Ухвала

від 18.09.2019 по справі 280/4354/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ

18 вересня 2019 рокуСправа № 280/4354/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Оріхівської міської ради про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду (суддя Бойченко Ю.П.) перебуває адміністративна справа №280/4354/19 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Оріхівської міської ради Запорізької області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправною відмову на заяву позивача стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 2323984500:03:002:0005, оформлену листом від 30.08.2019 №1259/03-12;

зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 09.08.2019 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 2323984500:03:002:0005 для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 2,0000 га, яка розташована на території Новоданилівської сільської ради Оріхівського району Запорізької області та передачу її у власність, затвердити зазначений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передати земельну ділянку у власність позивача.

17 вересня 2019 року від представника позивача до суду надійшла заява про забезпечення адміністративного позову, в якій заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони до ухвалення рішення по адміністративній справі №280/4354/19 проводити виділення чи оформлення права власності або відчуження будь-яким способом земельної ділянки кадастровий номер 2323984500:03:002:0005.

В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що у даній справі ОСОБА_1 оскаржується протиправна, на її думку, відмова Оріхівської міської ради у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення та передачі їй у власність земельної ділянки з кадастровим номером 2323984500:03:002:0005 для ведення особистого селянського господарства. Разом з тим, незважаючи на подання даної позовної заяви на розгляд 34-ї сесії Оріхівської міської ради, яка запланована на 26.09.2019, поставлено питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки та передачі її у власність громадянці ОСОБА_2 . За таких обставин, позивач вказує на те, що на даний час існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та законним інтересам позивача, у зв`язку з чим просить задовольнити заяву.

Розпорядженням керівника апарату суду від 17.09.2019 №225 призначено повторний автоматизований розподіл заяви про забезпечення позову, у зв`язку із перебуванням судді Запорізького окружного адміністративного суду Бойченко Ю.П. у відрядженні.

Після повторного автоматизованого розподілу заяву про забезпечення адміністративного позову передано на розгляд судді Запорізького окружного адміністративного суду Новікової І.В.

За правилами частини 1 статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї письмові докази, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, з огляду наступне.

Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

За приписами частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч.2 ст.151 КАС України).

Згідно із ч.2 ст.150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Розглянувши подану заяву про забезпечення адміністративного позову, зважаючи на фактичні обставини справи, виходячи з пов`язаності обраних заходів забезпечення позову з його предметом, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування заходів забезпечення адміністративного позову у спосіб, який вказує позивач, оскільки на час вирішення клопотання позивачем не надано до суду обґрунтованих доводів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, що не дає можливості встановити існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або дійти висновку, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Інших обставин, які б свідчили про те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому спричинити порушення прав та інтересів позивача, або призвести до виникнення складнощів у їх відновленні, позивачем не наведено та судом не встановлено, відповідних доказів до матеріалів справи позивачем не надано.

Суд звертає увагу на ту обставину, що відповідно до ч.1 ст.122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно ч.1 ст.118 Земельного кодексу України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Як встановлено судом під час розгляду заяви, рішенням 31-ї сесії сьомого скликання Оріхівської міської ради від 27.06.2019 №52 Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вирішено надати дозвіл гр. ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (зміна цільового призначення земельної ділянки із 16.00 землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) на цільове призначення 01.03 для ведення особистого селянського господарства). Земельна ділянка площею 2,0000 га знаходиться на території Оріхівської міської (Новодалинівської сільської) ради та має кадастровий номер 2323984500:03:002:0005.

Також, зазначеним рішенням попереджено гр. ОСОБА_1 про ризик фінансових втрат пов`язаних з оформленням права власності у разі не затвердження проекту землеустрою у випадках передбачених чинним законодавством (пункт 4 рішення).

За результатами розгляду Оріхівською міською радою проекту землеустрою наданого громадянкою ОСОБА_1 рішення про його затвердження не прийнято, що є предметом судового розгляду у справі №280/4354/19.

В свою чергу, судом встановлено, що 25.07.2019 рішенням 32-ї сесії сьомого скликання Оріхівської міської ради від 25.07.2019 №40 Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 , вирішено надати дозвіл гр. ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (зміна цільового призначення земельної ділянки із 16.00 землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) на цільове призначення 01.03 для ведення особистого селянського господарства). Земельна ділянка площею 2,0000 га знаходиться на території Оріхівської міської (Новодалинівської сільської) ради та має кадастровий номер 2323984500:03:002:0005.

Розгляд питання про затвердження розробленого громадянкою ОСОБА_2 проекту землеустрою винесено на розгляд 34-ї сесії міської ради, що підтверджується листом від 16.09.2019 №03-06/1339.

Згідно із приписами статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. При цьому документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначені у статті 126 ЗК України.

Суд зазначає, що виходячи з аналізу приписів статей 116, 118 ЗК України, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, що фактично вказує про відсутність обтяжень земельної ділянки у такому випадку.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 10 грудня 2013 року (справа №21-358а13) та від 07 червня 2016 року (справа №21-1391а16), у постанові Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі №463/3375/15-а.

В даному випадку, як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 мають рівне право розробити проекти землеустрою, подальше затвердження яких відбувається із кінцевим визначенням особи, що отримає право власності або користування (оренду) на ділянку.

Тому у суду відсутні підстави вважати приорітетність права позивача на затвердження проекту землеустрою.

В свою чергу, забезпечення позову шляхом заборони відповідачу розпоряджатися земельною ділянкою з кадастровим номером 2323984500:03:002:0005, призведе до порушення прав інших громадян, які мають рівне з позивачем право на розроблення проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки та призведе до неможливості розгляду міською радою їхніх проектів.

Також, суд зазначає, що внесення проекту землеустрою на розгляд міської ради не свідчить про те, що відповідний проект буде затверджено, а земельна ділянка буде передана у власність такій особі.

Посилання позивача на очевидність протиправності оскаржуваної відмови у затвердженні проекту землеустрою, суд не приймає, оскільки жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.90 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд вважає передчасними посилання позивача на очевидну протиправність оскаржуваної відмови у затвердженні проекту щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 2323984500:03:002:0005.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 150-157, 241, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, протягом 15-днів з моменту її підписання.

Суддя І.В. Новікова