Постанова

від 19.09.2019 по справі 826/4436/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 вересня 2019 року

Київ

справа №826/4436/16

адміністративне провадження №К/9901/7817/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

головуючий - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2016 року у складі колегії суддів: Кобилянського К.М., Мазур А.С., Федорчука А.Б. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року у складі колегії суддів: Кузьменка В.В., Василенка Я.М., Степанюка А.Г. у справі № 826/4436/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Печерська архітектурна майстерня" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови, -

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Печерська архітектурна майстерня" (надалі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Державної архітектурно-будівельної інспекції України (надалі по тексту - відповідач) від 01.03.2016 за №45/16/10126-33/0103/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року, визнано протиправною та скасовано постанову Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 01.03.2016 за №45/16/10126-33/0103/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що при проведенні перевірки та винесенні постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, посадові особи Департаменту діяли у відповідності до чинного законодавства, на підставах та у спосіб, передбачений Конституцією та чинними нормативно - правовими актами.

У поданому відзиві позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У ході розгляду справи судами встановлено, що відповідачем проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил товариством з обмеженою відповідальністю "Печерська архітектурна майстерня" на об`єкті будівництва: "Будівництво житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення на вулиці Львівській, 15 у Святошинському районі міста Києва (третя черга будівництва)".

Під час перевірки на об`єкті будівництва встановлено, що у проекті організації будівництва на об`єкті розроблено лише будівельний генеральний план, в якому розташування баштового крану не відповідає проекту виконання будівельних робіт, чим проектувальник порушив пункт 3.2.1 ДБН А.3.1-5-2009 "Управління організація і технологія. Організація будівельного виробництва", який згідно пункту 3.2.2 ДБН А.3.1-5-2009 повинна розробляти проектна організація.

За результатами перевірки 16.02.2016 головним інспектором Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та протокол про порушення у сфері містобудівної діяльності, а також видано обов`язковий до виконання припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

На підставі акту та враховуючи виявлені правопорушення головним інспектором будівельного нагляду винесено постанову від 01.03.2016 за №45/16/10126-33/0103/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою до позивача застосовано штраф у сумі 124 020,00 грн., за порушення абзацу 2 частини першої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Не погоджуючись з постановою відповідача від 01.03.2016, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що відповідачем у відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірність прийняття оскаржуваного рішення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб`єкти містобудування, які здійснюють проектування об`єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження категорії складності об`єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев`яноста мінімальних заробітних плат.

Судами встановлено, що згідно протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.02.2016 вбачається, що товариством з обмеженою відповідальністю "Печерська архітектурна майстерня" розроблена проектна документація, у якій розташування баштового крану не відповідає проекту виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги пункту 3.2.1 ДБН А.3.1-5-2009 "Управління організація і технологія. Організація будівельного виробництва".

Однак, суд не погоджується із вказаними твердженнями з огляду на наступне.

Згідно пункту 3.2.1 ДБН А.3.1-5-2009 "Управління організація і технологія. Організація будівельного виробництва" у проекті організації будівництва укрупнено проектується раціональна організація будівництва усього комплексу об`єктів будови. Проект організації будівництва використовується замовником, підрядними організаціями та іншими учасниками інвестиційного процесу для одержання дозволу на виконання будівельних робіт, для організації діяльності з будівництва об`єкта, для розподілу у часі фінансування і матеріально-технічного забезпечення його будівництва. Проект організації будівництва повинен бути ув`язаний з іншими розділами передпроектної та проектної документації. Передбачені у проекті організації будівництва заходи включаються в кошторисну документацію на будівництво об`єкта (комплексу).

В підпункті б пункту Д.2 Додатку Д ДБН А.3.1-5-2009 зазначено, що до складу проекту організації будівництва включаються будівельні генеральні плани на об`єкт або комплекс об`єктів для підготовчого і основного періодів будівництва, з урахуванням зведення підземних і надземних частин, з розташуванням, в тому числі й основних монтажних кранів та інших будівельних машин.

З матеріалів справи вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю "Печерська архітектурна майстерня" розробило та передало замовнику будівництва проект організації будівництва.

Відповідно до пункту 6.3 ДБН А.3.1-5-2009 розстановка на об`єкті вантажопідіймальних машин визначається у проекті організації будівництва, уточнюється і деталізується у проекті виконання робіт з урахуванням їх спільної безпечної роботи.

Судами попередніх інстанцій вірно вказано, що аналіз приписів ДБН А.3.1-5-2009 дає підстави дійти висновку, що розміщення баштового крану визначається спочатку в проекті організації будівництва, а потім деталізується у проекті виконання робіт.

Разом з тим встановлено, що згідно проекту виконаних робіт, розташування крану залишилося без змін, тобто розміщення таке саме, як і в проекті організації будівництва. В матеріалах справи також міститься Будгенплан будівництва житлового будинку, де відмічено місце розташування баштового крану, що підтверджує викладене вище.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що доводи відповідача стосовно порушення позивачем приписів пункту 3.2.1 ДБН А.3.1-5-2009 "Управління організація і технологія. Організація будівельного виробництва" не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи.

Не дають підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій також інші, зазначені у касаційній скарзі, аргументи відповідача, позаяк вони не применшують і не змінюють основних правових висновків та мотивів судів.

Суд також, звертає увагу на те, що здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 липня 2006 р. у справі "Проніна проти України" зазначив, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов`язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довод. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення (CASE OF Svetlana Vladimirovna PRONINA against Ukraine (Application no. 63566/00)).

Таким чином, проаналізувавши доводи касаційної скарги та постанови судів першої та апеляційної інстанції, Суд встановив правильне застосування норми матеріального та процесуального права і погоджується з їх висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук