Постанова

від 17.09.2019 по справі 200/1790/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2019 року справа №200/1790/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Геращенко І.В., Сіваченко І.В., секретар судового засідання Кобець О.А., за участю представника відповідачів Помалюк І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року (повний текст складено 06 травня 2019 року в м. Слов`янськ) у справі № 200/1790/19-а (суддя І інстанції - Стойка В.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціальні сплави» до Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області, Державної фіскальної служби України про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

01 лютого 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціальні сплави» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України Головного управління ДФС України в Донецькій області про скасування рішення комісії Головного управління ДФС у Донецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних або у відмові такій реєстрації від 10.12.2018 року № 1018476/41602838 про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 16.11.2018 року та зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податковий накладних податкову накладну № 4, виписану Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціальні сплави від 16.11.2018 року.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував безпідставністю прийнятого рішення від 10.12.2018 року № 1018476/41602838 про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 16.11.2018 року, оскільки позивачем у встановленому законом порядку було направлено на адресу ДФС України повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій та надані всі необхідні первинні документи.

Вважає неправомірним прийняте рішення, просив суд його скасувати та зобов`язати зареєструвати податкову накладну.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року у справі № 200/1790/19-а позов задоволено. Скасовано рішення комісії Головного управління ДФС у Донецької області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в такій реєстрації від 10.12.2018 року № 1018476/41602832 про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 16 листопада 2018 року платника податків ТОВ «Спеціальні сплави» . Зобов`язано Державну фіскальну службу України за реєструвати в Єдиному реєстрі податковий накладних податкову накладну № 4 від 16.11.2018 року.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що надані позивачем до контролюючого органу первинні документи не підтверджують у повному обсязі вчинення господарської операції та настання обставин, з якими закон пов`язує виникнення податкових зобов`язань.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги. Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціальні сплави» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом 416602838, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до приписів п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України ТОВ "Спеціальні сплави було складено податкову накладну за № 4 від 16.11.2018 року та 29.11.2018 року направлено до Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно квитанції № 1 від 30.11.2018 року податкову накладено прийнято та зупинено її реєстрацією з підстав її відповідності вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Також запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийому рішення про реєстрацію податкової накладної.

Позивачем 12.12.2018 року були направлені пояснення та документи про підтвердження реальності здійснення операції по спірній накладної, що підтверджується квитанцією № 2.

Як вбачається з матеріалів справи разом з поясненнями позивачем були направлені копії наступних документів: - договору поставки №179 В/18 від 01.11.2018 року; - рахунку фактури СФ-0000038від 16.11.2018 року; - видаткової накладної № РН-0000032 від 16.11.2018 року; - довіреності №322 від 16.11.2018 року; - товарно-транспортної накладної №000001 від 16.11.2018року; - картки рахунку бухгалтерського обліку 361 ; - заявки на поставку партії товару від 16.11.2018року; - договору поставки № 10 від 15.11.2018 року; специфікації №б/н від 15.11.2018 від 17.10.2018 року; - заявки на поставку партії товару від 15.11.2018року; - видаткової накладної № РН-0000073 від 15.11.2018 року; - довіреності № 24 від 15.11.2018 року; - рахунку-фактури №СФ-0000088 від 15.11.2018 року; - товарно-транспортної накладної № 1/15 від 15.11.2018 року; - рахунку 631 по контрагенту СХІД АЛЕКС; - картки рахунку 631 по контрагенту ФОП Рассоха; - договору перевезення вантажів №1/15від 15.11.2018 року; - договору надання послуг з навантаження та вивантаження вантажу №б/н від 15.11.2018 року; - акту приймання виконаних послуг № 67 від 15.11.2018 року; - акту приймання виконаних послуг № 66 від 16.11.2018 року; - акту приймання виконаних послуг № 68 від 16.11.2018 року; - рахунку № 58 від 16,11,2018 року; - наказу прийняття директора № 2 від 15.11.2017 року; - пояснення №4 від 06.12.2018 року; - витяг з сертифіката якості № 59 від 15.11.2018 року; - договора оренди приміщення та складів №1 від 01.01.2018року; - акта приймання - передачі орендованого приміщення від 01.01,2018року; - інвентаризаційного опису товарів від 15.11.2018 року; - оборотно - сальдової відомості рахунку 281.

Рішенням комісії Головного управління ДФС у Донецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних або у відмові такій реєстрації від 10.12.2018 року № 1018476/41602838 було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 4 від 16.11.2018 року.

Позивач використав своє право на оскарження спірного рішення до комісії з питань розгляду скарг. За результатами оскарження прийнято рішення про залишення скарги без задоволення та спірного рішення без змін.

Предметом розгляду даної адміністративної справі є правомірність прийняття комісією Головного управління ДФС у Донецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних або у відмові такій реєстрації від 10.12.2018 року № 1018476/41602838 про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 16.11.2018 року

Судом встановлено, та підтверджено матеріалами справи і не заперечується сторонами у справі, 01.11.2018 року між ТОВ «Спеціальні сплави» та ПАТ «Машинобудівний завод» укладений договір №179 В/18, за умовами якого покупець приймає та оплачує, а продавець постачає товар Феромарганець-88 у кількості 4,998 т. на загальну суму 354858,02 грн. Зазначена господарська операція підтверджується первинними документами, переданими податковому органу позивачем та які вже зазначались судом раніше.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

За приписами пункту 74.3. зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Пунктом 201.1. ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.9. ст.201 Податкового кодексу України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (п.201.10 ст.210 ПК України)

Відповідно до п.201.16. ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 12 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» №1246 від 29.12.2010 (далі іменується - Порядок №1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

Відповідно до п.13 Порядку 1246 За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (п.15 Порядку № 1246).

Відповідно до п.13. Порядку про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пп.1.6. п.1 Критеріїв ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників та коефіцієнтів, що визначають позитивну податкову історію платника податку комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС затверджених ДФС України від 05.11.2018 року можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» ;

платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пукту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Як платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

З даного приводу суд зазначає, що контролюючим органом порушено вимоги Порядку про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117 не зазначено критеріїв ризику визначених пп.1.6 п.1 ."

Такий висновок суду базується на тому, що фіскальним органом зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 1.6 п.1 оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

З аналізу даних норм законодавства вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

У квитанції, отриманій позивачем 29.11.2018 року, податковим органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Таким чином, фіскальним органом в порушення Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117 не зазначено конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику.

У відповідності до пункту 15 Порядку про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Відповідно до пунктів 18- 22 Порядку про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 11 Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про:

реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Як вже зазначалось судом раніше позивачем були надіслані відповідачу копії документів та пояснення по господарській операції з ПАТ «Машинобудівний завод «ВІСТЕК» щодо поставки останньому Феромарганцу-88 а також копіє документів перелік яких вже зазначались судом раніше. Також позивач надіслав відповідачу договір та документи, перелік яких вже зазначався судом раніше, щодо господарської операції з ТОВ «ТД Схід-Алекс» про отримання товару-Феромарганцу-88, який в подальшому був поставлений ПАИ «Машинобудівний завод» .

Згідно підпунктів а, б пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів;

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10. статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідачем зазначено, що оскаржуване рішення прийнято у зв`язку з наданням платником податків копій документів, які не є достатніми для прийняття Комісією ДФС рішення про реєстрацію податкових накладних, оскільки не було надано документів, щодо навантаження та транспортування товару.

Суд погоджується з доводами позивача щодо не зазначення відповідачем у квитанції № 1 та в оскаржуваному рішенні, які саме документи необхідно було надати позивачу та які документи ним не були надані.

Рішення комісії від 10.12.2018 року № 1018476/41602832 про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 16 листопада 2018 року не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для його прийняття, а лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є ненаданням платником податку первинних копій документів, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Далі в рішенні зазначено, що документи з зазначеного переліку, які не надані требо підкреслити. Втім, жодний документ підкреслений не був.

Таким чином, в рішенні не зазначено яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, проте, оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав для його прийняття Комісією.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій з ПАТ «Машинобудівний завод «ВІСТЕК»» . Також, позивачем надано до суду відповідні первинні документи в підтвердження реальності здійсненої господарської операції, на виконання якої складено податкову накладну №4 від 16.11.2018 року.

Суд зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та ПАТ «Машинобудівний завод «ВІСТЕК» , та на те, що такі документи були надані відповідачу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №4 від 16.11.2018 року, у зв`язку з чим рішення комісії ГУ ДФС України в Донецькій області від 10.12.2018 року № 1018476/41602832 про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 16 листопада 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єктом владних повноважень доказів правомірності висновків про порушення позивачем норм законодавства з питань оподаткування не надано.

Вказане свідчить про необґрунтованість його висновків.

Отже, контролюючий орган прийшов до помилкового висновку про те, що господарські операції по договорам, що укладені між позивачем та контрагентом, не мали реального характеру.

Вказане призвело до помилкового прийняття спірного рішення, яке не можна вважати законними і обґрунтованими, у зв`язку з чим воно підлягає скасуванню.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року у справі № 200/1790/19-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року у справі № 200/1790/19-а - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 18 вересня 2019 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді І.В. Геращенко

І.В.Сіваченко