апеляційного провадження і апеляційна скарга вручені відповідачеві 18.08.2019 року.

У відповідності до норм статті 360 ЦПК України представник відповідача надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам Закону, просив залишити його без змін.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Правовідносини, які склалися між сторонами у справі регулюються нормами Закону України Про кооперації та нормами Цивільного кодексу України.

Згідно статті 4 Закону України Про кооперацію кооперація базується на таких основних принципах, зокрема, рівного права голосу під час прийняття рішень (один член кооперативу - один голос), безпосередня участь членів кооперативної організації у її діяльності.

Відповідно до статті 12 Закону України Про кооперацію до основних прав члена кооперативу відносяться, зокрема, право на участь у господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління.

Здійснення членом кооперативу права на участь у діяльності і управлінні кооперативом, в тому числі при прийнятті рішень органом управління кооперативу забезпечується, в першу чергу, порядком скликання і проведення загальних зборів членів кооперативу, передбаченим статтею 15 Закону України Про кооперацію та статутом кооперативу.

Відповідно до статті 15 Закону України Про кооперацію вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

До компетенції загальних зборів членів кооперативу, серед іншого, належить заслуховування звітів його органів управління і органів контролю; затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства.

Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу.

Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.

Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.

Судом було встановлено, що ОСОБА_1 є членом обслуговуючого садово- городнього кооператива № З Дружба з 29 жовтня 2006 року (а. с. 240 т. 1).

Вказаний кооператив був зареєстрований розпорядженням голови Шевченківської районної ради №172р від 27.10.1997 року.

Відповідно до статуту обслуговуючого садово-городнього кооперативу № 3 Дружба метою його діяльності є ефективне використання його членами виділеної кооперативу ділянки, створення умов для ведення садівництва і господарювання членами кооперативу.

Згідно протоколу загальних зборів членів означеного кооперативу за №11, 25.09.2016р. було обрано голову правління, секретаря загальних зборів, членів правління кооперативу, членів ревізійної комісії, затверджено фонд заробітної плати, затверджено розмір членських та цільових внесків та інш. (а.с.25 Т.1)

10.12.2016 року, на підставі рішення правління кооперативу від 10.12.2016 року ОСОБА_1 виключено з членів кооперативу через відмову виконувати приписи про усунення порушення підключення до електричних мереж обслуговуючого садово-городнього кооперативу №3 Дружба , самовільні підключення до електромереж, порушення техніки безпеки, невиконання рішення загальних зборів членів кооперативу про укладення договору на постачання електроенергії, несплату членських внесків за 2014 рік (а. с. 34 т. 1). Вказане рішення правління кооперативу затверджено загальними зборами членів кооперативу 30 квітня 2017 року (а. с. 179-183 т. 1).

Окрім зазначених вище рішень, предметом оскарження є рішення правління кооперативу, які оформлені протоколами засідання правління за номерами: №21 від 05.11.2016р., №22 від 20.11.2016р. та №23 від 03.12.2016р.

Рішенням правління кооперативу від 5 листопада 2016 року було зобов`язано позивача поміняти прилад обліку електроенергії, встановити його на фасаді дачного будинку, прокласти новий дріт від електричного стовпа, що розташований на земельній ділянці, до електролічильника, який знаходиться в дачному будинку, сплатити до каси кооперативу 275 грн. (а.с.31)

Рішенням правління від 20 листопада 2016 року було вирішено питання про відключення ділянки № НОМЕР_1 , якою користується ОСОБА_1 , від мережі електропостачання (а.с.32).

Рішенням правління від 03 грудня 2016 року було вирішено питання про відключення ділянки № НОМЕР_1 , якою користується ОСОБА_1 , від мережі електропостачання після самовільного підключення (а.с.33)

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що рішення правління кооперативу від 10.12.2016 року, втілене в протоколі №24, про виключення ОСОБА_1 з членів садово-городнього кооперативу №3 Дружба було дійсно неправомочним складом правління, інші оскаржувані рішення правління були прийняті законно та узгоджуються із статутом кооперативу.

Колегія суддів погоджується із даним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно статуту, органами управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу як вищий орган управління кооперативу та правління кооперативу як виконавчий орган кооперативу.

Кількість членів правління складає 7 осіб( включаючи Голову правління).

В статуті також зазначено, що рішення на загальних зборах вважаються прийнятими, якщо за нього проголосувало не менше як 75 % членів кооперативу, присутніх на загальних зборах.

За змістом списку членів обслуговуючого садово-городнього кооперативу № З Дружба , на загальних зборах 25.09.2016 року були присутні 190 осіб за наявності 236 членів кооперативу(а. с. 144-155 т. 1). Як свідчить протокол цих зборів, рішення по всіх питаннях прийняті більшістю голосів, питома вага яких по відношенню до учасників зборів є очевидно більшою за 75 відсотків(а.с.25-30)

З преамбули протоколу №21 від 05.11.2016р. видно, що на цьому засіданні були присутніми шість членів правління, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

З означених осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 були обрані до складу правління загальними зборами членів кооперативу 21 жовтня 2012 року; окрім них до складу правління на зазначених зборах обрано ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 (а. с. 122 т. 1).

На загальних зборах членів кооперативу 25 вересня 2016 року замість ОСОБА_12 та ОСОБА_9 до членів правління прийнято ОСОБА_13 та ОСОБА_7 (а. с. 16 Т.1).

Преамбули протоколів №22 від 20.11.2016р. та №23 від 03.12.2016р., також свідчать про те, що на вказаних засіданнях правління також були присутні шість членів правління.

Тобто доводи ОСОБА_1 про те, що зазначені рішення правління були прийняті з порушеннями, оскільки не було кворуму, не відповідають дійсності.

Крім того, колегія суддів зазначає, що посилання ОСОБА_1 на те, що рішеннями правління кооперативу його ділянку було незаконно відключено від електропостачання є неспроможними з огляду на таке.

Садовий кооператив є юридичною особою-споживачем електроенергії на підставі договору № 1376 від 17.08.2006 року (а. с. 208- 215 т. 1).

Предметом вказаного договору є продаж постачальником електричної енергії електричної енергії споживачу, яким є садово-городній кооператив та сплата споживачем використаної (купленої) електроенергії та здійснення інших передбачених умовами договору платежів.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до акту розмежування балансової належності електромереж (а. с. 221 т.1), до балансової належності електромереж та установок споживача відносяться електрообладнання об`єкту по АДРЕСА_3 електричні мережі споживача по АДРЕСА_3 .

В силу п. п. 5, 6 акту споживач несе відповідальність за електрообладнання на своєму балансі, споживач та постачальник електричної мережі зобов`язуються утримувати установки, що зазначені в акті, у справному стані та експлуатувати їх відповідно до правил користування електричною енергією.

Відносини з постачання електричної енергії внормовані Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 року, що діяли під час виникнення спірних правовідносин, з преамбули яких випливає, що ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії).

За наведеними в статті 1 Правил, термінами, обслуговуючий садово-городній кооператив має статус населеного пункту, яким є юридична особа-споживач (власник електроустановок населеного пункту або уповноважена власником (співвласниками) експлуатаційна організація, в господарському віданні якої є електроустановки населеного пункту), об`єднує населення на визначеній території та утримує ці електроустановки з метою забезпечення електричною енергією споживачів населеного пункту.

В силу п. 12.1 Правил, електрична енергія постачається населеному пункту на підставі договору про постачання електричної енергії.

Закупівля електричної енергії у постачальника за рахунок коштів споживачів населеного пункту, умови використання електричної енергії, розрахунків за неї, умови технічного забезпечення електропостачання електроустановок споживачів населеного пункту, утримання та обслуговування технологічних електричних мереж населеного пункту регулюються установчими документами населеного пункту та/або укладеними у

встановленому законодавством порядку договорами між споживачами населеного пункту та населеним пунктом щодо обслуговування технологічних електричних мереж

населеного пункту (п. 12.4. Правил).

З наведених положень вбачається, що співвідносний з використання електричної

енергії між споживачем, яким в розумінні ст. 714 ЦК України і Правил користування

електричною енергією є відповідач, і його споживачами регулюються установчими

документами відповідача або укладеними між споживачем населеного пункту та

населеним пунктом договорами.

За тих обставин, споживачем електричної енергії у відповідності до ст. 714 ЦК

України і за змістом наведених в Правилах термінів є садовий кооператив,

електроенергія постачається до ділянки позивача як послуга кооперативу, а не

енергопостачальника, а її надання регламентується статутом, правила якого

поширюються на всіх членів кооперативу, що не мають самостійних правовідносин та

договорів з акціонерним товариством Запоріжжябленерго .

Тому висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_1 в цій частині є вірним та обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, а зводяться лише до незгоди відповідача з ухваленим у справі судовим рішенням.

Докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляції, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 268, 369 ч.1, 374 , 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04 липня 2019 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Головуючий:

Судді: