Рішення

від 16.09.2019 по справі 913/386/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

16 вересня 2019 року Справа № 913/386/19

Суддя Господарського суду Луганської області Масловський С.В., розглянувши матеріали позовної заяви б/н від 12.07.2019

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловат" (місцезнаходження: вул. Курчатова, буд. 17 А, кв. 46, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400)

до Головного територіального управління юстиції у Луганській області (місцезнаходження: вул. Єгорова, б. 22, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400)

про стягнення 53140 грн 60 коп.

Секретар судового засідання - Сокрута Н.М.

У судовому засіданні брали участь:

від позивача - представник не прибув.

від відповідача (в режимі відеконференції) - Буніна А.П., довіреність №07-26-11/дв від 29.07.2019.

В судовому засіданні судом 16.09.2019 у відповідності до статті 233 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тепловат" звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою б/н від 12.07.2019 до Головного територіального управління юстиції у Луганській області про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 53104 грн 60 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив зобов`язання, щодо оплати спожитої теплової енергії за період з 01.11.2018 по 31.03.2019 за об`єктом теплоспоживання, який знаходиться на балансі Головного територіального управління юстиції у Луганській області та розташований за адресою: 92800, Луганська область, Біловодський район, смт. Біловодськ, вул. П. Біливоди, буд. 9 (будівля Біловодського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області).

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 18.07.2019 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 15.08.2019.

01.08.2019 від відповідача через канцелярію Господарського суду Луганської області надійшов відзив на позовну заяву №5258/20469/13/19/07 від 31.07.2019, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову, у зв`язку з тим, що 13.08.2018 між ним та ТОВ Форестплюс було укладено договір про закупівлю теплової енергії №2018/т для забезпечення тепловою енергією у 2018 році Біловодський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області за адресою: 92800, Луганська область, Біловодський район, смт. Біловодськ, вул. П. Біливоди, буд. 9. Будь-яких інших договорів щодо постачання теплової енергії у період з 2018 по 2019 укладено не було. Також, за спірний період від позивача не надходило документів щодо сплати заборгованості та інформації, що позивач надає послуги з теплопостачання.

Водночас, відповідач зазначає, що позивач не надає жодних доказів на підтвердження факту належного відпуску теплової енергії в спірне приміщення. Розрахунок максимального погодинного навантаження, обсягу та вартості спожитої теплової енергії за опалювальний період для опалення адміністративної будівлі за адресою: вул. П. Біливоди, буд. 9, смт. Біловодськ, Біловодський район, Луганська область, АДРЕСА_1 , на який посилається позивач, не може підтверджувати саме належне постачання теплової енергії до зазначеної будівлі. У зв`язку з чим, розмір розрахованої позивачем заборгованості не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки на даний час позивачем не забезпечено встановлення приладів обліку спожитої теплової енергії, а відтак відсутні вихідні дані для здійснення розрахунку фактично спожитої теплової енергії. Також, на підтвердження вказаних обставин позивачем до матеріалів справи не долучені акти про постачання та припинення постачання теплоносія після закінчення опалювального сезону у зазначене приміщення. Водночас, у наданому розрахунку позивачем зазначаються вихідні дані, в тому числі температура зовнішнього повітря за обчислювальний період, але останнім не додано саме данні І Луганського обласного центру з гідрометеорології, які б підтверджували вказані

температури.

Також, не зрозумілим є факт того, як саме визначалась температура зовнішнього повітря для проектування системи опалення. Разом з цим, відповідно до Розрахунку, вартість спожитої теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд визначається за формулою, однією із складової якої є вартість 1 Гкал теплової енергії, визначена відповідними центральними органами влади. Водночас, повноваження органів місцевого самоврядування щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги визначено статтею 7,14 Закону «Про житлово-комунальні послуги» (чинний на момент спірних правовідносин), а також статтею 28 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Крім того, відповідач звертає увагу на те, що ТОВ «ТЕПЛОВАТ» проводить господарську діяльність з виробництва та постачання теплової енергії на підставі ліцензії на

право провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, крім виробництва та постачання теплової енергії за нерегульованим тарифом, яка видана відповідно до Розпорядження голови обласної державної адміністрації від 02.11.2018 №886. У своїй позовній заяві ТОВ «ТЕПЛОВАТ» зазначає, що останнім було поставлено відповідачу теплову енергію з 01.11.2018, тобто нібито відбувалось постачання теплової енергії без законного на те права, що ставить під сумнів загалом належний відпуск теплової енергії в спірне приміщення.

01.08.2019 від відповідача через канцелярію Господарського суду Луганської області надійшло клопотання б/н від 31.07.2019 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в якому відповідач просить забезпечити проведення судового засідання призначеного на 15.08.2019 у справі №913/386/19 в режимі відеоконференції в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 12.08.2019 задоволено клопотання відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області.

В судовому засіданні 15.08.2019 постановлено ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 14 год. 00 хв. 11.09.2019, яку відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

02.09.2019 від позивача через канцелярію Господарського суду Луганської області надійшла відповідь на відзив з додатками б/н від 29.08.2019.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 18.07.2019 було надано позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для надання відповіді на відзив на позовну заяву з урахуванням вимог ст.ст.166, 251 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно фіскального чеку долученого відповідачем до відзиву на позовну заяву, копію відзиву відповідач направив позивачу 31.07.2019, а позивач отримав 08.08.2019, що підтверджується відстеженням поштового пересилання на офіційному веб-сайті ПАТ "Укрпошта" за поштовим ідентифікатором 9340406605424, який міститься на фіскальному чеку (а.с.34).

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною другою статті 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи, що з клопотанням про продовження строку для подання відповіді на відзив позивач до суду не звертався, суд дійшов висновку про залишення відповіді на відзив позивача на підставі ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України без розгляду.

09.09.2019 від відповідача через канцелярію Господарського суду Луганської області надійшли заперечення на відповідь на відзив з клопотання для поновлення пропущеного процесуального строку для подачі заперечень.

Судом встановлено, що відповідач отримав відповідь на відзив 30.08.2019, що підтверджується відстеженням поштового пересилання на офіційному веб-сайті ПАТ "Укрпошта" за поштовим ідентифікатором 9340102516140, який міститься на фіскальному чеку, долученому позивачем до відповіді на відзив.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 18.07.2019 було надано відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень з урахуванням вимог ст.ст.167, 251 Господарського процесуального кодексу України.

Тобто, останнім днем для подачі заперечень сплинув 04.09.2019, однак відповідач направив заперечення 06.09.2019.

Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частинами першою, другою статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи, що право на поновлення строку на подання заперечень у суду в силу положень статей 167, 119 Господарського процесуального кодексу України не виникає, в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подачі заперечень суд відмовляє.

З огляду на пропущений відповідачем строк для подання заперечень та враховуючи, що з клопотанням про продовження строку для подання заперечень відповідач до закінчення процесуального строку встановленого судом не звертався, суд дійшов висновку про залишення заперечень відповідача на підставі ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України без розгляду.

В судове засідання для розгляду справи по суті представник позивача не прибув.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суду Луганської області -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до долученого позивачем розпорядження голови обласної державної адміністрації - керівника обласної військово - цивільної адміністрації №886 від 02.11.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Тепловат" з 02.11.2018 є виконавцем послуг: з виробництва теплової енергії, крім виробництва теплової енергії за нерегульованим тарифом; з постачання теплової енергії, крім постачання теплової енергії за нерегульованим тарифом.

Згідно долученого позивачем до матеріалів справи розрахунку максимального погодинного навантаження, обсягу та вартості спожитої теплової енергії за опалюваний період для опалення адміністративної будівлі за адресою: вул. П. Біливоди, буд. 9, смт. Біловодськ, Біловодський район, Луганська область, 92800 позивачем здійснено розрахунок спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.11.2018 по 31.03.2019 в обсязі 24,45 Гкал на загальну суму 53140 грн 60 коп.

Даний розрахунок вартості спожитих відповідачем послуг позивач визначив, виходячи з фактично спожитого обсягу теплової енергії, визначеного згідно з тепловим навантаженням з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання у розрахунковому періоді відповідно до абзацу 2 пункту 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198.

З врахуванням викладеного та згідно п.п.20, 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою КМУ від 03.10.2007р. №1198, облік споживання теплової енергії позивач визначає розрахунковим способом.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про теплопостачання теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; транспортування теплової енергії - господарська діяльність, пов`язана з передачею теплової енергії (теплоносія) за допомогою мереж на підставі договору.

За положеннями ч.3 ст.24 Закону України „Про теплопостачання основними обов`язками споживача теплової енергії є, зокрема, своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Відповідно до п.3 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою КМУ №1198 від 03.10.2007р., споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Положення п.4 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою КМУ №1198 від 03.10.2007р., визначають, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Так, згідно положень п. 20 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою КМУ №1198 від 03.10.2007р., облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія ведеться на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача або за домовленістю сторін в іншому місці. У разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку оплата здійснюється відповідно до визначених у договорі навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

За відсутності у відповідача приладу комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розрахований позивачем із використанням формули, визначеної Нормами та вказівками по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні КТМ 204 України 244-94, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу від 14.12.1993р.

Згідно ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За положеннями ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене судом встановлено, що з 02.11.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Тепловат" є виконавцем послуг з виробництва теплової енергії, крім виробництва теплової енергії за нерегульованим тарифом; з постачання теплової енергії, крім постачання теплової енергії за нерегульованим тарифом, відповідно до розпорядження голови обласної державної адміністрації - керівника обласної військово - цивільної адміністрації №886 від 02.11.2018.

На балансі Головного територіального управління юстиції у Луганській області знаходиться об`єкт теплопостачання за адресою: вул. П. Біливоди, буд. 9, смт. Біловодськ, Біловодський район, Луганська область, 92800, що відповідачем в ході розгляду справи не спростовано.

Договір на постачання теплової енергії сторонами не укладався, однак позивач стверджує, що відповідач фактично споживав теплову енергію, тому повинен її сплачувати. В той же час, з матеріалів справи судом встановлено, що 13.02.2018 між відповідачем, як замовником, та ТОВ Форестплюс (код ЄДРПОУ 37324986), як постачальником, було укладено договір №2018/т про закупівлю теплової енергії, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується здійснити продаж товару, зазначеного в пункті 1.2 цього договору, а замовник - прийняти та оплатити товар; найменування товару: код за ДК 021:2015:09320000-8 Пара, гаряча вода та пов`язана продукція (теплова енергія для Біловодського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області та Біловодського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області) (п. 1.2.); обсяг продажу теплової енергії з 01.01.2018 по 31.12.2018 складає 32,604 Гкал (п.3.2.); строк передачі товару з 01.01.2018 по 31.12.2018 (п.4.1.); місце передачі товару: АДРЕСА_2 . П. Біливоди, буд. 9, смт. Біловодськ, Біловодський район, Луганська область, 92800.

Як вбачається з ч. 2 ст. 164 ГПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Однак, суд зазначає, що позивачем до матеріалів справи не додано доказів, що позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії в приміщення за адресою: вул. АДРЕСА_3 . АДРЕСА_4 , буд. 9, смт. Біловодськ, Біловодський АДРЕСА_5 Луганська АДРЕСА_1 .

Також згідно пп. 3 п. 32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 виконавець зобов`язан надавати споживачеві в установленому законодавством порядку інформацію про перелік послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру тарифів, нормативи (норми) споживання, режим надання послуг, їх споживчі властивості, якісні показники надання послуг, граничні строки усунення аварій або інших порушень порядку надання послуг, а також інформацію про ці Правила (зазначається у договорі, а також розміщується на дошці оголошень у приміщенні виконавця).

Відповідно до п. 36 Правил користування тепловою енергією (далі Правила), затверджених постановою КМУ №1198 від 03.10.2007 теплопостачальна організація зобов`язується надавати споживачеві інформацію про обсяги та якість постачання теплової енергії, тарифи (ціни), порядок оплати, методики і нормативи розрахунку, режими споживання на умовах, визначених договором.

Позивачем до матеріалів справи не додано доказів звернення до відповідача, з повідомленням, що позивач є постачальником послуги з теплопостачання за адресою: АДРЕСА_2 . АДРЕСА_3 . АДРЕСА_4 , буд. 9, смт. Біловодськ, Біловодський АДРЕСА_1 та доказів направлення рахунків щодо сплати заборгованості.

У разі відсутності засобів обліку гарячої води і теплової енергії, плата за надані послуги справляється відповідно до вимог п.21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, тобто згідно з установленими нормативами (нормами) споживання.

У відповідності до пункту 14 Правил споживач зобов`язаний укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.

Суд погоджується з доводами позивача, що укладення договору з теплопостачання відповідно до статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Правил користування тепловою енергією, є не правом споживача послуг, а його обов`язком. Відтак, сам факт неукладення такого договору не може слугувати підставою для звільнення споживача від сплати за фактично спожиту теплову енергію в спірний період. Враховуючи зазначене, не виконуючи вимоги чинного законодавства щодо укладення зазначеного договору, споживач фактично сам створює ситуацію, в якій він позбавлений права впливати на якість, ціну, вибір постачальника послуг тощо, а також користуватись іншими правами, передбаченими Правилами користування тепловою енергією.

Разом з тим, статтею 129 Конституції України принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості визначені як одні з основних засад судочинства. Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статях 4-2, 4-3 ГПК України в редакції до 15.12.2017. Принцип рівності перед законом і судом в процесуальному аспекті означає рівність суб`єктивних процесуальних прав усіх учасників судового процесу незалежно від їх особистих якостей (правового статусу, майнового стану), визначення процесуального становища учасників судочинства тільки процесуальним законодавством і ніяким іншим, визначення процесуального порядку розгляду справ певною процесуальною формою. В матеріальному аспекті принцип рівності повинен розумітися таким чином, що до всіх учасників процесу матеріальний закон має застосовуватися однаково (право є застосуванням рівного масштабу до різних осіб).

Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони у процесі зобов`язані в процесуальній формі довести свою правоту, за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.

Позивачем надано розрахунок обсягу та вартості спожитої теплової енергії, який був зроблений по навантаженню згідно з нормативним документом Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні КТМ 204України 244-94 з урахуванням максимального погодинного навантаження.

Однак, позивачем не було подано суду належних доказів на підтвердження обсягів спожитої відповідачем теплової енергії, оскільки один лише розрахунок позивача не може бути доказом, що його підтверджує. Такими доказами можуть бути відповідні документи, в яких відображені вихідні дані, що використовувалися при здійсненні вказаного розрахунку.

Доказів постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_6 , а саме: Акту підключення споживача до джерела теплової енергії, яким повинно бути зафіксовано проведення підключення споживача житлового будинку; Акту відключення споживача від джерела теплової енергії, яким зафіксовано проведення відключення житлового будинку; актів обстеження системи теплоспоживання об`єкту та акти приймання - передачі теплової енергії, позивачем до матеріалів справи також не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01.11.2018 по 31.03.2019 в сумі 53104 грн 60 коп, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт постачання відповідачу теплової енергії за адресою: АДРЕСА_6 , а тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01.11.2018 по 31.03.2019 в сумі 53104 грн 60 коп, а тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позову в сумі 1921 грн 00 коп. покладається на позивача.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловат" про стягнення 53140 грн 60 коп. - відмовити.

2. Витрати зі сплати судового збору в сумі 1921 грн 00 коп. покласти на позивача.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Згідно пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 18.09.2019

Суддя С.В. Масловський