Рішення

від 12.09.2019 по справі 920/526/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.09.2019 Справа № 920/526/19

Господарський суд Сумської області у складі головуючий суддя Яковенко В.В., за участю секретаря судового засідання Данілової Т.А., розглянувши матеріали справи № 920/526/19

за позовом: Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради (Білопільський шлях, 9, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 03352455),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГУАЛАПАК Україна» (пр-т Курський, 147/4, м. Суми, 40031, код ЄДРПОУ 38958996)

про стягнення 14 860 грн. 04 коп.

За участю представників сторін:

від позивача - адвокат Солошенко Л.Є.;

від відповідача - Кучменко С.В.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 13677 грн. 28 коп. заборгованості за об`єми скинутих забруднених стічних вод, 851 грн. 00 коп. - пені, 70 грн. 66 коп. - 3 % річних, 261 грн. 10 коп. - інфляційних нарахувань, а також 1921 грн. 00 коп. судового збору.

Ухвалою суду від 31.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 920/526/19 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.07.2019.

Однак 01.07.2019 розгляд справи не відбувся, оскільки суддя Яковенко В.В. знаходився у відпустці, що унеможливлювало розгляд справи, однак не було підставою для проведення повторного автоматизованого розподілу справи.

Оскільки усунуто обставини, які унеможливлювали розгляд справи, ухвалою суду від 15.07.2019 призначено підготовче засідання на 30.07.2019.

24.06.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки Місцеві правила № 539, на підставі яких КП «Міськводоканал» СМР просить стягнути з відповідача плату за об`єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод, не можуть бути застосовані в цій справі у зв`язку з тим, що ці Місцеві правила № 539 прийняті не на підставах та у спосіб, що передбачені законодавством, яке регулює спірні правовідносини та є незаконними, що чітко встановлено судами та органами антимонопольного комітету.

27.06.2019 позивач подав до суду відповідь на відзив відповідача, в якій просить суд задовольнити позовні вимоги, оскільки правомірність дій позивача підтверджено листом Департаменту систем життєзабезпечення та житлової політики Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 18.09.2018 № 8/9-2698-18, тобто розробником Правил № 316, в якому зазначено, що на період розроблення нової редакції місцевих Правил приймання, Місцеві Правила від 10.12.2007 № 596, Правила від 06.09.2011 № 539 діють в частині, що не суперечить чинним нормам законодавства з застосуванням ДК, які розраховані для забезпечення встановлених підприємству нормативів гранично допустимих концентрацій та нормативів гранично допустимого скиду забруднюючих речовин.

Ухвалою суду від 30.07.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 02.09.2019 та відкладено підготовче засідання на 13.08.2019.

12.08.2019 представник відповідача подав заперечення б/н від 09.08.2019, в яких вважає вимоги позивача необґрунтованими і задоволенню не підлягають з тих підстав, що з 22.05.2017 Місцеві правила № 539, на підставі яких КП «Міськводоканал» СМР просить стягнути з відповідача плату за об`єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод є нечинними, а отже на сьогодні не врегульовано ситуацію щодо приймання стічних вод споживачів у каналізаційну мережу м.Суми.

Ухвалою суду від 13.08.2019 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в судове засідання на 29.08.2019.

Ухвалою суду від 29.08.2019 відкладено розгляд справи по суті на 12.09.2019.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши та дослідивши докази по справі, суд встановив.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 20.05.2011 № 322 Про визначення виробників та виконавців послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в місті Суми КП Міськводоканал Сумської міської ради визначено виробником та виконавцем послуг з постачання холодної води і водовідведення в місті Суми.

01.01.2018 між комунальним підприємством Міськводоканал Сумської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю Гуалапак Україна було укладено договір №4091 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення (далі договір), відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов`язання своєчасно надавати відповідачу відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення, а відповідач зобов`язувався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Згідно з п. 1.3 договору об`єктом надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення визначено будівлю заводу просп. Курський, 147/4.

Відповідно до п. 2.5 договору плата за надані послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення за наявності засобів обліку води справляється за їх показаннями згідно з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2015 (далі Правила № 630). Облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється Виконавцем і Споживачем засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію згідно з п.5.1 Правил користування системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008 № 190 (далі Правила №190).

На підставі п. 3.2. договору оплата споживачем за скид промислових стічних вод здійснюється згідно з Правилами приймання стічних вод в систему каналізації м. Суми, затвердженими рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 06 вересня 2011 року № 539 Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007 №596 Про затвердження Правил приймання стічних вод в системи каналізації м. Суми (далі Місцеві правила №539).

Відповідно до п. 4.2.15 договору споживач зобов`язаний дотримуватися встановлених кількісних і якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках. Оплачувати рахунки за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням при порушенні встановлених допустимих концентрацій (ДК) забруднюючих речовин у концентрації, визначеної місцевими правилами приймання стічних вод.

Пунктом 4.3.7. договору встановлено, що позивач має право контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод споживача. Пред`являти Споживачу рахунки при порушенні місцевих правил приймання стічних вод та скиду стічних вод з понаднормативним забрудненням.

Відповідно до п. 4.4.16 договору, п. 6 розділу 6 Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01 грудня 2017 року № 316, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15 січня 2018р. за № 56/31508, (далі Правила №316) виконавець зобов`язаний здійснювати нагляд за умовами скиду стічних вод Споживача, за виконанням Споживачем місцевих правил приймання стічних вод і вимог Договору. При виявленні перевищення допустимих концентрацій або інших порушень місцевих правил приймання стічних вод, Виконавець зобов`язаний у встановленому порядку пред`явити Споживачу рахунок.

Пунктом 2 розділу 4 Правил № 316 передбачено, що у разі визначення ДК забруднюючої речовини в стічних водах за ДК у каналізаційній мережі приймають ДК, визначені місцевими правилами приймання, а за їх відсутності - відповідно до вимог до складу та властивостей стічних вод, що скидаються до системи централізованого водовідведення, для безпечного їх відведення та очищення на каналізаційних очисних спорудах (КОС) згідно з додатком 4 до цих Правил.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що пунктом 4.2. Місцевих правил № 539 визначено, що для всіх абонентів, що скидають стічні води в систему каналізації м. Суми, встановлені Єдині допустимі концентрації забруднюючих речовин, що наведені у таблиці 1 до цих Правил, які встановлені відповідно, до норм чинного законодавства, виходячи з технічних можливостей міської каналізаційної мережі і очисних споруд, з урахуванням затверджених допустимих концентрацій (ДК) речовин, що надходять з очищеними стічними водами в басейн р. Псел, і якісного складу води із міського водопроводу.

Порядок визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скид стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01 грудня 2017 року № 316, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 січня 2018р. за № 56/31508, (далі Порядок №316) встановлює єдиний на території України порядок визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, та поширюється на суб`єктів господарювання, які надають послуги із централізованого водовідведення (відведення та/або очищення стічних вод), на юридичних осіб незалежно від форм власності та відомчої належності, фізичних осіб - підприємців, фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність і взяті на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з Податковим кодексом України, які скидають стічні води до систем централізованого водовідведення або безпосередньо у каналізаційні очисні споруди (далі - споживачі).

Плата за скид споживачем стічних вод із перевищенням ДК забруднюючих речовин, що встановлено аналізом контрольної проби та підтверджено актом, стягується за період від попереднього відбору контрольної проби, проведеного виробником, до дати зафіксованого порушення, але не більше дев`яноста днів. Підвищена плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих споживачем за цей період з певного об`єкта (п. 12 Порядку №316).

Позивач наголошує на тому, що згідно з п. 3 розділу 2 Порядку №316 величину плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями у систему централізованого водовідведення виробника розраховує виробник за формулою:

?= Т х Qpz х Кк, де Т - тариф, встановлений за надання послуг з централізованого водовідведення споживачам, віднесеним до відповідної категорії, грн./м 3 ;

Qpz - об`єм скинутих споживачем стічних вод з понаднормативними забрудненнями, м 3 ; Кк - коефіцієнт кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час здійснення контролю за скидом забруднюючих речовин ним було виявлено факт скиду відповідачем в міську каналізацію стічних вод з перевищенням вмісту рівня забруднюючих речовин порівняно і встановленими місцевими Правилами № 539, а саме:

1. 12.12.2018 на каналізаційному випуску № 1 на виході з контрольного колодязя за адресою: м. Суми, пр-т Курський, 147/4 відібрані проби стічних вод по об`єкту споживача ТОВ Гуалапак України . За результатами хімічного аналізу проб стічних вод, проведених лабораторією КП Міськводоканал Сумської міської ради, атестованою у даній галузі досліджень, зафіксовано скид споживачем в міську каналізацію стічних вод з перевищенням гранично допустимих концентрацій (ДК) забруднюючих речовин:

міді 0,017 мг/л при дозволеній нормі 0,012 мг/л;

цинку 0,246 мг/л при дозволеній нормі 0,084 мг/л;

хлоридів 83/38 мг/л при дозволеній нормі 80,4 мг/л;

фосфатів 6,62 мг/л при дозволеній нормі 6,5 мг/л, що підтверджується актом відбору проб стічних вод від 12.12.2018 № 1930, протоколом дослідження якості стічних вод від 12.12.2018 № 4560, копії яких містяться в матеріалах справи. Коефіцієнт кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми, склав 2,41.

Тариф, встановлений з 12.09.2018 за надання послуг з централізованого водовідведення споживачам відповідно до постанови НКРЕКП від 04.09.2018 № 957 та наказу КП Міськводоканал Сумської міської ради від 11.09.2018 № 331 Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення та на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення , складає 7,38 грн./м 3 .

Так, об`єм понаднормативно скинутих забруднених стічних вод за грудень 2018 року склав по об`єкту за адресою: м. Суми, пр.-т Курський, 147/4 - 769,00 м 3 , що підтверджується копією витягу з електронного журналу зняття показників лічильників по об`єкту ТОВ Гуалапак Україна за грудень 2018 року.

Таким чином, за перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах споживачу виставлено до оплати за грудень 2018 року суму в розмірі 13677 грн. 28 коп., що підтверджується копіями документів: актом відбору проб стічних вод від 28.02.2018 № 1024, 1023, 1021, 1020, 1022, протоколами дослідження якості стічних вод від 12.12.2018 № 1930, протоколом дослідження якості стічних вод від 12.12.2018 № 4560, листом-повідомленням про виявлене перевищення ДК забруднюючих речовин в стічних водах споживача від 14.12.2018 № 05/8456 (направленим рекомендованим листом 17.12.2018), рахунком від 10.01.2019 № 4 (отриманий нарочно 15.01.2019).

Вищезазначені акти відбору проб стічних вод підписані представником споживача без зауважень.

Позивач зазначає, що для розрахунку плати використовуються дані лабораторії КП Міськводоканал Сумської міської ради, що передбачені п. 7.10 Правил від 10.12.2007 № 596 та Правил від 06.09.2011 № 539.

Хімічна лабораторія контролю промстоків КП Міськводоканал Сумської міської ради відповідає критеріям атестації і атестована на право проведення вимірювань у сфері робіт з контролю стану навколишнього природного середовища (води стічні), що підтверджується Свідоцтвом про атестацію від 23.02.2018 № РУ-0110/18.

Позивач зазначає, що відповідно до п. 2.3.4 Правил № 539, яким передбачено, що споживач зобов`язаний оплачувати рахунки на скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників протягом 30 банківських днів, позивачем на адресу відповідача було надіслано рахунок на оплату № 4 від 10.01.2019 (направлено супровідним листом від 11.01.2019 № 21/187), який отримано відповідачем 15.01.2019, проте відповідачем рахунок не сплачено. 13.03.2019 рекомендованим листом на адресу відповідача направлено претензію від 06.03.2019 № 22/1778, однак вищезазначена претензія залишена відповідачем без задоволення, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути 13677 грн. 28 коп. заборгованості за об`єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод в міську систему каналізації.

Крім того, у зв`язку з несвоєчасною сплатою заборгованості просить також додатково стягнути з відповідача 851 грн. 00 коп. пені, 70 грн. 66 коп. 3% річних, 261 грн. 10 коп. інфляційних нарахувань відповідно до вимог п. 5.1.2. договору та ст. 625 ЦК України.

Згідно з п. 5.1.2. договору споживач несе відповідальність за несвоєчасне внесення платежів за послуги - шляхом сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми заборгованості.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вже зазначалося судом, відносини між сторонами з приводу надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення регулюються договором №4091 від 01.01.2018.

Відповідно до п. 3.2. договору оплата споживачем за скид промислових стічних вод здійснюється згідно до Правил приймання стічних вод у систему каналізації м. Суми, затвердженими рішенням ВК СМР № 539 від 06.09.2011- Правил №539.

В обґрунтування позовних вимог в частині нарахування та стягнення плати за об`єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод позивач посилається на порушення відповідачем Правил № 539.

У матеріалах справи міститься копія ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 у справі №591/1519/15-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрхімпроект» , ОСОБА_1 , до Виконавчого комітету Сумської міської ради, Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради, треті особи Державна екологічна інспекція у Сумській області, Департамент фінансів, економіки та бюджетних відносин Сумської міської ради, Публічне акціонерне товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання ім. М.В. Фрунзе» , Сумське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, Державне підприємство «Сумська біологічна фабрика» , Товариство з обмеженою відповідальністю «Горобина» , Публічне акціонерне товариство «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш» , Український НДІ «УкркомунНДІпрогрес» , Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Емпаєрмоторс» , Публічне акціонерне товариство «Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування» про визнання протиправним та скасування рішень, якою встановлено, що рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.2011 року № 539 було прийняте незаконно. Крім того встановлено, що рішення №539 від 06.09.2011 року виконавчим комітетом Сумської міської ради прийняте не на підставах та у спосіб, що передбачені законодавством, що регулюють спірні правовідносини.

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Факти, передбачені наведеною нормою, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх вже встановлено у рішенні, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву законність судового акта, який вступив у законну силу.

Така позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду під час вирішення аналогічної справи №920/619/18 (постанова ВС від 28.08.2019).

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства належить затвердження правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення.

Відповідно до ст. 13 Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення належить затвердження місцевих правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення відповідних населених пунктів.

Статтею 13-1 Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення визначено, що місцеві правила розробляються на підставі та з урахуванням вимог правил приймання стічних вод та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. У разі якщо відповідний орган місцевого самоврядування не прийняв рішення про затвердження місцевих правил, застосовуються правила приймання стічних вод, затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Як вже зазначалося 02.02.2018 набрали чинності Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджені Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01 грудня 2017 року № 316, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 15 січня 2018р. за № 56/31508 (по тексту Правила № 316).

Відповідно до пункту 2 Правил № 316 останні поширюються на суб`єктів господарювання, які надають послуги з централізованого водовідведення (відведення та/або очищення стічних вод) (далі - виробники), на юридичних осіб незалежно від форм власності та відомчої належності, фізичних осіб - підприємців, фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність і взяті на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з Податковим кодексом України, які скидають стічні води до систем централізованого водовідведення або безпосередньо у каналізаційні очисні споруди (далі - споживачі).

На підставі цих Правил виробник розробляє місцеві Правила приймання, в яких враховують місцеві особливості приймання та очищення стічних вод, а також визначають ДК забруднюючих речовин, що можуть скидати до системи централізованого водовідведення. Місцеві правила приймання затверджуються органами місцевого самоврядування та є обов`язковими для виробників та споживачів (пункт 4 Правил № 316).

Таким чином, приймаючи до уваги, що з 21.05.2017 (дата скасування наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 19 лютого 2002р. № 37) до 02.02.2018 (дата вступу в силу Правил № 316) не існувало жодного нормативного акту державного органу, який встановлював би гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин у стоках в каналізаційну систему, а Правила №539 не підлягали застосуванню, оскільки не відповідають вимогам законодавства України, позивач не мав жодних законодавчо передбачених підстав для розрахунку плати за об`єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод за вказаний період.

Згідно з Правилами № 316 позивач був зобов`язаний визначати допустимі концентрації забруднюючих речовин у стічних водах відповідача як найменшу з чотирьох величин:

- допустима концентрація забруднюючої речовини в каналізаційній мережі (на каналізаційному випуску споживача);

- допустима концентрація забруднюючої речовини в спорудах біологічного очищення (на вході в ці споруди);

- величини лімітів на скидання забруднюючих речовин, які визначені у дозволі на спеціальне водокористування, виданому позивачу відповідно до статті 49 Водного кодексу України;

- допустимого вмісту важких металів в осадах стічних вод, що можуть використовуватися як органічні добрива згідно з додатком 3 до цих Правил.

Розрахунок допустимої концентрації забруднюючих речовин у стічних водах споживачів проводять для кожних каналізаційних очисних споруд виробника або для кожного з каналізаційних колекторів, які відводять стічні води до цих очисних споруд.

У разі визначення допустимої концентрації (далі - ДК) забруднюючої речовини в стічних водах за ДК у каналізаційній мережі приймають ДК, визначені місцевими правилами приймання, а за їх відсутності - відповідно до вимог до складу та властивостей стічних вод, що скидаються до системи централізованого водовідведення, для безпечного їх відведення та очищення на КОС згідно з додатком 4 до цих Правил.

Судом встановлено, що позивач під час здійснення розрахунку плати за об`єм скинутих понаднормативно забруднених стічних вод виходив з показань проб, які були взяті лише на каналізаційному випуску на виході з контрольного колодязя, що є порушенням п. 1 розділу IV Правил № 316.

Відповідно до Водного кодексу України гранично допустима концентрація речовини у воді - встановлений рівень концентрації речовини у воді, вище якого вода вважається непридатною для конкретних цілей водокористування.

За таких обставин гранично допустимі концентрації - це максимальні концентрації, за яких речовини не здійснюють прямого чи опосередкованого впливу на стан здоров`я населення (при впливі на організм протягом всього життя) та не порушують гігієнічні умови водокористування, а скидання до водних об`єктів стічних вод, що містять шкідливі речовини у концентраціях не більших за ті, що передбачені Правилами № 316, не тягнуть за собою погіршення стану навколишнього середовища та здоров`я населення, тобто є дозволеними.

Здійснивши порівняння розмірів гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, які застосував позивач та визначені Правилами № 539 з гранично допустимими концентраціями аналогічних забруднюючих речовин, що передбачені Правилами № 316 є значно більшими ніж передбачалось Правилами № 539, що у свою чергу дозволяє зробити висновок про відсутність перевищення відповідачем нормативів викидів.

Таким чином, беручи до уваги те, що наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01 грудня 2017 року № 316 має вищу юридичну силу порівняно з рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.2011р. № 539, відповідачем додержані гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин у стічних водах, які скидаються в каналізаційну систему м. Суми.

Враховуючи те, що відповідачем не перевищено нормативи викидів, які встановлені Правилами 316, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 13677 грн. 28 коп. заборгованості за об`єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод.

Крім того, беручи до уваги те, що вимога про стягнення з відповідача 851 грн. 00 коп. пені, 70 грн. 66 коп. 3% річних, 261 грн. 10 коп. інфляційних нарахувань є похідною від основної вимоги про стягнення заборгованості за об`єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод, в задоволенні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій суд також відмовляє в повному обсязі.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно із Законом України Про судовий збір і відповідно до п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Повний текст рішення складено 18.09.2019.

Згідно зі статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суддя В.В. Яковенко