Рішення

від 13.09.2019 по справі 444/725/18

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/725/18

Провадження № 2/444/94/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/повне/

13 вересня 2019 року Жовківський районний суд Львівської області у складі :

головуючого судді Мікула В. Є.

секретар судового засідання Савчук Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовкві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрики іграшок РК" про поновлення на роботі та стягнення оплати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом в якому, з урахуванням останньої заяви про збільшення позовних вимог, просить судпоновити його на позаду різника матеріалів в ТзОВ "Фабрика іграшок РК", стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрики іграшок РК" на його користь середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 27.10.2016 року по день поновлення його на роботі в розмірі - 56 525 грн. 95 коп. Окрім цього просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрики іграшок РК" на його користь моральні збитки в розмірі 20 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 03.09.2015 р. згідно наказу №23-k від 02.09.2015 р. позивача було прийнято на посаду різника матеріалів на ТзОВ Фабриці іграшок РК.

27.10.2016 р. позивача було призвано на строкову військову службу Жовківським РВК

Львівської області і направлено у військову частину польова пошта В4264.

Зазначає, що проходив строкову військову службу у військовій частині пп В4264, що

підтверджується витягом із наказу командира військової частини пп В4264 від 28.10.2016 №

273. Після внесення змін у штат військової частини позивача було направлено для проходження строкової військової служби у в/ч А3211.

Крім цього зазначає, що після прибуття для проходження строкової військової служби, позивача було звільнено на підставі наказу №41-к від 27.10.2016 відповідно до статті 36 п.3 КЗпП (призов або вступ працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої статті 119 цього Кодексу;), але своєї згоди для звільнення позивач не надавав.

Вказує, що про факт звільнення дізнався через 3 місяці, оскільки на адресу проживання була направлена трудова книга, у якій зазначено, що 27.10.2016 р. позивача звільнено з роботи.

Наголошує, що через те, що певний період часу не знав про звільнення з роботи, а також у зв`язку з тим, що проходив строкову військову службу у військовій частині пп В4264, у позивача не було можливості звернутись до суду для захисту своїх прав. Вважає своє звільнення незаконним.

У зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом та просить такий задоволити.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали підтримали з підстав викладених у позові. Просять позов задоволити в повному обсязі, з врахуванням останньої уточненої заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо позовних вимог позивача заперечив повністю, вважає такі необґрунтованими. Просить в позові відмовити повністю з підстав викладених у письмовому відзиві.

Суд, заслухавши пояснення сторін, їх представників та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, що 03.09.2015 р. згідно наказу №23-k від 02.09.2015 р. ОСОБА_1 було прийнято на посаду різника матеріалів на ТзОВ Фабриці іграшок РК.

27.10.2016 р. позивача було призвано на строкову військову службу Жовківським РВК

Львівської області і направлено у військову частину польова пошта В4264.

З матеріалів справи вбачається, що позивач проходив строкову військову службу у військовій частині пп В4264, що підтверджується витягом із наказу командира військової частини пп В4264 від 28.10.2016 № 273. Після внесення змін у штат військової частини позивача було направлено для проходження строкової військової служби у в/ч А3211.

Окрім цього з матеріалів справи вбачається, що після прибуття для проходження строкової військової служби, позивача було звільнено на підставі наказу №41-к від 27.10.2016 відповідно до статті 36 п. 3 КЗпП (призов або вступ працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої статті 119 цього Кодексу;), однак своєї згоди для звільнення позивач не надавав.

Законом України від 15.01.2015 року № 116-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби та питань соціального захисту громадян України, які проходять військову службу під час особливого періоду було внесено зміни до ст. 39 З.У. Про військовий обов`язок і військову службу , відповідно до яких, громадяни України, призвані на строкову військову службу на строк до закінчення особливого періоду, користуються гарантіями, передбаченими частиною 3 та 4 ст. 119 Кодексу законів України про працю.

Згідно з п. 3 ст. 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є призов або вступ працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої статті 119 цього Кодексу

Відповідно до ч. 3 ст. 119 КЗпП України за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стан) на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністру України від 04.11.2015 року № 911 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 року № 105 , виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу на особливий період здійснюється з 11 червня 2015 року.

Тобто, відповідно до законодавства України з 08.02.2015 року зазначеній категорії громадян середній заробіток на підприємстві зберігався на загальних підставах, а починаючи з 11.06.2015 року підприємствам, установам, організаціям здійснюється компенсація цього заробітку за рахунок державного бюджету.

Порядком виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністру України від 04 березня 2015 року №105 передбачено, що для виплати компенсації підприємство, установа або організація подає щомісяця до 15 числа органу соціального захисту населення звіт про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам згідно з додатком 1, погоджений районним (міським) військовим комісаріатом, який здійснював призов працівника на військову службу, в частині підтвердження призову та проходження військової служби, для подання до 19 числа їх копій, а також зведених звітів про фактичні виграти на виплату середнього заробітку працівникам згідно з додатком 2 структурним підрозділам соціального захисту населення.

Частиною 2 статті 39 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу визначено, що громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частинами третьою та четвертою статті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною першою статті 51, частиною п`ятоюстатті 53, частиною третьою статті 57, частиною п`ятою статті 61 Закону України "Про освіту".

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації поширено дію частини другої і третьої статті 39 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу , частини третьої статті 2 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та частини третьої статті 119 КЗпП України в редакції цього Закону на громадян України, які починаючи з 18 березня 2014 року були призвані на військову службу на підставі Указу Президента України від 17 березня 2014 року №303 Про часткову мобілізацію , затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про часткову мобілізацію .

Крім того, згідно роз`яснення Міністерства соціальної політики України від 16.09.2015 р. працівники, призвані на строкову військову службу не підлягають звільненню на підставі п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, звільнених працівників має бути поновлено і збережено середній заробіток з дати звільнення. Поновлення на роботі здійснюється шляхом скасування наказу про звільнення, внесення відповідного запису до особової справи (особової картки) працівника (та у подальшому внесення запису до трудової книжки). Про факт скасування наказу про звільнення роботодавець зобов`язаний повідомити працівника шляхом направлення йому за місцем реєстрації (фактичного проживання) листа із дорученням копії наказу Датою поновлення звільненого працівника на роботі є дата звільнення. Роботодавець у наказі про скасування наказу про звільнення повинен зазначити про припинення працівником виконання посадових обов`язків у зв`язку з призовом на строкову військову службу та призовом під час мобілізації.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Частиною 2 ст. 235 КЗпП встановлено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

З огляду на зазначене та враховуючи чинні норми законодавства, що регулють питання в сфері трудових відносин, суд вважає, що позивача було незаконно звільнено із займаної посади, а тому він відповідно до вказаних вимог закону має бути поновлений на роботі на цій посаді з стягненням на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, згідно розрахунку середньої зарбітної плати.

Разом з тим, суд критично оцінює заперечення представника відповідача, що стосується написанням позивачем заяви на його звільнення, оскільки представником відповідача не представлено та не доведене наявність такої заяви.

Щодо позовної вимоги позивача про стягнення в його користь моральної шкоди, то суд вважає, що дана вимога підлягає до часткового задоволення, а саме, суд вважає за необхідним стягнути з відповідача на користь позивача моральні збитки в розмірі 3 000 грн., оскільки позивач зазнав моральних переживань.

Згідно ст. 141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що з відповідача в користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 768.40 грн.

За таких обставин суд прийшов до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 є підставними і підлягають до часткового задоволення.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 12, 13, 23, 76, 268, 258, 259, 264, 265, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 на позаду різника матеріалів в ТзОВ "Фабрика іграшок РК"

Стягнути з ТзОВ "Фабрика іграшок РК" /адреса місцязнаходження : 80300, м. Жовква, вул. Вокзальна, 32 Львівська область, ідентифікаційний код - 39542838/ в користь ОСОБА_1 /місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , ІПН - НОМЕР_2 / середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 27.10.2016 року по 13.09.2019 року в розмірі - 135340 грн. 38 коп.

Стягнути з ТзОВ "Фабрика іграшок РК" /адреса місцязнаходження : 80300, м. Жовква, вул. Вокзальна, 32 Львівська область, ідентифікаційний код - 39542838/ в користь ОСОБА_1 /місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , ІПН - НОМЕР_2 / моральні збитки в розмірі - 3000 грн.

Стягнути з ТзОВ "Фабрика іграшок РК" /адреса місцязнаходження : 80300, м. Жовква, вул. Вокзальна, 32 Львівська область, ідентифікаційний код - 39542838/ в користь держави судовий збір в розмірі - 768 грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, однак з врахуванням п. 15.5 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України.

Суддя Мікула В. Є.

Повний текст рішення виготовлено 19.09.2019 року.