Ухвала

від 19.09.2019 по справі 912/2139/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

19 вересня 2019 року Справа № 912/2139/19

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Термо-С" від 11.09.2019 про відвід судді Бестаченко О.Л. у справі № 912/2139/19

за позовом Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, 25022, м. Кропивницький, площа Героїв Майдану, 1,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Термо-С", 25031, м. Кропивницький, вул. Пацаєва, буд. 5, корп. 3, кв. 26,

про стягнення 136 000,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Кіровоградської області перебуває справа №912/2139/19 за позовом Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Термо-С" про стягнення 136 000,00 грн.

18.09.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Термо-С" подано заяву про відвід судді Бестаченко О.Л. у справі № 912/2139/19.

Заява про відвід судді мотивована тим, що ставлення судді Бестаченка О.Л. до відповідача по справі є упередженим та суперечить ст. 2 ГПК України. Упередженість судді Бестаченко О.Л. прослідковується у його діях по розгляду процесуальних, документів поданих відповідачем, недотримання незалежності і об'єктивності щодо сторін судового спору та порушення рівності сторін перед законом та судом, які полягають у відмові задовольнити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Термо-С" від 20.08.2019 № б/н про надання часу для надання відзиву, у залишенні без розгляду відзиву Товариства з обмеженою відповідальністю "Термо-С" від 12.08.2019 на позовну заяву про стягнення штрафу та пені.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Термо-С" зазначає, що було позбавлене можливості надати відзив на позовну заяву, оскільки не отримувало таку позовну заяву, про що свідчить відстеження із сайту ПАТ "Укрпошта" (додано до заяви про відвід). Відповідно до тексту ухвали від 21.08.2019 в судовій справі № 912/2139/19 судом не встановлювалася обставина чи було повернуто лист, яким відправлено позовну заяву Відповідачу. Натомість містяться висновки, щодо відсутності в покладенні на Позивача повторно направити копію позову Відповідачу.

Враховуючи те, що суддею Бестаченко О.Л. було прийнято рішення, що призвело до порушення прав учасників процесу, при повній його бездіяльності, таке свідчить про обставини що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Згідно ухвали суду від 18.09.2019 господарський суд у складі судді Бестаченко О.Л. дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та на підставі п. 5 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України зупинив провадження у справі до вирішення питання про відвід судді Господарського суду Кіровоградської області Бестаченко О.Л.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2019 для розгляду заяви про відвід судді Бестаченко О.Л. у справі № 912/2139/19 визначено суддю Тимошевську В.В.

На підставі викладеного, судом прийнято вищевказану заяву для вирішення питання про відвід судді.

При розгляді заяви про відвід судді Бестаченко О.Л. суд враховує наступне.

Відповідно до ч.ч.1-3, 7-8,11 ст.39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).

У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно об`єктивного критерію Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Білуха проти України", пункт 52).

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

За приписами статті 129 Конституції України, судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства, зокрема, є законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява N 33949/02) від 09.11.2006 зазначено: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Як вбачається з поданої відповідачем заяви про відвід, заявником не наведено та не обґрунтовано наявності підстав, визначених частинами першою, другою та третьою статті 35, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України.

Викладені в заяві про відвід обставини за своєю суттю є незгодою Товариства з обмеженою відповідальністю "Термо-С" з процесуальними рішеннями судді Бестаченко О.Л. по даній справі.

Крім того, суд зазначає, що заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також незгода з процесуальними рішеннями судді, наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи чи на процесуальні рішення прийнятті суддею, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ не можуть бути підставами для відводу судді.

Вказане передбачено ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, не може бути підставою для відводу.

Окрім того, в порушення приписів статті 74 Господарського процесуального кодексу України (кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) заявником не надано доказів упередженості судді Бестаченко О.Л.

Відсутність таких доказів унеможливлює висновок про те, що такі побоювання є об`єктивно обґрунтованими, а не власними суб`єктивними припущеннями заявника.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Термо-С" від 11.09.2019 про відвід судді Бестаченко О.Л. у справі № 912/2139/19.

Керуючись ст. ст. 35, 38-39, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Термо-С" від 11.09.2019 про відвід судді Бестаченко О.Л. у справі № 912/2139/19 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Копії ухвали направити Кіровоградському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України за адресою: 25022, м. Кропивницький, площа Героїв Майдану, 1 та Товариству з обмеженою відповідальністю "Термо-С" за адресою: 25031, м. Кропивницький, вул. Пацаєва, буд. 5, корп. 3, кв. 26).

Ухвалу підписано 19.09.2019.

Суддя В.В.Тимошевська