Ухвала

від 11.09.2019 по справі 757/30654/19-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2019 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду у складі:

Головуючого - ОСОБА_1.,

суддів - ОСОБА_2, ОСОБА_3

секретаря - ОСОБА_4.,

за участю:

прокурора - ОСОБА_5.,

адвоката, який діє в інтересах

заявників ТОВ «РЕНІН»,

ТОВ «СНОВІТ»,

ТОВ «Інвестиційно-будівельна

група «ФОРТУНА»,

ТОВ «ЕКСПРЕС ОХОРОНА» - ОСОБА_6.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали клопотання за апеляційними скаргами адвоката, який діє в інтересах заявників ТОВ «РЕНІН», ТОВ «СНОВІТ», ТОВ «Інвестиційно-будівельна група «ФОРТУНА», ТОВ «ЕКСПРЕС ОХОРОНА» - ОСОБА_7., на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 12 червня 2019 року, якою накладено арешт на ліміт ПДВ в рамках кримінального провадження №62019000000000700 від 22.05.2019, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України -

В С Т А Н О В И Л А :

11 червня 2019 року до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_5. про накладення арешту на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) в рамках кримінального провадження №62019000000000700 від 22.05.2019, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.364 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 червня 2019 року вказане клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ряду підприємств, в тому числі по ТОВ «ЕКСПРЕС ОХОРОНА» (код 41914058), ТОВ «РЕНІН» (код 42238585), ТОВ «СНОВІТ» (код 42239678), ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНО-БУДІВЕЛЬНА ГРУПА «ФОРТУНА» (код 42381674), із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно. Обґрунтовуючи своє рішення, слідчий суддя зазначив, що суми ПДВ, розміщені в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) на рахунках зазначених підприємств отримані внаслідок проведення незаконної діяльності, та метою арешту сум ПДВ розміщених в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) на рахунку зазначених підприємств є збереження речових доказів, що відповідає вимогам ст.98, п.1 ч.2, ч.3 ст.170 КПК України.

На вказану ухвалу слідчого судді адвокат, який діє в інтересах ТОВ «РЕНІН», ТОВ «СНОВІТ», ТОВ «Інвестиційно-будівельна група «ФОРТУНА», ТОВ «ЕКСПРЕС ОХОРОНА» - ОСОБА_7. подала апеляційні скарги, в яких не погоджується з ухвалою, вважає її незаконною, та зазначає, що висновки суду є помилковими, оскільки суми ліміту ПДВ не являють собою майно в розумінні ч.10 ст.170 КПК України, на яке можливо накласти арешт, адже воно не має матеріального вираження та не відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України. При цьому, щодо посадових осіб вищевказаних підприємств не здійснюється кримінальне провадження та жодному з них не повідомлено про підозру чи заявлено цивільний позов, та вони не співпрацюють із фіктивними підприємствами, а здійснюють реальну господарську діяльність. Також стороною обвинувачення не надано жодного доказу в підтвердження причетності товариств до протиправних дій, які є об'єктом кваліфікації у кримінальному провадженні №62019000000000700, не вказано розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Крім того, арешт ліміту на спецрахунках ПДВ перешкоджає нормальній господарській діяльності підприємств та тягне за собою значні фінансові втрати.Тому, просить скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на кошти - суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ТОВ «РЕНІН», ТОВ «СНОВІТ», ТОВ «Інвестиційно-будівельна група «ФОРТУНА», ТОВ «ЕКСПРЕС ОХОРОНА» та ухвалити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора в цій частині.

Також, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, пославшись на те, що ухвалу постановлено без виклику представників вказаних підприємств, а про накладення арешту стало відомо 13.08.2019 року, після отримання копії ухвали.

Заслухавши:

- доповідача - суддю апеляційного суду;

- прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційних скарг;

- адвоката ОСОБА_6., яка діє в інтересах заявників, яка підтримала апеляційні скарги;

- ознайомившись з матеріалами клопотаннята обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Разом з цим встановлено, що ухвалу постановлено без виклику представників вказаних підприємств, а про накладення арешту стало відомо після отримання 13.08.2019 року тексту ухвали. З апеляційними скаргами представник заявників - адвокат ОСОБА_7. звернулася до суду 15.08.2019 року, направивши апеляційні скарги засобами поштового зв'язку.

Тобто апеляційні скарги подано в межах визначеного законом п'ятиденного строку, і таким чином строк на апеляційне оскарження не пропущено, у зв'язку з чим він поновленню не підлягає.

Оскільки дана ухвала оскаржена тільки представником власників майна ТОВ «РЕНІН», ТОВ «СНОВІТ», ТОВ «Інвестиційно-будівельна група «ФОРТУНА», ТОВ «ЕКСПРЕС ОХОРОНА» в частині накладення арешту на майно цих підприємств, то колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційних скарг зазначених осіб, а щодо інших осіб, на майно яких накладено арешт вказаною ухвалою слідчого судді, то в цій частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на це майно колегією суддів не вирішується.

Як вбачається з матеріалів клопотання, що надійшли до суду апеляційної інстанції, та ухвали слідчого судді, першим слідчим відділом Першого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №62019000000000700 від 22.05.2019 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.364 КК України.

Прокурор вказує, що посадові особи органів ДФС України, діючи всупереч інтересам служби та в інтересах третіх осіб - ТОВ «Столичний млин», ТОВ «АГРО БАТ ЕКСПЕРТ», ТОВ "АТМОС ІНЖИНІРНГ", ТОВ "АЛЕНТ ТОРГ" здійснюють протиправні дії, направлені на умисне ухилення ТОВ «СТОЛИЧНИЙ МЛИН» від сплати податків, обов'язкових митних платежів в особливо великих розмірах, а також проведення безтоварних операцій в інтересах третіх осіб, направлених на штучне завищення ПДВ та переведення грошових коштів у готівку.

Крім того, встановлено, що невстановлені слідством особи, які використовують реквізити ТОВ «АГРО БАТ ЕКСПЕРТ» (код 35931589), контролюють ряд інших СГД з ознаками фіктивності, зокрема ТОВ «ЕКСПРЕС ОХОРОНА», ТОВ «РЕНІН», ТОВ «СНОВІТ», ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНО-БУДІВЕЛЬНА ГРУПА «ФОРТУНА» для документального відображення безтоварних операцій, переведення грошових коштів у готівку та мінімізації податкових зобов'язань суб'єктів господарювання реального сектору економіки, які безпосередньо використовувалися у схемі ухилення від сплати податків.

Протиправна діяльність невстановлених осіб, які використовують реквізити вказаних підприємств полягає у «придбанні» податкового кредиту з податку на додану вартість у підприємств-імпортерів та виробників «ліквідної» продукції з подальшою реалізацією податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки, чим безпідставно занижуються податкові зобов'язання цих товариств, без фактичного здійснення постачання товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг.

Крім того, вказані підприємства здійснюють реєстрацію податкових накладних у системі Єдиний реєстр податкових накладних з однієї ІР-адреси, що свідчить про доступ до електронних ключів подачі звітності одних осіб та пов'язаність вказаних СГД між собою.

Слідчим Державного бюро розслідування винесено постанову про визнання ліміту податку на додану вартість в системі електронного адміністрування ПДВ по ТОВ «ЕКСПРЕС ОХОРОНА», ТОВ «РЕНІН», ТОВ «СНОВІТ», ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНО-БУДІВЕЛЬНА ГРУПА «ФОРТУНА» на яку вказані платники мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних речовими доказами у кримінальному провадженні №62019000000000700 від 22.05.2019 року.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 червня 2019 року задоволено клопотання прокурора про арешт майна в рамках кримінального провадження №62019000000000700 та накладено арешт на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ряду підприємств, в тому числі по ТОВ «ЕКСПРЕС ОХОРОНА», ТОВ «РЕНІН», ТОВ «СНОВІТ», ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНО-БУДІВЕЛЬНА ГРУПА «ФОРТУНА», із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно.

Разом з тим, постановляючи ухвалу, слідчий суддя не в повній мірі дотримався вимог кримінального процесуального законодавства України, виходячи з наступного.

Положенням ч.1 ст.131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Вирішуючи питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Так, ст.98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, ще встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Виходячи з вищенаведеного, речовими доказами є саме матеріальні об'єкти.

Відповідно до пункту 200-1.1 статті 200-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: 1) суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; 2) суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; 3) суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; 4) суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; 5) інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Таким чином, арешт накладається виключно на майно (матеріальні об'єкти) у передбачених випадках, а ліміт ПДВ не може бути речовим доказом, відповідно до положень ст.98 КПК України, його неможливо конфіскувати, здійснити його відчуження, та спрямувати на погашення цивільного позову, оскільки підприємство не має права власності на ліміт ПДВ.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що надані матеріали провадження містять постанову органу досудового розслідування від 03.06.2019 року про визнання вказаного у клопотанні майна речовим доказом у кримінальному провадженні №62019000000000700, проте апеляційний суд вважає, що стороною обвинувачення під час розгляду справи належним чином не доведено відповідність арештованого майна критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Крім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Вказане свідчить про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, на які посилається орган досудового розслідування та слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, оскільки прокурором не надано доказів на підтвердження вказаних обставин, а за наявних матеріалів дане твердження є передчасним та таким, що ґрунтується на припущеннях.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги адвоката, яка діє в інтересах заявників ТОВ «РЕНІН», ТОВ «СНОВІТ», ТОВ «Інвестиційно-будівельна група «ФОРТУНА», ТОВ «ЕКСПРЕС ОХОРОНА» - ОСОБА_7., задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 12 червня 2019 року, якою накладено арешт на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) в рамках кримінального провадження №62019000000000700 від 22.05.2019, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України, скасувати в частині накладення арешту на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) поТОВ «РЕНІН», ТОВ «СНОВІТ», ТОВ «Інвестиційно-будівельна група «ФОРТУНА», ТОВ «ЕКСПРЕС ОХОРОНА».

Ухвалити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_5. про накладення арешту на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) в рамках кримінального провадження №62019000000000700 від 22.05.2019, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України, в частині накладення арешту на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «ЕКСПРЕС ОХОРОНА» (код 41914058), ТОВ «РЕНІН» (код 42238585), ТОВ «СНОВІТ» (код 42239678), ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНО-БУДІВЕЛЬНА ГРУПА «ФОРТУНА» (код 42381674), відмовити.

В іншій частині ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 12 червня 2019 року, якою накладено арешт на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) в рамках кримінального провадження №62019000000000700 від 22.05.2019, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.212, ч. 2 ст.364 КК України, залишити без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3