ЄУН 193/596/19
Провадження №2/193/314/19
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Р І Ш Е Н Н Я
17 вересня 2019 року сел.Софіївка
Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Кащук Д.А.,
при секретарі Ратушній В.В.,
за участю сторін:
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел.Софіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Ордо-Василівської сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду із позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 9,750 га., кадастровий номер земельної ділянки: 1225286600:02:001:0114, яка розташована на території Ордо-Василівської ради Софіївського району Дніпропетровської області.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що на підставі рішення виконавчого комітету Ордо-Василівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області від 16 січня 2001 року № 113 на ім?я її матері - ОСОБА_3 був виданий 20 березня 2001 року Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ДП № 038126, відповідно якого їй передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку площею 9.750 гектарів, яка розташована на території Ордо-Василівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області. Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №152.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається із: земельної ділянки площею 9 , 750 га., вартістю 267501 грн. 94 коп., яка належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ДП № 038126 від 20 березня 2001 року. Кадастровий номер земельної ділянки 1225286600:02:001:0114.
Відповідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 593 наданому 09 квітня 2019 року відділом Держгеокадастру у Софіївському районі Дніпропетровської області нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 261750 грн. 94 копійок.
Крім неї інших спадкоємців за заповітом чи законом не має.
Проте звернутися вчасно до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом вона не змогла у зв ?язку з тим, що хворіла і пропустила встановлений ст. 1270 Цивільного кодексу України строк для прийняття спадщини та був відсутній правовстановлюючий документ на спадкове майно, оригінал Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ДП № 038126 від 20 березня 2001 року, який після смерті матері - ОСОБА_3 є втраченим.
Рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2018 року по справі ЄУН 193/166/18 позов ОСОБА_2 до Ордо-Василівської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задоволено та визначено додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви для прийняття спадщини, яка відкрилась на території Ордо-Василівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області після смерті матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 терміном у три місяці, з часу вступу рішення суду в законну силу.
Відповідно до рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області вона звернулася із заявою до Софіївської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області про прийняття спадщини, а 27 лютого 2019 року звернулася до Софіївської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, але у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 9,750 га., яка розташована на території Ордо-Василівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, що належала ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 року Софіївською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області їй було відмовлено у зв ?язку з відсутністю правовстановлюючого документа на земельну ділянку. Тобто відсутній Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ДП № 038126 від 20 березня 2001 року на ім?я ОСОБА_3 та у Державному акті на право приватної власності на землю серії ІІ-ДП № 038126 від 20 березня 2001 року ім`я власника ОСОБА_3 , а у Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ1206155292018 ім`я власника ОСОБА_3 , тобто, інформація, що міститься у Державному земельному кадастрі і є підтвердженням зареєстрованого права власності на нерухоме майно, не відповідає інформації, що міститься у правовстановлюючому документі.
Документацією із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, 20 січня 2007 року була виготовлена Державним підприємством Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою , яким невірно і було зазначено ім`я ОСОБА_3 , як ОСОБА_3 , що і знайшло відображення в Державному земельному кадастру про земельну ділянку.
06 квітня 2019 року позивач подала об?яву в Софіївську району газету Дніпропетровської області Вісті Софіївщини про те, що втрачений Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ДП № 038126 від 20 березня 2001 року на ім?я ОСОБА_3 , вважати недійсним.
Таким чином, виникла ситуація, коли позивач успадкувала земельну ділянку відповідно до закону, однак позбавлена можливості оформити спадщину на земельну ділянку шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за законом.
В зв`язку з викладеним, позивач просить суд визнати за нею, ОСОБА_2 , право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 9.750 га, вартістю 261750 гривні 94 коп., яка розташована на території Ордо-Василівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області та належала спадкодавцю ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ- ДП № 038126 виданого 20 березня 2001 року Ордо-Василівською сільською радою Софіївського району Дніпропетровської області, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №152 . кадастровий номер земельної ділянки - 1225286600:02:001:0114, зареєстрований у Державному земельному кадастрі, як за ОСОБА_3 .
Позивач у судове засідання не з`явилась, представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача Ордо-Василівської сільської ради в судове засідання не з`явився, згідно поданої заяви також просив суд розглянути цивільну справу без його участі, проти позовних вимог не заперечує .
Суд, дослідивши письмові докази та оцінивши усі докази по справі в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - мати позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , актовий запис №13, виданим повторно Софіївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 05 грудня 2017 року (а.с.10).
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_4 , її матір`ю вказано ОСОБА_3 (а.с.19). Прізвище матері позивача з ОСОБА_3 було змінено на ОСОБА_3 після державної реєстрації шлюбу, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого подружжя від 06 грудня 2017 року №00019166153 (а.с. 21).
Тобто, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 була рідною матір`ю позивача - ОСОБА_2 .
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на земельну ділянку розміром 9,750 гектар, яка належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю Серії ІІ- ДП № 038126, виданого 20 березня 2001 року Ордо-Василівською сільською радою Софіївського району Дніпропетровської області, яка знаходиться на території Ордо-Василівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, кадастровий номер земельної ділянки: 1225286600:02:001:0114 (а.с.12).
Рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2018 року по справі ЄУН 193/166/18 позов ОСОБА_2 до Ордо-Василівської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задоволено та визначено додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про при зняття спадщини, яка відкрилась на території Ордо-Василівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області після смерті матері- ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 терміном у три місяці, з часу вступу рішення суду в законну силу (а.с. 36-37).
27 лютого 2019 року державний нотаріус Софіївської державної нотаріальної контори Русак Л.А. винесла постанову про відмову ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , в зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на земельну ділянку на ім`я померлої (а.с.9).
Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи. В судовому засіданні досліджені всі докази, подані учасниками справи. Суд постановляє рішення на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись особа за захистом свого невизнаного, оспорюваного або порушеного права.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Нормами ст. 1261 ЦК України передбачено, діти спадкодавця складають першу чергу спадкоємців за законом.
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верхового суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).
Відповідно до вимог ст.1 Протоколу 1 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод та ч.1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Частиною 2 ст. 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Відповідно до ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину (ч. 1 і ч. 2 ст. 126 ЗК).
Відповідно до роз`яснень, що містяться в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7, про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.
Згідно з п. 1 ст.125 ЗК України, право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Тобто, передумовою для застосування ст.392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.
Стаття 328 ЦК України встановлює, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Майнових спорів з приводу заявлених вимог про спадкування зазначеного спадкового майна не існує. Інших спадкоємців, ні за законом, ні за заповітом, після смерті ОСОБА_3 не встановлено.
З врахуванням викладених обставин, позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені поданим доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
В зв`язку з тим, що позивач в судовому засіданні не заявив вимогу про стягнення з відповідача на його користь судових витрат, суд покладає обов`язок по сплаті судового збору на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 81, 247, 258-259 ЦПК України, ст. ст. 1216-1218, ч.1 ст. 1220, ч.1 ст. 1221, ст. 1258 ЦК України, ч.3 ст.158 ЗК України, ст.55 Конституції України,-
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Ордо-Василівської сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 9.750 га, вартістю 261750 гривні 94 коп., яка розташована на території Ордо-Василівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області та належала спадкодавцю ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ- ДП № 038126 виданого 20 березня 2001 року Ордо-Василівською сільською радою Софіївського району Дніпропетровської області, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №152, кадастровий номер земельної ділянки - 1225286600:02:001:0114, зареєстрований у Державному земельному кадастрі, як за ОСОБА_3 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Д.А.Кащук
Суд | Софіївський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 17.09.2019 |
Оприлюднено | 20.09.2019 |
Номер документу | 84380308 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Софіївський районний суд Дніпропетровської області
Кащук Д. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні