Рішення

від 19.08.2019 по справі 911/1481/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1481/19

Розглянувши матеріали справи за позовом Приватного підприємства «Продсервіс Україна 2012»

до Приватного підприємства «Оптторгресурс»

Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс Лімітед»

про стягнення 86 489,98 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

Без виклику представників сторін.

обставини справи:

До Господарського суду Київської області 13.06.2019 року надійшла позовна заява № 10/06/19 від 10.06.2019 року Приватного підприємства «Продсервіс Україна 2012» (далі - позивач) до Приватного підприємства «Оптторгресурс» (далі - відповідач 1) та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс Лімітед» (далі - відповідач 2) про стягнення з відповідача 1 1049,94 грн. 3 % річних та 2 996,43 грн. інфляційних нарахованих у зв`язку з невиконанням останнім рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/4176/14 від 12.05.2015 року та з відповідача 2 21 212,29 грн. 3 % річних та 61 231,32 грн. інфляційних з яких 10 499,43 грн. 3 % річних та 29 964,43 грн. інфляційних нарахованих у зв`язку з невиконанням останнім рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/4176/14 від 12.05.2015 року, 10 712,86 грн. 3 % річних та 31 266,89 грн. інфляційних нарахованих у зв`язку з невиконанням останнім постанови Північного апеляційного господарського суду № 911/901/18 від 13.12.2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Пунктом 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки, оскільки справа є незначної складності, ціна даного позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений на 01 січня року, в якому подано відповідну позовну заяву, а відтак суд вважає, що дана справа є малозначною, у зв`язку з чим справа № 911/1481/19 підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

У зв`язку з чим, ухвалою Господарського суду Київської області від 18.06.2019 року відкрито провадження у справі № 911/1481/19, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

22.07.2019 року відповідачем 2 подано відзив на позов, яким останній проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем неправомірно заявлено поданий позов, оскільки спірні правовідносини виникли у зв`язку з невиконанням судового рішення, а тому до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільно-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України), у звязку з тим, що рішення суду за загальним правилом не може породжувати зобов`язання грошового характеру, бо останнє не є юридичним фактом, що породжує деліктні правовідносини.

29.07.2019 року позивачем подано відповідь на відзив, в якій останній зазначає, що ухвалення рішення про стягнення заборгованості не відноситься до підстав припинення зобов`язання, відтак позивач вважає, що правомірно нараховує відповідачам 3% річних та інфляційні у зв`язку з невиконанням зобов`язань встановлених спірними судовими рішеннями.

12.08.2019 року позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, якою останній просив суд збільшити позовні вимоги та стягнути з відповідача 1 1827,67 грн. 3 % річних та 3 306,32 грн., з відповідача 2 32600,72 грн. 3 % річних та 65 769,13 грн. інфляційних (до клопотання додав новий розрахунок позову).

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України крім прав та обов`язків, визначених у ст. 42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (п. п. 2-3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи подані після закінчення процесуальних строків залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд розглянув подану 12.08.2018 року (08.08.2019 року здано позивачем на поштове відділення) заяву позивача про збільшення позовних вимог, та встановив, що вона подана після закінчення встановленого п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України строку, оскільки розгляд справи № 911/1481/19 по суті, враховуючи п. п. 2-3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розпочався через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, а саме з 18.07.2019 року, відтак вказана заява підлягає залишенню судом без розгляду на підставі ст. 118 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, господарський суд,-

встановив:

01.01.2013 року між Приватним підприємством «Продсервіс Україна 2012» (далі - позивач) та Приватним підприємством «Торговий дім Тернопіль» (котре в подальшому перейменовано в Приватне підприємство «Оптторгресурс» , далі - відповідач 1) укладено Договір про співпрацю, відповідно до п. 1.1 котрого з метою ефективного ведення господарської діяльності та забезпечення досягнення поставлених статутних завдань, сторони домовилися про співпрацю та розвиток спільного торгівельного бізнесу та насичення ринку міста Тернополя високоякісними товарами та послугами, створення та закріплення позитивного іміджу позивача та відповідача-1, а також одержання прибутку як результату співпраці сторін .

За умовами укладеного Договору, відповідач 1 зобов`язався, зокрема, з метою реалізації спільних завдань, організувати можливість здійснення спільної фінансово-господарської діяльності впровадження спільних проектів на бульварі Т.Шевченка, 23 у м. Тернополі, а також забезпечувати справну та рентабельну роботу торгівельних точок позивача та охоронність матеріальних цінностей позивача, згідно вимог до відповідного виду продукції.

Як встановлено судом, нежитлове приміщення площею 501,8 кв.м. на бульварі Т.Шевченка, 23 у м. Тернополі, в якому за умовами Договору про співпрацю мала здійснюватися спільна діяльність, належало відповідачу1 на праві оренди на підставі Договору оренди нежитлових приміщень комунальної власності № 3206 від 01.03.1999 року.

10.01.2013 року між позивачем та відповідачем1 укладено Договір про матеріальну відповідальність, відповідно до п. 1.1 котрого з метою конкретизації матеріальної відповідальності кожної із сторін договору про співпрацю від 01.01.2013 року, сторони домовилися про встановлення матеріальної відповідальності кожної із сторін щодо збереження цілісності, вартісної та технічної характеристики нежитлового приміщення комунальної власності, площею 501,8 кв.м., розміщеного за адресою: м. Тернопіль, бульвар Т.Шевченка, 23, яке знаходиться в оренді відповідача1 та щодо товарів продовольчої групи і торговельного обладнання, що належить позивачу і які будуть розміщені у вказаному нежитловому приміщенні .

15.08.2013 року нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 Т.Шевченка, 23, в якому позивач здійснював свою діяльність було викуплено відповідачем 2 на підставі Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення (136/1000 частин) на аукціоні, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ресурс Лімітед» і Управлінням обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради та зареєстрованого в реєстрі за № 733 . Право власності на вказане приміщення було зареєстроване за відповідачем 2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Витягом № 8020195 від 15.08.2013 року.

У зв`язку з неналежним виконанням Приватним підприємством «Оптторгресурс» своїх зобов`язань щодо збереження товарів продовольчої групи і торгівельного обладнання, що належить позивачу, передбачених Договором про матеріальну відповідальність від 10.01.2013 року, а також внаслідок завдання Товариством з обмеженою відповідальністю «Ресурс Лімітед» позадоговірної шкоди, пов`язаної із безпідставним набуттям, вивезенням та псуванням товарно-матеріальних цінностей, які належали позивачу, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Оптторгресурс» штрафу у розмірі 153 825, 85 грн. та з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс Лімітед» збитків у розмірі 1 538 258,55 грн. за вищенаведеними зобов`язаннями.

Рішенням Господарського суду Львівської області № 914/4176/14 від 12.05.2015 року позов Приватного підприємства «Продсервіс Україна 2012» задоволено повністю; стягнуто з Приватного підприємства «Оптторгресурс» на користь Приватного підприємства «Продсервіс Україна 2012» 153 825,85 грн. штрафу, 3 076,21 грн. судового збору та 805,01 грн. витрат, пов`язаних з проведенням експертизи (разом 157 707,07 грн.); стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс Лімітед» на користь Приватного підприємства «Продсервіс Україна 2012» 1 538 258, 55 грн. збитків, 30 765, 48 грн. судового збору та 8 050,99 грн. витрат, пов`язаних з проведенням експертизи (разом 1 577 075,02 грн.).

Таким чином, після набрання зазначеним рішенням законної сили, відповідачі були зобов`язані виконати встановлене в судовому рішенні грошове зобов`язання.

Відповідно до змісту ст. 115 Господарсько-процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 35 Господарсько-процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У зв`язку з невиконанням відповідачами рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/4176/14 від 12.05.2015 року, яке набрало законної сили 28.05.2015 року, позивач звернувся до Господарського суду Київської області з позовом в якому просив суд стягнути з відповідача 1 - Приватного підприємства «ОПТТОРГРЕСУРС» штрафу у розмірі 71 401,43 грн. та з відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс Лімітед» 136 054,00 грн. 3% річних та 577 960,32 грн. інфляційних втрат, які нараховані на стягнуті Господарським судом Львівської області збитки у розмірі 1 538 258,55 грн. та на 30 765,48 грн. судового збору за період з 29.05.2015 року (наступний день після набрання законної сили рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/4176/14) по 18.04.2018 року з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Київської області від 30.08.2018 року у справі № 911/901/18 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду у справі № 911/901/18 від 13.12.2018 року, яка набрала законної сили 13.12.2018 року, рішення Господарського суду Київської області від 30.08.2018 року у справі № 911/901/18 скасовано, прийнято нове рішення яким позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс Лімітед» на користь Приватного підприємства «Продсервіс Україна 2012» 3% річних в розмірі 136 053,73 грн., втрати від інфляції в розмірі 569 725,32 грн. та судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 10 586,69 грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс Лімітед» на користь Приватного підприємства «Продсервіс Україна 2012» судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 15 880,00 грн. (разом 732 245,74 грн.).

У зв`язку з подальшим невиконанням відповідачами рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/4176/14 від 12.05.2015 року, позивач звернувся до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України з відповідача 1 - Приватного підприємства «ОПТТОРГРЕСУРС» 3 % річних у розмірі 4 553,20 грн. та інфляційних втрат у розмірі 11 873,46 грн. за період з 19.04.2018 року по 21.03.2019 року (нараховані на суму штрафу в розмірі 153 825,85 грн., 3 076,21 грн. судового збору та 805,01 грн. витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, присуджені до стягнення з Приватного підприємства "Оптторгресурс" рішенням суду у справі № 914/4176/14) та з відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс Лімітед» 3% річних у розмірі 43 553,20 грн., інфляційних втрат у розмірі 118 734,97 грн. за період з 19.04.2018 року по 21.03.2019 року (нараховані на суму збитків в розмірі 1 538 258, 55 грн., 30 765, 48 грн. судового збору та 8 050,99 грн. витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, присуджені до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс Лімітед» рішенням суду у справі № 914/4176/14).

Рішенням Господарського суду Київської області від 03.06.2019 року у справі № 911/290/19 позовні вимоги Приватного підприємства «Продсервіс Україна 2012» задоволено повністю, стягнуто з Приватного підприємства «ОПТТОРГРЕСУРС» на користь Приватного підприємства «Продсервіс Україна 2012» 4 355,31 грн. 3% річних, 11 873,46 грн. інфляційних втрат, 243,41 грн. судового збору; з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс Лімітед» на користь Приватного підприємства «Продсервіс Україна 2012» 43 553,20 грн. 3 % річних, 118 734,97 грн. інфляційних втрат, 2 434,35 грн. судового збору.

Оскільки, станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду рішення Господарського суду Львівської області від 12.05.2015 року у справі № 914/4176/14 та постанова Північного апеляційного господарського суду у справі № 911/901/18 від 13.12.2018 року не виконані, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з Приватного підприємства «ОПТТОРГРЕСУРС» 1 049,94 грн. 3 % річних та 2 996,43 грн. інфляційних нарахованих у зв`язку з невиконанням останнім рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/4176/14 від 12.05.2015 року на суму 157 707,07 грн. (153 825,85 грн. штрафу, 3 076,21 грн. судового збору та 805,01 грн. витрат, пов`язаних з проведенням експертизи) за період з 22.03.2019 року по 10.06.2019 року та з відповідача 2 10 499,43 грн. 3 % річних та 29 964,43 грн. інфляційних нарахованих у зв`язку з невиконанням останнім рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/4176/14 від 12.05.2015 року на суму 1 577 075,02 грн. (1 538 258,55 грн. збитків, 30 765,48 грн. судового збору та 8 050,99 грн. витрат, пов`язаних з проведенням експертизи) на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України за період з 22.03.2019 року по 10.06.2019 року, який не охоплений постановою Північного апеляційного господарського суду № 911/901/18 від 13.12.2018 року та рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/290/19 від 03.06.2019 року; та з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс Лімітед» 10 712,86 грн. 3 % річних та 31 266,89 грн. інфляційних, нарахованих у зв`язку з невиконанням останнім постанови Північного апеляційного господарського суду № 911/901/18 від 13.12.2018 року нарахованих на суму 732 245,74 грн. (3% річних в розмірі 136 053,73 грн., втрати від інфляції в розмірі 569 725,32 грн., судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 10 586,69 грн., судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 15 880,00 грн.) за період з 14.12.2018 року (наступний день після набрання постановою у справі № 911/901/18 законної сили) по 10.06.2019 року.

В розгляді спору, відповідачем2 подано відзив на позов, яким останній проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем неправомірно заявлено поданий позов, оскільки спірні правовідносини виникли у зв`язку з невиконанням судового рішення, а тому до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України), у зв`язку з тим, що рішення суду за загальним правилом не може породжувати зобов`язання грошового характеру, бо останнє не є юридичним фактом, що породжує деліктні правовідносини.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якій останній зазначає, що ухвалення рішення про стягнення заборгованості до підстав припинення зобовязання не відноситься, відтак позивач вважає, що правомірно нараховує відповідачам 3% річних та інфляційні у зв`язку з невиконанням зобов`язань встановлених спірними судовими рішеннями.

Суд не погоджується з таким твердженням відповідача 2, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

Завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди породжує зобов`язання між особою, яка таку шкоду завдала, та потерпілою особою. Залежно від змісту такого зобов`язання воно може бути грошовим або негрошовим.

З огляду на зазначені положення ст. 509 та з урахуванням приписів ст. 11, 22, 599, 1166- 1168 Цивільного кодексу України факт завдання особі шкоди, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов`язане з виконанням цими особами обов`язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов`язання . Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка завдала шкоду. Сторонами деліктного зобов`язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).

За змістом статей 524, 533-535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 Цивільного кодексу України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Отже, у ст. 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення . Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Даної позиції дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові № 686/21962/15-ц від 16.05.2018 року.

Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки також узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11.04.2018 року у справі № 758/1303/15-ц.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 року у справі № 910/10156/17 також вказала, що приписи ст. 625 Цивільного кодексу України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01.06.2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.

Відповідно до п. п. 5, 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи вищевикладену правову позицію Великої Палати Верховного суду, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідачів 3% річних та втрат від інфляції нарахованих у зв`язку з невиконанням останніми рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/4176/14 за період з 22.03.2019 року по 10.06.2019 року, який не охоплений постановою Північного апеляційного господарського суду № 911/901/18 від 13.12.2018 року та рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/290/19 від 03.06.2019 року.

Однак, судом було виявлено арифметичні помилки в наданому позивачем розрахунку інфляційних, у зв`язку з чим судом було здійснено правильний розрахунок інфляційних, згідно з яким з відповідача 1 - Приватного підприємства «ОПТТОРГРЕСУРС» підлягає стягненню 2 692,06 грн. інфляційних, з відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс Лімітед» 26 920,67 грн. інфляційних. 3 % річних підлягають задоволенню в заявлених сумах, а саме з відповідача 1 1049,94 грн. та з відповідача 2 10 499,43 грн..

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 2 10 712,86 грн. 3 % річних та 31 266,89 грн. інфляційних нарахованих у зв`язку з невиконанням останнім постанови Північного апеляційного господарського суду № 911/901/18 від 13.12.2018 року нарахованих на суму 732 245,74 грн., яка складається з 3 % річних в розмірі 136 053,73 грн., втрат від інфляції в розмірі 569 725,32 грн., судового збору за подання позовної заяви в розмірі 10 586,69 грн., судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 15 880,00 грн., є арифметично вірними і підлягають задоволенню в заявлених сумах.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 83 141,85 грн. з яких з відповідача 1 3 742,00 грн. (1 049,94 грн. 3 % річних та 2 692,06 грн. інфляційних), з відповідача 2 79 399,85 грн. (21 212,29 грн. 3 % річних та 58 187,56 грн. інфляційних). В решті позов задоволенню не підлягає.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1. ст. 124 Господарського процесуального кодексу України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).

Позивачем в позовній заяві подано попередній орієнтований розрахунок судових витрат, якою позивач фактично просить суд стягнути з відповідачів судовий збір в розмірі 1 921,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

В підтвердження сплати судового збору позивачем до позовної заяви додано платіжне доручення № 6 від 10.06.2019 року на суму 1 921,00 грн.

Оскільки в спрощеному позовному провадженні судові дебати не проводяться, в строк до прийняття рішення позивачем в підтвердження решти заявлених судових витрат жодних доказів не подано, господарський суд залишає без розгляду заяву позивача про стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Відшкодування понесених позивачем витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача 1 пропорційно розміру заявлених та задоволених позовних вимог щодо нього в сумі 83,11 грн.

Відшкодування понесених позивачем витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача 2 пропорційно розміру заявлених та задоволених позовних вимог щодо нього в сумі 1 763,52 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства «Продсервіс Україна 2012» до Приватного підприємства «Оптторгресурс» та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс Лімітед» про стягнення 86 489,98 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Оптторгресурс» (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5-б, код ЄДРПОУ 14035686) на користь Приватного підприємства «Продсервіс Україна 2012» (01133, м. Київ, вул. Щорса, 26-А, оф. 117, код ЄДРПОУ 38348196) 1 049 (одна тисяча сорок дев`ять) грн. 94 коп. 3 % річних, 2 996 (дві тисячі дев`ятсот дев`яносто шість) грн. 43 коп. інфляційних та 83 (вісімдесят три) грн. 11 коп. судового збору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс Лімітед» (46001, м. Тернопіль, бул. Тараса Шевченка, 23, код ЄДРПОУ 38739786) на користь Приватного підприємства «Продсервіс Україна 2012» (01133, м. Київ, вул. Щорса, 26-А, оф. 117, код ЄДРПОУ 38348196) 21 212 (двадцять одна тисяча двісті дванадцять) грн. 29 коп. 3 % річних, 58 187 (п`ятдесят вісім тисяч сто вісімдесят сім) грн. 56 коп. інфляційних та 1 763 (одна тисяча сімсот шістдесят три) грн. 52 коп. судового збору.

4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

5. В решті позову Приватного підприємства «Продсервіс Україна 2012» до Приватного підприємства «Оптторгресурс» та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс Лімітед» про стягнення 3 348,13 грн. відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 19.08.2019 р.

Суддя Т.П. Карпечкін