Постанова
від 12.09.2019 по справі 640/2447/19
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/2447/19 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Земляної Г.В., Кобаля М.І., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Паритет-к на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2019 року адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Паритет-к до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Паритет-к (надалі за текстом - ТОВ Паритет-к ) звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004271404 від 04.02.2019 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання із сплати податку на прибуток на 828 687 грн.

Обгрунтовуючи свої вимоги позивач вказував на помилковість висновків контролюючого органу щодо заниження фінансового результату до оподаткування внаслідок включення до складу витрат відсотків за користування кредитом та ліцензійних платежів в частині реалізації продукції за межами України.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про задоволення позову.

У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління ДФС у м. Києві наполягає на законності та обгрунтованості судового рішення.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 25.09.2018 р. по 23.10.2018 р. посадовцями Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Паритет-к з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2016 р. по 30.06.2018 р., валютного - за період з 01.01.2016 р. по 30.06.2018 р., єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 р. по 30.06.2018 р.

Результати перевірки оформлено актом № 1109/26-15-14-04-05/37973820 від 13.11.2018 р.

Згідно цьому акту позивачем, серед іншого, порушено вимоги ст.ст. 44, 134 Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України ) в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 617 808 грн.

Такий висновок контролюючого органу вмотивовано наступним.

Відповідно до рамкової угоди № FW115.865 від 19.08.2014 р. та договору про надання траншу № 115.44808/FW115.865 від 06.10.2014 р. ТОВ Паритет-к отримало у ПАТ ПроКредитБанк на поточний рахунок кредит у розмірі 1 000 000 грн.

Згідно письмовим поясненням головного бухгалтера товариства отримані кошти були використані на проведення розрахунків з постачальниками, а сплачені відсотки у розмірі 314 215 грн. 66 коп. віднесені до складу витрат.

Разом з тим, договором про надання траншу № 115.44808/FW115.865 від 06.10.2014 р. передбачено, що кошти надаються позивачеві для придбання основних засобів.

Оскільки на час перевірки відсутня інформація про порушення ТОВ Паритет-к умов кредитного договору, відповідач дійшов висновку про те, що за кредитні кошти позивач придбавав основні засоби.

Водночас, в силу приписів Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 31 Фінансові витрати відсотки за користування кредитом підлягають капіталізації (включенню до собівартості кваліфікаційного активу).

У період з 01.01.2016 р. по 30.06.2018 р. ТОВ Паритет-к здійснювало виплату ліцензійних платежів (роялті) за використання корисних моделей та торгових марок відповідно до ліцензійних договорів № 28/07-1 від 28.07.2014 р., № 28/07-2 від 28.07.2014 р., № 28/07-3 від 28.07.2014 р., № 02/10-2017 від 01.10.2017 р., № 01/10-2017 від 01.10.2017 р., № 02/10-2017 від 01.10.2017 р., № 01/09-01 від 01.09.2016 р., № 01/09-02 від 01.09.2016 р. укладених з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5

Згідно регістрів бухгалтерського обліку усього до складу витрат позивач відніс 12 295 371 грн. 40 коп.

Названими договорами передбачено, що надані позивачеві невиключні ліцензії можуть використовуватись останнім для здійснення діяльності на території України.

Однак, первинні документи свідчать про використання ТОВ Паритет-к корисних моделей у тому числі і за межами України, а отже у цій частині безпідставно сформовано витрати на суму ліцензійних платежів.

Крім того, позивачем не збільшено фінансовий результат до оподаткування на 30 відсотків вартості товарів, придбаних у нерезидента, що призвело да заниження різниць, які виникають відповідно до ПК України, на 366 753 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 0062531404 від 06.123.2018 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання із сплати податку на прибуток на 926 712грн.

Рішенням Державної фіскальної служби України № 4984/6/99-99-11-04-01-25 від 31.01.2019 р. частково задоволено скаргу позивача та скасовано зазначене податкове повідомлення-рішення в частині заниження різниць, які виникають відповідно до ПК України.

За таких обставин, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004271404 від 04.02.2019 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання із сплати податку на прибуток на 828 687 грн у тому числі 551 792 грн. за основним платежем та 275 896 грн. за штрафними санкціями.

Згідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Пунктом 135.1 статті 135 визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 290 від 29 листопада 1999 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 р. за № 860/4153, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Пунктом 8 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід визначено, що дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов: покупцеві передані ризики й вигоди, пов`язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив); підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами); сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена; є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов`язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Пункт 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31 грудня 1999 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за № 27/4248, визначає об`єкт витрат, як продукцію, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов`язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

Згідно пункту 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Відповідно до пункту 11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

У пункті 3 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 31 Фінансові витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 415 від 28 квітня 2006 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 травня 2006 р. за № 610/12484, надано визначення термінів, що вживаються у ньому, розкрито і зміст терміну Капіталізація фінансових витрат - це включення фінансових витрат до собівартості кваліфікаційного активу.

Цим же пунктом надано визначення терміну кваліфікаційний актив під яким розуміється актив, який обов`язково потребує суттєвого часу для його створення.

Відповідно до пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 31 Фінансові витрати капіталізація фінансових витрат застосовується лише до суми тих фінансових витрат, яких можна було б уникнути, якби не здійснювались витрати на створення кваліфікаційного активу. Витрати на створення кваліфікаційного активу для цілей капіталізації включають лише витрати, для здійснення яких сплачуються грошові кошти, передаються інші активи або приймаються зобов`язання з нарахуванням відсотків.

Згідно пункту 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 31 Фінансові витрати у разі безпосереднього позичання коштів з метою створення кваліфікаційного активу сумою фінансових витрат, що підлягає включенню до собівартості кваліфікаційного активу, є фактичні, визнані у звітному періоді, фінансові витрати, які пов`язані з цим запозиченням (за вирахуванням доходу від тимчасового фінансового інвестування запозичених коштів).

Разом з тим, контролюючим органом не встановлено факту створення чи придбання ТОВ Паритет-к кваліфікаційних активів за кредитні кошти.

Висновок Головного управління ДФС у м. Києві про те, що оскільки відсутні відомості про порушення позивачем умов кредитного договору, то це означає, що останній придбав основні засоби за рахунок отриманого кредиту, є виключно припущенням відповідача.

Ані відсутність штрафних санкцій за нецільове використання кредиту, ані той факт, що згідно даним балансу позивачем придбавались основні засоби, не є беззаперечним доказом того, що ці засоби були придбані саме за рахунок залучених коштів.

Доводи контролюючого органу про заниження фінансового результату до оподаткування мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, на формування витрат.

Однак у справі, що переглядається, відповідачем не доведено існування таких обставин.

Суд попередньої інстанції на наведене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про те, що витрати ТОВ Паритет-к по сплаті відсотків за користування кредитом підлягали включенню до собівартості активів, а не до складу витрат.

У частині висновків контролюючого органу про завищення витрат на суму ліцензійних платежів за використання корисних моделей за межами України, колегія суддів бере до уваги наступне.

Пунктом 86.1 статті 86 ПК України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до пункту 86.10 в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами затверджено наказом Міністерства фінансів України № 727 від 20 серпня 2015 р. та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 р. за № 1300/27745 (надалі за текстом - Порядок ).

Пунктом 5 Розділу ІІ Порядку установлено, що факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

За змістом пункту 4 Розділу ІІІ Порядку в описовій частині акта (довідки) документальної перевірки: зазначаються первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку; наводяться регістри бухгалтерського обліку, кореспонденція рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення. У разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначається перелік цих документів.

Аналіз наведених правових актів дає підстави для висновку про те, що при проведенні перевірки контролюючий орган має чітко встановити як факт наявності порушення податкового законодавства, так і суму заниження або завищення податкових зобов`язань платника, яка грунтується на відомостях, зазначених у первинних документах.

Разом з тим, визначаючи суму заниження податкових зобов`язань відповідач в акті перевірки зазначив: Оскільки витрати по сплаті ліцензійних платежів враховані в цілому без поділу на внутрішні та експортні, частка сформованих витрат в частині реалізованої продукції за межами території України розрахована пропорційно отриманому доходу .

Тобто, ГУ ДФС у м. Києві не встановило конкретну суму сформованих позивачем витрат, а виходила із припущення, що вони є пропорційними отриманому доходу.

Оскільки в силу приписів статті 2 КАС України рішення суб`єкта владних повноважень не може грунтуватись на припущеннях, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування судового рішення та ухвалення постанови про задоволення позову.

Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Паритет-к задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2019 року скасувати та прийняти нове судове рішення.

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві №0004271404 від 04.02.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116,м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 39439980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Паритет-к (04123, м. Київ, вул. Світлицького, буд 35; код ЄДРПОУ 37973820) 31 038 (тридцять одну тисячу тридцять вісім) грн. 30 коп. судових витрат із сплати судового збору.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова складена в повному обсязі 17 вересня 2019 р.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Г.В.Земляна

суддя М.І.Кобаль

Дата ухвалення рішення12.09.2019
Оприлюднено20.09.2019

Судовий реєстр по справі —640/2447/19

Постанова від 13.07.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Юрченко В.П.

Постанова від 13.07.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Юрченко В.П.

Ухвала від 10.07.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Юрченко В.П.

Ухвала від 10.07.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Юрченко В.П.

Ухвала від 20.06.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Юрченко В.П.

Ухвала від 20.06.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Юрченко В.П.

Ухвала від 09.12.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Юрченко В.П.

Ухвала від 13.11.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Юрченко В.П.

Ухвала від 07.11.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Юрченко В.П.

Ухвала від 25.10.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Юрченко В.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні