Рішення

від 18.09.2019 по справі 340/1731/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/1731/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ін.код - НОМЕР_1 ) до Тернівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області (вул. Миру,40, с. Тернове, Добровеличківський район, Кіровоградська область,27023, код ЄДРПОУ - 04365773) провизнання протиправним та скасування рішення, а також зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:

1) визнати протиправним рішення Тернівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області від 20 червня 2019 року № 203 "Про відмову у наданні безоплатно у власність земельної ділянки та дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 ".

2) зобов`язати Тернівську сільську раду Добровеличківського району Кіровоградської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 25 квітня 2019 року (сільської ради вх. № Б-10 від 25 квітня 2019 року), за результатами якого прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 5,99 га для ведення фермерського господарства на території Тернівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області (за межами населеного пункту) за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 3521785700:02:000:9025.

ІІ. виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно відмовлено йому у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на підставі заяви від 25.04.2019 року.

Вказує, що в обґрунтування даної відмови відповідачем зазначено, що жителі Тернівської сільської ради не забезпечені земельними ділянками для ведення особистого селянського господарства, що є підставою для відмови, згідно з положеннями ч.2 ст.92 ЗК України.

Позивач в свою чергу наголошує на тому, що ним виконано всі вимоги передбачені законодавством для отримання дозволу на розробку проекту землеустрою, при цьому відповідачем не наведено жодної підстави для відмови, визначеної ч.7 ст.118 Земельного кодексу України.

Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством (а.с.37-43).

ІІІ. Заяв (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 року відкрите спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами (а.с.1).

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

04.09.2018 року позивач звернувся до ГУ Держгеокадстру у Кіровоградській області з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства, орієнтовним розміром - 5,99 га, розташованої на території Тернівської сільської ради Добровеличківського району КІровоградської області (а.с.11).

Листом від 21.09.2018 р. за вих. №Б-12794/0-6319/0/17-18 ГУ Держгеокадстру у Кіровоградській області відмовило позивачу в задоволені його заяви (а.с.12).

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.02.2019 року визнано протиправною відмову ГУ Держгеокадстру у Кіровоградській області від 21.09.2018 р. за вих. №Б-12794/0-6319/0/17-18, зобов`язано повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства, орієнтовним розміром - 5,99 га, розташованої на території Тернівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області (а.с.13-15).

На виконання судового рішення, ГУ Держгеокадстру у Кіровоградській області листом від 14.03.2019 року за вих.№883/0-1077/0/17-19 повідомило позивача, що земельна ділянка, вказана у зверненні відносилась до земель, переданих у колективну власність (а.с.16).

25.04.2019 р. ОСОБА_1 звернувся до Тернівської сільської ради із заявою про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства, орієнтовним розміром 5,99 га, на території Тернівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області. До заяви, зокрема, додано графічні матеріали з нанесенням бажаного місця розташування земельної ділянки, копію трудової книжки, копію диплому про освіту (а.с. 19-28).

Рішенням 19 сесії Тернівської сільської ради сьомого скликання від 20.06.2019 р. №203 відмовлено ОСОБА_1 у наданні безоплатно у власність за рахунок земельної ділянки комунальної власності земельної ділянки та дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, кадастровий номер - 3521785700:02:00:9025, орієнтовним розміром - 5,99 га, в зв`язку з тим, що жителі Тернівської сільської ради не забезпечені земельними ділянками для ведення особистого селянського господарства, відповідно до ч.2 ст.92 Земельного кодексу України (а.с.29).

Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

V. Оцінка суду.

Згідно з ч.2 ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується.

Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За приписами ч. 1, 2 ст. 13 Закону України "Про фермерське господарство" від 19.06.2003 р. №973-ІV члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Водночас, ч. 3 ст. 13 зазначеного Закону визначає, що дія частин першої та другої цієї статті не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).

Частиною 1 ст. 32 ЗК передбачено, що громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Право члена фермерського господарства на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок (приватизація) також закріплене в ст. 13 Закону України "Про фермерське господарство".

Зокрема, згідно з ч. 2 вказаної статті, зміст якої відповідає положенням ч. 1 ст. 32 ЗК України, членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Таким чином, право на отримання безоплатно у власність земельної ділянки із зазначених земель має кожен член фермерського господарства, незважаючи на те, що земельна ділянка надана в постійне користування для ведення фермерського господарства його голові. Виключення становлять лише випадки, коли члени фермерських господарств раніше набули права на земельну частку (пай).

Відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з ч. 6, 7 ст. 118 ЗК України передбачено громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень ст. 118 ЗК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.02.2018 р. по справі № 545/808/17 і від 24.04.2018 р. по справі № 814/1961/17 .

Судом встановлено, що ОСОБА_2 подав усі необхідні документи, перелік яких встановлено законом.

Суд, критично оцінює рішення відповідача, оскільки вказана підстава - не забезпечення земельними ділянками жителів Тернівської сільської ради не відповідає приписам Земельного кодексу України, що свідчить про формальний підхід відповідача під час розгляду заяви позивача.

На переконання суду, підстава, вказана в листах відповідача, не відповідає приписам ч. 7 ст. 118 ЗК України, а, отже, не може бути покладена в основу відмови в наданні дозволів на розроблення проекту землеустрою.

Розмір земельної ділянки, яку прагне отримати у користування позивач, не перевищує максимально-допустимої величини, котра встановлена для ведення фермерського господарства (пункт "а" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України). Земельна ділянка не обтяжена жодним сервітутом.

Відмова у наданні дозволу має юридичне значення, оскільки позивач не скористався правом укласти договір про виготовлення проекту землеустрою у місячний строк зв`язку з прийняттям відповідачем рішення за межами граничного строку.

Відповідно до статті 25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо організації і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою (пункт 9 частини першої статті 33 Закону № 280/97-ВР).

Відповідно до статті 46 Закону № 280/97-ВР сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради (частина 12 статті 46).

Відповідно до норм статті 47 Закону № 280/97-ВР постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету. Засідання постійної комісії скликається в міру необхідності і є правомочним, якщо в ньому бере участь не менш як половина від загального складу комісії.

За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії. Висновки і рекомендації постійної комісії, протоколи її засідань є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

За змістом положень статті 122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або в користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Зокрема, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або в користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначає Закон України Про регулювання містобудівної діяльності 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI).

Відповідно до статті 1 Закону № 3038-VI детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території; - містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Верховний суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 17.12.2018 в справі № 509/4156/15-а дійшов таких правових висновків щодо застосування норм ст. 118 ЗК України:

42. Верховний Суд вважає, що відмова органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою фактично створює перешкоди для подальшого позитивного вирішення питання на користь особи, яка замовила і розробила проект землеустрою всупереч відмові у наданні такого дозволу, а тому може бути предметом судового оскарження […] 45. […] У випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України […] 72. […] відмовляючи у наданні дозволу, відповідний орган повинен навести усі підстави відмови […] 75. Натомість, адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності ( виправдання ) свого рішення .

Оцінюючи дії відповідача, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). В рішенні від 20.10.2011 по справі Рисовський проти України (заява № 29979/04) , що набуло статусу остаточного 20.01.2012, ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу належного урядування в контексті мотивації органами місцевого самоврядування своїх рішень. Цей принцип зокрема …передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб… Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси... .

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує таке:

в частині сьомій статті 118 ЗК України наведено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: а) надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу. Перелік документів, які повинен подати заявник, визначений законом. Вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені законом, забороняється. Частиною сьомою статті 118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме: - невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; - невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; - невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

З огляду на викладене відмова Тернівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, викладена в рішенні №203 від 20.06.2019 року є протиправною.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки заява позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою розглянута з порушенням норм Земельного кодексу України, суд вважає, що порушене право позивача на отримання обґрунтованого рішення за його заявою має бути відновлено шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути дану заяву.

Положення ст. 6 КАС України передбачає, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об`єктивному дослідженні.

VI. Судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При цьому, приписами ч. 3 ст.139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відтак, зважаючи на часткове задоволення позову, на користь позивача слід стягнути витрати на сплату судового збору у сумі 384,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ін.код - НОМЕР_1 )) до Тернівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області (вул. Миру,40, с. Тернове, Добровеличківський район, Кіровоградська область,27023, код ЄДРПОУ - 04365773) про визнати протиправним рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Тернівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області від 20 червня 2019 року № 203 "Про відмову у наданні безоплатно у власність земельної ділянки та дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 ".

Зобов`язати Тернівську сільську раду Добровеличківського району Кіровоградської області на найближчій сесії повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 25 квітня 2019 року (сільської ради вх. № Б-10 від 25 квітня 2019 року), про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 5,99 га для ведення фермерського господарства на території Тернівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області (за межами населеного пункту) за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 3521785700:02:000:9025.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ін. код - НОМЕР_1 ) судові витрати на сплату судового збору в сумі 384,20 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Тернівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області (код ЄДРПОУ - 04365773).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 18.09.2019 року.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук