Рішення

від 09.09.2019 по справі 140/3321/18

НЕМИРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 140/3321/18

Провадження № 2/140/217/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.09.2019 року Немирівський районний суд

Вінницької області

у складі: головуючого судді - Науменка С.М.

за участю: секретаря судового засідання - Затишняка А.О.

учасників справи: позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_2

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Немирів, цивільну справу № 140/3321/18 за позовом представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Немирівської міської об`єднаної територіальної громади Немирівського району Вінницької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , звернувся до Немирівського районного суду Вінницької області з позовом Немирівської міської об`єднаної територіальної громади Немирівського району Вінницької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом , в якому просить визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 2,4093 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Немирівської міської об`єднаної територіальної громади Немирівського району, Вінницької області, кадастровий номер 0523085400:01:001:0120 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , мотивуючи позов тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його матір, ОСОБА_3 , про що виконкомом Медвежанської сільської ради Немирівського району, Вінницької області того ж дня було видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

На випадок своєї смерті матір залишила заповіт, згідно з яким усе своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося вона заповіла позивачу ОСОБА_1 .

Після смерті матері відкрилася спадщина за заповітом, до складу якої входить земельна ділянка площею 2,41 гектарів, яка розташована на території Немирівської міської об`єднаної територіальної громади Немирівського району, Вінницької області села Медвежа) та належить спадкодавиці на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 , виданого Медвежанською сільською Радою народних депутатів 23.03.1999 р.

Згідно листа відділу Держгеокадастру у Немирівському районі, Вінницької області від 31.05.2016 р. за № Б-750/0-811/6-16 земельна ділянка ОСОБА_3 після внесення її до Національної кадастрової системи, державної реєстрації та отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0504328492016 від 17.05.2016 р. на сьогодні має площу 2,4093 га, а також їй присвоєно кадастровий номер 0523085400:01:001:0120.

Позивач зазначає, що інших спадкоємців за заповітом окрім нього немає.

Спадкоємцем ОСОБА_3 на обов`язкову частку у спадщині, передбачену ст. 1241 Цивільного кодексу України, є чоловік спадкодавиці (його батько) - ОСОБА_4 , який проживає в АДРЕСА_1 .

Зазначений спадкоємець відмовився від прийняття спадщини ОСОБА_3 , про що ними була складена відповідна заява, копія якої додається до даної позовної заяви.

Будучи спадкоємцем матері за заповітом, він вчасно до шести місяців звернувся до Немирівської державної нотаріальної контори Вінницької області із заявою про прийняття спадщини і надав усі необхідні для цього документи. При огляді державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 , виданого Медвежанською сільською Радою народних депутатів на ім`я ОСОБА_3 , нотаріусом було виявлено, що в даному державному акті зроблені виправлення в імені та по батькові власника земельної ділянки з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 . Вказані виправлення були застережені підписом голови Немирівської райдержадміністрації Вінницької області М ОСОБА_7 Матієнко та печаткою відповідної установи. В зв`язку з цим державний нотаріус Кнап Л.П. зазначила, що таке застереження зроблене неналежною посадовою особою та не відповідає пункту 2 глави 8 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, згідно з яким дописки, закреслені слова чи інші виправлення, які є в документах, що подаються для вчинення нотаріальних дій, повинні бути застережені підписом відповідної посадової особи і печаткою установи, підприємства або організації, яка видала документ.

Враховуючи здійснення виправлення неналежною посадовою особою, а саме головою Немирівської райдержадміністрації Вінницької області ОСОБА_8 Матієнко в державному акті серії НОМЕР_3 130028, який був виданий Медвежанською сільською Радою народних депутатів, нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку за заповітом.

Таким чином, незважаючи на те, що він прийняв спадщину своєї матері шляхом подання відповідної заяви до державної нотаріальної контори, він все ж не має можливості оформити її в установленому законом порядку та отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Саме тому в даний час він змушений звернутися до суду із цим позовом, оскільки на сьогодні немає іншого визначеного законом порядку вирішення даного питання.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року за № 7 передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження .

В судовому засідання представник позивачки та позивач позов підтримав в повному обсязі, просить його задовольнити з підстав наведених в позовній заяві.

Представник відповідача до зали судового засідання не з`явився, надав суду заяву в якій просить справу слухати у відсутність представника сільської ради, позов визнає.

Суд заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 (а.с. 4), відповідно до заповіту від 26 жовтня 2009 року посвідченого секретарем Медвежанської сільської ради Немирівського району Вінницької області Бадюк Павлина Калениківна заповіла усе своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося у тому числі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право заповіла своєму синові - ОСОБА_1 (а.с 5). Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 земельна ділянка площею 2,41 гектарів, яка розташована на території Медвежанської сільської ради передалася у приватну власність ОСОБА_3 (а.с.13), позивач в позовній заяві вказує на те, що нотаріусом було виявлено, що в даному державному акті зроблені виправлення в імені та по батькові власника земельної ділянки з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 . Вказані виправлення були застережені підписом голови Немирівської райдержадміністрації Вінницької області М ОСОБА_7 Матієнко та печаткою відповідної установи. В зв`язку з цим державний нотаріус Кнап Л.П. зазначила, що таке застереження зроблене неналежною посадовою особою та не відповідає пункту 2 глави 8 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, згідно з яким дописки, закреслені слова чи інші виправлення, які є в документах, що подаються для вчинення нотаріальних дій, повинні бути застережені підписом відповідної посадової особи і печаткою установи, підприємства або організації, яка видала документ. У зв`язку з цим він змушений звернутися до суду із цим позовом про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, оскільки на сьогодні немає іншого визначеного законом порядку вирішення даного питання. Суд не може погодитися з зазначеним твердженням позивача виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В ході судового засідання було виявлено, що Державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 , на яку просить визнати право власності позивач після смерті своєї матері ОСОБА_3 було видано на ім`я ОСОБА_3 (а.с 13), що позбавляє суд можливості встановити факт належності ОСОБА_3 Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 .

Як роз`яснив Пленум Верховного суду України у постанові № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, особи вправі набути право власності на підставах, що не заборонені законом і згідно зі ст. 392 ЦК України, можуть звертатись до суду з позовом про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши представлені сторонами докази в їх сукупності, враховуючи, що суд позбавлений можливості встановити факт належності спадкодавиці Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 , а отже і встановлення належності вказаної земельної ділянки до складу спадщини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд вважає, що заява представника відповідача про визнання позову, суперечить закону, а тому суд не приймає це визнання.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що він має право звернутися до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3 , 11,12,15 , 16 , 257, 267, 1220 ЦК України , ст. ст. 12 , 13 , 76-82 , 89 , 247 , 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

В позові відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку передбаченому ст.ст.351-356 ЦПК України .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Дата складення повного судового рішення - 13.09.2019 року.

Суддя: (підпис)

Копія вірна С.М. Науменко

Суддя: