Рішення

від 12.07.2019 по справі 205/2710/19

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

12.07.2019 Єдиний унікальний номер 205/2710/19

Провадження № 2/205/1635/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2019 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Шавули В.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю АВТО ЄВРО СИЛА про відшкодування збитків, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 26.03.2019 року звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю АВТО ЄВРО СИЛА про відшкодування збитків (а.с.1-4), у якому посилаючись на викладені обставини просить стягнути з відповідача на свою користь збитки в сумі 19 110, 00 грн. та моральну шкоду в сумі 5 000,00 грн., оскільки відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання за договором про надання інформаційно-консультаційних послуг від 29.01.2019 року №1А290119, ігнорує прямі вимоги про їх виконання та повернення суми завданих збитків.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 29.01.2019 року між сторонами укладено договір про надання інформаційно-консультаційних послуг №1А290119, за умовами якого відповідач взяв на себе зобов`язання з розмитнення в пільговий період автотранспортного засобу марки AUDI A6 WIN № НОМЕР_1 , відповідно до чинного законодавства, яким запроваджувалась нова модель оподаткування акцизним податком легкових ТЗ та їх розмитнення за №8488 та №8487. На виконання умов вказаного договору позивач сплатив відповідачу кошти в сумі 19 110,00 грн.

Позивач вважає, що відповідачем не виконано взяті зобов`язання, у зв`язку із чим він вимушений був звернутися до суду із даним позовом.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27.03.2019р. відкрито провадження у вказаній справі, ухвалено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.16).

Відповідач фактично ухвалу про відкриття спрощеного провадження з копією позовної заяви та доданими до неї документами не отримав, проте за змістом ч.7, п.4 ч.8, ст.128 ЦПК України вищевказані документи вважаються врученими відповідачу, оскільки надсилались за адресою його місцезнаходження, зареєстрованого у встановленому законом порядку. Відзиву та письмових заяв відповідачем не надано суду.

З огляду на викладене, а також враховуючи відсутність заперечень позивача проти ухвалення заочного рішення судом відповідно до ст.ст.280, 281 ЦПК України ухвалено проводити розгляд справи у заочному порядку.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд встановив наступне.

29 січня 2019 року укладено договір про надання інформаційно-консультаційних послуг за №1А290119 (а.с.7-9), відповідно до умов якого позивач замовив та зобов`язався сплатити, а ТОВ АВТО ЄВРО СИЛА взяв на себе зобов`язання надати комплекс інформаційно-консультаційних послуг з питань митного оформлення транспортного засобу в порядку визначеному в проектах Законів України №8488 від 15.06.2018 року та №8487 від 15.06.2018 року в редакції на момент набрання ними чинності або в інших прийнятих замість них законах. Сторонами у договорі зазначено виконавець - ТОВ АВТО ЄВРО СИЛА , а замовник - ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 на користь ТОВ АВТО ЄВРО СИЛА сплатив 19 110,00 грн. (а.с.10), тобто вартість послуг та гарантійний внесок, як то зазначено у п.4.1.,4.2. договору, на реквізити зазначені у вказаному договорі.

Згідно із ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ст. 902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Частиною 1 статті 906 ЦК України передбачено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 3 договору зазначено, що повне надання Виконавцем інформаційно-консультаційних послуг наступає в момент отримання власником оформленої імпортної митної декларації або посвідчення про декларацію в уповноважених органах МВС транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційних номери і підписанням сторонами Акту надання послуг.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною 1 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів визначено, що споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Суд зауважує, що договір про надання інформаційно-консультаційних послуг за №1А290119 від 29.01.2019 року суд не приймає як належний, допустимий та достовірний доказ яким позивач обґрунтовує свої вимог, так як він підписаний лише в графі виконавець - ТОВ АВТО ЄВРО СИЛА , а в графі замовник - відсутній підпис та розшифрування того хто підписав, у зв`язку із чим, посилання позивача на укладення між сторонами вказаного договору є безпідставними та недоведеними.

В частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди слід зазначити наступне.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Як роз`яснено в п. 3, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (зі змінами від 25.05.2001 та від 27.02.2009), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема у порушенні права власності та інших цивільних прав, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими та при настанні інших негативних явищ. При вирішені спору про відшкодування моральної шкоди суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в який матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на зазначене, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди.

Таким чином, зважаючи на викладене вище суд за своїм власним переконанням приходить до висновку, що позовні вимоги є безпідставним та необґрунтованими, жодним чином недоведені, а тому не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, згідно із вимогами ст.. 141 ЦПК України, суд приймає до уваги, що позивач звільнений від сплати судового збору, відповідно положень ч. 3 ст. 22 Закону України Про захист прав споживача , у задоволенні позову відмовлено, тому судові витрати слід віднести на рахунок держави.

Керуючись Законом України Про захист справ споживачів , ст. ст. 11, 16, 525, 526, 610, 629, 1167 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 19, 81, 141, 263-265, 272, 280-283 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю АВТО ЄВРО СИЛА про відшкодування збитків, - відмовити .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст судового рішення складено 16 липня 2019 року.

Суддя В. С. Шавула