Рішення

від 17.09.2019 по справі 903/532/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 вересня 2019 р. Справа № 903/532/19

Господарський суд Волинської області у складі судді Костюк С. В., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль-плюс"

про стягнення 8448,07 грн.,

за участю представників-учасників справи:

від позивача: Поетова А. С., довіреність № 38 від 12.02.2019;

від відповідача: н/з.

Права та обов`язки учаснику судового процесу роз`яснені відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Діловодство суду» .

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

в с т а н о в и в:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси" звернулося до суду, з врахуванням заяв про зменшення суми позову, про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль-плюс" 8448,07 грн., з них 8193,9595 грн. заборгованості та 254,12 грн. відсотки річних.

Позовну вимогу обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки № 148/К від 17.02.2017, на підставі якого по видаткових накладних від 13.07.2018, 18.07.2018, 31.07.2018 було відпущено товар на суму 10456,00 грн., оплата якого відповідачем проведена частково, з них 900,00 грн. після пред`явлення позову, хоча за умовами договору (п.2.3) строк оплати протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару; на суму боргу на підставі ст. 625 ЦК України нараховано 3 % річних - 254,12 грн.

Ухвалою суду від 22.07.2019 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.08.2019, зобов`язано відповідача надати відзив на позов, позивача - відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 13.08.2019 року відкладено підготовче засідання на 04.09.2019 року, зобов`язано відповідача надати відзив на позов, позивача - відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 04.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.09.2019.

Позивач 17.09.2019 листом № 174 від 16.09.2019 повідомив суд про сплату відповідачем 04.09.2019 - 500,00 грн., тому просить стягнути заборгованість в сумі 7948,07 грн. та 254,12 грн. - 3 % річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові, з врахуванням заяв про зменшення позовних вимог.

Відповідач відзиву на позов не представив, ухвали суду направлені на адресу відповідача зазначену в позовній заяві, повернулись до суду з відміткою пошти «адресат відсутній» . Згідно витягу з ЄДРПОУ від 13.08.2019 місцезнаходженням відповідача є: АДРЕСА_1 Нова, будинок АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Розглядаючи справу за відсутності представника відповідача, судом враховано, що у відповідності до частини другої статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,-

в с т а н о в и в:

17.02.2017 між сторонами по справі був укладений договір поставки № 148/К (а.с. 6-9), додатком № 1 до договору визначено відповідальну особу за прийом матеріальних цінностей ОСОБА_1 (а.с.10); на підставі даного договору по видаткових накладних № МР 00059750 від 13.07.2018, № МР 00060920 від 18.07.2018, № МР 00064609 від 31.07.2018 відповідачем було отримано товару на загальну суму 10456,00 грн., з якої відповідачем оплачено 2762,05 грн., з них 500,00 грн. після закриття підготовчого провадження, про що позивач повідомив 17.09.2019, заборгованість складає 7693,95 грн.

Предметом спору по даній справі, з врахуванням заяв про зменшення суми позову, є стягнення з відповідача заборгованості в сумі 8193,95 грн. та 3 % річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України в сумі 254,12 грн.

За загальними нормами ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 2.3 договору визначено, що покупець зобов`язаний здійснити оплату за товар протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За частиною 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача (а.с.4) сума річних складає 254,12 грн.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено заборгованість в сумі 7693,95 грн., відсотки річних нараховано на заборгованість з врахуванням строків оплати товару визначених п. 2.3 договору, вимога позивача, з врахуванням заяв про зменшення суми позову, підставна та підлягає задоволенню, провадження у справі на суму 500,00 грн., яка сплачена 04.09.2019 слід закрити на підставі п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

Оскільки спір до розгляду доведено з вини відповідача, сплачений позивачем судовий збір в сумі 1921,00 грн. в силу ст.129 ГПК України, слід покласти на відповідача.

В силу положень ст. ст. 73 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Керуючись ст. ст. 74, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

вирішив:

1. Закрити провадження у справі на суму 500,00 грн.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Плюс» (вул. Нова, 9/39, м.Ковель, Волинська область, код ЄДРПОУ 32163330) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси" (вул.Шевченка,35, м.Ківерці, Волинська область, 45200, код ЄДРПОУ 35184264) 7948,07 грн., з них 7693,95 грн. заборгованості, 254,12 грн. - 3 % річних, а також 1921,00 грн. витрат по судовому збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Дата складення повного

судового рішення

18.09.2019.

Суддя С. В. Костюк