Рішення

від 18.09.2019 по справі 160/5885/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2019 року Справа № 160/5885/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича за участі секретаря судового засіданняПіскун Я.в. за участі: представник позивача представник відповідач 1 представник відповідача 2 Єфремов В.О. не з`явився ОСОБА_1 Ю.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецгідроремонт" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

25.06.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецгідроремонт" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області та Державної фіскальної служби України, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 15.05.2019 року № 1163457/32693212 про відмову у реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецгідроремонт" № 1 від 15.05.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов`язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецгідроремонт" № 1 від 15.05.2018 року датою їх фактичного надходження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку позивача, ГУ ДФС у Дніпропетровській області протиправно зупинило реєстрацію зазначеної податкової накладної та в подальшому протиправно відмовило позивачу у реєстрації податкової накладної, а саме: контролюючим органом не зазначено конкретного критерій чи критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення податкової накладної. Також не зазначено, які саме документи згідно вичерпного переліку слід надати до перевірки, щоб були достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної у ЄРПН. Рішення контролюючого органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, що перешкоджає платнику податків своєчасно та в повній мірі виконати свої обов`язки та скористатись своїми правами, передбаченими чинним податковим законодавством, яким врегульовано порядок реєстрації податкових накладних у ЄРПН. Позивач надав контролюючому органу письмові пояснення та копії первинних документів, однак не дивлячись на це контролюючий орган прийняв рішення про відмову у реєстрації податкових накладних позивача. Оскаржуване рішення не містить чіткої підстави для відмови та не містять жодного підкреслення для визначення, чому документи позивача складено з порушенням вимог законодавства України. Відповідачем застосовано критерій ризикованості платника податку до податкових накладних, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкових накладних зупинено з підстав, які не передбачені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у Єдиного реєстрі податкових накладних.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року у справі та прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Від представників відповідача -1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просить суд відмовити у задоволенні позову, з наступних підстав. Відповідач вказує, що існує розбіжність між номенклатурою робіт та призначенням платежу у платіжному дорученні: у податковій накладній вказано капітальний ремонт конвеєрів ПТЦ ІІ черги ДТЕК Криворізька ТЕС Капітальний ремонт вагоноперекидача № 3 , а у платіжному дорученні № 62 від 15.05.2018 року передплата за виготовлення вузлів та деталей згідно договору 196-ДТ від 25.01.2018 року у сумі 499 166,67 грн., ПДВ - 99 833,33 грн. Позивачем також не надано доказів надходження та зарахування грошових коштів у розмірі 499 166,67 грн., ПДВ - 99 833,33 грн. на розрахунковий рахунок, оскільки платіжне доручення не містить будь-яких підписів та печатки.

12.07.2019 року відповідач - 2 надав суду відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки зобов`язання зареєструвати податкові накладні є похідною позовною вимогою.

Ухвалою суду від 21.08.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідачів витрати на правничу допомогу у розмірі 8400 грн.

Відповідач - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, які вказані у відзиві на позовну заяву.

Відповідач - ДФС України в судове засідання не з`явися, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, встановив наступне.

Основним видом економічної діяльності позивача є, зокрема, ремонт та технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ Енергополюс укладено договір про виконання робіт № 196-ДТ від 25.01.2018 року, копія якого міститься у матеріалах справи, предметом якого є виконання робіт позивачем з виготовлення деталей та запасних частин до вагоноперекидача № 3 Криворізької ТЕС.

В рамках даного договору позивачем були виконані роботи із сировини ТОВ Енергополюс , що підтверджується копією Акту надання послуг з переробки № 7 від 17.09.2018 року та Актом № 7 від 17.09.2018 року про передачу готової продукції, які містяться у матеріалах справи.

Також у матеріалах справи міститься товарно-транспортна накладна № Р7 від 17.09.2018 року про перевезення продукції від позивача до ТОВ Енергополюс .

Факт надання ТОВ Енергополюс позивачу сировини для виготовлення продукції підтверджується копією видаткової накладної № 39 від 12.06.2018 року, товарно-транспортною накладною № Р62 від 12.06.2018 року, звітом позивача № 7 від 17.09.2018 року про перероблену сировину.

Факт наявності вказаної вище сировини на складі у позивача підтверджується карткою складського обліку матеріалів № 00-00000802 № 00-00000277, копія якої міститься у матеріалах справи.

Позивач для ведення своєї господарської діяльності орендує майновий комплекс за адресою: м Кривий Ріг, вул. Транспортна, 95, що підтверджується копією договору оренди майнового комплексу № 1030-О від 30.04.2018 року, який міститься у матеріалах справи, а також актом приймання - передачі майна від 30.04.2018 року, актами надання послуг та платіжним дорученням, які містяться у матеріалах справи.

Також позивач має у штаті працівників, що підтверджується копіями штатного розкладу, які містяться у матеріалах справи.

У зв`язку з виконаними роботами позивачем складено податкову накладну від 15.05.2018 року № 1 на суму ПДВ 99 833,33 грн., копія якої міститься у матеріалах справи.

Вказану вище податкову накладну направлено до ЄРПН для реєстрації.

Однак згідно отриманої квитанції № 1 від 30.05.2018 року, реєстрація податкової накладної № 1 від 15.05.2018 року була зупинена.

Підстава зупинення: обсяг постачання товару/послуги 33.12 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам п.п.2.1 п.2 Критеріїв ризикованості платника податку; ПК/РК відповідає вимогам п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризикованості платника податку ; запропоновано надати пояснення.

13.05.2019 року позивач подало пояснення та копії документів на 16 аркушах щодо вказаної вище податкової накладної. Факт надання пояснень та копій документів підтверджується повідомленням щодо подачі документів про підтвердження квитанцією № 2 від 13.05.2019 року .

Однак Комісією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиного реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення від 15.05.2019 року № 1163457/32693212, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 15.05.2018 року.

Зазначене вище рішення обґрунтовано тим, що позивачем надано копії документів, які складено з порушенням законодавства.

При цьому оскаржуване рішення комісії не містить посилання на конкретні документи, які складено з порушенням вимог чинного законодавства та в чому саме виразилось таке порушення.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України змінена на підставі Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" від 07 грудня 2017 року N 2245-VIII (далі - Закон N 2245-VIII).

Пунктом сьомим Прикінцевих та перехідних положень Закону N 2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

21 лютого 2018 року на виконання вимог Закону N 2245-VIII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову N 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок N 117).

Окремими положеннями Порядку N 117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

На час виникнення та розвитку спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом Державної фіскальної служби України N 959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року за погодженням з Міністерством фінансів України від 22 березня 2018 року. Критерії погоджено за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин та прийняття спірного у цій справі акта індивідуальної дії, хоча й набула чинності змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у відповідності до вимог якої прийнято Порядок N 117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій. Відповідні критерії у період, що аналізується, визначалися листом ДФС від 21 березня 2018 року N 959/99-99-07-18.

Цей акт, визначав критерії ризиковості та передбачав необхідність подання різних за своїм переліком документів, необхідних для підтвердження господарської операції з метою подальшої реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд зазначає, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Натомість, як встановлено судом, позивачем надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій. Також судом встановлено факт реальності господарських операцій позивача з ТОВ Бізнес Груп С та рух активів між вказаними суб`єктами господарювання.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Враховуючи, суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, суд щодо контролюючий орган безпідставно зупинив реєстрацію податкових накладних позивача та протиправно прийняв оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічну позицію займає і Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року по справі № 822/1878/18.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 виклав правову позицію, у відповідності до якої за загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Вказаним вище критеріям не відповідає оскаржуване рішення відповідача про відмову у реєстрації податкових накладних.

Суд зазначає, що у відповідності до п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов`язком постачальника товарів чи послуг. Цьому обов`язку кореспондує обов`язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п. 28 Порядку N 117 податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

У відповідності до листа Вищого адміністративного суду України від 24.10.2013 року № 1486/12/13-13 реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов`язком постачальника товарів чи послуг.

Цьому обов`язку кореспондує обов`язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

У свою чергу визнання неправомірним неприйняття податкової накладної для реєстрації тягне настання наслідків, передбачених у пункті 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. Отже, податкова накладна вважається прийнятою протягом того операційного дня, коли вона була надіслана платником податків для реєстрації.

Зважаючи на викладене, резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність неприйняття податкової накладної для реєстрації, з урахуванням вимог пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України повинна містити висновок про визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації, а також зазначення того, що податкову накладну потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку (із зазначенням дати).

Застереження щодо конкретної дати, з якої податкова накладна є прийнятою і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних, поряд із визнанням протиправним власне неприйняття податкової накладної для реєстрації, є правомірним. Отже, незалежно від того, чи містить вимога позивача прохання щодо визначення дати, з якої податкова накладна є прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд з метою захисту прав позивача повинен вказати відповідну дату в резолютивній частини постанови.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні позивача № 1 від 15.05.2018 року датою її фактичного надходження.

У відповідності до ч.1, ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За вказаних обставин відповідачі повинні відшкодувати позивачу сплачену ним суми судового збору у розмірі 1921 грн.

Стосовно відшкодування витрат на правничу допомогу, то суд зазначає наступне.

У відповідності до п.1 та 2 ч.3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України).

Відповідно до положень частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом встановлено, що 07.06.2019 року року між позивачем та адвокатським об`єднанням Перман був укладений договір про надання правничої допомоги № АОП 18/2019, у відповідності до умов якого адвокатське об`єдання зобов`язалось надати позивачу правничу допомогу в ході судового оскарження рішення від 15.05.2019 року № 1163457/32693212.

У матеріалах справи міститься ордер адвокатського об`єднання Перман , який видано адвокату Єфремову Валерію Олексійовичу на представлення інтересів позивача у суді.

Також позивачем надано копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ДП № 3527 від 07.12.2017 року, яке видано ОСОБА_2 .

У договорі про надання правничої допомоги № АОП 18/2019, від 07.06.2019 року сторони погодили вартість однієї години роботи адвоката у розмірі 700 грн.

У матеріалах справи міститься акт приймання - передачі наданих послуг № 1 від 07.08.2019 року, у відповідності до якого адвокатське об`єднання Перман надало, а позивач отримав наступні послуги: надання консультацій з правових питань пов`язаних з відмовою в реєстрації електронної податкової накладної № 1 від 15.05.2018 року (2 години, вартість 1400 грн.), складання позовної заяви (4,5 год., 3150 грн.), складання відповіді на відзив на позовну заяву ГУ ДФС у Дніпропетровській області (2 год., 1400 грн.), складання відповіді на відзив на позовну заяву ДФС України (0,5 год., 350 грн.), підготовка та участі адвоката у судовому засіданні 24.07.2019 року (3 год. 2100 грн.). Загальна вартість наданих послуг становить 8400 грн. без ПДВ.

У матеріалах справи містяться копії платіжних доручень позивача на суму 8400 грн. з ПДВ на оплату послуг адвокатського об`єднання Перман .

Враховуючи критерії співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, приймаючи до уваги що дана справа є складною (за обсягом доказів), а також те, що витрати на оплату послуг адвоката мають бути дійсні, необхідні та обґрунтовані, то суд вважає за необхідне присудити позивачу витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 8400 гривень без ПДВ.

Керуючись ст. 139, 194, 205, 242-246, 250, 255, 262, 295 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Спецгідроремонт (код ЄДРПОУ 32693212, 50086, м. Кривий Ріг, Дніпропетровське шосе, 2) до Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, місцезнаходження: Львівська пл.,8, м.Київ, 04655), Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в особі Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиного реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а саме:

рішення від 15.05.2019 року № 1163457/32693212, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 15.05.2018 року.

Зобов`язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Спецгідроремонт № 1 від 15.05.2018 року датою її фактичного отримання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спецгідроремонт судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1921 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 8400 грн. без ПДВ.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 18 вересня 2019 року.

Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили станом на 18.09.2019 року Помічник судді Згідно з оригіналом Помічник судді С.В. Златін Лісна А.М. Лісна А.М.