Рішення

від 11.07.2019 по справі 761/47876/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/47876/18

Провадження № 2/761/3389/2019

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Мальцева Д.О.,

за участю секретаря Чугаєва І.В.

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва, в залі судових засідань, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю І.Р.Б. про визнання припиненими трудових відносин, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю І.Р.Б. (далі по тексту - відповідач), відповідно до якого просила трудові відносини з відповідачем визнати припиненими з 28.11.2018 у зв`язку із звільненням позивача з посади директора за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивача було призначено на посаду директора ТОВ І.Р.Б. 20.06.2007. В подальшому позивач вирішила звільнитись із займаної посади, про що повідомила Загальні збори Товариства, які є вищим органом управління, надіславши учасникам Товариства свою заяву про звільнення. 27.11.2018 позивач фактично припинила виконувати свої трудові обов`язки відповідно до наказу № 2711/01, звільнившись за власним бажанням. Разом з тим, уповноважений на звільнення позивача із займаної посади орган ТОВ І.Р.Б. проігнорував заяву позивача, по суті її не розглянув, не виконав покладених на нього Статутом Товариства обов`язків по створенню нового виконавчого органу. При цьому, не внесення відповідачем змін про звільнення з посади директора ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, свідчить про те, що відповідач не визнає припинення трудових відносин з позивачем та продовжує вважати його керівником Товариства. Вказаною бездіяльністю відповідач порушує трудові права позивача, зокрема, щодо звільнення та вільного вибору праці, у зв`язку з чим остання звернулась до суду з вказаним позовом.

Від відповідача відзив не надходив.

17.12.2018 по справі відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Сторонам встановлено строки для надання заяв по суті справи.

09.07.2019 від представника позивача надійшла заява про долучення доказів до справи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, ухвала про відкриття провадження та судові повістки направлялись відповідачу за юридичною адресою.

Згідно положень ч. 1, 2 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

З врахуванням тієї обставини, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, причини неявки суду не повідомив, відзиву проти позовної заяви не надав, а також того, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд постановив ухвалу про розгляд справи в заочному порядку на підставі наявних у справі даних та доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 6.1. Статуту Товариства, затвердженого Загальними зборами учасників, протокол № 06/09/2013 від 06.09.2013, з подальшими змінами, вищим органом управління Товариством є Загальні збори учасників.

До компетенції Загальних зборів, зокрема, належить створення та відкликання виконавчого органу Товариства (пп. 6.3.5. Статуту).

Згідно п. 6.8. Статуту, виконавчим органом Товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю, є Директор.

Відповідно до Протоколу Загальних зборів Засновників ТОВ І.Р.Б. від 20.06.2007 № 20/06/07 та Наказу Товариства від 20.06.2007, ОСОБА_1 на підставі рішення Загальних зборів учасників Товариства, приступила до виконання обов`язків Директора ТОВ І. Р. Б. .

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником Товариства станом на 06.12.2018 також значиться ОСОБА_1 .

Відповідно до вказаного Витягу, учасниками Товариства є: КОМПАНІЯ КЕНВЕЙЗ ТРЕЙДИНГ ЛІМІТЕД (код 207244), КОМПАНІЯ АРІОН ХОЛДИНГ ЛТД (код 119313), КОМПАІЯ ВЕСТФІЛД ЮНАЙТЕД ЛТД (код 129826), КОМПАНІЯ ФЕРОНІМО КОНСАЛТИНГ ЛТД (код 216583), ТОВ Т.М.К. ІНВЕСТ .

26.09.2018 позивач звернулась до засновників Товариства з повідомленням про скликання позачергових Загальних зборів учасників ТОВ І.Р.Б. за місцем знаходження Товариства та порядку денного щодо розгляду заяви Директора Товариства ОСОБА_1 про звільнення з посади директора за власним бажанням, обрання нового директора Товариства та державну реєстрацію змін, що підтверджується наявним в матеріалах справи Повідомленням та доказами його направлення всім учасникам.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Загальні збори учасників є вищим органом товариства (ч. 1 ст. 29 Закону).

Згідно ч. 1, 4 ст. 39 Закону, виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства.

Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва.

Згідно ч. 1 ст. 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

Положеннями п. 2, 7 ч. 2 ст. 30 Закону, до компетенції загальних зборів учасників належать, зокрема, внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту; обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства .

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону, загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також з ініціативи виконавчого органу товариства.

Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 32 Закону, виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення.

Відповідно до ч. 13 ст. 39 Закону, повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.

При цьому, статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

За приписами ст. 22 КЗпП України та ст. 43 Конституції України заборонено будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладені, зміні та припинені трудового договору.

Право працівника розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноваженого ним орган письмово за два тижні, передбачено ст.38 КЗпП України.

Зі змісту положень ст. 38 КЗпП України, ст. 145 ЦК України, ст. 58-60, 62 Закону України Про господарські товариства , ст. 39 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю праву керівника товариства на звільнення за власним бажанням кореспондує обов`язок учасників товариства провести загальні збори, розглянути заяву про звільнення керівника товариства та створити новий виконавчий орган.

Крім того, Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 року № 14-рп/2004, від 16.10.2007 року № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю він розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Положеннями ч. 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі Ващенко проти України (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Нормами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Положеннями ч. 1, 4 ст. 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. (ч. 1 ст. 80 ЦПК України)

За таких обставин, в судовому засіданні встановлено, що позивачем в особі виконавчого органу товариства було вжито усіх можливих дій для належного повідомлення учасників Товариства про скликання Загальних зборів.

Разом з тим, учасники товариства на підставі вказаної заяви не провели позачергові Загальні збори із включенням до порядку денного питань щодо звільнення позивача.

При цьому, представник відповідача в судове засідання не з`явився, доказів протилежного суду не надав.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, а також встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав вважати припиненими трудові відносини між відповідачем та позивачем, оскільки уповноважений на звільнення керівника орган відповідача проігнорував повідомлення позивача про звільнення і не розглянув по суті його заяву протягом передбачених законодавством строків, не виконав покладені на нього обов`язки, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 43 Конституції України, ст. 22, 38 КЗпП України, Законом України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , ст.4, 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 274-275, 279, 352-355, 430 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати припиненими трудові відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю І.Р.Б. ( код ЄДРПОУ 35252449, адреса: м. Київ, вул.Б.Хмельницького, буд.44) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.п.н. НОМЕР_1 ) з 11.07.2019року у зв`язку зі звільненням з посади директора товариства з обмеженою відповідальністю І. Б .Р за власним бажанням у відповідності до ст.38 КЗпП України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складений 13.08.2019.

Суддя: