Ухвала

від 17.09.2019 по справі 320/5483/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5483/18

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

17 вересня 2019 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Федотов І.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2019 року зазначений адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Києво-Святошинською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області подано апеляційну скаргу в якій останній просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовити повністю.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 295 та 296 КАС України.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2019 року повернуто апеляційну скаргу Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2019 року.

03.09.2019 року відповідач повторно звернувся до суду першої інстанції з апеляційною скаргою, що підтверджується штампом суду першої інстанції.

Правовими положеннями ч. 1 ст. 295 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як вбачається з матеріалів справи, вперше апеляційну скаргу податковим органом подано 18.02.2019 року, а вдруге, апеляційну скаргу подано 03.09.2019 року , тобто, з пропущенням встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку для її подачі.

При цьому апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Як на поважну причину пропуску строку звернення з апеляційною скаргою апелянт посилається на неможливість вчасної сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.

Проте, такі доводи не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, з огляду на наступне.

Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

ДФС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

Отже, особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, у даному випадку це - Києво-Святошинська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Апелянтом не надано належних і відповідних доказів фінансової неспроможності сплатити судовий збір на момент подачі апеляційної скарги вперше.

Крім того, обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про поновлення строку, встановленого законом або судом.

Враховуючи вищевикладене, підстави для поновлення апелянту строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відсутні.

Крім того, матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2019 року про повернення апеляційної скарги останньому.

Вказані недоліки можуть бути усунуті апелянтом шляхом подання до суду апеляційної інстанції обґрунтованого клопотання про поновлення строку з зазначенням поважності причин такого пропуску, достатніх для його поновлення, та належних доказів пропуску строку.

Разом з тим, скаржником до моменту подання апеляційної скарги вдруге, не сплачено судовий збір в даній справі.

Питання, пов`язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України Про судовий збір № 3674-VI (в редакції чинній на момент подачі позовної заяви).

Законом України від 06.12.2016 року № 1774-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України , внесено зміни до названого Закону, які набрали чинності 05 січня 2017 року.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Даний позов подано в 2018 році.

Так, згідно з частиною 2 статті 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України Про Державний бюджет України на 2018 рік від 07.12.2017 № 2246-VІІI, установлено у 2018 році прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб з 1 січня 2018 року - 1762,00 грн.

Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 N 2147-VIII, який набув чинності 15.12.2017, внесені зміни до Закону України Про судовий збір , зокрема ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , встановлено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином, судовий збір при поданні апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції сплачується у розмірі 150 % ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, та становить - 1057,20 грн. (1762,00 грн. *0,4)*150% = 1057,20 грн.).

В порушення вимог чинного законодавства України, скаржником до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Вказані недоліки можуть бути усунуті апелянтом шляхом подання до суду апеляційної інстанції оригіналу квитанції про сплату судового збору в повному обсязі, а саме: 1057,20 грн.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, відповідно до ст.ст.169, 296 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 169, 296, 298 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2019 року - відмовити .

Апеляційну скаргу Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2019 року - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання даної ухвали.

Роз`яснити апелянту, що у випадку не виконання вимог ухвали у встановлений строк до апеляційної скарги будуть застосовані наслідки визначені п.1 ч. 4 ст. 169 або п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя І.В. Федотов