Постанова

від 18.09.2019 по справі 910/8481/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2019 р. Справа№ 910/8481/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Мартюк А.І.

Пашкіної С.А.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги

Приватного акціонерного товариства "ІНСТИТУТ ПАПЕРУ"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 05.07.2019

про передачу позовної заяви за підсудністю

у справі №910/8481/19 (суддя Сташків Р.Б.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "ІНСТИТУТ ПАПЕРУ"

до Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

про стягнення 41 265, 62 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "ІНСТИТУТ ПАПЕРУ" (далі - позивач, апелянт, ПАТ "ІНСТИТУТ ПАПЕРУ") до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (далі - відповідач, ПАТ "Київенерго") про стягнення суми передплати вартості теплової енергії за договором №521395 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 20.01.2006.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2019 у справі №910/8481/19 позовну заяву ПАТ "ІНСТИТУТ ПАПЕРУ" до ПАТ "Київенерго" про стягнення 41 265, 62 грн. вирішено передати за підсудністю до Господарського суду Донецької області.

Оскаржувана ухвала господарського суду обґрунтована тим, що у даному спорі оскаржується неналежне виконання грошового зобов`язання відповідачем за Договором, місце виконання якого не визначено в останньому, а тому при виборі підсудності слід застосовувати загальне правило територіальної юрисдикції, визначене ст. 27 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу від 05.07.2019 та передати справу №910/8481/19 на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала Господарського суду міста Києва від 05.07.2019 винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та неповним з`ясуванням обставин справи. Зокрема, апелянт вказує на порушення приписів п.5 ст.29 ГПК України, якою надано право позивачу обирати підсудність за місцем виконання договору.

Також, апеляційна скарга мітить заяву про поновлення строків на апеляційне оскарження ухвали суду, вмотивована отриманням тексту оскаржуваного рішення лише 10.07.2019.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2019 апеляційну скаргу ПАТ "ІНСТИТУТ ПАПЕРУ" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів Мартюк А.І., Пашкіної С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2019 поновлено ПАТ "ІНСТИТУТ ПАПЕРУ" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 05.07.2019 та відкрито апеляційне провадження у справі №910/8481/19. Прийнято рішення здійснювати розгляд у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на апеляційну скаргу не надав, що згідно з ч.3 ст.263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу. Частиною 2 статті 271 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

З огляду на викладене, розгляд справи №910/8481/19 здійснюється без повідомлення (виклику) учасників справи.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 ГПК України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Розглянувши у порядку письмового провадження оскаржену у справі ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала відповідає вимогам чинного процесуального законодавства України, а підстав для її зміни чи скасування немає, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, ПАТ "ІНСТИТУТ ПАПЕРУ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "Київенерго" про стягнення 41 265,62 грн. передплати вартості теплової енергії за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №521395 від 20.01.2006.

При цьому, обґрунтовуючи звернення саме до Господарського суду міста Києва позивач зазначив в апеляційній скарзі, що відповідно до умов Договору, теплова енергія постачається в місті Києві за місцезнаходженням позивача, а тому, з урахуванням положень ч.5 ст.29 ГПК України, позов у даному спорі вважає за можливе подати за місцем виконання Договору, оскільки фактично договір виконувався у м. Києві.

За змістом ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч.1 ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцем проживання фізичної особи, яка не є підприємцем, визнається зареєстроване у встановленому законом порядку місце її проживання або перебування (ст.27 ГПК України).

Відповідно до ч.1 ст.29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Згідно з ч.5 ст.29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Правило територіальної підсудності, закріплене у ч.5 ст.29 ГПК України, є прикладом підсудності, яка застосовується для деяких позовів, особливий характер яких обумовлює доцільність надання позивачеві можливості пред`явити позов не лише в судах за місцем проживання відповідача, тобто у порядку застосування положень загальної територіальної підсудності, але і в інших судах.

Визначена ч.5 ст.29 ГПК України підсудність за місцем виконання договору не залежить від сторін договору і можливої зміни ними свого місця проживання, не надає жодній із сторін переваг порівняно з іншою.

Разом з тим, у спірних правовідносинах предметом спору є стягнення суми передплати вартості теплової енергії за договором №521395 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 20.01.2006.

Правила визначення місця виконання зобов`язання передбачено ст.532 Цивільного кодексу України, відповідно до яких, місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі.

Зокрема, якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання за грошовим зобов`язанням провадиться за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов`язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов`язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов`язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов`язаних із зміною місця виконання.

Правила ст.532 Цивільного кодексу України застосовуються до зобов`язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена (наприклад, п. 4 ч. 1 ст. 532) і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.

Як вбачається зі змісту Договору, конкретне місце виконання зобов`язання, зокрема, грошового не визначено. Крім того, даний спір виник з підстав неповернення надміру сплачених коштів по договору та не стосується умов та порядку в частині постачання теплової енергії.

При цьому, посилання скаржника на те, що Договір фактично виконувався у м. Києві, на підтвердження чого позивач посилається на розділ Договору Юридичні адреси Сторін та платіжні реквізити , судовою колегією не приймається до уваги, оскільки, як вже було зазначено вище, конкретне місце виконання договору самим договором не передбачено, місцем належного виконання грошового зобов`язання може бути будь-яка територія України, а фактичне надання послуг у певному місці, в розумінні ч.5 ст.29 ГПК України, не може бути підставою для вибору позивачем територіальної підсудності розгляду спору на власний розсуд.

З урахуванням зазначеного, висновки суду першої інстанції про визначення підсудності даної справи за загальними правилами підсудності, тобто за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем перебування відповідача, є правомірними.

Беручи до уваги те, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch), місцезнаходження відповідача є Донецька обл., Мар`їнський район, м. Курахове, вул. Енергетиків, 34, місцевий господарський суд вмотивовано передав справу №910/8481/19 за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Донецької області.

Згідно з п.1 ч.1 ст.31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі є такими, що спростовуються наявними матеріалами справи та висновками суду, а тому, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо необхідності передачі справи №910/8481/19 за підсудністю до Господарського суду Донецької області.

Обґрунтованим визнається рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає апеляційну скаргу ПАТ "ІНСТИТУТ ПАПЕРУ" необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.07.2019 у справі №910/8481/19 такою, що відповідає обставинам справи та вимогам процесуального та матеріального права. Правових підстав для її скасування не вбачається.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 255, 267-271, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ІНСТИТУТ ПАПЕРУ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.07.2019 у справі №910/8481/19 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.07.2019 у справі №910/8481/19 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Публічним акціонерним товариством "ІНСТИТУТ ПАПЕРУ".

4. Матеріали справи №910/8481/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено - 18.09.2019.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді А.І. Мартюк

С.А. Пашкіна