Ухвала

від 18.09.2019 по справі 160/9024/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

18 вересня 2019 р.Справа №160/9024/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовський Р.З., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут проектування та будівельних експертиз" про забезпечення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут проектування та будівельних експертих" до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання протиправними та скасування постанови та припису,

ВСТАНОВИВ:

17.09.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут проектування та будівельних експертиз" (вул. Академіка Лазаряна, 3, м. Дніпро, 49010, код ЄДРПОУ 39269278) до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (вул. Січеславська Набережна, 29А, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 40498190), в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати Постанову № 53/2706, винесену 27.06.2019 року начальником Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 40498190) про накладення штрафу у розмірі 172890,00 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю "Інститут проектування та будівельних експертиз" (код ЄДРПОУ 39269278);

- скасувати Припис, винесений 12.06.2019 року головним спеціалістом Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про усунення правопорушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

- ухвалити рішення про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради в рахунок відшкодування моральної (немайнової) шкоди в розмірі 172890,00 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що оскаржувана постанова про накладення штрафу та припис є протиправними та підлягають скасуванню.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просить:

- зупинити дію Постанови № 53/2706 від 27.06.2019 року управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про накладення штрафу на ТОВ "Інститут проектування та будівельних експертиз" за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

- зупинити виконавче провадження ВП № 59841013 про примусове виконання стягнення з ТОВ "Інститут проектування та будівельних експертиз" штрафу у сумі 172890,00 грн., арешту майна та коштів на рахунках ТОВ "Інститут проектування та будівельних експертиз".

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначає, що на підставі оспорюваної Постанови № 53/2706 Соборним відділом державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в особі державного виконавця Крайняк Максима Сергійовича 27.08.2019 року прийнято Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 59841013 про примусове виконання стягнення з ТОВ "Інститут проектування та будівельних експертиз" штрафу у сумі 172890,00 грн. Постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 17289,00 грн., а також 03.09.2019 року прийнято постанови про арешт майна і коштів боржника. Зазначає також, що вказані дії і винесена постанова призвели до підриву престижу підприємства позивача в колі клієнтів та партнерів, деморалізації та хвилювань членів трудового колективу щодо можливості втрати роботи і матеріального забезпечення членів їх сімей в результаті позбавлення гарантованого отримання заробітної плати. Арешт коштів на рахунку позивача також призвів до блокування сплати обов`язкових бюджетних платежів, виплати заробітної плати працівникам і податків, створює ризики зриву участі підприємства позивача в тендерах на надання послуг, підписання і виконання контрактів з державними підприємствами, службами і військовими частинами Міністерства оборони України та іншими.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч. 4 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд зазначає, що обов`язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка заявляє клопотання.

Як видно з матеріалів справи 27.06.2019 року за результатами проведення заходу державного нагляду щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності при реконструкції квартири за адресою: м. Дніпро, пр. Слобожанський, 15/23 винесено Постанову № 53/2706 про накладення штрафу у розмірі 172890,00 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності підприємством позивача. Вказана постанова винесена на підставі Акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 05.05.2017 року № 53, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12.06.2019 року та Припису від 12.06.2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

На підставі Постанови № 53/2706 Соборним відділом державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в особі державного виконавця Крайняк Максима Сергійовича 27.08.2019 року прийнято Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 59841013 про примусове виконання стягнення з ТОВ "Інститут проектування та будівельних експертиз" штрафу у сумі 172890,00 грн. Постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 17289,00 грн., а також 03.09.2019 року прийнято постанови про арешт майна і коштів боржника.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 року № 9 та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 року № 2, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З викладеного слідує, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Слід зазначити, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Позивач стверджує, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить матеріальний стан підприємства, оскільки вже відкрито виконавче провадження, накладені арешти на кошти та заблоковано сплату обов`язкових платежів. Проте, жодних доказів фінансового стану підприємства позивачем не надано. Відтак, позивачем не доведено, що дії спрямовані на стягнення з підприємства штрафних санкцій суттєво вплинуть на матеріальний стан підприємства.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 06.11.2018 року у справі №804/3555/18 (К/9901/57721/18).

З огляду на викладене, суд робить висновок про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 150-154, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут проектування та будівельних експертиз" про забезпечення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут проектування та будівельних експертиз" до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання протиправними та скасування постанови та припису - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський