Рішення

від 16.09.2019 по справі 905/1277/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.09.2019р. Справа №905/1277/19

за позовом: Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720)

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Замок-4 (83114, Донецька область, м.Донецьк, вул.Рози Люксембург, 84, код ЄДРПОУ 35637344)

про стягнення 77864,55 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м.Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Замок-4 , м.Донецьк про стягнення боргу у загальній сумі 77864,55 грн, у тому числі: основного боргу в сумі 33397,69 грн, пені - 9648,73 грн, 3% річних - 4273,99 грн, інфляційних втрат - 30544,14 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу №1495/15-ТЕ-7 від 31.12.2014р. в частині проведення своєчасної та в повному обсязі оплати товару, що стало підставою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних.

Ухвалою суду від 17.07.2019р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/1277/19, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзиву у встановлений судом строк не надав, будь-яких пояснень по суті спору не представив, про відкриття провадження у справі №905/1277/19 та розгляд вказаної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне у матеріалах справи оголошення з офіційного веб-порталу Судова влада України (dn.arbitr.gov.ua), у розділі Новини та події суду .

З огляду на наведене, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.2 ст.178 вказаного нормативно-правового акту.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно із ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як свідчать матеріали справи, 31.12.2014р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) було підписано договір №1495/15-ТЕ-7 купівлі-продажу природного газу, за приписами п.п.1.1, 1.2 якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією Нафтогаз України за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711210000, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору. Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням.

За правилами п.2.1 договору №1495/15-ТЕ-7 від 31.12.2014р. продавець передає покупцеві, зокрема, у січні 2015 року газ обсягом до 32 тис. куб. м.

Згідно з п.3.3 укладеного сторонами правочину приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Відповідно до п.3.4 договору №1495/15-ТЕ-7 від 31.12.2014р. не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов`язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов`язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженими представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

За змістом п.5.2 укладеного позивачем та відповідачем правочину до сплати за 1000 куб. м газу належить 1091 грн, крім того ПДВ - 20% - 218,20 грн, всього з ПДВ - 1309,20 грн.

Відповідно до розділу 11 договору №1495/15-ТЕ-7 від 31.12.2014р. договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2015р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Як вказує позивач, на виконання умов укладеного сторонами правочину у січні 2015 року Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України здійснило постачання Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку Замок-4 природного газу в обсязі 25,510 тис. куб. м на загальну суму 33397,69 грн.

Проте, як свідчать матеріали справи, всупереч умовам договору №1495/15-ТЕ-7 від 31.12.2014р., згідно з яким обов`язок складання актів приймання-передачі природного газу, що, зокрема, містять інформацію відносно обсягу отриманого газу, покладено на відповідача, акт приймання-передачі у січні 2015 року на суму 33397,69 грн відповідачем не складений та до матеріалів справи не представлений.

Разом з цим, на підтвердження поставки газу у січні 2015 року у зазначеному обсязі позивачем надано: витяг з реєстрів споживачів природного газу Теплопостачальні підприємства за договорами з НАК Нафтогаз України , з боку яких не підписані акти приймання-передачі; реєстр обсягів реалізації природного газу з ресурсів Національної акціонерної компанії Нафтогаз України через газорозподільні мережі ПАТ Донецькміськгаз за січень 2015 року (додаток №2 до договорів від 30.01.2014р. №14-45-ПР, №14-121-ТН, №14-122-ТБ).

Виходячи з того, що відповідач факту отримання газу у визначеному позивачем обсязі не спростував, суд розглядає справу за наявними у матеріалах справи документами та приймає до уваги обсяги газу, які визначені Акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України у спірний період.

Як зазначає позивач, відповідач встановлений договором обов`язок по оплаті отриманого товару у повному обсязі та у передбачений договором строк не виконав, внаслідок чого Акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України заявлено вимоги, зокрема, про стягнення основного боргу у розмірі 33397,69 грн.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За правилами ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом п.6.1 договору №1495/15-ТЕ-7 від 31.12.2014р. остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відтак, зобов`язання з оплати газу, який було прийнято у січні 2015 року, мало бути виконано до 16.02.2015р. включно, з урахуванням того, що останній день строку та наступний за ним день (14.02.2015р., 15.02.2015р.) припадали на вихідні дні (ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України).

При цьому, як вказує позивач, вартість газу, який було поставлено за договором №1495/15-ТЕ-7 від 31.12.2014р. відповідачем сплачена не була. На теперішній час заборгованість Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Замок-4 за відповідною поставкою природного газу становить 33397,69 грн. Про відсутність проведення відповідачем на користь позивача оплат за договором №1495/15-ТЕ-7 від 31.12.2014р. свідчать наявні у матеріалах справи довідки Сальдо з 01.01.2015р. по 30.09.2018р. , Операції з 01.01.2015р. по 30.09.2018р. .

З метою повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи ухвалою від 17.07.2019р. господарського суду відповідачу було запропоновано надати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову (за наявності).

Проте, відповідачем правової позиції по суті спору не висловлено, належних та допустимих доказів у розумінні норм ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України, які б спростовували факт наявності заборгованості перед Акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , не представлено.

Таким чином, приймаючи до уваги, що позивач зобов`язання за договором №1495/15-ТЕ-7 від 31.12.2014р. виконав належним чином, зауважень щодо кількості та якості отриманого товару від відповідача не надходило, враховуючи, що відповідачем порушені взяті на себе за договором обов`язки в частині строку їх виконання та у повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимоги Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Замок-4 про стягнення 33397,69 грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу норм ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п.7.2 договору №1495/15-ТЕ-7 від 31.12.2014р., у разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він зобов?язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відтак, позивачем заявлено до стягнення 9648,73 грн пені за період з 17.02.2015р. по 16.08.2015р. (поставка січня 2015 року на суму 33397,69 грн).

Розрахунок пені є арифметично вірним.

Одночасно, за приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищенаведене, позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних в розмірі 4273,99 грн за період з 17.02.2015р. по 24.05.2019р. (поставка січня 2015 року на суму 33397,69 грн).

Здійснений позивачем розрахунок відсотків річних є арифметично вірним.

Крім того, Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України просить стягнути з відповідача інфляційну складову боргу у розмірі 30544,14 грн за період з березня 2015 року по квітень 2019 року (поставка січня 2015 року на суму 33397,69 грн).

Розрахунок інфляційних втрат є арифметично вірним.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, з`ясувавши обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунків пені, 3% річних, інфляційних втрат, здійснивши оцінку доказів, на яких ці розрахунки ґрунтуються, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню на визначені позивачем суми, а саме 9648,73 грн, 4273,99 грн та 30544,14 грн відповідно.

Згідно із ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 1921 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Замок-4 (83114, Донецька область, м.Донецьк, вул.Рози Люксембург, 84, код ЄДРПОУ 35637344) на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) основний борг в сумі 33397,69 грн, пеню - 9648,73 грн, 3% річних - 4273,99 грн, інфляційні втрати - 30544,14 грн, а також судовий збір в сумі 1921 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Вступну та резолютивну частини рішення складено та підписано 16.09.2019р.

Повний текст рішення складено та підписано 20.09.2019р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.О.Паляниця