Рішення

від 17.09.2019 по справі 909/724/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/724/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2019 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М.,

секретар судового засідання Кричовський Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "Гарант",

вул. Залізняка, буд. 16, смт. Перегінське,

Рожнятівський район, Івано-Франківська область, 77662

до відповідача: REYMUT ORMAN URUNLERI SANAYI IC VE DIS TIC. LTD STI

Umraniye ISTANBUL, TURKEY Adem Yavuz Mah,,Alemdag Cad 427

Kagithane Tic.Sicll №968319

про: стягнення заборгованості в сумі 5735,00 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 14.08.2018 року становить 156820,41 грн.,

представники сторін в судове засідання не з`явилися

Встановив: Приватне підприємство "Гарант" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до REYMUT ОСОБА_1 URUNLERI SANAYI IC VE DIS TIC. LTD STI про стягнення заборгованості в сумі 5735,00 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 14.08.2018 року становить 156820,41 грн.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Відповідач, REYMUT ORMAN URUNLERI SANAYI IC VE DIS TIC. LTD STI є нерезидентом, який не має свого представництва на території України. Місцезнаходження вказаного товариства: Umraniye ISTANBUL, TURKEY Adem Yavuz Mah, Alemdag Cad 427Kagithane Tic.Sicll №968319.

Оскільки, відповідачем являється іноземна особа, судом враховується наступне. Положеннями ст. ст. 365, 366 ГПК України передбачено, що іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Пунктом 7.1 контракту №2 передбачено, що всі спори, які не були врегульовані шляхом перемовин, вирішуються Господарським судом Івано-Франківської області і є кінцевими для обох сторін. Таким чином, справа підсудна Господарському суду Івано-Франківської області.

Господарським судом Івано-Франківської області прийнято позовну заяву Приватного підприємства "Гарант" до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.03.2019 та зупинено провадження у справі на період вручення документів відповідачу (ухвала від 21.08.2018).

Відповідно до ухвали від 12.03.2019 провадження у справі поновлено, підготовче провадження закрито, розгляд справи по суті призначено на 17.09.2019. Також суд прийшов до висновку про необхідність повідомлення відповідача - REYMUT ORMAN URUNLERI SANAYI IC VE DIS TIC. LTD STI (Umraniye ISTANBUL, TURKEY Adem Yavuz Mah, Alemdag Cad 427 Kagithane Tic.Sicll №968319) про час і місце розгляду даної справи Господарським судом Івано-Франківської області та вручення необхідних документів у належній формі, відповідно до вимог Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаага, 1965); провадження у справі зупинено до 17.09.2019 згідно приписів ст. 228 ГПК України (ухвала суду від 12.03.2019).

17.09.2019 провадження у справі поновлено, розгляд справи по суті завершено.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.05.2018 між Приватним підприємством "Гарант" та REYMUT ORMAN URUNLERI SANAYI IC VE DIS TIC. LTD STI укладено контракт №2, згідно якого позивач зобов`язався поставити відповідачу пиломатеріали, а відповідач прийняти і оплатити товар у повному обсязі згідно з умовами контракту. На виконання договірних зобов`язань позивачем поставлено відповідачу пиломатеріали, однак оплату в строки передбачені п.3.1 контракту відповідачем не проведено.

Позиція відповідача.

Представник відповідача в судове засідання жодного разу не з`явився, причин неприбуття в судові засідання не повідомив; вимог суду не виконав, відзиву на позов не подав. Про розгляд справи був повідомлений у відповідності до вимог Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року.

21.05.2019, запитуваним органом повернуто до Господарського суду Івано-Франківської області направлені відповідачу документи із зазначенням, що останнім виконано всі дії передбачені Конвенцією "Про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" від 15 листопада 1965 року.

Відтак, відповідач вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно приписів ч.2. ст.15 вищеназваної Конвенції, кожна Договірна Держава може заявити, що суддя незалежно від положень частини першої цієї статті може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови:

a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією, b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців,

c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.

Факт не отримання копій ухвал, які суд, з дотриманням вимог процесуального закону та вимог Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року, надсилав відповідачу за належною адресою та які повернулися до суду у зв`язку з їх неотриманням адресатом, свідчить про суб`єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Також, доказом надіслання копії позовної заяви з додатками відповідачу згідно правил відправки міжнародних рекомендованих поштових відправлень є подана позивачем квитанція про відправлення рекомендованого листа з описом вкладення, як це передбачено Правилами поштового зв`язку.

Згідно ч.2 ст.42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Також слід зазначити, що пунктом 6 Закону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових і позасудових документів у цивільних або комерційних справах" встановлено, що якщо виконано всі умови, визначені у частині другій статті 15 названої Конвенції, суддя, незалежно від положень частини першої статті 15 Конвенції, може винести рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку документів.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (пункти 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Обставини справи. Оцінка доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

03 травня 2017 року між Приватним підприємством "Гарант" (продавець) та REYMUT ORMAN URUNLERI SANAYI IC VE DIS TIC. LTD STI (покупець) укладено контракт №2.

Пунктом 1.1. контракту встановлено, що продавець зобов`язується поставити і передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити на умовах контракту товар: пиломатеріал сирий хвойний по цінах і відповідно до умов контракту.

Згідно з п.1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6 контракту товар у кількості 1000 м 3 поставляється партіями автотранспортом на умовах, вказаних у комерційному рахунку (інвойсі) на умовах ФСА до 30.09.19, загальна вартість товару 200000,00 доларів США.

Матеріалами справи, зокрема, вантажно-митною декларацією AA UA 206020/2018/004860 від 08.05.2018, комерційним рахунком-фактурою №1 від 08.05.2018, міжнародною товарно-транспортною накладною серії CMR А №б/н від 08.05.2018 підтверджується факт поставки позивачем та отримання відповідачем партії товару вартістю 5735,00 доларів США.

В обгрунтування позовних вимог, позивачем також надано копії: специфікації №1 від 08.05.2018, сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених із неї пиломатеріалів серії ІФ № 278609 від 08.05.2018 та фітосанітарного сертифікату № 60/09-6028/ХХ-402870.

З огляду на вищевикладене, судом встановлений факт отримання відповідачем партії товару вартістю 5735,00 доларів США.

Пунктом 3 контракту сторони погодили, що оплата за товар здійснюється за кожну окрему партію у строк до 90 днів з дати митного оформлення, якщо сторони не домовились про продовження строку оплати.

Доказів продовження строку оплати сторонами та виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати вартості поставленого товару матеріали справи не містять.

В порушення умов контракту, покупець прийняті на себе договірні зобов`язання не виконав, оплату за отриманий товар не здійснив.

За наведених обставин, заборгованість відповідача перед позивачем за спірним контрактом становить 5735,00 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 14.08.18 еквівалентно 156820,41грн.

Пунктом 7 контракту сторони обумовили, що всі спори відносно даного контракту вирішуються в Господарському суді Івано-Франківської області із застосуванням права України. В зв`язку з несплатою відповідачем боргу, позивач звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області за захистом порушеного права.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення.

Часиною першою статті 32 Закону України "Про міжнародне приватне право" встановлено, що зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом.

Оскільки сторони у п. 7 контракту визначили, що відносини сторін за даним договором регулюються матеріальним правом України, суд до спірних правовідносин застосовує чинне законодавство України.

Суд зазначає, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених Господарським процесуальним кодексом.

Відповідно до ст.ст. 15-16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невиконання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

В силу приписів ст.ст. 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами. Спірний контракт, укладений між сторонами в межах чинного законодавства України є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України). За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України). Вказане положення кореспондується з приписами ст. 712 ЦК України.

З огляду на наведені правові норми суд констатує, що контракт, укладений між сторонами у справі, є договором поставки.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару(ст.692 Цивільного кодексу України).

В силу положень ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п.3 контракту оплата за товар здійснюється за кожну окрему партію у строк до 90 днів з дати митного оформлення, якщо сторони не домовились про продовження строку оплати.

Дата митного оформлення товару - 08.05.18, відтак до 90 днів з дати митного оформлення відповідач повинен був здійснити оплату вартості поставленого позивачем товару.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України). Відповідач в судові засідання жодного разу не з`явився, своїми правами, наданими йому ст.ст. 42, 165, 178 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, будь - яких заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов`язань не надав, доводи позивача не спростував.

Враховуючи той факт, що відповідач не виконав належним чином своє зобов`язання щодо здійснення розрахунку за отриманий товар, вимога позивача про стягнення з відповідача коштів у розмірі 5735,00 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 14.08.18 еквівалентно 156820,41грн. є обґрунтованою, законною та підлягає до задоволення. Судові витрати. Відповідно до ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати у даній справі складаються з судового збору в розмірі 2352,33 грн., сплаченого позивачем при зверненні з позовом. Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15 листопада 1965 року, статтями 74, 76-80, 129, 232, 236, 237, 238, 241, 367 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Приватного підприємства "Гарант" до REYMUT ORMAN URUNLERI SANAYI IC VE DIS TIC. LTD STI про стягнення заборгованості в сумі 5735,00 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 14.08.2018 року становить 156820,41 грн. задоволити. Стягнути з REYMUT ОСОБА_1 URUNLERI SANAYI IC VE DIS TIC. LTD STI (Umraniye ISTANBUL, TURKEY Adem Yavuz Mah, Alemdag Cad 427 Kagithane Tic.Sicll №968319) на користь Приватного підприємства "Гарант", вул. Залізняка, буд. 16, смт. Перегінське, Рожнятівський район, Івано-Франківська область, 77662 (ідентифікаційний код 30906909) - 5735,00 (п`ять тисяч сімсот тридцять п`ять) доларів США основного боргу, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 14.08.2018 року становить 156820,41 (сто п`ятдесят шість тисяч вісімсот двадцять гривень сорок одна копійка) та 2352,33 (дві тисячі триста п`ятдесят дві гривні тридцять три копійки) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне рішення складено 17.09.2019.

Суддя Л. М. Неверовська