Рішення

від 17.09.2019 по справі 902/429/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" вересня 2019 р. Cправа № 902/429/19

Господарський суд Вінницької області у складу судді Матвійчука Василя Васильовича , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Міського комунального підприємства Енергоресурс

(вул. Соборна, 41, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100)

до : Комунального підприємства Парковий культурно-спортивний комплекс

(вул. Кривоноса, 27, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100)

про стягнення 121 118,72 грн.

за участю секретаря судового засідання Жиляк С.І.,

представників сторін:

позивача Цепла І.Ю. за довіреністю, Гуменюк А.А. згідно ордеру;

відповідача Цуркан Н.В. за довіреністю

У С Т А Н О В И В :

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява №262 від 20.05.2019 Міського комунального підприємства Енергоресурс про стягнення з Комунального підприємства Парковий культурно-спортивний комплекс заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання в розмірі 100 623,14 грн, пені в розмірі 14 712,43 грн, інфляційних в розмірі 4 602,15 грн, три відсотки річних в розмірі 1 181,00 грн.

Ухвалою суду від 31.05.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/429/19 з призначенням до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 25.06.2019.

В судовому засіданні 25.06.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 28.08.2019.

За результатами підготовчого засідання 28.08.2019 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.09.2019.

На визначену судом дату з`явився представники Позивача та Відповідача.

Представники Позивача підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі. Представник Відповідача визнала суму основного боргу, при цьому заперечила проти нарахованих штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов`язань за договорами про надання послуг з постачання пари та гарячої води № 26 від 30.01.2018 та № 55 від 30.01.2019 в частині проведення розрахунків за послуги з постачання теплової енергії.

Відповідач у відзиві № 110 від 20.06.2019 заперечує проти позову посилаючись на те, що оплата за послуги теплопостачання за період з березня 2018 по квітень 2019 року здійснювалась на підставі наданих Позивачем рахунків та актів виконаних робіт, які підписані сторонами. Зазначає, що фінансування видатків на оплату теплопостачання здійснюється виключно на підставі затвердженого кошторису Управлінням житлово-комунального господарства Жмеринської міської ради видатків та встановлених лімітів на 2019 року. Погашення спірної заборгованості, пені, інфляційних та трьох процентів річних, на думку Відповідача, відповідним кошторисом не передбачено.

При цьому в судовому засіданні 17.09.2019 представник Відповідача визнала суму основного боргу.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

30.01.2018 між Міським комунальним підприємством Енергоресурс (Позивач, за Договором Учасник) та Комунальним підприємством Парковий культурно-спортивний комплекс (Відповідач, за Договором Замовник) укладено Договір № 26 про надання послуг з постачання пари та гарячої води. (надалі Договір 1)

Згідно з предметом Договору 1 Учасник зобов`язується у 2018 році надати Замовнику послуги з постачання пари та гарячої води (ДК 021:2015 ЄЗС - 09320000-8 пара, гаряча вода та пов`язана продукція), а Замовник зобов`язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені Договором, на об`єкт Замовника за адресою вул. Кривоноса.

Обсяг послуг з постачання теплової енергії на 2018 рік згідно з даним Договором становить 173 Гкал. (п. 1. р. 2 Договору 1)

Відповідно до п. 1 р. 2 Договору 1 Учасник повинен надати Замовнику послуги, якість яких відповідає умовам Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення .

Ціна Договору про надання послуг з постачання пари та води гарячої (код за ДК 021-2015 - 09320000-8, пара, гаряча вода та пов`язана продукція) на 2018 рік складає 367 646,00 грн, у тому числі ПДВ. (п. 1 р. 3 Договору 1)

Відповідно до п.1 р. 4 Договору 1 сторони здійснюють свої взаємовідносини на підставі: Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та Законів України Про здійснення державних закупівель , Про теплопостачання , Про житлово-комунальні послуги і т.д.

Пунктом 2 розділу 4 Договору 1 визначено, що послуги надаються Замовнику в опалювальний період.

Відповідно до п. 4 р. 4 Договору 1 акти виконаних робіт складаються на підставі результатів зняття показників з приладів обліку відповідальними працівниками Виконавця в присутності представника Споживача. Час та періодичність зняття показників визначаються в робочому порядку.

Оплата вартості послуг проводиться у безготівковій формі на рахунок Учасника НОМЕР_1 ПАТ КБ ПРИВАТБАНК , МФО 302689, у відповідності до виставлених Учасником рахунків за спожитий обсяг Гкал. згідно з показниками-засобів обліку теплової енергії, а у випадку відсутності засобів обліку - у розрахунку за опалювальну площу згідно з додатком № 1 до Договору. (п. 1 р.5 Договору 1)

Замовник зобов`язаний щомісячно, до 5 числа розрахункового місяця, провести попередню оплату за послуги теплопостачання в розмірі 50% від вартості очікуваних послуг. (п. 2 р.5 Договору 1)

Відповідно до п. 3 р.5 Договору 1 Замовник зобов`язаний провести кінцевий розрахунок не пізніше 30 числа розрахункового місяця на підставі рахунку та акту виконаних робіт.

Оплата за послуги проводиться згідно з тарифом, затвердженим рішенням виконавчого комітету Жмеринської міської ради. Повідомлення про зміну тарифів здійснюється через місцеві ЗМІ та шляхом письмово повідомлення Замовника Учасником. (п.4 р.5 Договору 1)

Договір набирає чинності з дати його підписання та діє в частині теплопостачання до 31.12.2018, а в частині розрахунків до повного їх здійснення. (п. 1 р. 9 Договору 1)

30.01.2019 між сторонами укладено Договір № 55 про надання послуг з постачання пари та гарячої води. (надалі Договір 2)

Згідно з предметом Договору 2 Учасник зобов`язується у 2019 році надати Замовнику послуги з постачання пари та гарячої води (ДК 021:2015 ЄЗС - 09320000-8 пара, гаряча вода та пов`язана продукція), а Замовник зобов`язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені Договором, на об`єкт Замовника за адресою вул. Кривоноса, 27.

Обсяг послуг з постачання теплової енергії на 2019 рік згідно з даним Договором становить 101,65 Гкал. (п. 1. р. 2 Договору 2)

Відповідно до п. 1 р. 2 Договору 2 Учасник повинен надати Замовнику послуги, якість яких відповідає умовам Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення .

Ціна Договору про надання послуг з постачання пари та води гарячої (код за ДК 021-2015 - 09320000-8, пара, гаряча вода та пов`язана продукція) на 2019 рік складає 350 000,00 грн, у тому числі ПДВ. (п. 1 р. 3 Договору 1)

Відповідно до п.1 р. 4 Договору 2 сторони здійснюють свої взаємовідносини на підставі: Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та Законів України Про здійснення державних закупівель , Про теплопостачання , Про житлово-комунальні послуги і т.д.

Пунктом 2 розділу 4 Договору 2 визначено, що послуги надаються Замовнику в опалювальний період.

Відповідно до п. 4 р. 4 Договору 2 акти виконаних робіт складаються на підставі результатів зняття показників з приладів обліку відповідальними працівниками Виконавця в присутності представника Споживача. Час та періодичність зняття показників визначаються в робочому порядку.

Оплата вартості послуг проводиться у безготівковій формі на рахунок Учасника НОМЕР_1 ПАТ КБ ПРИВАТБАНК , МФО 302689, у відповідності до виставлених Учасником рахунків за спожитий обсяг Гкал. згідно з показниками-засобів обліку теплової енергії, а у випадку відсутності засобів обліку - у розрахунку за опалювальну площу згідно з додатком № 1 до Договору. (п. 1 р.5 Договору 2)

Замовник зобов`язаний щомісячно, до 5 числа розрахункового місяця, провести попередню оплату за послуги теплопостачання в розмірі 50% від вартості очікуваних послуг. (п. 2 р.5 Договору 2)

Відповідно до п. 3 р.5 Договору 2 Замовник зобов`язаний провести кінцевий розрахунок не пізніше 30 числа розрахункового місяця на підставі рахунку та акту виконаних робіт.

Оплата за послуги проводиться згідно з тарифом, затвердженим рішенням виконавчого комітету Жмеринської міської ради. Повідомлення про зміну тарифів здійснюється через місцеві ЗМІ та шляхом письмово повідомлення Замовника Учасником. (п.4 р.5 Договору 2)

Договір набирає чинності з дати його підписання та діє в частині теплопостачання до 31.12.2019, а в частині розрахунків до повного їх здійснення. (п. 1 р. 9 Договору 2)

На виконання умов Договору 1 та Договору 2 Позивачем, в період з березня 2018 року по квітень 2019 року надано відповідачу послуги з теплопостачання на загальну суму 777 933,73 грн, що підтверджується наступними актами про використану теплову енергію та рахунками на оплату:

- згідно акту про використану теплову енергію за березень 2018 року (до 10.03.18 року) Відповідачем спожито 15,65 Гкал, а згідно акту про використану теплову енергію за березень 2018 року (з 10.03.18 року) ще 25,38 Гкал. Таким чином, за березень 2018 року Відповідачем було спожито 41,03 Гкал. Відповідно до рахунку №94 від 21.03.2018 вартість наданих послуг становить - 101 424,95 грн;

- згідно акту про використану теплову енергію за квітень 2018 року Відповідачем спожито 2,88 Гкал. Відповідно до рахунку №134 від 18.04.2018 вартість наданих послуг становить - 7 741,86 грн;

- згідно акту про використану теплову енергію за жовтень 2018 року Відповідачем спожито 4,7 Гкал. Відповідно до рахунку №177 від 23.10.2018 вартість наданих послуг становить - 16 178,00 грн;

- згідно акту про використану теплову енергію за листопад 2018 року Відповідачем спожито 38,03 Гкал. Відповідно до рахунку №221 від 30.11.2018 вартість наданих послуг становить - 130 944,74 грн;

- згідно акту про використану теплову енергію за грудень 2018 року Відповідачем спожито 42,5 Гкал. Відповідно до рахунку №257 від 28.12.2018 вартість наданих послуг становить - 146 335,82 грн;

- згідно акту про використану теплову енергію за січень 2019 року Відповідачем спожито 45 Гкал Відповідно до рахунку №21 від 30.01.2019 вартість наданих послуг становить - 154 943,82 грн;

- згідно акту про використану теплову енергію за лютий 2019 року Відповідачем спожито 28 Гкал. Відповідно до рахунку №43 від 28.02.2019 вартість наданих послуг становить - 96 409,49 грн;

- згідно акту про використану теплову енергію за березень 2019 року Відповідачем спожито 32 Гкал Відповідно до рахунку №83 від 29.03.2019 вартість наданих послуг за березень 2019 року становить - 110 182,27 грн;

- згідно акту про використану теплову енергію за квітень 2019 року Відповідачем спожито 4 Гкал. Відповідно до рахунку №120 від 09.04.2019 вартість наданих послуг за квітень 2019 року становить - 13 772,78 грн.

Наведені акти про використану теплову енергію підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками

За доводами Позивача, які не заперечуються Відповідачем, останнім проведено часткові розрахунки за надані послуги в загальному розмірі 677 310,59 грн, а саме:

за актами про використану теплову енергію за березень 2018 року Відповідачем 29.03.2018 сплачено 68 495,18 грн;

за актом про використану теплову енергію за квітень 2018 року Відповідачем 25.04.2018 сплачено 23 163,85 грн;

за актом про використану теплову енергію за жовтень 2018 року Відповідачем 25.10.2018 сплачено 16 178,00 грн;

за актом про використану теплову енергію за листопад 2018 року Відповідачем 29.11.2018 сплачено 46 620,88 грн;

за актом про використану теплову енергію за грудень 2018 року Відповідачем 21.12.2018 сплачено 224 498,12 грн;

за актом про використану теплову енергію за січень 2019 року Відповідачем 12.02.2019 сплачено 129 636,32 грн;

за актом про використану теплову енергію за лютий 2019 року Відповідачем 26.02.2019 сплачено 117 034,24 грн;

за актом про використану теплову енергію за березень 2019 року Відповідачем 26.03.2019 сплачено 34 469,00 грн;

за актом про використану теплову енергію за квітень 2019 року Відповідачем 25.04.2019 сплачено 17 215,00 грн.

Таким чином, заборгованість Відповідача за Договорами становить 100 623,14 грн.

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Проаналізувавши зміст укладених між сторонами Договорів, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою вони є договорами про надання послуг.

Згідно з ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завдання другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.19 Закону України Про теплопостачання споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Матеріали справи не містять доказів оплати Відповідачем заборгованості за надані позивачем послуги з теплопостачання за період з березня 2018 по квітень 2019 року на загальну суму 100623,14 грн.

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до переконання про наявність факту порушення Відповідачем прав Позивача за захистом яких останній звернувся до суду.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу Позивача про стягнення з 100 623,14 грн заборгованості за Договорами правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Поряд із цим, Позивач просить стягнути 14 712,43 грн пені, 1181,00 грн три проценти річних та 4 602,15 грн інфляційних.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно ст.230 ГК України передбачає обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 3 ст.549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання. Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

При цьому, п. 7 р.5 Договорів передбачено, що у разі невиконання Замовником пунктів 2, 3 розділу 5 Оплата послуг Договорі він у безспірному порядку зобов`язується сплатити Учаснику, крім суми заборгованості , пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, інфляційні витрати за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних є правомірними, оскільки відповідають умовам Договорів та чинному законодавству.

Перевіривши розрахунки за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора сум пені (неустойки) та інфляційних втрат, суд встановив, що позивачем при підрахунку інфляційних допущено помилку в бік завищення, оскільки за визначений в розрахунку період, за розрахунком суду, розмір інфляційних складає 4 313,88 грн. При розрахунку трьох процентів річних та пені допущено помилку в бік заниження, оскільки за визначений в розрахунку період, за розрахунком суду, розмір втрат трьох процентів річних складає 1277,03 грн, а пені - 14 856,71 грн.

За таких обставин, позовна вимога щодо стягнення 4 602,15 грн інфляційних підлягає частковому задоволенню, в розмірі 4 313,88 грн. При цьому вимоги щодо стягнення трьох процентів річних та пені, з огляду на положення ст. 14 ГПК України, підлягають задоволенню в межах заявлених Позивачем.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні судом була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Згідно з ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач не надав до суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів в спростування позовних вимог Позивача.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню з мотивів наведених вище.

Вирішуючи питання судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно з п.2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що Позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1 921,00 грн згідно платіжного доручення № 389 від 20.05.2019. Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог в сумі 120 830,45 грн з Відповідача підлягає стягненню 1 916,43 грн судового збору.

Окрім того, при вирішенні питання судових витрат у даній справі судом розглянуто вимогу Позивача про стягнення з Відповідача 900,00 грн витрат на послуги адвоката.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При стягненні витрат на професійну правничу допомогу слід враховувати, що останні мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18.07.2018 р. у справі № 509/2669/15-ц).

Таким чином, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Як вбачається із матеріалів справи 01.08.2019 між Позивачем у справі (за Договором Клієнт) та адвокатом Гуменюк А.А. (за Договором Адвокат) укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 094335 .

За умовами даного Договору Адвокат зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової (правничої) допомоги, що передбачені п. 2.1. цього Договору, Клієнту на умовах і у порядку, що визначені цим договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правової (правничої) допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору Адвокат надає Клієнту правову (правничу) допомогу за завданням (дорученнями) Клієнта, які погоджуються Сторонами шляхом їх підписання. У кожному завданні (дорученні) Сторони погоджують вид і зміст правової (правничої) допомоги, строки, вартість, а також інші необхідні умови її надання.

Відповідно до п. 3 завдання (доручення) № 1 від 01.08.2019 Клієнт оплачує Адвокату винагороду (гонорар) за надання правової (правничої) допомоги за цим завданням (дорученням) у розмірі 500,00 грн без урахування ПДВ за участь у кожному судовому засіданні. Транспортні витрати Адвоката оплачуються Клієнтом окремо.

Клієнтом оплачено ОСОБА_1 9 00,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 652 від 16.09.2019.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

Таким чином понесені Позивачем витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підтвердженими доказами.

Відповідно до ч.2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Згідно з п.3 ч.4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Зважаючи на дане положення норми процесуального закону суд, з огляду на розмір понесених Позивачем витрат на правничу допомогу, враховуючи принцип співмірності щодо ціни позову та пропорційності розміру задоволених судом позовних вимог, з Відповідача слід стягнути 897,86 грн витрат на послуги адвоката.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Парковий культурно-спортивний комплекс (вул. Кривоноса, 27, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100, код ЄДРПОУ 40228947) на користь Міського комунального підприємства Енергоресурс (вул. Соборна, 41, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100, код ЄДРПОУ 32644469) 100 623 (сто тисяч шістсот двадцять три) грн 14 коп. - основного боргу; 14 712 (чотирнадцять тисяч сімсот дванадцять) грн 43 коп. - пені; 1 181 (одну тисячу сто вісімдесят одну) грн 00 коп. - 3% річних; 4 313 (чотири тисячі триста тринадцять) грн 88 коп. - інфляційних; 1 916 (одну тисячу дев`ятсот шістнадцять) грн 43 коп. - витрат зі сплати судового збору та 897 (вісімсот дев`яносто сім) грн 86 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.

В решті позову відмовити.

Копію рішення направити учасникам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-Західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 19 вересня 2019 р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Соборна, 41, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100)

3 - відповідачу (вул. Кривоноса, 27, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100)