Ухвала

від 16.09.2019 по справі 420/4893/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4893/19

У Х В А Л А

16 вересня 2019 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Потоцької Н.В.

за участю секретаря Захарчука О.В.

сторін:

представника позивача не з`явився

представника відповідача Вовк Н.О

представника відповідача Мещерських Ю.В.

представника третьої особи Гудкова С.О.

представника третьої особи не з`явився

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у відкритому судовому засіданні) клопотання представника віповідача за вхід. №33129/19 від 16.09.2019 року про розгляд справи за правилами загального позовного провадження,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія БІ ЕНД ПІ ГРУП до Одеської митниці ДФС, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю АЛЬФА-ФОРВАРД , заступник начальника митного поста-начальник відділу митного оформлення №1 митного поста Одеса-центральний Лиманський Володимир Романович в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про визначення коду товару від 30.05.2019 №КТ-UА 500010-0034-2019.

Провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

16.09.2019 року за вх. №33129/19 до суду від представника відповідача надійшли пов`язані між собою заява про розгляд справи №420/4893/19 за правилами загального позовного провадження та заява про залучення в якості третьої особи Одеське управління з питань експертиз та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС.

В судовому засіданні 16.09.2019 року протокольною ухвалою суду відмовлено в задоволенні заяви позивача щодо залучення до участі у справі Одеського управління з питань експертиз та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС.

В обґрунтування заяви про розгляд справи за правилами загального позовного провадження представник позивача зазначив, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні відповідно до ч.3 ст.12 КАС України, оскільки, справа №420/4893/19 відрізняється певною складністю, необхідністю залучення третьої особи та встановлення додаткових обставин.

Представник третьої особи заперечував проти розгляду справи в порядку загального позовного провадження мотивуючи тим, що представником позивача не наведено жодного критерію, передбаченого ч. 3 ст.257 КАС України, який би міг стати підставою для продовження розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

Розглянувши подане клопотання та керуючись приписами КАС України, суд приходить до висновку , що подана заява не підлягаю задоволенню .

Згідно з п. 20 частини першої ст. 4 КАС України, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Частиною другою ст.12 КАС України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно ч.2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною четвертою ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах : 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Справа, яка розглядається, до таких спорів не відноситься.

Згідно ч.1 ст.260 КАС України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Щодо критерію малозначності , суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v. Ukraine) від 09 жовтня 2018 року (заява № 26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв`язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

ЄСПЛ у вказаному рішенні зазначив, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій він також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалось судами нижчих інстанцій.

З огляду на викладене, суд вважає, що для представника відповідача застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним.

В судовому рішенні Європейського суду з прав людини у справі Олссон проти Швеції від 24.03.1988 року (скарга №10465/83) зазначено, що серед вимог, які суд визнав як такі, що випливають з фрази передбачено законом , є наступні:

- будь-яка норма не може вважатися законом , якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатись розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію;

- фраза передбачено законом не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципу верховенства права. У внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічної влади у здійснення прав.

З огляду на критерії, напрацьовані ЄСПЛ, суд вважаю, що правові норми ст. 12, 257-262 КАС України сформульовані з достатньою точністю, що свідчить про можливість для позивача передбачити, що справа буде розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.

Так, в ухвалі суду про відкриття провадження у справі від 19.08.2019 суд, дослідивши матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, дійшов висновку, що дана адміністративна справа згідно ст. 12, 257-262 КАС України, відноситься до справ незначної складності.

У Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією , опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи без діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі .

Крім того, в ч.3 ст. 257 КАС України міститься ряд критеріїв, які необхідно з`ясувати та довести належними поясненнями та доказами, для вирішення питання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В свою чергу, представником відповідача у вказаній заяві про розгляд справи за правилами загального позовного провадження належним чином не обґрунтовано, в чому саме полягає складність справи (на його думку) та які обставини потребують встановлення.

З урахуванням зазначеного, заява представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2, п.20 ст. 4, ч.6 ст. 12, 243, 248, 256, 257, 260, ч.5 ст. 262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача за вхід. №33129/19 від 16.09.2019 року про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити повністю.

Ухвала окремо від рішення по справі оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Головуючий суддя Потоцька Н.В.