Рішення

від 17.09.2019 по справі 320/2930/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2019 року справа №320/2930/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Сквирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області до Товариства з додатковою відповідальністю "Сквирський цегельний завод "Промінь" про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Сквирське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Сквирський цегельний завод "Промінь", в якому просить суд стягнути із Товариства з додатковою відповідальністю "Сквирський цегельний завод "Промінь" на користь Сквирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області заборгованість на покриття фактичних витрат по виплаті та доставці пенсії, призначених на пільгових умовах, у сумі 68 321, 28 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Товариство з додатковою відповідальністю "Сквирський цегельний завод "Промінь" має заборгованість перед УПФУ по відшкодуванню пільгових пенсій за січень - грудень 2018 року січень - травень 2019 року у сумі 68 321, 28 грн. Сума боргу по відшкодуванню пільгових пенсій підтверджується розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту другого Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення".

Ухвалою суду від 08.07.2019 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, своїм правом, передбаченим статтею 162 КАС України, не скористався, заяв по суті справи до суду не надавав.

Від Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області 06.09.2019 надійшло клопотання, в якому повідомляє суд, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №628 Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України Сквирське ОУ ПФУ Київської області реорганізоване шляхом приєднання до головного управління Пенсійного фонду України у Київській області. 21.08.2019 року згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення Сквирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області.

У зв`язку з цим, позивач просить суд замінити сторону у справі №320/2930/19 за адміністративним позовом Сквирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Сквирський цегельний завод Промінь про стягнення заборгованості, а саме - позивача (Сквирське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області) на його правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе замінити сторону в провадженні у справі №320/2930/19 за адміністративним позовом Сквирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Сквирський цегельний завод Промінь про стягнення заборгованості, а саме - позивача (Сквирське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області) на Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Як слідує з матеріалів справи, Товариство з додатковою відповідальністю «Сквирський цегельний завод «Промінь» (яке є правонаступником ЗАТ „СЦЗ ''Промінь» ) має заборгованість перед Пенсійним фондом по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за січень - грудень 2018 року, січень - травень 2019 року у розмірі 68321,28 грн.

Дана заборгованість підтверджується розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які направлялися Сквирським об`єднаним УПФУ відповідачу для сплати (покриття) фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.

Заперечень щодо обґрунтованості розрахунків до управління та суду не надходило, заборгованість по виплаті пенсій до цього часу не погашена, у зв`язку із чим, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонам спору, суд зазначає наступне.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначені Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №400/97-ВР).

Пунктом першим статті 1 Закону №400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Отже, відповідач є платником збору на обов`язкове державне пенсійне забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №1058-ІV).

Згідно з абзацом другим пункту 1 статті 14 Закону №1058-ІV, страхувальниками є роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10 статті 11 цього Закону.

Частиною першою статті 15 Закону №1058-ІV встановлено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №1788-XII), виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

Відповідно до абзацу першого пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи за списком №2, визначено пунктами "б"-"з" частини першої статті 13 Закону №1788-XII.

Приписами пункту другого розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону №400/97-ВР, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до абзацу третього пункту 1 статті 4 Закону №400/97-ВР, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону встановлюються ставки збору в розмірі 100 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №64/8663 від 16.01.2004 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Інструкція), визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пунктом 6.7 розділу 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

У цьому контексті, судом встановлено, що у відповідача утворилась заборгованість щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за періоди: січень - грудень 2018 року, січень - травень 2019 року у розмірі 68321,28 грн.

Вказана заборгованість підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту другого Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Крім цього, суд звертає увагу на те, що суду не надано доказів оскарження позивачем вказаних розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту другого Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до частини дванадцятої статті 20 Закону №1058-ІV, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов`язаннями із сплати страхових внесків зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Слід зазначити, що доказів сплати відповідачем вказаної суми заборгованості суду не надано.

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову, а тому, позовні вимоги визнає такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Стягнути із Товариства з додатковою відповідальністю "Сквирський цегельний завод "Промінь" (код ЄДРПОУ 00291061) на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) заборгованість на покриття фактичних витрат по виплаті та доставці пенсії, призначених на пільгових умовах в розмірі 68 321 (шістдесят вісім тисяч триста двадцять одна) грн 28 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.