Рішення

від 18.09.2019 по справі 420/3219/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/3219/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2019 року м.Одеса

Зала судових засідань №21

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

За участю секретаря Макаренко А.І.

За участю сторін:

Від позивача: Судейко В .І. ,

Від відповідача: Тарановський Р.В.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродукт Трейд" (код ЄДРПОУ 38899248, адреса: 65003, м. Одеса, Чорноморського козацтва, 115, офіс 617) до Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправними дій,-

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродукт Трейд" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, в якому позивач просить суд визнати протиправними дії щодо внесення ТОВ "Укрпродукт Трейд" до реєстру ризикових платників податків, що відбулось на підставі протоколу засідання комісії №281 від 07.09.2018р.

Ухвалою суду від 03.06.2019р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродукт Трейд" залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України та встановлено термін для усунення недоліків шляхом надання до суду доказів зарахування сплаченого судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.06.2019 року.

26.06.2019 року через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про перенесення підготовчого засідання для надання вмотивованої відповіді на клопотання відповідача про закриття провадження по справі.

З урахуванням викладеного, судом було прийнято рішення відкласти підготовче засідання на 07.08.2019 року.

У підготовчому засіданні, призначеному на 07.08.2019 року, усною ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву для підготовки відповіді на відзив до 15.08.2019 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.08.2019 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.08.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.09.2019 року.

Судове засідання, призначене на 05.09.2019 року, було перенесено у зв`язку із перебуванням головуючого судді Аракелян М.М. у відпустці на 09.09.2019 року.

В обґрунтування позову та у відповіді на відзив представником позивача зазначається, що 07.09.2018 року позивача було протиправно та безпідставно віднесено до переліку ризикових платників податків на підставі рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригувань в ЄРПН або відмову у такій реєстрації, оформленого протоколом засідання комісії №281 від 07.09.2018 року. Позивач вважає вчинені дії щодо внесення його до переліку ризикових платників податку протиправними, на підтвердження чого зазначає, що:

по-перше, протокол засідання комісії №281 підписано одноособово першим заступником начальника ГУ ДФС в Одеській області Гулаковою Н.Л. Проте, відповідно до п.7 Порядку №117 таке рішення приймається колегіально у складі комісії та підписується усіма його членами, чого зроблено не було, що свідчить про неправомірність оскаржуваних дій;

по-друге, підставою для прийняття рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків стала доповідна записка від 07.09.2018 року, затверджена заступником начальника ГУ ДФС в Одеській області Гулаковою Н.Л. Проте службова записка не підтверджує наявність фактів порушення податкового законодавства Товариством, зокрема, законодавства в сфері сплати податку на додану вартість, а містить лише загальні посилання на ймовірні порушення податкового законодавства з боку позивача;

по-третє, з посиланнями на відомості узагальнюючої податкової інформації щодо позивача, а також результати планової перевірки, яка була проведена в січні-лютому 2019 року, позивач вказує, що відсутні відомості щодо порушення Товариством податкового законодавства. Оскільки сам податковий орган дійшов висновку про відсутність порушень, факт включення позивача до Журналу ризикових платників в даному контексті є повністю необґрунтованим та безпідставним.

У судовому засіданні 07.08.2019 року представник відповідача заявив клопотання про приєднання до матеріалів справи відзиву на позовну заяву, а усною ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, відзив було залучено до матеріалів справи. У вказаному відзиві представник відповідача зазначив, що Головне управління ДФС в Одеській області заперечує проти задоволення позову, оскільки вважає доводи позовної заяви необґрунтованими. В підтвердження власної правової позиції представник відповідача зазначає, що:

по-перше, підставою для внесення позивача до Журналу ризикових платників стало рішення Комісії, оформлене протоколом №281 від 07.09.2018 року, яке в свою чергу, приймалось на підставі наявної облікової податкової інформації стосовно дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю Укрпродукт Трейд податкового законодавства. Оскільки на момент прийняття відповідного рішення у комісії були відсутні підстави вважати наявну інформацію такою, що не відповідає дійсності, позивача було внесено до Журналу ризикових платників;

по-друге, рішення, оформлене протоколом №281 від 07.09.2018 року, на підставі якого відповідачем вчинялись дії щодо внесення позивача до Журналу ризикових платників, було предметом розгляду судової справи №420/5173/18, за результатом якого суд дійшов висновку про правомірність прийнятого рішення та відмовив у позові про його скасування. Рішення суду набрало законної сили за результатом його апеляційного розгляду, а тому підстави для визнання протиправними дій, вчинених на виконання законного рішення, відсутні.

У судове засідання 09.09.2019 року представники сторін з`явились. Представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив його задовольнити, представник відповідача позов не визнав та заперечував проти його задоволення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступного.

Під час розгляду справи судом встановлено, що ТОВ УКРПРОДУКТ ТРЕЙД є юридичною особою (код ЄДРПОУ 38899248), основним видом діяльності якого є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (код КВЕД 46.21).

За результатом проведення аналізу податкових накладних в ЄРПН та інших ІАС начальником управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем ГУ ДФС в Одеській області Перекопським Т. складено службову записку від 07.09.2018 року №309/733/11/15-32-07-02-13, у якій встановлено операції з ознаками ризиковості щодо ймовірного невиконання податкового законодавства України та ймовірної несплати податків до бюджету (а.с. 44).

Згідно протоколу засідання Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 07.09.2019р. №281, за поданням начальника управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем ГУ ДФС в Одеській області Перекопським Т. (службова записка від 07.09.2018 року №309/733/11/15-32-07-02-13) ТОВ УКРПРОДУКТ ТРЕЙД внесено до Журналу ризикових платників відповідно до пп.7 п.1.6 Критеріїв ризиковості платників податку (а.с. 45), з чим не погодилося ТОВ Укрпродукт Трейд .

З метою захисту порушених прав позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовом, який розглядався у межах справи №420/5173/18, ТОВ Укрпродукт Трейд , серед іншого, вимагало визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДФС в Одеській області про внесення ТОВ Укрпродукт Трейд до переліку ризикових платників податків (за текстом судового рішення йдеться саме про рішення, оформлене протоколом №281 від 07.09.2018р. - а.с.50, а.с.66).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 року у справі №420/5173/18 позов задоволено частково (а.с.50-71).

В частині вимог про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДФС у Одеській області про внесення ТОВ УКРПРОДУКТ ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 38899248) до переліку ризикових платників податків відмовлено.

Не погоджуючись із правомірністю дій Головного управління ДФС в Одеській області щодо включення Товариства до реєстру ризикових платників податків, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом.

Відповідно до ст.8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів.

Згідно з п.п.2-3 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок взаємодії Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, затверджений Наказом Державної фіскальної служби України 03.08.2018 року № 523, є розпорядчим документом, який визначає організаційні та процедурні засади діяльності Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС) та порядок її взаємодії зі структурними підрозділами ДФС та комісіями головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС (далі - комісії регіонального рівня).

Відповідно до п.6 Порядку взаємодії Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, затверджений Наказом Державної фіскальної служби України 03.08.2018 року № 523, комісіями регіонального рівня здійснюється : розгляд питань щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії); розгляд наданої Комісією ДФС інформації по платниках з ознаками ризиковості в день її надходження, внесення таких платників податку до переліку ризикових платників податків, а в разі прийняття відповідного рішення - виключення платників податку з переліку ризикових платників податків.

Згідно з п.7 Порядку взаємодії Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, затверджений Наказом Державної фіскальної служби України 03.08.2018 року № 523, засідання комісій регіонального рівня щодо розгляду питань про внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків проводиться згідно з Порядком роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117.

Відповідно до п.8 Порядку взаємодії Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, затверджений Наказом Державної фіскальної служби України 03.08.2018 року № 523, до протоколу засідання комісій регіонального рівня обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків внесено до переліку ризикових платників податків; інша інформація, що розглядається комісіями регіонального рівня.

Згідно з п.9 Порядку взаємодії Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, затверджений Наказом Державної фіскальної служби України 03.08.2018 року № 523, інформація щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв вноситься секретарями комісій регіонального рівня до АІС Податковий блок . Інформація щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктами 1.1-1.5 Критеріїв вноситься відповідальними особами, яких включено до складу комісій регіонального рівня. Відповідно до алгоритму дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 3), відповідальна особа (член комісії регіонального рівня) формує облікову картку в електронному вигляді у формі згідно з додатком 4 до Порядку.

Як вбачається із наведеного цитування норм чинного на момент досліджуваних правовідносин законодавства, результатом розгляду питання про включення платника податків до Журналу ризикових платників є саме рішення, оформлене протоколом Комісії, відомості щодо якого внесені до інформаційної бази АІС Податковий блок . Питання щодо правомірності дій відповідача із включення платника податку до переліку ризикових платників може розглядатися лише в контексті правомірності рішення, оформленого протоколом, за яким платник податків і вноситься до Журналу ризикових платників, оскільки безпоседеньо діями із включення до Журналу лише опосередковується прийняття рішення по суті питання та його реалізація, а саме рішення оформлюється Протоколом засідання Комісії.

Логічною послідовністю юридичних фактів, які призвели до внесення позивача до переліку ризикових платників, є наступна:

1. встановлення наявності ознак (підстав) для внесення платника до Журналу ризикових платників;

2. розгляд питання щодо внесення платника до Журналу ризикових платників;

3. прийняття рішення;

4. фактичне виконання рішення - дії щодо внесення платника податку до Журналу ризикових платників.

В контексті розгляду змісту порушеного питання оскарженню може підлягати лише рішення Комісії, а не дії, вчинені суб`єктом владних повноважень на його реалізацію, або якими опосередковується прийняття рішення.

Ефективним способом захисту, на переконання суду в даному випадку не може вважатись оскарження дій контролюючого органу, адже навіть за умови задоволення такої позовної вимоги залишається чинним рішення, оформлене протоколом №281 від 07.09.2018р.

Разом з тим, вимога про визнання протиправним та скасування рішення, оформленого протоколом №281 від 07.09.2018 року, вже розглядалася судом у справі №420/5173/18, про що судом ухвалено рішення від 15.01.2019 року, яке набрало законної сили, про відмову у позові.

Суд наголошує, що доводи, наведені позивачем у позовній заяві та відповіді на відзив, стосуються повноважень посадової особи відповідача на підписання протоколу, а також безпідставності по суті висновку про віднесення Товариства до Переліку ризикових платників, яким вже надана оцінка адміністративним судом в межах справи №420/5173/18 в аспекті розгляду позовної вимоги про скасування рішення Комісії, оформленого протоколом №281 від 07.09.2018р.

Суд звертає увагу, що в задоволенні цієї частини позовних вимог рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2019р. №420/5173/18 відмовлено, рішення в цій частині не оскаржено ТОВ Укрпродукт Трейд як стосовно самого висновку про відмову у позові, так і мотивувальної частини рішення.

Підсумовуючи викладене, суд констатує, що спір щодо правомірності рішення Комісії від 07.09.2018р., оформленого протоколом №281, за яким ТОВ Укрпродукт Трейд віднесено до реєстру (журналу) ризикових платників податків, на момент подання позову про оскарження дій вже вирішений судом, а обраний ТОВ Укрпродукт Трейд спосіб захисту права не спроможний забезпечити його поновлення судом.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах .

У рішенні від 31.07.2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Судовий захист шляхом визнання протиправними дій щодо внесення ТОВ "Укрпродукт Трейд" до реєстру ризикових платників податків, що відбулось на підставі протоколу засідання комісії №281 від 07.09.2018р., може вважатись ефективним та таким, що відповідає меті та завданню адміністративного судочинства, за умови визнання протиправним такого рішення. Оскільки судовим рішенням, яке набрало законної сили, відмовлено у скасуванні такого рішення, а Товариство з таким результатом погодилося, визнання оскаржуваних дій протиправними не може вважатись належним та ефективним способом захисту.

З урахуванням встановлених судом обставин та наведених мотивів, беручи до уваги встановлену рішенням суду в адміністративній справі №420/5173/18, яке набрало законної сили, відсутність підстав для скасування рішення Комісії, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведена правомірність вчинених дій, підстави для визнання їх протиправними відсутні, оскільки вимоги позивача не спрямовані на захист права, яке він вважає порушеним.

Судові витрати згідно ст.139 КАС України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 260, 262, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродукт Трейд" (код ЄДРПОУ 38899248, адреса: 65003, м. Одеса, Чорноморського козацтва, 115, офіс 617) до Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправними дій - відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повне рішення складено та підписано суддею 18.09.2019 року.

Суддя М.М. Аракелян

.