Рішення

від 18.09.2019 по справі 923/588/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2019 року, м. Херсон, справа № 923/588/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши справу

за позовом Дочірньої компанія Газ України Національної акціонерної компанія Нафтогаз України

до Комунального підприємства Котельщик

про стягнення 186 323,78 грн,

у с т а н о в и в:

Дії та аргументи Позивача

15.07.2019 Дочірня компанія Газ України Національної акціонерної компанія Нафтогаз України звернулася з позовом до Комунального підприємства Котельщик про стягнення 186 323,78 грн, з яких: 150597,66 грн інфляційних та 35 726,12 грн річних, нарахованих у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за договором комісії № 12/05-314 від 01.10.2005 щодо сплати заборгованості у розмірі 397 157,09 грн, яка була стягнута рішенням Господарського суду Херсонської області у справі № 14/305-07 від 27.06.2008.

У якості обґрунтування власної позиції позивач вказав, що рішенням Господарського суду Херсонської області у названій справі за позовом Дочірнього підприємства Газ-тепло Національної акціонерної компанія Нафтогаз України до Комунального підприємства Котельщик з Відповідача стягнута заборгованість у розмірі 2 462 930,38 грн за названим договором комісії та на даний час вона Відповідачем сплачена частково - заборгованість складає 397 157,09 грн, а тому на підставі положень статті 625 Цивільного кодексу України ним нараховані інфляційні та річні у вказаних сумах.

Позивач також вказав, що внаслідок реорганізації він є правонаступником Дочірнього підприємства Газ-тепло Національної акціонерної компанія Нафтогаз України .

Процесуальні дії та рішення суду

Ухвалою суду від 22.07.2019 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи. Цією ж ухвалою відповідачу встановлений строк (20.08.2019) для надання відзиву на позов, а Позивачу строк (30.08.2019) для надання відповіді на відзив. Проте, Відповідач відзиву на позов не надав, хоча отримав ухвалу суду 29.07.2019 відповідно до поштового повідомлення про вручення № 7350104823854, а тому справа розглянута за наявними у ній документами, наданими позивачем.

Установлені судом обставини

27.06.2008 Господарським судом Херсонської області у справі № 14/305-07 за позовом Дочірнього підприємства Газ-тепло Національної акціонерної компанія Нафтогаз України до Комунального підприємства Котельщик про стягнення 2 462 930,38 грн прийняте рішення, за яким з Комунального підприємства Котельщик на користь Дочірнього підприємства Газ-тепло Національної акціонерної компанія Нафтогаз України стягнуто серед іншого 2 462 930,38 грн.

У відповідності до положень частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України це рішення є преюдиційним по відношенню до обставин даної справи, а тому установлені ним обставини не потребують доказування.

Зокрема, названим рішенням судом установлено, що 1 жовтня 2005 року між Дочірнім підприємством „Газ-тепло» Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України» та Комунальним підприємством „Котельщик» укладено договір комісії № 12/05-314, за умовами якого Позивач за договором доручив, а Відповідач взяв на себе зобов`язання укласти від свого імені правочини з реалізації теплової енергії з іншими споживачами за рахунок комітента.

За умовами договору Позивач повинен передати теплову енергію на підставі акту приймання-передачі, а Відповідач, прийнявши її, оформити факт реалізації для фізичних осіб шляхом оформлення рахунків (квитанцій), а для юридичних осіб шляхом оформлення рахунків-фактур та актів виконаних робіт (послуг).

У відповідності до пункту 4.8. договору Відповідач зобов`язався забезпечувати своєчасну оплату теплової енергії спожитої споживачами за відповідними договорами, а крім того, за пунктом 4.9. договору прийняв на себе поруку (делькредере) перед Позивачем за невиконання споживачами своїх зобов`язань за договорами, укладеними комісіонером з такими споживачами.

На виконання умов договору Позивач передав Відповідачу згідно до актів приймання-передачі 34579,114 гігакалорій на загальну суму 3 580 434,08 грн, а саме: за актом № 10 К/314 від 31.10.2005 - на суму 8 645,36 грн; за актом № 11 К/314 від 30.11.2005 - на суму 584 931,67 грн; за актом № 12 К/314 від 31.12.2005 - на суму 657 136,74 грн; за актом № 01 К/314 від 31.01.2006 - на суму 928 787,44 грн; за актом № 02 К/314 від 31.03.2006 - на суму 786 274,14 грн; за актом № 03 К/314 від 31.03.2006 - на суму 614 658,73 грн.

У свою чергу Відповідач сплатив позивачу 1 117 503,7 грн, у зв`язку з чим заборгованість склала 2 462 930,38 грн.

Як слідує з пункту 1.2. Статуту Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанія Нафтогаз України вона … є правонаступником … реорганізованого Дочірнього підприємства Газ-тепло Національної акціонерної компанія Нафтогаз України … .

За обліковими даними Позивача Відповідачем станом на 01.06.2016 заборгованість у сумі 397 157,09 грн не сплачена, підтвердженням чому є довідка щодо стану заборгованості, а тому ним нараховані на цю суму інфляційні у сумі 150 597,66 грн за період з 01.06.2016 по 30.04.2019, а також річні у сумі 35 726,12 грн за період з 13.06.2016 по 12.06.2019.

Підводячи підсумок наведених обставин, суд стверджує, що вказаними доказами Позивач підтвердив та довів факт невиконання Відповідачем умов договору комісії № 12/05-314 від 01.10.2005 щодо сплати 397 157,09 грн основної заборгованості, а також наявність несплати цієї суми станом на час розгляду справи в суді.

Оцінка суду установлених обставин та норм діючого законодавства

Установлені судом обставини наявності укладеного між сторонами договору, свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов`язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 193 ГК України встановлені загальні правила виконання господарських зобов`язань, за якими: Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 1); не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7).

Таким чином невиконання відповідачем взятого на себе грошового зобов`язання зі сплати вартості реалізованого за договором комісії товару, є порушенням взятих ним на себе зобов`язань та вказаних правових положень.

Разом з тим, за змістом статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином , а тому стягнення заборгованості з відповідача за судовим рішенням у справі № 14/305-07 не припинило саме зобов`язання зі сплати такої грошової заборгованості, у зв`язку з чим прострочення існувало у тому числі у період з 01.06.2016 по 12.06.2019.

У відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом .

Вказані інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування за загальним правилом здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи із суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Разом з тим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, відповідач, порушивши грошове зобов`язання, повинен, за вказаних правових приписів та договірних умов, сплатити позивачу 150 597,66 грн інфляційних за період з 01.06.2016 по 30.04.2019, а також річні у сумі 35 726,12 грн за період з 13.06.2016 по 12.06.2019, розрахунок яких судом перевірений та він є правомірним.

Висновки суду з предмету судового розгляду

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів суд вважає, що Відповідач порушив договірні зобов`язання щодо сплати грошової заборгованості, у зв`язку з чим повинен сплатити Позивачу 150 597,66 грн інфляційних та 35 726,12 грн річних, а тому позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Судовими витратами у даній справі є витрати Позивача на сплату судового збору відповідно до платіжного доручення № 7528 від 12.06.2019 у сумі 2 794,86 грн, які згідно з приписами статті 129 ГПК України підлягають стягненню з Відповідача.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України ,

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства Котельщик (74800, Херсонська область, м. Каховка, вул. Першотравнева, буд. 31-А; ідентифікаційний код 22733571) на користь Дочірньої компанія Газ України Національної акціонерної компанія Нафтогаз України (04116 м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; ідентифікаційний код 31301827) - 150 597,66 грн інфляційних, 35 726,12 грн річних та 2 794,86 грн компенсації по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.К. Закурін