Ухвала

від 17.09.2019 по справі 560/1833/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/1833/19

УХВАЛА

іменем України

17 вересня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.

за участі:секретаря судового засідання Василевської К.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Великопузирківської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: відділ Держгеокадастру в Ізяславському районі , приватне підприємство "Ізяславпроект" , ОСОБА_2 про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовом до відповідача, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: в якому просить скасувати рішення Великопузирківської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області від 28.07.2014 року в частині затвердження технічної документації із землеустрою на земельну ділянку, кадастровий номер 6822181600:01:002:0050, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Великопузирківської сільської ради від 28.07.2014 року було затверджено технічну документацію із землеустрою ділянки кадастровий номер 6822181600:01:002:0050 (цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Погодження меж земельної ділянки здійснювалось без врахування меж суміжної земельної ділянки та без відома сусіднього землекористувача, в результаті чого при встановленні меж земельної ділянки - кадастровий номер 6822181600:01:002:0050, було допущено порушення, в результаті якого, межа зазначеної ділянки проходить під будівлями, що належать на праві власності ОСОБА_1 .

Тому позивач вважає, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Позивач в судове засідання не з`явилася повторно, хоча була повідомлена про дату, час, та місце розгляду справи належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, та подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що позовні вимоги не визнає.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 , в судове засідання не прибув, хоча був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, та подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що позовні вимоги не визнає.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: відділ Держгеокадастру в Ізяславському районі, приватне підприємство "Ізяславпроект" в судове засідання не з`явилися хоча були повідомлені про дату, час, та місце розгляду справи належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що провадження у даній справі підлягає закриттю з наступних підстав.

Судом встановлено, що за ОСОБА_1 зареєстроване домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою № 168814508 від 31.05.21019 року.

ОСОБА_1 , звернулась до Великопузирківської сільської ради із заявою про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості, для будівництва та обслуговування житлового будинку, орієнтовною площею 0,25 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

19.10.2018 року рішенням Великопузирківської сільської ради № 4 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості, для будівництва та обслуговування житлового будинку, орієнтовною площею 0,25га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Рішенням Державного кадастрового реєстратора відділу в Ізяславському районі Головного управління Дергеокадастру у Хмельницькій області № РВ-6800411892018 від 14.12.2018 року про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, позивача повідомлено про те, що Державним кадастровим реєстратором відділу в Ізяславському районі Головного управління Дергеокадастру у Хмельницькій області розглянуто заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 11.12.2018 року (реєстраційний номер ЗВ-9705983082018) разом з доданими документами, та відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, з таких підстав: перетин ділянок з ділянкою 6822181600:01:002:0051, площа співпадає на 1,3455%; перетин ділянок з ділянкою 6822181600:01:002:0050, площа співпадає на 0,9967%, та рекомендовано виправити вказану помилку.

29.01.2019 року ОСОБА_1 , звернулась із заявою до відділу Держгеокадастру в Ізяславському районі Хмельницької області про усунення технічної помилки допущеної в документах при реєстрації кадастрового номера 6822181600:01:002:0050, оскільки дана реєстрація відбулась без урахування площі та розташування будівель.

15.02.2019 року позивач отримала відповідь від відділу Держгеокадастру в Ізяславському районі Хмельницької області, в якій зазначено, що в 2014 році розроблялась технічна документація із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості виконавець ПП "Ізяславпроект" ОСОБА_2 , с. Великі Пузирки, Ізяславського району.

24.07.2014 року в НКС дана земельна ділянка була зареєстрована з кадастровим номером 6822181600:01:002:0050.

При розгляді даного питання координати поворотних точок меж вище зазначеної земельної ділянки, які наявні в документації землеустрою, що знаходяться в місцевому фонді, не мають розбіжностей із координатами в НКС ДЗК.

Судом встановлено, що рішенням Великопузирківської сільської ради № 1 від 28.07.2014 року зокрема вирішено:

1) затвердити технічну документацію із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) громадянину ОСОБА_2 ,;

2) передати у власність ОСОБА_2 , по фактичному використанню земель, земельну ділянку загальною площею - 0,25 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 6822181600:01:002:0050;

3) дозволити ОСОБА_2 , виготовити свідоцтво на право власності на вказану земельну ділянку.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний номер: 24925318 від 30.07.2014 року власником земельної ділянки кадастровий номер 6822181600:01:002:0050, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 .

Отже, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, щодо якої позивач просить скасувати рішення Великопузирківської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області від 28.07.2014 року про затвердження технічної документації із землеустрою на неї.

Відповідно до статті 55 Закону України "Про землеустрій" №858-IV, встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка.

Отже, основною метою виготовлення технічної документації по встановленню меж, як видно з її назви, є визначення на місцевості меж (іншими словами, кордонів) земельної ділянки. Таким чином, власник чи користувач земельної ділянки повинен мати рішення про передачу чи надання земельної ділянки, якою він користується (тобто правова підстава користування земельною ділянкою має існувати до прийняття рішення про надання відповідного дозволу). Факт користування чи власності може підтверджувати правовстановлюючий документ, яким є, в тому числі, Державний акт на право користування земельною ділянкою, і Свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, згідно із частиною 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2018 року по справі №753/15528/16 зроблено правовий висновок про те, що неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача з правомірністю рішення органу місцевого самоврядування, оскільки, на його переконання, земельна ділянка, стосовно якої відповідач прийняв рішення, включає частину земельної ділянки, котра перебуває у нього на праві власності. Тобто позивач оспорює правомірність рішення відповідача щодо затвердження технічної документації із землеустрою на земельну ділянку кадастровий номер 6822181600:01:002:0050 іншій особі - ОСОБА_2 , яка за його твердженням належить йому на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний номер: 24925318 від 30.07.2014 року.

Отже, якщо існує невирішений спір про право на земельну ділянку, то це виключає можливість його розгляду за правилами адміністративного судочинства, адже адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей установлювати (визнавати) належність права власності чи постійного користування на земельну ділянку.

Зазначена правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2018 року по справі № 495/5913/14-а та від 5 червня 2018 року по справі № 826/13628/16.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року по справі №809/739/17 зроблено правовий висновок, згідно якого, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів. Таким чином, при визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Частиною 5 статті 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки спірні правовідносини пов`язані із захистом права власності, суд вважає, що цей спір не є публічно-правовим і тому він має вирішуватися за правилами ЦПК України. У даному випадку той факт, що відповідачем є сільська рада та її рішення про затвердження технічної документації із землеустрою на земельну ділянку, не змінює правову природу спірних відносин, і не перетворює цей спір у публічно-правовий, оскільки для визначення підсудності насамперед необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Крім цього, потрібно враховувати наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у п.24-25 рішення від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України вказав, що фраза встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін судом, встановленим законом у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів … . Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, встановленим законом .

До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

У даній справі спірні правовідносини виникли між учасниками справи (фактично між позивачем і третьою особою - ОСОБА_2 ,) не стільки щодо правомірності оскаржуваного рішення, скільки щодо правомірності набуття права власності на земельну ділянку третьою особою - ОСОБА_2 , тому такий спір стосується речового права позивача на спірну земельну ділянку, яка вже належать на праві власності третій особі - ОСОБА_2 , тому все це вказує на його належність до правовідносин, які вирішуються за правилами цивільного судочинства.

Таким чином, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини та вищевказаних висновків Верховного Суду, суд вважає, що цей спір не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, а підлягає розгляду, з урахуванням суб`єктного складу, місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження по справі № 560/1833/19 за позовом ОСОБА_1 до Великопузирківської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: відділ Держгеокадастру в Ізяславському районі , приватне підприємство "Ізяславпроект", ОСОБА_2 про скасування рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду, - з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 19 вересня 2019 року

Головуючий суддя В.К. Блонський