Рішення

від 17.09.2019 по справі 260/735/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2019 року м. Ужгород№ 260/735/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання Олійник В.В.

за участю представників:

позивачів: адвокат Русин С.Г.

відповідача: сільський голова Сабов Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Зубівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області про визнання протиправним і скасування рішення органу державної виконавчої влади та зобов`язання вчинити певні дії , -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17 вересня 2019 року проголошено вступну та резолютивну частину Рішення. Рішення в повному обсязі складено 18 вересня 2019 року.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Зубівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, яким просять визнати протиправним та скасувати рішення № 289 двадцять другої сесії сьомого скликання Зубівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області від 07.05.2019 року про відмову в наданні дозволу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 орієнтовною площею 2,0 га., зобов`язавши Зубівську сільську раду Мукачівського району Закарпатської області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 орієнтовною площею 2,0 га., та прийняти законне і обгрунтоване рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачі, у зв`язку з придбанням у власність кожний в рівних долях цілісного майнового комплексу, розташованого на земельній ділянці в АДРЕСА_1 , звернулися до Зубівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області із заявами про надання їм дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства. Рішеннями Зубівської сільської ради Мукачівського району №№ 183, 184, 185 від 16.03.2019 року позивачам було відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 орієнтовною площею 2,0 га. Вказані рішення позивачами було оскаржено до Закарпатського окружного адміністративного суду. Рішенням суду від 31.08.2018 року вказані рішення визнано протиправними та скасовано, зобов`язано Зубівську сільську раду Мукачівського району повторно розглянути заяви позивачів. 07.05.2019 року рішенням № 289 двадцять другої сесії Зубівської сільської ради Мукачівського району позивачам повторно відмовлено в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, з тих підстав, що: орієнтовне місцезнаходження земельної ділянки, згідно поданого заявниками ситуаційного плану розташоване у межах господарського двору, а відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України - землі під господарськими будівлями і дворами відносяться до несільськогосподарських угідь; вказана земельно ділянка перебуває у спільній частковій власності членів колишнього КСП "Радванка"; заявниками не надано проект розподілу господарського двору між власниками майна; відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку вказаній земельній ділянці вже присвоєно кадастровий номер її цільове призначення для ведення фермерського господарства та міститься інформація про зареєстроване право оренди СТОВ "Завидівське", а заявниками не надано згоду вказаного землекористувача. Крім цього, згідно витягу з протоколу сесії від 07.05.2019 року депутати пропонували відмовити позивачам в наданні дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки через те, що від мешканців села надходять скарги через неприємний запах, який влітку розноситься з території господарського двору. Однак, не зважаючи на це пропонували надати позивача земельну ділянку в оренду.

В судовому засіданні представник позивачів позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у засіданні суду проти позову заперечила з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву № 02-06/122 від 26.06.2019 року. Так, зокрема, зазначила, що земельна ділянка в межах господарського двору перебуває у колективній власності членів КСП "Радванка", а відповідно до ст. 7 Закону України "Про Колективне сільськогосподарське підприємство" - об`єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об`єктами права власності підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об`єднань, учасником яких є підприємство. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Позивач у позові вказує на те, що КСП "Радванка" не веде жодної фінансово-господарської діяльності, але воно не ліквідовано як юридична особа. А тому земля господарського двору належить членам КСП "Радванка" на праві спільної часткової власності, крім того, дана земельна ділянка має цільове значення 01.02 (для ведення фермерського господарства), а позивач просить надати земельну ділянку під цільове призначення для ведення особистого селянського господарства.

Також зазначає, що перед укладенням договору купівлі-продажу від 16.03.2017 року між ФГ "Мартин 2015" та позивачами, вони мали виділити окрему земельну ділянку для обслуговування будівель та присвоїти їй окремий кадастровий номер, а тому не є обгрунтоване клопотання позивачів про виділення їм земельної ділянки площею 4,8932 га для обслуговування придбаного нерухомого майна. У договорі купівлі-продажу від 16.03.2017 року між ФГ "Мартин 2015" та позивачами вказується, що майно знаходиться на земельній ділянці під кадастровим номером 2122783001:00:000:5841, яка не перебуває у власності ФГ "Мартин 2015", що є порушенням істотних умов договору. Зважаючи на викладене, Зубівська сільська рада Мукачівського району не має повноважень для надання дозволу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, в порядку безоплатної приватизації земельної ділянки передбаченої ст. 118 Земельного кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши всі докази, які мають юридичне значення для вирішення справи і розгляду спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що між Фермерським господарством "Мартин 2015" (продавець) та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (покупці) 16.03.2017 року укладено договір купівлі-продажу кожному в рівних долях, тобто по 1/3 частці кожному цілісного комплексу, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 .

У зв`язку з придбанням вищезазначеного цілісного комплексу 12.12.2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до Зубівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області із заявами про надання їм дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, 1,8932 га та 2,0 га відповідно. До заяв долучили копії паспортів, ідентифікаційного коду, ситуаційного плану, місця розташування земельної ділянки та договору купівлі-продажу частки майнового комплексу.

Рішенням 15 сесії VII скликання Зубівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області №183 від 16.03.2018 року за результатами розгляду заяв ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства відмовлено.

Рішенням 15 сесії VII скликання Зубівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області №184 від 16.03.2018 року за результатами розгляду заяв ОСОБА_3 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства останньому відмовлено.

Рішенням 15 сесії VII скликання Зубівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області №185 від 16.03.2018 року за результатами розгляду заяв ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства останній відмовлено.

Вважаючи рішення суб`єкта владних повноважень про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства протиправними та такими, що прийняті в супереч норм Земельного кодексу України, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися з позовом до суду.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.08.2018 року у справі № 807/301/18 (головуючий - суддя Ващилін Р.О.), залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019 року, позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Зубівська сільська рада Мукачівського району Закарпатської області задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення №№ 183, 184, 185 п`ятнадцятої сесії сьомого скликання Зубівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області від 16.03.2018 року про відмову в наданні дозволу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , відповідно, на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 2,0 га. Зобов`язано Зубівську сільську раду Мукачівського району повторно розглянути заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , відповідно, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 2,0 га у порядку, встановленому законом.

Рішенням двадцять другої сесії сьомого скликання Зубівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області від 07.05.2019 року за № 289 "Про розгляд заяв громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства", відмовлено громадянам ОСОБА_1 , мешканці АДРЕСА_2 , у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 2,0 га, гр. ОСОБА_3 , мешканцю АДРЕСА_3 , у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 2,0 га, гр. ОСОБА_2 , мешканцю АДРЕСА_2 , у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 1,8932 га, у зв`язку з невідповідністю місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обгрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, а саме: орієнтовне місцезнаходження земельної ділянки, згідно поданого заявниками ситуаційного плану розташоване у межах господарського двору, відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України - землі під господарськими будівлями і дворами відносяться до несільськогосподарських угідь; проект розподілу господарського двору між власниками майна заявником не надано; відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, земельній ділянці, дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення, якої має намір отримати заявник вже присвоєно кадастровий номер (2122783001:00:000:5841 - цільове призначення 01.02 для ведення фермерського господарства), та міститься інформація про зареєстроване право оренди СТОВ "Завидівське", отже, відповідно до ч.6 ст. 118 Земельного кодексу України для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка перебуває в користуванні необхідна згода землекористувача, яка заявником до клопотання не додана.

Позивачі, вважаючи рішення Зубівської сільської ради Мукачівського району таким, що прийняте з порушенням вимог ст.ст. 116, 118, 120 Земельного кодексу України та іншого законодавства, що регулює порядок передачі земельних ділянок у власність громадян, просять суд його скасувати.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регулюється нормами глави 19 ЗК України.

Частинами 1, 2 ст. 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Так, п. "в" ч. 3 ст.116 ЗК України передбачене право громадян на безоплатну передачу земельних ділянок у їх власність шляхом одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Статтею 121 ЗК України врегульовано норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 ЗК України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 118 ЗК України рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Частиною 6 ст. 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Нормами ЗК України визначено, що питання відносно надання згоди на розробку проекту землеустрою у місячний строк розглядаються органом, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно положень ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Таким чином, для отримання у власність спірної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства позивачі звернулися у законодавчо встановленому порядку до уповноваженого на те органу місцевого самоврядування - Зубівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області.

Частина 7 ст. 118 ЗК України визначає порядок розгляду вищезазначених клопотань уповноваженим органом. Так, вказана законодавча норма передбачає, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Окрім того, ч. 7 ст. 118 ЗК України встановлює, що виключною підставою для відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як вбачається із спірного рішення, підставою для відмови ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства є невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обгрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, а саме: орієнтовне місцезнаходження земельної ділянки, згідно поданого заявниками ситуаційного плану розташоване у межах господарського двору, відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України - землі під господарськими будівлями і дворами відносяться до несільськогосподарських угідь. Відповідно до п.1 Указу Президента України від 08.08.1995 року "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям" - паюванню підлягали сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, утому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, отже земельна ділянка в межах господарського двору перебуває у колективній власності членів колишнього КСП "Радванка", відповідно до ст. 7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" - об`єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об`єктами права власності підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об`єднань, учасником яких є підприємство. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам; проект розподілу господарського двору між власниками майна заявником не надано; відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, земельній ділянці, дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення, якої має намір отримати заявник вже присвоєно кадастровий номер (2122783001:00:000:5841 - цільове призначення 01.02 для ведення фермерського господарства), та міститься інформація про зареєстроване право оренди СТОВ "Завидівське", отже, відповідно до ч.6 ст. 118 Земельного кодексу України для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка перебуває в користуванні необхідна згода землекористувача, яка заявником до клопотання не додана.

Надаючи оцінку правомірності оскарженому рішенню відповідача з цих мотивів суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами ч. 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, в тому числі, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Суд звертає увагу, що виключна підстава для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою встановлена ч. 7 ст. 118 ЗК України - невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації. Тому приймаючи рішення з питань надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, суб`єкт владних повноважень повинен керуватися цією нормою ЗК України.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ст. 5 ЗК України встановлено, що земельне законодавство базується на таких принципах: а) поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; б) забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; в) невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; г) забезпечення раціонального використання та охорони земель; ґ) забезпечення гарантій прав на землю; д) пріоритету вимог екологічної безпеки.

Як встановлено ст.ст. 22, 23 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Визначення земель, придатних для потреб сільського господарства, провадиться на підставі даних державного земельного кадастру.

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Як вбачається з клопотання, позивач бажає отримати земельну ділянку саме для ведення особистого селянського господарства.

Суд звертає увагу на те, що статтею 1 Закону України "Про особисте селянське господарство" передбачено, що особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

Діяльність, пов`язана з веденням особистого селянського господарства, не відноситься до підприємницької діяльності.

Частиною 2 ст. 7 вказаного Закону члени особистого селянського господарства зобов`язані: дотримуватися вимог земельного законодавства та законодавства про охорону довкілля; забезпечувати використання земельної ділянки за цільовим призначенням; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; не порушувати права власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних із встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату; дотримуватися діючих нормативів щодо якості продукції, санітарних, екологічних та інших вимог відповідно до законодавства; надавати сільським, селищним, міським радам необхідні дані щодо їх обліку.

Законом можуть бути встановлені також інші права та обов`язки членів особистого селянського господарства.

Отже, ключовими моментами є виробництво сільськогосподарської продукції та обов`язок підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі. Таким чином, для ведення особистого селянського господарства, тобто некомерційного вирощування сільськогосподарської продукції, можуть використовуватися сільськогосподарські угіддя.

Як вбачається із наявної в матеріалах справи копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-2102589132018 від 03.04.2018 року, земельна ділянка за кадастровим номером 2122783001:00:000:5841, місце розташування: АДРЕСА_1 , цільове призначення: 01.02 Для ведення фермерського господарства, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення площею 4,8932, належить на праві власності Зубівській сільській раді на підставі цивільно-правового договору посвідченого приватним нотаріусом Вімер В.І. 07.02.2012 ВРП № 352112. Також, згідно вказаного витягу, 03.09.2010 року проведено державну реєстрацію речового права - передача вказаної земельної ділянки в оренду СТОВ "Завидівське" строком на 5 років.

Разом з тим, як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 15.12.2015 року внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи СТОВ "Завидівське".

Відтак, наявними в матеріалах справи письмовими доказами спростовано твердження Зубівської сільської ради Мукачівського району та не доведено зворотнього щодо перебування спірної земельної ділянки у власності інших осіб, в тому числі, КСП "Радванка", СТОВ "Завидівське".

Причини, що стали підставою для відмови у наданні позивачам дозволу на розроблення проекту землеустрою не відповідають нормам ч. 7 ст. 118 ЗК України, а тому суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржене рішення, діяв в супереч вимог чинного законодавства.

Зубівською сільською радою Мукачівського району Закарпатської області не доведено правомірності відмови позивачам у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, вимоги позивачів щодо визнання рішення відповідача протиправним відповідають вимогам законодавства та встановленим судом обставинам справи, що підтверджені належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити.

За правилами, встановленими ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 5, 19, 139, 241, 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Зубівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області (Закарпатська область, Мукачівський район, с. Зубівка, вул. Миру, буд.46, код ЄДРПОУ 04350470) про визнання протиправним і скасування рішення органу державної виконавчої влади та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення № 289 двадцять другої сесії сьомого скликання Зубівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області від 07 травня 2019 року "Про розгляд заяв громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для ведення особистого селянського господарства".

3. Зобов`язати Зубівську сільську раду Мукачівського району повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 2,0 га у порядку, встановленому законом.

4. Зобов`язати Зубівську сільську раду Мукачівського повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 1,8932 га у порядку, встановленому законом.

5. Зобов`язати Зубівську сільську раду Мукачівського району повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 2,0 га у порядку, встановленому законом.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Зубівської сільської ради Мукачівського району на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 256,15 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1950,00 грн.

7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Зубівської сільської ради Мукачівського району на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір в розмірі 256,15 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1950,00 грн.

8. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Зубівської сільської ради Мукачівського району на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір в розмірі 256,15 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2350,00 грн.

9. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя КОПІЯ ВІРНА: Помічник суддіС.І. Рейті Т.В. Рибак